Рішення № 71136550, 19.12.2017, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/5228/17>

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2017 року Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Юрківа О.Р.,

секретаря Кузьми Д.М.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, за участю третьої особи Львівського комунального підприємства «Старий Львів» про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_4 звернулася в суд із позовом до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про скасування постанови адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 271 від 23.12.2016 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 680,00 грн. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого винесено постанову № 271 від 23.12.2016 року, складений невизначеною службовою особою житлово-комунального підприємства майстром ОСОБА_5, який одночасно зазначений у протоколі як свідок. Іншого зазначеного свідка ОСОБА_6 не вдається за можливе ідентифікувати, оскільки неповністю зазначена адреса останнього. Позивач вважає, що постанова є незаконною та необґрунтованою та прийнята з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, винесена поза межами строку притягнення особи до адміністративної відповідальності. Просить адміністративний позов задоволити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення, аналогічні до викладених у адміністративному позові та просив такий задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти задоволення позову, зазначила, що оскаржувану постанову винесено адміністративною комісією Галицької районної адміністрацією ЛМР в межах повноважень, вона є законною та обґрунтованою, просила в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи ЛКП «Старий Львів» просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача і третьої особи, дослідивши матеріали справи, подані докази, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 152 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.

Згідно з ч.1 ст. 218 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 45, 46, 92, 99, 103 1 - 104 1, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 138, 141, 142, 149 152 розглядають адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Згідноз п.2 ч.1 ст. 255 КУпАПу справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад (статті 103-1, 103-2, 104, частина перша статті 106 1, статті 106 2, 149 - 152).

Судом встановлено, що 23.11.2016 року майстром по експлуатації житлового фонду ЛКП «Старий Львів» ОСОБА_5 був складений протокол № 152 про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_4 У протоколі зазначено, що ОСОБА_4, яка проживає в кв. № 1 буд. № 3 на вул. Підгірна у м. Львові, самовільно встановила, самовільно встановила металеву огорожу на подвірї будинку, приблизно влітку 2014 року.

До складання протоколу директором ЛКП «Старий Львів» на адресу ОСОБА_4 було направлене попередження від 21.10.2016 року про самовільне встановлення огорожі біля входу до квартири позивача з пропозицією надати копії довільних документів на встановлення цієї огорожі.

У попередженні директора ЛКП від 10.11.2016 року ОСОБА_4 було повідомлено про необхідність прибуття до ЛКП «Старий Львів» на 24.11.2016 року для складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Постановою адміністративної комісії Галицької райадміністрації ЛМР № 271 від 23.12.2016 року ОСОБА_4 буда притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП України, за порушення п. 20.1.24 правил благоустрою м. Львова. Накладене адміністративне стягнення у виді 680,00 грн. штрафу.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

З огляду на наведені законодавчі норми, суд не приймає до уваги покликання позивача, на те, що зміст протоколу та постанови не відповідає вимогам закону.

Як зазначено у статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У позовній заяві позивач ОСОБА_4 просила суд поновити їй строк звернення до адміністративного суду у звязку з тим, що про існування оскаржуваної постанови їй стало відомо лише після отримання її поштою у липні 2017 року.

Суд вважає, що з огляду на норми ч. 1 ст. 121 КАС України, строк звернення ОСОБА_4 до суду підлягає поновленню.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 71 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд вважає, що обставини, викладені у постанові, та вчинення позивачем вказаного адміністративного правопорушення, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, відтак суд не вбачає підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 23.12.2016 року.

Позивачем натомість не наведено та не надано достатніх доказів на спростування викладених у оскаржуваній постанові обставин.

Не знайшло підтвердження в судовому розгляді твердження позивача про винесення постанови адміністративною комісією ГРА ЛМР постанови поза межами строку притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Твердження позивача про необхідність направлення на її адресу акту-попередження щодо врегулювання питання самочинного будівництва, суд вважає неспроможним, оскільки направлення такого акту передбачене Положенням про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м. Львові, проте встановлення огорожі не є самочинним будівництвом, а визначається як мала архітектурна форма елемент благоустрою.

Інші визначені у позові обставини не є такими, що можуть свідчити про незаконність та протиправність винесеної відповідачем постанови.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративною комісією Галицької районної адміністрації Львівської міської ради правомірно притягнуто ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в виді 680,00 грн. штрафу, а відтак позов безпідставний та у задоволенні такого необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 121, 241-246 КАС України, ст. ст. 251, 280 КУпАП, суд

ВИРІШИВ:

поновити ОСОБА_4 строк звернення до адміністративного суду.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, за участю третьої особи Львівського комунального підприємства «Старий Львів» про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня його проголошення або з дня отримання копії рішення.

Суддя О.Р.Юрків