Рішення № 71137869, 07.12.2017, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/1704/17

пр.№ 2/464/773/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.12.2017 м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

у складі: головуючого-судді Мички Б.Р.

за участю секретаря судового засідання Янишин М.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі у м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «Юмакс-Львів», ОСОБА_3 про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії, стягнення заробітної плати, невиплачених розрахункових при звільненні з роботи, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнення моральної шкоди,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому після уточнення позовних вимог просить: визнати дії відповідача невідповідними вимогам чинного трудового законодавства та зобов’язати його внести записи у трудову книжку про прийняття на роботу та звільнення за власним бажанням у зв’язку з порушенням трудового законодавства; стягнути з відповідача на його користь повну заробітну плату за час роботи з 10.01.2017 по 31.01.2017 у розмірі 5 625 грн. + 1 406,25 грн. = 7 031,25 грн.; стягнути з відповідачів на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку (за час затримки виплати повної заробітної плати) при звільненні у відповідності до ст.117 КЗпП України, розрахунковий період з 14.02.2017 до 07.12.2017 у сумі 163 932,429 грн.; зобов’язати відповідача провести виплату вихідної допомоги у розмірі 22 500 грн.; зобов’язати відповідачів компенсувати матеріальні збитки у розмірі 12 000 грн.; стягнути з відповідачів на його користь моральну шкоду у розмірі восьми посадових окладів, збільшенням за кожен місяць включно до дня повної виплати йому належних сум, за формулою N * 50 грн. (залишає за собою право збільшити компенсацію на суму із розрахунку 100 грн. * N), де N це кількість днів, включно до дня повної виплати йому належних сум; зобов’язати відповідачів надати всі докази по справі.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 10.01.2017 був ознайомлений з наказом по підприємству ОСОБА_2 “Юмакс-Львів” про призначення його на посаду “Головний інженер виробництва”, йому було надано наказ про прийняття на роботу під підпис. На вказаній посаді відпрацював з 10.01.2017 по 10.02.2017 з домовленим окладом 7500 грн. на три місяці з подальшим збільшенням до 12 000 грн. Він працював по 9 годин в день без перерви на обід, але йому не було надано авансу, а 10.02.2017 отримав заробітну плату в розмірі 1027 грн., що порушило навіть його конституційне право на мінімальну заробітну плату. Також було порушено термін розрахунку за виконані роботи “не пізніше 07 числа кожного місяця”. За роботу з 01.02.2017 по 14.02.2017 він взагалі не отримав грошей. При виконанні роботи його не було забезпечено інструментами, вимірювальними приладами, а також спецодягом, що призвело до знищення його особистого одягу. Йому не було надано посадової інструкції під підпис, розпорядку робочого дня, а в трудову книжку не внесено відповідного запису про прийом на роботу та про звільнення. Також звернув увагу на те, що обладнання було в поганому стані, та він особисто здійснив його ремонт вартістю 50 000 – 60 000 грн., оскільки механіків чи електриків на підприємстві не було. Щодо стягнення моральної шкоди зазначає, що зазнав душевних страждань у зв’язку із постійними приниженнями та образами від власника підприємства. Через хронічний нервовий стрес у нього постійний біль у серці, розвинувся цукровий діабет, погіршився зір. У зв’язку із вищенаведеним змушений звернутися до суду із даним позовом.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві та уточненням до такої, просить такі задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 «Юмакс-Львів» ОСОБА_4 у судовому засіданні позов заперечив з підстав, наведених у письмових запереченнях від 26.04.2017, долучених до матеріалів справи, зазначивши, що такий є абсолютно безпідставним та необґрунтованим, немає жодних документів, що свідчили б про виконання позивачем будь-яких трудових обов’язків на підприємстві, а відтак просить суд у задоволенні позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився, належним чином повідомлявся про дату, час і місце слухання справи, надіслав до суду письмові заперечення від 11.05.2017, які долучені до матеріалів справи, в яких вказав, що вважає позовну заяву абсолютно необґрунтованою та безпідставною, оскільки, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, він не є ані засновником ТОВ “Юмакс-Львів”, ані директором, та взагалі не має жодного юридичного відношення до вказаного товариства. А тому просить суд відмовити у задоволенні позову в частині позовних вимог до нього за безпідставністю та недоведеністю.

ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, допитані в судовому засіданні як свідки, які були приведені до присяги та попереджені про кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих показань та за відмову від давання показань згідно ст.ст. 384, 385 КК України, повідомили, що працюють в ОСОБА_2 «Юмакс-Львів», однак з позивачем не знайомі, та такий на підприємстві не працював.

Заслухавши пояснення учасників процесу, показання свідків, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши її дійсні обставини та перевіривши їх доказами, суд приходить до переконання, що у задоволенні позову необхідно відмовити з таких підстав.

Частиною 1 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.3 ст.10 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 60 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ст.57 Цивільного процесуальності кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Враховуючи вищенаведене та те, що позивачем при розгляді справи не доведено шляхом подання належних та допустимих доказів той факт, що такий перебував у трудових відносинах із відповідачем ОСОБА_2 “Юмакс-Львів”, та судом не встановлені при розгляді справи обставини, наведені ОСОБА_1 у позовній заяві, суд приходить до висновку, що доводи останнього є безпідставні та необґрунтовані, а тому у задоволенні таких позовних вимог необхідно відмовити за недоведеністю.

На підставі статей 3, 11, 15, 16 Цивільного кодексу України та керуючись статями 1, 3, 4, 10, 11, 57-60, 63, 208, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України,

у х в а л и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «Юмакс-Львів», ОСОБА_3 про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії, стягнення заробітної плати, невиплачених розрахункових при звільненні з роботи, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнення моральної шкоди – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м.Львова протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення, - в той же строк з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання такої рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Б.Р. Мичка