Рішення № 71133510, 14.12.2017, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/1538/17

Провадження № 2/306/633/17

Рядок статзвіту № 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2017 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої - судді Тхір О.А.

з участю секретаря – Касинець В.В.,

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Березниківської сільської ради Свалявського району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_5, про скасування рішення сільської ради та визнання недійсним свідоцтва на право власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 звернувся в суд із зазначеним позовом до Березниківської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_5, про скасування рішення виконавчого комітету Березниківської сільської ради № 41 від 24.04.2008 року, та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 08.05.2008 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 24.04.2008 року виконавчим комітетом Березниківської сільської ради Свалявського району Закарпатської області винесено рішення № 41, яким надано дозвіл на видачу свідоцтва на право власності на ім’я його покійного батька ОСОБА_4, який помер 04.11.2007 року. Крім того, зазначає, що 08.05.2008 року було видано свідоцтво про право власності на ім’я його покійного батька та зареєстровано у реєстрі прав власності на нерухоме майно. Посилаючись на те, що Березниківська сільська рада всупереч нормам закону винесла рішення про видачу правовстановлюючих документів на ім’я померлої особи, тому вважає, що такі документи є недійсними. В зв’язку з чим просить скасувати рішення виконкому Березниківської сільської ради Свалявського району Закарпатської області № 41 від 24.04.2008 року про видачу свідоцтва про право власності на житловий будинок ОСОБА_4 та визнати недійсним свідоцтво про право власності серії САВ № 583924 від 08.05.2008 року на житловий будинок № 374 в с. Березники Свалявського району Закарпатської області на ім’я померлого ОСОБА_4.

В судове засідання позивач не з’явився, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце судового засідання.

Представник позивача - адвокат ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала з підстав зазначених в позовній заяві. Вважає, що дані документи, які видані на ім’я померлого порушують права її довірителя, оскільки можуть поставити під сумнів дійсність свідоцтва про право на спадщину на ім’я позивача, яке видане на підставі оспорюваних документів, та може постати питання про законність інших правовстановлюючих документів на дане нерухоме майно на ім’я позивача. Крім того, подала клопотання про поновлення строків позовної давності, посилаючись на зміни в законодавстві, та вважає, що на момент постановлення рішення та видачі свідоцтва про право власності існувало інше законодавство та були інші строки позовної давності

Представник позивача ОСОБА_1 підтримала думку адвоката ОСОБА_2, та просила скасувати зазначене рішення та свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Представник Березниківської сільської ради Свалявського району – сільський голова ОСОБА_6 в судове засідання не з’явилась, подала заяву, в якій просить розгляд справу проводити без представника сільської ради. В судових засіданнях, які проводились до цього, зазначила, що позов підставний, адже, вважає, що правовстановлюючі документи як і рішення ради на ім’я померлого органи місцевого самоврядування не вправі видавати. Зазначила, що така подія була давно, що в той час існувала така практика, в зв’язку з процедурою оформлення громадянами права власності на будинки, в даному випадку таке свідоцтво видали на ім’я померлого власника за заявою його сина – позивача у справі. Крім того звернула увагу суду, що в даному випадку існує спір між братами щодо батьківського будинку – фактично вони між собою не можуть дійти згоди, а таке рішення сільської ради та свідоцтво про право власності на ім’я померлого ніякі права позивача не порушує, і скасувавши їх спір між братами не вирішиться. В судовому засіданні просила суд в позові відмовити в зв’язку з пропуском строку позовної давності.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився. Його інтереси в судовому засіданні представляла – адвокат ОСОБА_3, яка щодо позовних вимог заперечила повністю, вважає позов безпідставний, оскільки рішенням сільської ради та свідоцтвом про право власності на ім’я покійного батька ОСОБА_4 жодним чином не порушує прав позивача, крім того вважає, що таке рішення прийнято в інтересах позивача, оскільки прийняте за його ж заявою, в якій він просив оформити право власності на покійного батька. Крім того, представник подала заяву про застосування строків позовної давності, оскільки спірні документи датовані 2008 роком, позивачу про таке було достовірно відомо, адже документи видавались за його ж заявою, крім того він дані документи подавав до нотаріальної контори для оформлення спадщини після покійного батька ОСОБА_4 у 2008 році. Клопотання про поновлення строків позовної давності вважає безпідставним, та вважає що задоволенню не підлягає.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні у справі докази, в їх системному зв’язку з відповідними нормами права доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Березниківської сільської ради Свалявського району Закарпатської області № 41 від 24 квітня 2008 року "Про видачу свідоцтва на право власності» надано дозвіл на видачу свідоцтва на право власності громадянину ОСОБА_4 (за його заявою), на домоволодіння в селі Березники № 374 за померлим батьком ОСОБА_4, який помер 04 листопада 2007 року.

З дослідженого в судовому засіданні свідоцтва про смерть серії І-ГР № 757591, виданого відділом ЗАГС Переславського району Ярославської області Російської Федерації 06.11.2007 року, встановлено, що ОСОБА_4, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель ІНФОРМАЦІЯ_2, помер 04.11.2007 року.

Згідно з копією Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САВ № 583924 від 08.05.2008 року встановлено що власником житлового будинку № 374 в с. Березники Свалявського району зазначений ОСОБА_4, свідоцтво видане на підставі рішення виконавчого комітету № 41 від 24.04.2008 року.

Відповідно до копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно КУП «Свалявське РБТІ» № 18745264 від 08.05.2008 року право власності на зазначений будинок зареєстровано за реєстраційним номером 23170768.

З досліджених копій матеріалів спадкової справи щодо майна померлого ОСОБА_4, встановлено, що ОСОБА_4, який помер 04.11.2007 року є батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (копія свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії І-ФМ № 333964 від 26.10.1972 року).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна № 83357025 від 24.03.2017 року, встановлено, що за реєстраційним номером об’єкта нерухомого майна 23170768 зареєстровано будинок № 374 в с. Березники Свалявського району 08.05.2008 року на ім’я ОСОБА_4 та зазначено, що особа померла, підстава виникнення права власності свідоцтво про право власності серії САВ № 583924 видане 08.05.2008 року Березниківською сільською радою.

Таким чином, в судовому засіданні доведено факт оформлення права приватної власності на житловий будинок № 374 в с. Березники на ім’я ОСОБА_4, який помер 04.11.2007 року, шляхом прийняття рішення виконкомом Березниківської сільської ради 24.04.2008 року № 41 та видачею свідоцтва на право власності серії САВ № 583924 від 08.05.2008 року.

В межах даного позову та в межах розгляду даної справи про сам факт належності нерухомого майна покійному та саме право власності щодо даного нерухомого майна (житлового будинку № 374 в с. Березники) покійного чи позивача ніким не оспорювались та вимоги про таке не заявлялись, тому підстави набуття права власності на об’єкт нерухомого майна та спадкові права щодо даного майна судом в межах даної справи не встановлювались.

Нормами цивільного законодавства встановлено, що дієздатність, як і правоздатність, припиняється з настанням смерті фізичної особи (ч. 4 ст. 25 ЦК України).

Рішенням виконавчого комітету Березниківської сільської ради № 41 від 24 квітня 2008 року право власності на будинок 374 в с. Березники визнано за померлим ОСОБА_4

На підставі вказаного рішення 08.05.2008 року Березниківською сільською радою видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно: будинок № 374 в с. Березники Свалявського району, власником якого вказаний померлий ОСОБА_4.

Здатність мати цивільні права, зокрема право власності на нерухоме майно, є невіддільним від самої особи і не може виникати після її смерті.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Крім того, згідно ч.1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або Законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Судом з’ясовано на підставі досліджених письмових доказів, що рішення виконавчого комітету Березниківської сільської ради № 41 від 24 квітня 2008 року було прийнято всупереч ст.ст. 25, 346 ЦК України, оскільки померла особа не здатна мати цивільні права та обов’язки, а існуючі права та обов’язки припиняються у момент смерті фізичної особи.

Таким чином, зазначене вище рішення виконкому, яким встановлено право власності особи після її смерті, не ґрунтується на законі та видане з порушенням ст.25 ЦК України, тому таке є незаконним, та позов в цій частині є підставним.

Оскільки свідоцтво про право власності на ім'я померлого ОСОБА_4, видане на підставі незаконного рішення виконкому – тому позов в частині визнання недійсним такого свідоцтва також є підставним.

Разом з тим, до суду надійшли заяви учасників щодо застосування наслідків позовної давності у зв’язку з пропуском строку позовної давності, оскільки про оскаржуване рішення виконавчого комітету Березниківської сільської ради № 41 від 24.04.2008 року позивачу було відомо, так як саме ним було подано відповідну заяву до виконавчого комітету так і про саме свідоцтво про право власності на ім’я покійного, адже він самостійно вчиняв дії щодо його оформлення та реєстрації права власності на ім’я батька. Крім того, використовуючи зазначені рішення та свідоцтво, звернувся 17.06.2008 року до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після покійного батька та 17 червня 2008 року на ім’я позивача було оформлено свідоцтво про право власності на зазначений житловий будинок № 374 в с. Березники. Тобто з цього часу він знав про таке рішення і таке свідоцтво, однак не вживав заходів щодо усунення таких порушень в межах строку позовної давності, яка згідно ст. 257 ЦК України встановлена у три роки, та позов пред'явлено тільки в липні 2017 року, тобто з пропуском позовної давності (три роки), а клопотання про поновлення такого є безпідставним, оскільки підлягає застосуванню загальна позовна давність у три роки, а не спеціальна.

Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Як слідує з матеріалів справи, представником третьої особи – адвокатом ОСОБА_3 до ухвалення рішення, в запереченнях щодо позову від 28.09.2017 року заявлено вимогу про застосування строку позовної давності (арк. 86-89), крім того такі заяви були зроблені в судових засіданнях самою ОСОБА_3 та представником відповідача – головою Березниківської сільської ради (журнал судового засідання від 15.11.2017 року – пункт журналу 60).

Отже, суд доходить висновку, що позивачеві ОСОБА_4 достовірно було відомо про оспорювані рішення та свідоцтво щонайпізніше 17.06.2008 року, при тому що з позовом про їх визнання недійсними він звернувся лише в липні 2017 року.

Також в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 було відомо про існування такого рішення і свідоцтва та він їх не оспорював, а використовував їх для оформлення спадкових прав на своє ім’я.

З врахуванням викладеного, встановлено, що позивачем ОСОБА_4 було без поважних причин пропущено строки позовної давності при оспорюванні рішення від 24.04.2008 року та свідоцтва від 08.05.2008 року, а відповідачем заявлено про застосування наслідків спливу позовної давності, що є підставою для відмови у позові.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права (п. 2 Постанов, Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009, № 14 "Про судове рішення у цивільній справі").

Заявлене клопотання про поновлення строків позовної давності у зв’язку з необізнаністю з нормами законодавства є безпідставним та задоволенню не підлягає, оскільки до спірних правовідносин застосовується загальний строк позовної давності, встановлений статтею 257 ЦК України, до якої зміни не вносились з часу прийняття Цивільного Кодексу України – з 16.01.2003 року, а частина 1 статті 268 ЦК України - з виключеним пунктом 4 - діє з 20.12.2011 року.

Беручи до уваги вищенаведене, необґрунтоване поновлення строків позовної давності буде порушувати законні права та інтереси відповідача та інших учасників справи, що є недопустимим.

У зв'язку з наведеним слід, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 у зв'язку із спливом строку позовної давності.

На підставі ст.ст.16, 21, 25, 256, 257, 261, 267 ЦК України, Конституції України, ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись ст.ст.3, 10, 11, 15, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_4 до Березниківської сільської ради Свалявського району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_5, про скасування рішення сільської ради та визнання недійсним свідоцтва на право власності - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Закарпатської області через Свалявський районний суд Закарпатської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуюча:

Суддя Свалявського районного суду

Закарпатської області ОСОБА_7.А.Тхір