Вирок № 71136779, 13.12.2017, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/12468/15-к

В И Р О К

Іменем України

13.12.2017 року м. Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого-судді Юрківа О.Р.,

секретаря Кузьмі Д.М.,

за участю:

прокурора Притули С.М.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові кримінальне провадження № 112015140050004557 року про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, не працюючого, одруженого, інваліда ІІІ групи, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, який фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судженого, останній раз 03.11.2015 року Личаківським районним судом м. Львова, за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком - 3 роки,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, не працюючого, одруженого, на утриманні донька Анна-Софія ІНФОРМАЦІЯ_6, проживаючого без реєстрації за адресою: м. Львів, вул. Лемківська, 14/19, раніше судженого, востаннє 02.10.2015 року Галицьким районним судом м. Львова за ч. 1 ст. 185 КК України до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян штрафу 850 грн., вирок виконано, -

за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України , -

ВСТАНОВИВ:

обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, 09.12.2015 року, о 11 год. 30 хв., за попередньою змовою групою осіб, під час проїзду в маршрутному таксі № 46 по вул. Зеленій у м. Львові, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, розподіливши між собою ролі, ОСОБА_2 спостерігав за тим, щоб їх злочинні дії не були викриті, в той час як ОСОБА_1 таємно викрав із сумки потерпілої ОСОБА_4 гаманець фірми «PETRE» вартістю 1300 гривень, всередині якого знаходились грошові кошти в сумі 3800 гривень, після чого передав його ОСОБА_2, проте свого злочинного умислу не довели до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки були затримані пасажирами маршрутного таксі.

Обвинувачений ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення не визнав. Суду пояснив, що 09.12.2015 року о 11 год. 30 хв., він дійсно знаходився в маршрутному таксі № 46 у м. Львові, що рухалось по вул. Зеленій у м. Львові, стояв біля передніх дверей. Потерпіла ОСОБА_4 стояла в салоні обличчям до водія, ліворуч від обвинуваченого, між ними стояли інші люди. ОСОБА_2 побачив лише тоді, коли останнього затримали. Гаманець знайшли пасажири біля задніх дверей автобуса. Зазначив, що вказаного злочину не вчиняв.

Обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні злочину визнав частково. Пояснив, що 09.12.2015 року о 11 год. 30 хв. він сів до маршрутного таксі № 46, зайшовши через задні двері. При оплаті проїзду біля водія побачив потерпілу ОСОБА_4, яка помістила свій гаманець у сумку. Коли маршрутне таксі № 46 рухалось по вул. Зеленій у м. Львові, він викрав гаманець з сумки потерпілої та відійшов до задньої частини салону. Після того, як потерпіла виявила пропажу гаманця та здійняла крик, він викинув гаманець на підлогу салону в задній частині автобуса, та пройшов вперед. ОСОБА_1 в маршрутному таксі був однак до вчинення злочину відношення не має.

Не дивлячись на невизнання обвинуваченим ОСОБА_1, та часткове визнання ОСОБА_2, своєї вини у інкримінованому їм злочині, їх винуватість у визначеному судом у цьому вироку обсязі повністю підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів. Зокрема:

- показаннями свідка ОСОБА_5, який суду пояснив, що 09.12.2015 року, приблизно о 11 год., він перебував у маршрутці № 46, яка рухалась по вул. Зеленій у м. Львові, в районі вул. Водогінної. В маршрутному таксі було велике скупчення людей. Почув, як потерпіла почала кричати, що у неї викрали гаманець, що бачила ОСОБА_1, із її гаманцем в руках. Після цього він побачив, як ОСОБА_2 рухається з початку маршрутки в кінець. Ставши біля свідка, ОСОБА_2 кинув гаманець на підлогу салону та через декілька секунд відійшов. Після цього, на прохання пасажирів маршрутне таксі було зупинене, двері не відкривалися до прибуття поліції, яка затримала ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на яких вказала потерпіла;

- показаннями свідка ОСОБА_6, яка суду пояснила, що працює інспектором Управління патрульної поліції у м. Львові, 09.12.2015 року вона з іншим співробітником поліції прибули за викликом до маршрутного таксі № 46 на вул. Зелену у м. Львові. Пасажири затримали в салоні автобуса двох осіб обвинувачених, одного з яким доставляли вони, іншого працівники іншого відділу. Зі слів пасажирів, ОСОБА_2 скинув гаманець в салоні маршрутного таксі;

- рапортом працівників поліції ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 від 09.12.2015 року, де зазначено, що у цей день вони були викликані на допомогу наряду № 101 на вул. Зелену, де ними було затримано двох осіб: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та на місце викликано оперативну групу Галицького ВП;

- даними протоколу огляду місця події від 09.12.2015 року, де зафіксований огляд ділянки автодороги на вул. Тарнавського з маршрутним таксі № 46 (автобус «Еталон», р.н. НОМЕР_1). Під час огляду транспортного засобу, в салоні, біля задніх вхідних дверей, був виявлений шкіряний гаманець чорного кольору, в якому знаходились грошові кошти 3800 грн., та дисконтні картки.

Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що докази є належними, допустимими та достовірними. Вони узгоджуються між собою.

В той же час, досліджені в суді докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення. У суду відсутні підстави для сумніву у допустимості цих доказів, які зібрані в порядку, що передбачений КПК України.

Показання свідка ОСОБА_5 узгоджуються з іншими доказами по справі: протоколом огляду місця події, показаннями свідка ОСОБА_6, рапортом інспекторів Управління патрульної поліції у м. Львові.

Неможливість допиту у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_4 обумовлюється тим, що остання, відповідно до інформації Державної прикордонної служби України, перебуває за кордоном. У 2017 року на території України перебувала лише у період з 01 по 08 вересня, коли відбула літаком рейсом «Львів-Стамбул».

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив закінчений замах на повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену за попередньою змовою групою осіб.

Обставин, які обтяжують чи помякшують покарання ОСОБА_1, судом не встановлено.

Обираючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його наслідки, вік та стан здоров'я обвинуваченого, який вину у вчиненні злочину не визнав, раніше суджений, на обліку у лікаря психіатра чи нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, тому покарання обвинуваченому слід обрати в межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочин у виді позбавлення волі, що буде достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Крім того, вироком Личаківського районного суду м. Львова від 03.11.2015 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком за ст. 75 КК України 3 роки. Тобто, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину після постановлення попереднього вироку, але до відбуття призначеного ним покарання. У звязку з цим покарання належить призначити ОСОБА_1 на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, шляхом часткового складання покарань.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання») суд вважає необхідним у строк покарання включити строк перебування обвинуваченого в установі попереднього увязнення в період з дня затримання 09.12.2015 року по день зміни запобіжного заходу 05.04.2016 року, із розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 слід рахувати з часу звернення вироку до виконання, фактичного затримання та взяття під варту.

Запобіжний захід ОСОБА_1, враховуючи його належну процесуальну поведінку, до вступу вироку в законну силу слід залишити необраним.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив закінчений замах на повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену за попередньою змовою групою осіб.

Обставин, які обтяжують чи помякшують покарання ОСОБА_2, судом не встановлено.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його наслідки, вік та стан здоров'я обвинуваченого, який вину у вчиненні злочину визнав частково, раніше суджений, на обліку у лікаря психіатра чи нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, тому покарання обвинуваченому слід обрати в межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочин у виді позбавлення волі, що буде достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Відповідно до ст. 75 КК України, враховуючи особу винного, його роль у скоєному, наявність на утриманні доньки ІНФОРМАЦІЯ_6, обставини та тяжкість скоєного, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_2 без відбування покарання, із звільненням від відбування покарання із випробуванням .

Згідно зі ст. 76 КК України, на ОСОБА_2 слід покласти обов'язок періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу, враховуючи його належну процесуальну поведінку, слід залишити необраним.

Речові докази у справі речі потерпілої ОСОБА_4, необхідно повернути їй за належністю.

Процесуальні витрати у справі відсутні. Цивільний позов не заявлений.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України та призначити покарання 3 роки позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, ОСОБА_1 призначити остаточне покарання за сукупністю покарань за даним вироком 3 роки позбавлення волі, та вироком Личаківського районного суду м. Львова від 03.11.2015 року, шляхом часткового складання покарань 3 роки 3 місяці позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання») у строк покарання ОСОБА_1 включити строк перебування обвинуваченого в установі попереднього увязнення в період з 09.12.2015 року по 05.04.2016 року включно, із розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з часу звернення вироку до виконання, фактичного затримання та взяття під варту.

Запобіжний захід ОСОБА_1, до вступу вироку в законну силу, залишити необраним.

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України та призначити покарання 3 роки позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України, ОСОБА_2 звільнити від відбуття призначеного покарання у виді 3 років позбавлення волі із визначенням 1 року іспитового строку.

Згідно зі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обов'язок періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_2, до вступу вироку в законну силу, залишити необраним.

Речові докази шкіряний гаманець фірми PETRE з грошовими коштами у сумі 3800,00 грн., дві дисконтні картки ЛОКАЛЬ та МЕТРО, які були передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_4, - залишити останній за належністю.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Львівської області протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Суддя О.Р.Юрків.