Постанова № 71136361, 20.12.2017, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

336/6850/17-п

3/336/2373/2017

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2017 року

Суддя шевченківського районного суду м. Запоріжжя Галущенко Ю.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,працюючого водієм ПАТ «Укрпочта»,який мешкає за адресою м.Запоріжжя,вул.Волинська 19,зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2

про скоєння адміністративного правопорушення,передбаченого ст.124,122-4 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

08.10.2017 р.о 15.10 год.ОСОБА_1,керуючи автомобілем НОМЕР_1 по вул.Жуковського 34 в м.Запоріжжі,при зміні напрямку руху не впевнився в безпеці,внаслідок чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2,внаслідок чого пішохід травмований,після чого місце ДТП залишив.

При розгляді справи в суді ОСОБА_1винуватість у вчиненні адміністративних правопорушень не визнав.Пояснив,що у його володінні та користуванні перебуває автомобіль НОМЕР_1,на якому 08.10.2017 р.він у побутових цілях приїздив на ринок «Анголенка» в м.Запоріжжі,після 15.00 год.по вул.Жуковського повз буд.34 рушив додому.До нього причепився ОСОБА_2,з яким раніше вони мали конфлікт з приводу ДТП,не бажаючи загострювати цей конфлікт ОСОБА_1А.з місця події вирішив поїхати,а оскільки потерпілий перегородив йому дорогу та перешкоджав руху,можливо він і зачепився за автомобіль,проте жодних травм не міг отримати. Не розцінюючи ці події як ДТП,ОСОБА_1поїхав у справах,про цю ситуацію згадав,коли його розшукала поліція.

Всебічно вивчивши матеріали справи, з урахуванням наданих учасниками ДТП пояснень,суддя встановив, що винуватість ОСОБА_1А.у скоєнні адміністративного правопорушення знайшла своє підтвердження з огляду на наступне.

З матеріалів адміністративної справи про ДТП та підтверджуючих ці обставини пояснень ОСОБА_2як учасника ДТП встановлено,що 08.10.2017 р.приблизно о 15.10 год. автомобіль НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1рухався по вул.Жуковського,34,де в той час перебував пішохід ОСОБА_3

Відповідно до схеми ДТП,складеної інспектором ВРОМ ДТП УПП в м.Запоріжжі ОСОБА_4,місце наїзду на пішохода зафіксовано на проїзній частині на відстані 1 м.від правого бордюра по ходу руху автомобіля ОСОБА_1,який після ДТП місце події залишив.

При огляді ОСОБА_2О.у травмпункті 9-ї міської лікарні,встановлено забій ліктьового суглобу,забиття лівого стегна.

Оскільки схема ДТП складена безпосередньо на місці ДТП в присутності пішохода ОСОБА_2уповноваженою особою,підписана без зауважень або доповнень,зафіксована на фото,суддя приймає її до уваги в якості доказів на підтвердження фактичних обставин справи.

Як пояснив про складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2,після ДТП,яка сталася з вини водія ОСОБА_1 С.А.03.09.2017 р.по вул..Жуковського 36 в м.Запоріжжі,останній місце події залишив та його розшукувала поліція.08.10.2017 р.ОСОБА_2випадково зустрів ОСОБА_1на тому самому місці,підійшов до нього та прохав залишатися на місці,поки він викличе поліцію,проте купчик С.А.сів за кермо та незважаючи на те,що ОСОБА_5перегородив автомобілю дорогу,продовжив рух та травмував потерпілого,який одразу після фіксації подій поліцієї поїхав у травмпункт лікарні за місцем мешкання.

Безпосередньо сам ОСОБА_1не оспорював ,що 08.10.2017 р.він дійсно зустрів по вул.Жуковського ОСОБА_2,з яким 03.09.2017 р.зіткнувся автомобілями майже на цьому ж місці,проте вважає,що потерпілого не травмував,а місце ДТП він залишив, так як не вваажав їх конфлікт подією ДТП.

Аналізуючи наведене суддя встановив,що пояснення ОСОБА_2про обставини заподіяння йому тілесних ушкоджень як пішоходу у ДТП автомобілем НОМЕР_1 підтверджуються доказами,які є логічними,послідовними,доповнюють одне одного,протиріч не містять.

Суддею не встановлено таких обставин,які ставили б під сумнів пояснення потерпілого та протоколу про адміністративне правопорушення,так само не надано суду доказів,що їх спростовують. Репутація цих осіб не дискредитована,довіра до їх показань не підірвана,а приводів для обмовляння ОСОБА_1не встановлено.

Як передбачено ст.6 КОНВЕНЦІЇ

про захист прав людини і основоположних свобод,кожен маж право на справедливий суд та встановлення обґрунтованності будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.

У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення ,які мають ознаки злочину»,залежно від ступеня їх суспільної небезпеки(рішення у справі «Лутц проти Німеччини»,»Отцюрк проти Німеччини»,»Девеєр проти Бельгії»,»Адольф проти Австрії» та інші),отже,адміністративне обвинувачення має бути доведено державою ,в особі уповноважених на те посадових осіб,а тому особа,яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов*язана доводити свою невинуватість.

Як передбачено ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 256 КУпАП упротоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

При оцінці усіх досліджених доказів суддя дійшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1А.у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення,що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема,у рішенні у справі «Коробов проти України».

Як передбачено п.10.1 Правил дорожнього руху України,перед початком руху або будь-яким перестроюванням, зміною напрямку руху водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкоди чи небезпеки іншим учасникам дорожнього руху.

Пункт 2.10»а» Правил дорожнього руху України встановлює обов*язок водія,у разі його причетності до дорожньо-транспортної пригоди,негайно зупинити транспортний засіб та залишатися на місці ДТП.

Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху України,учасники дорожнього руху зобов*язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Вимоги цього пункту означають,що знання Правил є обов*язковим для кожного учасника дорожнього руху,чітке виконання їх положень сприяє взаємній довірі та повазі,безпечному співіснуванню на дорозі всіх учасників дорожнього руху,будь-які відхилення від положень цих правил можуть привести до ДТП,заподіянню шкоди майну,здоров*ю та життю людей.

Згідно з диспозицією ст.124 КпАП України особа несе відповідальність при вчиненні нею як учасником дорожнього руху порушення Правил дорожнього руху,що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць,залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Порушення водієм ОСОБА_1вимог Правил дорожнього руху,наслідком чого є пошкодження транспортних засобів,є підставою для визнання його винуватим в скоєнні адміністративного правопорушення та притягнення до адміністративної відповідальності по ст.124 КпАП України.

Згідно з диспозицією ст.122-4 КпАП України особа,яка є водієм транспортного засобу або іншим учасником дорожнього руху,несе відповідальність при вчиненні нею як учасником дорожнього руху порушення Правил дорожнього руху,що спричинило ДТП,за залишення місця ДТП,до якої вона причетна.

Порушення водієм ОСОБА_1вимог Правил дорожнього руху,наслідком чого є ДТП,місце якої він залишив,є підставою для визнання його винуватим в скоєнні адміністративного правопорушення та притягнення до адміністративної відповідальності по ст.122-4 КпАП України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, виконання судових рішень розглядається як невідємна частина судового розгляду в розумінні ст. 6 Конвенції. Європейський суд неодноразово робив висновок про те, що це право стало б ілюзорним у разі, коли б правова система держави допускала, щоб остаточне, обовязкове, судове рішення залишалося невиконаним.

Ппризначення ОСОБА_1стягнення у виді штрафу є співмірним з вчиненим правопорушенням та узгоджується з приписами ст.23 КпАП України про те,що адміністративне стягнення застосовується з метою виховання особи,яка вчинила адміністративне правопорушення,в дусі додержання законів України,поваги до правил співжиття,запобігання вчиненню нових правопорушень.

З урахуванням викладеного суддя доходить до висновку,що необхідним та достатнім відповідно до санкції статті 124 КпАП України є призначення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень.

Санкція статті 122-4 КпАП України передбачає менший розмір такого виду стягнення,як штраф,за принципом поглинання менш суворого стягнення більш суворим,при призначенні адміністративного стягнення у виді штрафу вказаним стягненням поглинаються.

Як передбачено ст. 40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею)постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення,у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати ,тобто 320 грн.,як це передбачено ст.4 ч.5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 33-35,122-4,124,283-285 КУпАП,суддя -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124,122-1 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340( триста сорок) гривень в дохід держави ((розрахунковий рахунок № 31113149700001, код класифікації доходів бюджету 21081300, отримувач коштів ГУК у Запорізькій області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, призначення платежу адміністративні штрафи з метою забезпечення безпеки дорожнього руху).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 320 грн. (триста двадцять) гривень в дохід держави отримувач: Державна судова адміністрація України, місце знаходження - вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ - 26255795, а також реквізит рахунка для зарахування до державного бюджету надходжень за кодом класифікації доходів бюджету 22030106 "Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністарція України"): отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/ 22030106; банк отримувача: Головне управління Державної казначейсської служби України у м. Києві; код банку отримувача : 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету : 22030106.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу в сумі 680 (шістсот вісімдесят) гривень, визначеного у відповідності до статті 308 КУпАП- витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_6 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення у взаємозв'язку з положеннями пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України N 2-рп/2015 від 31.03.2015 року).

Суддя Ю.А.Галущенко