Постанова № 71138950, 20.12.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/3548/16-ц 20.12.2017

Провадження №22-ц/784/2608/17

Справа 489/3548/16-ц Головуючий по 1 інстанції Тихонова Н.С.

Провадження 22-ц/784/2608//17 Доповідач апеляційного суду ОСОБА_1

Категорія58

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

20 грудня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючий: Колосовський С.Ю.,

судді: Локтіонова О.В., Ямкова О.О.,

секретар судового засідання Богуславська О.М.,

за участю: представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05 вересня 2016 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тотал-Авто» (далі - ТОВ «Тотал-Авто») до Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, ОСОБА_4, Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про виключення майна з акту опису й арешту,

встановила:

В липні 2016 року ТОВ «Тотал-авто» звернулося з позовом до Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі Інгульський ВДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області), ОСОБА_4, Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (далі ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області) про виключення майна з акту опису й арешту.

Позивач зазначав, що 13 липня 2015 року Ленінським районним судом м. Миколаєва була винесена постанова, відповідно до якої ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, адміністративну справу закрито в звязку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності та конфісковано в дохід держави вилучений згідно протоколу огляду та вилучення речей від 17 березня 2015 року газ пропан бутан, обємом 300 л. на суму 4500 грн.

06 липня 2016 року на виконання даної постанови суду державним виконавцем Інгульського ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області було проведено опис та арешт газу пропан бутан в зазначеному обсязі, який знаходився за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 68-А на АГЗК.

Посилаючись на те, що вказаний газ є власністю не ОСОБА_4, а ТОВ «Тотал-Авто», про що було повідомлено державного виконавця, позивач просив виключити майно газ пропан бутан обємом 300 л. ціною 4 500 грн. 00 коп. - з акту опису та арешту від 06 липня 2016 року, складеного державним виконавцем Інгульського ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області, та звільнити його з-під арешту.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05 вересня 2016 року позов ТОВ «Тотал-Авто» задоволено. Виключено майно - газ пропан бутан об'ємом 300 л. ціною 4 500 грн. 00 коп. - з акту опису та арешту від 06 липня 2016 року, складеного державним виконавцем Інгульського ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області, та звільнено це майно з-під арешту.

В апеляційній скарзі Інгульський ВДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд виходив з того, проведений державним виконавцем на виконання постанови суду опис спірного майна з накладенням на нього арешту є неправомірним, так як власником цього майна є позивач.

Проте з таким висновком погодитись не можна, оскільки до нього суд дійшов з порушенням процесуального закону.

Згідно з ч.4 ст.61 ЦПК, яка діяла на час вирішення спору судом першої інстанції та ч.6 ст.82 ЦПК, яка діє на час перегляду справи в суді апеляційної інстанції, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Висновки суду касаційної інстанції, в звязку з якими скасовано судові рішення та вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обовязковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи (ч.5 ст.411. ст.417 ЦПК).

Як вбачається з матеріалів справи, 17 березня 2015 року при проведенні перевірки АГЗС, що знаходиться біля будинків №№ 68-а, 70 по вул. Космонавтів у м. Миколаєві працівниками Оперативного управління Головного управління Міндоходів України у Миколаївській області стосовно ОСОБА_4 був складений протокол про скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП (провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом). При цьому також був складений Протокол огляду та вилучення речей, відповідно до якого було вилучено газ пропан бутан об'ємом 300 л. на загальну суму 4 500 грн. 00 коп., цистерна обємом 10м/2, вартістю 10000грн. та АЗК, вартістю 20000 грн. Зазначений газ передано на відповідальне зберігання ОСОБА_4

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 липня 2015 року встановлено, що ОСОБА_4 17 березня 2015 року по вул. Космонавтів, 70 у м. Миколаєві здійснював реалізацію паливно-мастильних матеріалів за допомогою спеціально обладнаного автозаправочного комплексу АЗС без державної реєстрації як субєкта господарювання або без одержання ліцензії на проведення певного виду господарської діяльності та без отримання дозволу, іншого дозвільного документа, при тому, що його одержання є обовязковим, чим останній порушив порядок проведення господарської діяльності. Цією постановою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 ч. 1 КУпАП, провадження у адміністративній справі закрито у зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП; конфісковано в дохід держави вилучений згідно Протоколу огляду та вилучення речей від 17 березня 2015 року газ (пропан-бутан) в кількості 300 літрів на загальну суму 4 500 грн.

Переглядаючи дану цивільну справу касаційний суд в своїй ухвалі від 11 жовтня 2017 року зазначив, що постанова Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 липня 2015 року для цього цивільного спор має преюдиціальний характер.

При проведенні виконавчих дій з примусового виконання вищевказаної постанови суду 06 липня 2016 року державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області за адресою АГЗК по вул. Космонавтів, 68-а у м. Миколаєві було проведено опис та накладено арешт на майно боржника - газ пропан-бутан об'ємом 300 л. на загальну суму 4 500 грн. 00 коп., про що державним виконавцем було складено відповідний акт опису й арешту майна.

Враховуючи те, що постанова суду від 13 липня 2015 року для даного спору має преюдиціальний характер, а надані позивачем докази: накази про трудові відносини з ОСОБА_4, витяг з ЄДРПОУ про право на торгівлю паливом, торговий патент, реєстраційне посвідчення про розташування АГЗК, договір поставки скрапленого вуглеводного газу, квитанції про його придбання в даному випадку не мають юридичного значення, оскільки вказана постанова суду незаконною в установленому порядку не визнавалась, то висновок суду про наявність підстав для задоволення позову є помилковим.

З огляду на вищенаведені мотиви, рішення суду в силу п.4 ч.1 ст.376 ЦПК підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Понесені відповідачем судові витрати у звязку з розглядом справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій відповідно до ст.141 ЦПК підлягають відшкодуванню за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст.367,374,376,382 ЦПК, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05 вересня 2016 року скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Тотал-Авто» до Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, ОСОБА_4, Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про виключення майна з акту опису й арешту.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тотал-Авто» на користь Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області 3169 грн. 30 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту прийнятт і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів лише у випадках, передбачених ст.389 ЦПК.

Повний текст постанови виготовлено 20 грудня 2017р.

Головуючий: Судді: