Вирок № 71142341, 20.12.2017, Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 602/867/16-к

Провадження № 1-кп/602/15/2017

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2017 р. м.Ланівці

Лановецький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді - Костів Л.І.,

секретар - Домчук В.І.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора- Карпця М.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого - ОСОБА_2,

потерпілої- Куза Н.В.,

представника потерпілої - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ланівці кримінальне провадження №12016210130000125 від 28 травня 2016 року про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 «а», м.Ланівці, Тернопільської області, громадянина України, одруженого, на утриманні має троє неповнолітніх дітей, раніше не судимого, ІНФОРМАЦІЯ_4, депутатом не являється, безробітного,

- за ч.2 ст.286 КК України, -

В С ТА Н О В И В:

28 травня 2016 року біля 08 год. 00 хв. водій ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, на задньому сидінні якого перебував один пасажир, рухався автомобільною дорогою Т-20-09 сполученням «Вишнівець-Ланівці» в напрямку від с.Борсуки, Лановецького району, Тернопільської області до м.Ланівці, Тернопільської області.

Рухаючись у вказаному напрямку за межами населеного пункту на 20 км + 860 м. зазначеної автодороги із швидкістю близько 86...90 км/год. водій ОСОБА_1 не був достатньо уважний, належно не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, чим порушив вимоги пунктів: 1.5, 1.10 (в частині визначення поняття «дорожня обстановка», і виконання його вимог), 2.3 підпунктів (б, д), 12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року із змінами та доповненнями (далі ПДР України), які зобовязували його вибрати в установлених межах безпечну швидкість руху та урахувати дорожню обстановку і своїми діями не створювати загрозу безпеці дорожнього руху, небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоровю громадян, завдавати матеріальних збитків.

При наближенні до прилягання другорядної дороги зліва відносно руху автомобіля «DAEWOO-Sens», з метою виконання маневру обгону автомобіля НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4, який рухався попереду нього у попутному напрямку, водій ОСОБА_1 змінив напрямок свого руху ліворуч та, в подальшому, виїхав на смугу зустрічного руху, перед початком цього виїзду не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, чим порушив вимоги пункту 10.1 ПДР України.

В той же час ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, керував гужовою підводою (з двома кіньми) та рухався без пасажирів в межах смуги руху у напрямку с.Борсуки, Лановецького району, Тернопільської області, тобто назустріч автомобілю «DAEWOO-Sens».

Внаслідок порушення вказаних пунктів ПДР України ОСОБА_1 не забезпечив безпеку дорожнього руху та після виїзду на зустрічну смугу руху, в порушення п.п.1.10 (в частині визначення поняття «дати дорогу», і виконання його вимог), 11.3 ПДР України, не надав перевагу в русі вказаному гужовому транспорту, а допустив наїзд передньою частиною керованого автомобіля на гужову підводу.

Після наїзду транспортним засобом, коні, які були в упряжці гужової підводи під керуванням ОСОБА_6, різко змінили напрямок свого руху праворуч та продовжили рух по прилягаючій другорядній дорозі. В ході цього маневру, який стався внаслідок наїзду транспортного засобу, ОСОБА_6 впав з гужової підводи та отримав тілесні ушкодження.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди водій гужової підводи ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми шийного відділу хребта у вигляді підвивиху 7-го шийного хребця щодо 1-го грудного з частковим відшаруванням передньої повздовжньої звязки від тіла 1-го грудного хребця та ушкодженням спинного мозку на цьому рівні, від яких він помер 21 червня 2016 року о 05 годині 45 хвилин, під час проходження стаціонарного лікування в реанімаційному відділенні КЗТОР «Тернопільська університетська лікарня».

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог пунктів: 1.5, 1.10 (в частині визначення понять: «дати дорогу», «дорожня обстановка», і виконання їх вимог), 2.3 (б, д), 10.1, 11.3, 12.1 Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року із змінами та доповненнями, перебуває у прямому причинному звязку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та, як наслідок, отриманням потерпілим ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень, які потягнули за собою його смерть.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченогоч.2 ст.286 КК України визнав повністю та в судовому засіданні вказав, що 28 травня 2016 року близько 08 години 00 хвилин рухався автомобільною дорогою Т-20-09 сполученням «Вишнівець-Ланівці» в напрямку від с.Борсуки, Лановецького району, Тернопільської області до м.Ланівці, Тернопільської області. Рухаючись у вказаному напрямку, за межами населеного пункту, при наближенні до прилягання другорядної дороги зліва відносно руху автомобіля «DAEWOO-Sens», обганяючи автомобіль «VOLKSWAGEN-Golf», який рухався попереду нього, у попутному напрямку, виїхав на смугу зустрічного руху, перед початком цього виїзду не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та після виїзду на зустрічну смугу руху, не надав перевагу в русі гужовому транспорту, а допустив наїзд передньою частиною автомобіля на гужову підводу з двома кіньми, якою керував ОСОБА_5, рухаючись підводою без пасажирів в межах смуги руху у напрямку с. Борсуки, Лановецького району, Тернопільської області.

Після наїзду транспортним засобом, коні, які були в упряжці гужової підводи під керуванням ОСОБА_6, різко змінили напрямок свого руху праворуч та продовжили рух по прилягаючій другорядній дорозі, після чого, ОСОБА_6 впав з гужової підводи та отримав тілесні ушкодження від яких помер в реанімаційному відділенні КЗТОР «Тернопільська університетська лікарня».

У вчиненому щиро розкаявся. Просить суд застосувати до нього Закон України «Про амністію в 2016 році», як до особи, не позбавленої батьківських прав, яка на день набрання чинності цим Законом має трьох дітей, яким не виповнилося 18 років.

Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що про дорожньо-транспортну пригоду в якій постраждав її чоловік, їй повідомили по телефону. В Лановецькій КЦРЛ в реанімаційному відділі чоловік сказав лише, що йому дуже боляче. Тоді чоловіка відправили в лікарню в м.Тернопіль, вона сиділа біля нього. Згодом йому стало гірше, чоловіка направили в реанімаційне відділення, він нічого не говорив. Обвинувачений вибачення не просив, він часто приїжджав в лікарню 28 травня 2017 року і потім приїжджали до останнього моменту він та його дружина, надавав фінансову допомогу. Коли чоловікові був необхідний спеціальний матрас, ОСОБА_1 його привіз. Вона не знає, хто про це сказав обвинуваченому. Потім ОСОБА_1 приїжджав на похорон чоловіка, вона бачила його в церкві. Також пропонував їй чеки, щоб вона звернулася в страхову компанію, але вона не зверталася.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що 28 травня 2016 року він їхав на роботу близько 08 год. ранку з с.Борщівка Лановецького району. При вїзді в с.Борсуки Лановецького району, не доїжджаючи до с.Нападівка Лановецького району, при обгоні автомобіля марки «Ланос» він помітив гужову підводу з бідонами з молоком, що рухалася на зустрічній смузі дороги. Вже в дзеркалі заднього виду побачив, що автомобіль марки «Ланос» має намір здійснити обгін його транспорту, а тоді, помітив, що сталося зіткнення автомобіля «Ланос» із гужовою підводою, почув звуки екстреного гальмування, з бідонів розлилося молоко. Він зупинився та вибіг з автомобіля, щоб допомогти. Коні звернули в вулицю праворуч, їздовий лежав під підводою посередині. Вони його дістали. Тоді приїхала швидка та забрала потерпілого. Як коні сунули їздового він не бачив, так як на той час вже проїхав цю ділянку. Це був ранок, підводу було погано видно, через сонце, вона була в тіні. Того дня було сухо та світло, єдиною перешкодою для видимості було яскраве сонце. Підвода їхала на відстані 200 метрів від його автомобіля по своїй смузі руху по асфальті близько до обочини, але не по обочині. Їздовий сидів на підводі на лавочці. Після зіткнення він, обвинувачений та пасажири автомобіля побігли до підводи, під якою лежав їздовий. Сусіди прийшли, почали надавати допомогу та викликали швидку. Коні на той час відірвалися. Він зменшував швидкість руху ще до зіткнення, так як мав намір підібрати пасажира, ніяких знаків при цьому ще не вмикав, лише зменшував швидкість свого транспорту.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що він їхав з с.Борщівка Лановецького району в автомобілі під керуванням ОСОБА_1, сидів на задньому сидінні праворуч. Під час руху транспорту він грав гру в мобільному телефоні. Коли вони проїжджали с.Борсуки Лановецького району на вїзді до с.Нападівка Лановецького району він помітив, що ОСОБА_1 здійснює обгін автомобіля марки « Фольксваген» та продовжив гру на телефоні, а тоді почув різкий звук гальм та побачив, що їхній автомобіль вдарився в гужову підводу в бік, там де до підводи чіпляються ворчики. Під час зіткнення автомобіль вже гальмував, він ще пару секунд і зупинився б. Водій зупинив автомобіль та залишив його на смузі зустрічного руху, коні після удару сполохалися та втекли в вулицю праворуч. Коли вони підбігли до потерпілого, він лежав під лівим заднім колесом воза, голова на обочині, а ноги з боку дороги, поперек до правого колеса. Потерпілий був при свідомості, лише сказав хлопці, як таке получилося. Тоді викликали швидку, яка його забрала. Крім нього та ОСОБА_1 там ще були присутні водій автомобіля марки «Фольксваген», ОСОБА_9 та його дружина ОСОБА_10, ще там були сусіди і пізніше також підїхали люди. Моменту падіння потерпілого з воза він не бачив, люди говорили, що коли коні бігли з горбка, то він ще сидів на возі, а потім злетів з возом.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що це було в травні 2016 року. Вони з чоловіком зранку поралися по господарству. Вони живуть близько біля дороги і коли почули різкий звук гальм, то вирішили, що автомобіль вїхав в їхню загорожу. Вибігли з хліва та в той момент побачили, що швидко біжать коні та підвода. Її чоловік побіг вперед швидше. Вона помітила, що під возом є людина, збіглися люди та почали піднімати колесо, під яким була нога потерпілого. Він говорив, що її не відчуває. Викликали швидку допомогу. ОСОБА_1 при цьому говорив до потерпілого, що він його не бачив. Коні відірвалися та втекли.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що вони з дружиною займалися господарством в той час, як почули звук гальм автомобіля. Коли він вийшов, то побачив потерпілого ще на підводі, коні сполохалися та швидко бігли, їздовий тримав віжки в руках та намагався їх зупинити, тоді потерпілий впав між коні, напевно на дорозі була вибоїна, його просунуло під передніми колесами, а тоді заднім колесом. Тоді трісла упряж, коні втекли, а підвода зупинилася. Вони з дружиною підбігли до потерпілого, також підбігли ОСОБА_1 та ОСОБА_8, всі разом зняли підводу, яка стояла на ногах потерпілого, він сказав, що ніг не чує, і викликали швидку. В нього були знеболюючі уколи, які медсестра вколола потерпілому. Тоді приїхала карета швидкої допомоги та сказали потерпілого не зачіпати.

Наявність провини у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення за ч.2 ст.286 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

- даними, які містяться в протоколі огляду місця події в с.Нападівка Лановецького району проведеному 28 травня 2016 року зі схемою до протоколу, проведеного за участю обвинуваченого ОСОБА_1 в присутності понятих, в ході проведення якого автомобіль НОМЕР_3 та гужову підводу було вилучено з місця події та поміщено на арештмайданчик Лановецького відділення поліції;

(а.с. 54-57)

- фотоматеріалами, які містяться в додатку до протоколу огляду місця події від 28 травня 2016 року;

(а.с. 58-64)

- висновком експерта №792 від 17 червня 2016 року, згідно якого на підставі даних судово-медичної експертизи взірця крові ОСОБА_5, на момент ДТП концентрація етилового спирту в крові ОСОБА_5 могла становити приблизно 1.69 ‰ (проміллє), що за функціональною оцінкою концентрації алкоголю в крові може відповідати показникам алкогольного спяніння середнього ступеня;

(а.с.67-69)

- висновком експерта №793 від 17 червня 2016 року, згідно якого на підставі даних судово-медичної експертизи взірця крові ОСОБА_1 метилового, етилового, пропілового, бутилового, алілового спиртів та їх ізомерів не виявлено;

(а.с.70-72)

- копією висновка експерта № 440 від 22 липня 2016 року, згідно якого смерть ОСОБА_5 настала від закритої травми шийного відділу хребта у вигляді підвивиху 7-го шийного хребця щодо 1-го грудного, з частковим відшаруванням передньої поздовжньої звязки від тіла 1-го грудного хребця та ушкодженням спинного мозку на цьому рівні, що в перерізі травматичного процесу ускладнилося висхідним набряком-набубнявінням спинного мозку та стовбурових структур головного мозку з послідуючим їх вклиненням у великий потиличний отвір та компресією. Між спричиненою потерпілому травмою шийного відділу хребта та настанням його смерті існує прямий причиново-наслідковий звязок;

(а.с.73-78)

- висновком експерта №5-280/16 від 18 червня 2016 року, згідно якого технічних несправностей (невідповідностей) досліджуваних систем, а саме рульового керування, робочої гальмової та коліс і шин автомобіля НОМЕР_4 не виявлено, тому поставлені слідством питання позбавлені технічного змісту і по цій причині не вирішувались;

(а.с.81-86)

- висновком експерта №5-279/16 від 04 липня 2016 року, згідно якого під час безпосереднього огляду експертом конструкцією гужової підводи, слідів та пошкоджень, які б вказували про його контактування під час дорожньо-транспортної пригоди з автомобілем «DAEWOO-Sens» не виявлено; наїзд автомобіля «DAEWOO-Sens» на гужову підводу, відносно елементів проїзної частини дороги, відбувся на смузі руху до смт. Вишнівець (тобто на зустрічній смузі руху для автомобіля «DAEWOO-Sens»), в повздовжньому напрямку в межах ділянки «ОСОБА_11 скла, пластику, розлитого молока»;

(а.с.89-95)

- висновком експерта №5-429/16 від 13 вересня 2016 року, згідно якого виходячи із заданої довжини слідів гальмування, швидкість руху автомобіля «DAEWOO-Sens» перед застосуванням водієм екстреного гальмування могла складати величину 86…90 км/год, в залежності від коефіцієнта зчеплення коліс з дорожнім покриттям;

(а.с.98-99)

Таким чином, проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_1Р у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_5

Визначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд у відповідності до ст.ст.50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини вчинення злочину та його наслідки, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий (а.с. 141), на диспансерному обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває (а.с. 143), позитивно характеризується по місцю проживання (а.с. 144), має на утриманні неповнолітніх дітей (а.с. 138-140), обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Зокрема, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином.

До обставин, що пом'якшують покарання, відповідно ст.66 КК України суд відносить повне визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття, активне сприяння органам досудового розслідування в розкритті кримінального правопорушення та суду у встановленні істини в справі.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

Обвинуваченим ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлено письмове клопотання про звільнення його від покарання на підставі п."в"ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році», так як на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році» і на даний час, у нього є троє дітей: ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_7, яким на даний час не виповнилося 18 років і відносно яких він не позбавлений батьківських прав.

Прокурор Карпець М.В. в судовому засіданні не заперечив проти задоволення клопотання обвинуваченого про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2016 році» та враховуючи те, що обвинувачений повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, вчинив злочин вперше, а також те, що потерпіла претензій до обвинуваченого не має та ОСОБА_1 подав клопотання щодо застосування до нього Закону України «Про амністію у 2016 році», просив суд визнати ОСОБА_1 винним за ч.2 ст.286 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі з позбавленням права керувати транспортними засобами та згідно п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнити ОСОБА_1 від покарання.

Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні не заперечувала проти застосуванняЗакону України «Про амністію у 2016 році»до обвинуваченого ОСОБА_1, крім цього, їй шкода відшкодована в повному обсязі, претензій до обвинуваченого не має.

Як встановлено ст.85 КК України на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч.2 ст. 86 КК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1 Закону України "Про застосування амністії в Україні" амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

07 вересня 2017 року набрав чинності Закон України "Про амністію у 2016 році" від 22 грудня 2016 р. №1810-VIIІ. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно (ст.12 названого Закону).

Відповідно до ст.9 Закону України "Про амністію у 2016 році" питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Відповідно до п. «в» ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році" від 22 грудня 2016 року, який набрав чинності 07 вересня 2017 року, звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, підлягають особи, які не позбавлені батьківських прав та на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 має неповнолітніх дітей: ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується свідоцтвом про народження серії 1-ИД №114133, виданим 08 листопада 2002 року Лановецькою міською радою Лановецького району Тернопільської області (а.с. 138), ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_6, що підтверджується свідоцтвом про народження серії 1-ИД №094693, виданим 10 червня 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Лановецького районного управління юстиції Тернопільської області (а.с. 140), ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_7, що підтверджується свідоцтвом про народження серії 1-ИД №151424, виданим 20 грудня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Лановецького районного управління юстиції Тернопільської області (а.с. 139) та не позбавлений батьківських прав, вперше вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до необережного злочину, який не є особливо тяжким, відповідно до ст.12 КК України. Вказане кримінальне правопорушення він вчинив до дня набрання чинності (07 вересня 2017 року) Законом України "Про амністію у 2016 році". Свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обвинувачений визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому.

Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 амністії, передбачених ст. 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні" та ст.9 Закону України "Про амністію у 2016 році", судом не встановлено, амністія до нього не застосовувалась.

За таких обставин, суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_1 поширюється дія Закону України "Про амністію у 2016 році", тому він підлягає звільненню від відбування основного і додаткового покарань.

Суд роз'яснює обвинуваченому ОСОБА_1 наслідки застосування амністії, а саме: амністія в подальшому протягом наступних десяти років до нього не може бути застосована.

В ході досудового розслідування проведено судову інженерно-транспортну експертизу (висновок №5-280/16) вартістю 880,40 грн; судову інженерно-транспортну експертизу (висновок №5-279/16) вартістю 1100,50 грн; судову інженерно-транспортну експертизу (висновок №5-429/16) вартістю 220,10 грн, які слід стягнути в користь держави.

У справі виконуючим обовязки керівника Кременецької місцевої прокуратури заявлено цивільний позов в інтересах держави в особі Головного фінансового управління Тернопільської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення.

У відповідності до ч.ч.1,3ст.1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, при цьому, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності або власності територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

В силу п.3Постанови Пленуму ВСУ від 07.07.1995р. №11 "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат", витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Згідно довідки №01-3/2350, виданої 11 листопада 2016 року КЗТОР «Тернопільська університетська лікарня», потерпілий ОСОБА_5 знаходився на стаціонарному лікуванні у нейрохірургічному відділенні закладу з 28 травня 2016 року по 21 червня 2016 року (24 ліжко-дні). Вартість затрат на лікування та перебування становить 6162,00 грн і підлягає стягненню з ОСОБА_1 до відповідного бюджету і їх використання на рахунок: одержувач ГУК у Тернопільській області 24060300, р/р 31414544700001 в ГУДКСУ у Тернопільській області, м.Тернопіль, код за ЄДРПОУ 37977599, МФО 828012.

Також, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір на користь держави в сумі 551 грн. 20 коп.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Лановецького районного суду від 01 червня 2016 року на знаряддя злочину - автомобіль НОМЕР_5, сірого кольору, який належить ОСОБА_1 та згідно ухвали слідчого судді від 12 жовтня 2016 року переданий під відповідальне зберігання власнику ОСОБА_1, залишивши автомобіль власнику.

Речові докази : автомобіль НОМЕР_5, сірого кольору, який знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_1 залишити власнику ОСОБА_1Р; гужову підводу, зеленого кольору, яка знаходиться на відповідальному зберіганні в ОСОБА_11- залишити власниці ОСОБА_11

Керуючись ст.ст.85, 86 КК України, ст.3 Закону України "Про застосування амністії в Україні", п. «в» ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році", ст.ст.370, 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1(один) рік.

ОСОБА_15 Рзабековича про застосування до нього п. «в»ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році"- задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання на підставі п.«в»ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році".

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін особисте зобовязання.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судові витрати по справі в розмірі:

-880 (вісімсот вісімдесят) грн 40 коп вартість проведеної судової інженерно-транспортної експертизи (висновок №5-280/16 від 18 червня 2016 року);

-1100 (одна тисяча сто) грн 50 коп вартість проведеної судової інженерно-транспортної експертизи (висновок №5-279/16 від 28 травня 2016 року);

-220 (двісті двадцять) грн 10 коп вартість проведеної судової інженерно-транспортної експертизи (висновок №5-429/16 від 13 вересня 2016 року);

Позов виконуючого обовязки керівника Кременецької місцевої прокуратури задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_8 на користь держави в особі Головного фінансового управління Тернопільської обласної державної адміністрації на рахунок: одержувач ГУК у Тернопільській області 24060300, р/р 31414544700001 в ГУДКСУ у Тернопільській області, м.Тернопіль, код за ЄДРПОУ 37977599, МФО 828012, 6162 (шість тисяч сто шістдесят дві) грн 00 коп витрат, затрачених на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, а також судовий збір на користь держави в сумі 551 (пятсот пятдесят одна) грн 20 коп.

Скасувати арешт на автомобіль НОМЕР_5, сірого кольору, накладений ухвалою слідчого судді Лановецького районного суду 01 червня 2016 року, який належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителю ІНФОРМАЦІЯ_9 та переданий ухвалою слідчого судді Лановецького районного суду від 12 жовтня 2016 року під відповідальне зберігання власнику ОСОБА_1, та залишити його ОСОБА_1.

Речові докази :

-автомобіль НОМЕР_5, сірого кольору, який знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_1 залишити власнику ОСОБА_1Р;

-гужова підвода, зеленого кольору, яка знаходиться на відповідальному зберіганні в ОСОБА_11- залишити власниці ОСОБА_11

Вирок суду набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення, якщо на нього не було подано апеляційну скаргу.

Вирок суду може бути оскаржений, шляхом подання апеляційної скарги особами зазначеними в ст.393 КПК України, до апеляційного суду Тернопільської області через Лановецький районний суд.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору

Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: ОСОБА_16