Ухвала суду № 71136614, 20.12.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 233/5288/15-к

Апеляційний суд Запорізької області

Провадження №11-кп/778/1942/17 Головуючий у 1-й інстанції Бєлостоцька О.В.Єдиний унікальний №233/5288/15-к Доповідач у 2-й інстанції ОСОБА_1Категорія п.п.1, 9, 12 ч.2 ст.115 КК України

УХВАЛА

20 грудня 2017 року м.Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Запорізької області ОСОБА_1, під час перевірки матеріалів провадження за апеляційними скаргами прокурора, захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5, обвинуваченого ОСОБА_3 (з доповненнями), захисника ОСОБА_6 (з доповненнями) в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, обвинуваченого ОСОБА_5 (з доповненнями) на вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 01 лютого 2017 року,

в с т а н о в и в:

За визначеною Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ підсудністю 18.12.2017 року до апеляційного суду Запорізької області надійшло кримінальне провадження щодо ОСОБА_3, ОСОБА_5 і ОСОБА_7

З матеріалів кримінального провадження встановлено, що вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 01 лютого 2017 року

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним та засуджено: за ч.1 ст.263 КК України (в редакції 2001 року) до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.49, ч.5 ст.74 КК України обвинуваченого звільнено від покарання, призначеного за ч.1 ст.263 КК України у звязку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності; за ч.4 ст.187, п.п.1, 9, 12 ч.2 ст.115 КК України із застосуванням положень ч.2 ст.70 КК України визначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, визнано винним та засуджено: за ч.1 ст.263 КК України (в редакції 2001 року) до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.49, ч.5 ст.74 КК України обвинуваченого звільнено від покарання, призначеного за ч.1 ст.263 КК України у звязку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності; за ч.3 ст.187, ч.4 ст.187, п.п.1, 9, 12 ч.2 ст.115 КК України, із застосуванням положень ч.2 ст.70 КК України визначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна;

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, визнано винним та засуджено за ч.5 ст.27, ч.4 ст.187 КК України до 9 років позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

На зазначений вирок прокурором, захисниками ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6, обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_5 подано апеляційні скарги.

Ухвалами апеляційного суду Донецької області від 17.03.2017 року та від 24.03.2017 року було відкрито апеляційне провадження за даними апеляційними скаргами, а ухвалами цього ж суду від 27.03.2017 року та від 03.04.2017 року було закінчено підготовку та призначено апеляційний розгляд.

19.12.2017 року дане кримінальне провадження передано в провадження судді-доповідача ОСОБА_1, а тому суддя-доповідач вважає за необхідне відкрити провадження за поданими апеляційними скаргами від імені апеляційного суду Запорізької області з одночасним вирішенням питань, передбачених ч.1 ст.401 КПК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що копії апеляційних скарг та доповнень до них, інформація про права та обовязки були надіслані учасникам судового провадження апеляційним судом Донецької області. У звязку з чим, потреби у повторному здійсненні дій, передбачених п.1 ч.1 ст.401 КПК України, суддя-доповідач не вбачає.

На адресу апеляційного суду Запорізької області електронною поштою від прокурора надійшли клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на 60 днів, а від обвинуваченого ОСОБА_3 клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.401 КПК суддя-доповідач під час підготовки до апеляційного розгляду вирішує, крім іншого, й питання щодо запобіжного заходу обвинувачених.

Перевіривши матеріали кримінального провадження, клопотання прокурора та обвинуваченого ОСОБА_3, суддя-доповідач дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягають залишенню без розгляду, а клопотання обвинуваченого задоволенню не підлягає виходячи з такого.

Наказом Державної судової адміністрації України від 7 листопада 2016 року N 227 затверджено Тимчасовий регламент надсилання судом електронних документів учасникам судового процесу, кримінального провадження, яким не передбачено надсилання до суду електронних документів учасниками судового процесу.

За вищевикладених обставин, клопотання, які надіслані прокурором електронною поштою, не можуть бути прийняті до розгляду, оскільки вони подані не у порядку, визначеному процесуальним законодавством.

Відповідно до вироку Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 01 лютого 2017 року щодо обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 запобіжний захід залишено у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Відповідно до ухвали апеляційного суду Донецької області від 25 жовтня 2017 року строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 було продовжено до 23 грудня 2017 року.

Відповідно до висновку Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеного в його узагальненні «Про судову практику застосування судами першої та апеляційної інстанцій процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» від 20.01.2015 року в обвинувальному вироку суд вправі зазначити, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою діятиме до набрання вироком законної сили. Дане право не суперечить правовим позиціям Європейського суду з прав людини з цього питання, зокрема Рішенню ЄСПЛ у справі «Харченко проти України», оскільки строки, встановлені КПК, можуть обчислюватись як годинами, днями і місяцями, так і визначатися вказівкою на подію. При цьому, якщо питання про доцільність та обґрунтованість тримання обвинуваченого під вартою виникає на стадії апеляційного оскарження і апеляційного провадження, суд має право змінити або скасувати цей запобіжний захід.

У звязку із наведеним рішення міськрайонного суду про тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили, не суперечить вимогам процесуального закону, правовій позиції Європейського суду з прав людини та зазначеному вище узагальненню судової практики.

Суддя-доповідач відзначає, що ухвалою апеляційного суду Донецької області від 25 жовтня 2017 року, якою строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 продовжено до 23 грудня 2017 року, рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 01 лютого 2017 року про залишення щодо обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, не змінювалось і не скасовувалось.

При цьому суддя-доповідач відзначає, що так зване продовження строку фактично не мало місце, оскільки продовжити такий строк суд вправі починаючи від якоїсь конкретної дати, коли закінчувався б чи спливав би строк тримання обвинувачених під вартою. Проте такої дати в ухвалі апеляційного суду Донецької області від 25 жовтня 2017 року не встановлено і не зазначено. Відсутнє в зазначеній ухвалі й рішення про обрання щодо обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Таким чином, дане судове рішення суду апеляційної інстанції Донецької області не впливало на вирішення питання про подальше тримання обвинувачених під вартою, не змінювало безстроковий правовий режим їх перебування під вартою на строковий.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_3 і ОСОБА_5 та які виправдовують тримання під вартою обвинувачених, не зменшилися та не відпали.

Крім того, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів проти власності та проти життя і здоровя особи, які становлять підвищену суспільну небезпеку, у звязку з чим міськрайонним судом їм призначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі.

З урахуванням наведених обставин тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є необхідним, оскільки більш мякі запобіжні заходи не зможуть запобігти встановленим у провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених.

Що стосується клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, то наведені в ньому доводи та обставини не зменшують суспільної небезпеки злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3, та не зменшують наявні у кримінальному провадженні ризики, які виправдовують його подальше тримання під вартою. А тому підстави для задоволення клопотання обвинуваченого відсутні.

Керуючись ст.ст.398, 401 КПК України, суддя-доповідач

у х в а л и в:

Відкрити апеляційне провадження за апеляційними скаргами прокурора, захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5, обвинуваченого ОСОБА_3 (з доповненнями), захисника ОСОБА_6 (з доповненнями) в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, обвинуваченого ОСОБА_5 (з доповненнями) на вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 01 лютого 2017 року.

Апеляційний розгляд призначити на 30 січня 2018 року о 14.30 год. в судовому засіданні в залі апеляційного суду Запорізької області за адресою: м.Запоріжжя, пр.Соборний, 162, про що сповістити учасників судового провадження.

Апеляційний розгляд здійснити в режимі відеоконференції з ДУ «Бахмутська установа виконання покарань» за участі обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5, а також з апеляційним судом Донецької області в м.Маріуполі та з Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за участі захисників.

Відповідно до ст.52 КПК України участь захисників у даному кримінальному провадженні є обовязковою.

Клопотання прокурора, подані електронною поштою, про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 залишити без розгляду та повернути заявнику.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт залишити без задоволення.

Залишити без зміни рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 01 лютого 2017 року про тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, до набрання вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 01 лютого 2017 року законної сили, на підставі якого продовжити тримання обвинувачених під вартою до набрання вироком законної сили.

Копію ухвали надіслати начальнику ДУ «Бахмутська установа виконання покарань» для виконання. Доручити відповідальній особі ДУ «Бахмутська установа виконання покарань» виконати дії, передбачені ч.6 ст.336 КПК України.

Копію ухвали надіслати апеляційному суду Донецької області в м.Маріуполі та Костянтинівському міськрайонному суду Донецької області, яким доручити відповідальній особі виконати дії, передбачені ч.4 ст.336 КПК України.

Копію ухвали також направити учасникам судового провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Запорізької області ОСОБА_1