
Справа № 466/8184/17
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«18» грудня 2017 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Кавацюка В.І.
при секретарі Луців К.І.
з участю: прокурора Завадовської Л.Б.
обвинуваченого ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові
кримінальне провадження про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: м. Львів. АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останній раз судимий 13 лютого 2014 року Личаківським районним судом м. Львова за ч.3 ст.185. ст. 71 КК України на пять років позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 05 жовтня 2017 року по відбуттю покарання,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України,
у с т а н о в и в:
Обвинувачений ОСОБА_1 26 жовтня 2017 року близько 15.10 год., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, діючи повторно і протиправно, тобто усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння та його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перестрибнувши через огорожу подвіря, проник у підсобне приміщення (майстерню) будинку №35 по вул. Городницькій в м. Львові, який належить потерпілій ОСОБА_3, звідки таємно викрав мотки кабелю різної довжини, загальною вартістю 2746 грн.
В подальшому обвинувачений ОСОБА_1, маючи намір покинути місце вчинення злочину, вийшов з вищевказаного підсобного приміщення, перестрибнув через огорожу, однак злочин до кінця не довів з причин, які не залежали від його волі, оскільки був виявлений та затриманий працівниками поліції.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні злочину визнав повністю та пояснив, що 26 жовтня 2017 року в післяобідній час, проходячи по вул. Городницькій в м. Львові, перестрибнувши через огорожу, він дійсно проник у підсобне приміщення (майстерню) будинку №35 по вул. Городницькій в м. Львові, звідки таємно викрав мотки кабелю. В подальшому, маючи намір покинути місце вчинення злочину, він вийшов з вищевказаного підсобного приміщення, перестрибнув через огорожу та був затриманий працівниками поліції. У вчиненому щиро кається та просить суворо не карати.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню щодо тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, і немає сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився допитом обвинуваченого.
Крім повного визнання обвинуваченим своєї винуватості, його винуватість у вчиненні злочину повністю і об'єктивно стверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 12017140090004478.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину повністю і обєктивно доведена та його дії органом досудового розслідування правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, оскільки своїми умисними діями він вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), з корисливих мотивів, повторно, з проникненням в приміщення.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує характер і тяжкість вчиненого ним злочину, відсутність негативних наслідків, особу винуватого, який раніше судимий, позитивну характеристику з місця його проживання, щире каяття, що є обставиною, яка помякшує покарання, та приходить до висновку, що йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України.
Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, відсутність негативних наслідків та особу обвинуваченого, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства і до нього слід застосувати ст. 75 КК України.
Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд
з а с у д и в:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить злочину і виконає покладені на нього обовязки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобовязати засудженого ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання та періодично зявлятись в цей орган для реєстрації.
Раніше застосований щодо засудженого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту залишити без зміни до вступу вироку у законну силу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.
Суддя ОСОБА_4
Судове рішення № 71138470, Шевченківський районний суд м. Львова було прийнято 18.12.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 466/8184/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: