Ухвала суду № 71138519, 19.12.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/5576/17 Головуючий у 1 інстанції: Глинська Д.Б.

Провадження № 11-сс/783/874/17 Доповідач: Белена А. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді - Белени А.В.,

суддів Головатого В.Я., Макойди З.М.,

секретаря судового засідання Стойко Р.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1, в інтересах ТОВ ФІРМИ «КАЛИНА ІФ» ЛТД, на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 18.10.2017 року, по матеріалах кримінального провадження № 42017240310000027 внесеного в ЄРДР 15.03.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.5 ст. 191 КК України, про надання дозволу на проведення виїзної документальної позапланової податкової перевірки ТОВ ФІРМИ «КАЛИНА ІФ» ЛТД,

встановила :

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 18.10.2017 року задоволено клопотання слідчого в ОВС СВ СУ військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_2 та надано дозвіл на проведення працівниками ГУ ДФС в Івано-Франківській області виїзної документальної позапланової податкової перевірки ТОВ ФІРМИ «КАЛИНА ІФ» ЛТД (код ЄДРПОУ- 136640904), юридична адреса м.Івано-Франківськ, вул. Мельника, 1-А, за період з 01.01.2016 року по даний час терміном 15 робочих днів.

На дану ухвалу слідчого судді адвокат ОСОБА_1, в інтересах ТОВ ФІРМИ «КАЛИНА ІФ» ЛТД, подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про надання дозволу на проведення виїзної документальної позапланової податкової перевірки ТОВ ФІРМИ «КАЛИНА ІФ» ЛТД.

Апелянт вважає ухвалу слідчого судді незаконною, необґрунтованою, прийнятою, в результаті невірного застосування норм матеріального права, з порушення норм процесуального права.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що слідчим суддею суду першої інстанції постановлено рішення не передбачене КПК України, тим самим істотно порушено вимоги кримінального процесуального закону, які, на думку апелянта, мали наслідком незаконного втручання в підприємницьку діяльність юридичної особи ТОВ ФІРМИ «КАЛИНА ІФ» ЛТД». Слідчим суддею не взято до уваги, що питання дотримання податкового законодавства ТОВ ФІРМИ «КАЛИНА ІФ» ЛТД взагалі не є предметом розслідування у даному кримінальному провадженні.

Також, подаючи клопотання до слідчого судді, слідчий в клопотанні не обґрунтував неможливість призначення такої перевірки шляхом винесення самим слідчим постанови.

Апелянт покликається, що ухвала слідчого судді постановлена без виклику представника юридичної особи - ТОВ ФІРМИ «КАЛИНА ІФ» ЛТД, про її існування дізнався лише 31.10.2017 року з ЄДРСР, копії ухали слідчого судді на момент подачі апеляційної скарги ними не отримано, а тому просить поновити строк на апеляційне оскарження пропущене з поважних причин.

Адвокат ОСОБА_1 подав клопотання в якому просить слухання справи здійснювати без його участі, апеляційні вимоги підтримує в повному обсязі.

Прокурор в суд апеляційної інстанції не прибув з невідомих причин, хоча був належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали судового кримінального провадження та обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.92 КПК України, обовязок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Відповідно до ч.2 ст.93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Перевірка в кримінальному провадженні не захід забезпечення кримінального провадження, в розумінні визначеному в розділі ІІ КПК України, а є законним способом збирання стороною обвинувачення доказів, відповідно до ч.2 ст.93 КПК України.

Звертаючись до слідчого судді з клопотанням про призначення перевірки, прокурор належним чином не обґрунтував, а слідчий суддя в свою чергу не дослідив, необхідність призначення перевірки саме на підставі ухвали слідчого судді, і в чому полягає неможливість призначення перевірки на підставі постанови слідчого або прокурора, адже збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, до числа яких п.19 ч.1 ст.3 КПК України відносить слідчого і прокурора, а не слідчого суддю.

Згідно п.18 ч.1 ст.3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належать здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Згідно ст.9 КПК України, закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватись закон, який суперечить Кодексу.

Відповідно до положень п.3 ч.1 ст.409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до ч.1 ст. 412 КПК України встановлено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обгрунтоване судове рішення.

Згідно ч.3 п.2 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Виходячи зі змісту положень статей розділу ІІ КПК України колегія суддів вважає, що вирішуючи питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у кожному випадку розгляду відповідних клопотань слідчі судді зобов'язані, зокрема, сумлінно і принципово здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, діяти у межах і відповідно до вимог закону. Лише з дозволу та на підставі ухвали слідчого судді проводяться процесуальні дії, під час яких має місце суттєве тимчасове обмеження прав та інтересів осіб. До переліку таких дій, крім негласних слідчих (розшукових), належать окремі слідчі (розшукові) дії, більшість заходів забезпечення кримінального провадження й інші процесуальні дії тощо.

Чинним КПК України в переліку слідчих дій та серед заходів забезпечення кримінального провадження не передбачено надання слідчим суддею дозволу на проведення виїзної документальної позапланової податкової перевірки, при цьому в КПК України відсутні будь-які бланкетні норми з приводу цього процесуального моменту, незважаючи, що таке передбачено нормами Податкового кодексу України, оскільки порядок збирання доказів в рамках кримінального провадження регламентується вимогами КПК України.

Положення КПК України не передбачають повноважень слідчого судді призначати перевірку, не регламентує порядок розгляду таких клопотань слідчого, обсяг доказування при розгляді такого клопотання, критерії, за якими слідчий суддя повинен визначати достатність підстав для надання дозволу на проведення такої перевірки.

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого є необґрунтованою, постановленою з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому не може залишатись в законній силі і, як наслідок, не може бути задоволене клопотання слідчого про надання дозволу на проведення працівниками ГУ ДФС в Івано-Франківській області виїзної документальної позапланової податкової перевірки ТОВ ФІРМИ «КАЛИНА ІФ» ЛТД, яке не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст, 405, 407, 409, 412, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

постановила:

Поновити адвокату ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 18.10.2017 року.

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1, в інтересах ТОВ ФІРМИ «КАЛИНА ІФ» ЛТД задоволити.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 18.10.2017 року, по матеріалах кримінального провадження № 42017240310000027 внесеного в ЄРДР 15.03.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.5 ст. 191 КК України, про надання дозволу на проведення виїзної документальної позапланової податкової перевірки ТОВ ФІРМИ «КАЛИНА ІФ» ЛТД - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_2, погодженого прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідування та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_3, поданим в рамках досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 42017240310000027 від 15.03.2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 368, ч.5 ст. 191 КК України про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки - відмовити.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: