Постанова № 71134476, 20.12.2017, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/7340/17

Провадження № 2а/331/242 /2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2017 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Жуковій О.Є.

при секретарі Качан К.К.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 25.10.2017 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому з огляду на тривале невиконання рішення національного суду, ухвалення на його користь ЄСПЛ рішення у справі 60420/13 від 06.06.2017 року , просив суд стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району на його користь кошти в сумі 5532,00 гривень відповідно до постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року по справі № 2а-3188/11 .

В судове засідання позивач надав заяву про розгляд справи у його відсутність, наполягав на задоволенні позову.

Представник відповідача в наданих суду запереченнях просила в задоволенні позову відмовити , з огляду на необґрунтованість заявлених вимог, а також просила справу розглядати у її відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі 2а-3188/11 від 17 квітня 2012 року скасовано постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 травня 2011 року, визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Жовтневому району та зобов»язано Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Жовтневому району здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу до 5 травня за 2011 рік , з урахуванням виплачених сум .

Управлінням праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Жовтневому районуздійснено розрахунок допомоги до 5 травня ОСОБА_1 відповідно до постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі 2а- 3188/11 від 17 квітня 2012 року та визначено суму необхідну для доплати в розмірі 5532,00 гривень.

На примусове виконання вказаної постанови ОСОБА_1 21.06.2012 року отримав виконавчий лист, на підставі якого Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій областібуло відкрите виконавче провадження з примусового виконання вказаної постанови суду.

Постановою ст. державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 від 13.09.2012 року виконавче провадження було завершене та вказаний виконавчий лист було повернуто стягувачу через наявність обставин , що виключають можливість виконання відповідного рішення боржником.

Рішенням Європейського суду з прав людини (заява № 10035/07 та 191/ від 15 червня 2017 року зазначено, що Уряд визнає надмірну тривалість виконання рішення постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі 2а- 3188/11 від 17 квітня 2012 року ухваленого на користь ОСОБА_1 та готовий виконати рішення національного суду , яке ще підлягає виконанню, а також сплатити позивачу 1000 Євро.

Разом з тим , наразі постанова суду виконана лише в частині нарахування недоотриманої допомоги до 5 травня за 2011 рік.

Відповідач в своїх запереченнях зазначає, що позивачем заявлено вимоги, які вже були предметом розгляду в іншій справі, за результатом розгляду якої ухвалено рішення, яке і повинно виконуватися у спосіб, що ним визначений.

В той же час, суд звертає увагу на те, що позивачем фактично заявлено вимоги про стягнення сум грошової допомоги, які розраховані відповідачем під час виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року (справа 2а- 3188/11), і вказані вимоги не були предметом іншого судового розгляду.

Тобто, фактично позивачем порушено питання (заявлено вимоги) про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 5532,00 яка виникла внаслідок перерахунку відповідачем грошової допомоги за 2011 рік та яка не була сплачена позивачу.

Відповідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Як вказано у п. 23 рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нефедов проти України» ( заява № 30855/05 від 20 грудня 2007 року ) , Суд нагадує, що відповідно до його прецедентної практики, заявник, маючи на руках виконавчий лист, виданий на виконання остаточного рішення суду, винесеного проти державного органу, мав би бути звільнений від обов'язку ініціювати якусь процедуру щодо інших адміністративних органів з метою виконання рішення (див. справу "Васильєв проти України"( 974_104 ) (Vassiliev c. Ukraine), заява N 10232/02, пункт 30 рішення від 13 липня 2006 року).

Таким чином , тривале невиконання рішення суду на користь ОСОБА_1 є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод»від 04 листопада 1950 року, що ратифікована Україною 17 липня 1997 року (далі по тексту - Конвенція),та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а дії відповідача щодо закінчення виконавчого провадження у цій справі, за наявності невиконаного рішення суду , є порушенням принципу верховенства права , ст. 124 Конституції України , якою встановлено обов»язковість виконання судових рішень на всій території України.

За змістом п.10 ч.2 ст.245 КАС України суд може прийняти рішення проінший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Отже, аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що зобов'язання вчинити певні дії, покладені на відповідача судовим рішенням, є обраним судом способом захисту порушеного права позивача та не позбавляє права звернутись до суду з позовом про стягнення коштів.

Таким чином, враховуючи наявність заборгованості перед позивачем зі сплати щорічної допомоги до 5 травня за 2011 рік у розмірі 5532 ,00грн., яка визнається відповідачем, але до теперішнього часу не сплачена, фактичну наявність обставин , що виключають можливість виконання відповідного рішення боржником, встановлення рішенням Європейського суду з прав людини та визнання Урядом України надмірну тривалість виконання рішення на користь ОСОБА_1, а також приймаючи до уваги право позивача звернутися до суду з позовом про стягнення коштів, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову шляхом стягнення з відповідача заборгованості із сплати щорічної допомоги до 5 травня за 2011 рік у розмірі 5532,00 грн..

Керуючись ст. ст. 243-250, 295,297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району ( місцезнаходження : вул. Олександрівська, 26, м. Запоріжжя, 69063, код ЄРДПОУ 37573843) на користь ОСОБА_1 ( місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) заборгованість по виплаті суми разової грошової допомоги , що сплачується до 5 травня , як інваліду 2 групи за 2011 рік у розмірі 5532,00грн..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя: О.Є. Жукова

20.12.2017 .