Рішення № 71130547, 19.12.2017, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/2206/17

ЄУН № 226/2206/17

Провадження № 2-а/226/163/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2017 року м.Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Петуніна І.В.,

за участі секретаря Альберті О.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача УПФУ в м.Димитрові Донецької області ОСОБА_2,

представника третьої особи УСЗН мирноградської міської ради ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м.Мирнограді Донецької області у спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Димитрові Донецької області, третя особа Управління соціального захисту населення Мирноградської міської ради про зобов’язання поновлення виплати пенсії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача управління Пенсійного фонду України в м.Димитрові Донецької області про зобов’язання поновлення виплати пенсії, в обґрунтування якого вказав, що він є пенсіонером за віком. Звернувшись до відповідача як особа, переміщена з тимчасово окупованої території та проведення антитерористичної операції, з заявою про взяття її на облік, він деякий час отримував пенсію, але з 01.07.2017 року виплата йому пенсії відповідачем припинена. При зверненні до відповідача з метою з’ясування причин невиплати пенсії, йому відповідачем було повідомлено, що виплата йому пенсії зупинена, оскільки він фактично не проживає за місцем своєї тимчасової реєстрації. Припиненням виплати пенсії порушено його конституційне право на соціальний захист та позбавлено єдиного джерела для існування. ОСОБА_4 жодної з визначених у ст.49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» підстав для припинення виплати йому пенсії не існує, позивач просить суд зобов’язати відповідача поновити йому виплату пенсії з 01.07.2017 року.

Позивач до судового засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений у порядку, передбаченому законодавством, надав суду заяву з проханням справу розглянути без його участі, на задоволенні позовних вимог наполягав.

Представник відповідача управління Пенсійного фонду України в м.Димитрові Донецької області ОСОБА_2 надав суду заперечення згідно з якими позовні вимоги не визнав, в обґрунтування своєї позиції вказав, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Димитрові Донецької області з 09 листопада 2017 року. Місцем реєстрації Позивача відповідно до паспорту громадянина України, серія ВА № 772740, є АДРЕСА_1. 09.11.2017 року в Управлінні соціального захисту населення Мирноградської міської ради Позивач отримала довідку № НОМЕР_2 від 09.11.2017 року про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_2. Тобто, відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 1706, Позивач є внутрішньо переміщеною особою. Згідно п.7 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, який затверджено постановою КМУ від 08.06.2016 № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (надалі - постанова КМУ № 365), для призначення (відновлення) соціальних виплат структурний підрозділ з питань соціального захисту населення за власною ініціативою або за зверненням органів, що здійснюють соціальні виплати, проводить перевірку достовірності зазначеної в заяві інформації про фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи. Відповідно до ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 року № 1706 внутрішньо переміщена особа зобов’язана повідомляти про зміну місця проживання структурний підрозділ з питань соціального захисту населення за новим місцем проживання протягом 10 днів з дня прибуття до нового місця проживання. У разі добровільного повернення до покинутого постійного місця проживання внутрішньо переміщена особа зобов’язана повідомити про це структурний підрозділ з питань соціального захисту за місцем отримання довідки не пізніш як за три дні до дня виїзду. Згідно п.9-1 постанови КМУ № 365, у разі відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування представник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення робить відповідний запис в акті обстеження матеріально-побутових умов сім’ї та надає внутрішньо переміщеній особі письмове повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з дати складання акта обстеження матеріально- побутових умов сім’ї з’явитися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення для проходження фізичної ідентифікації. Відповідно до п.п.2 п.12 зазначеного Порядку, соціальні виплати припиняються у разі встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем поживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім’ї. Згідно п.12 постанови КМУ № 365, за результатом розгляду подання з урахуванням акта обстеження матеріально-побутових умов сім’ї або інших документів, визначених в абзаці 2 пункту 7 цього Порядку, комісія приймає рішення про призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати з моменту припинення її виплати. Згідно п.14 постанови КМУ № 365, у разі прийняття рішення про відмову у призначенні соціальної виплати коміся не пізніше наступного робочого дня надсилає копію такого рішення органові, що здійснює соціальні виплати, та структурному підрозділу з питань соціального захисту населення. Згідно п.16 постанови КМУ № 365, рішення комісії про відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати може бути оскаржене до суду. 24.11.2017 року до Управління надійшов витяг з протоколу № 47 засідання Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам при виконанні Мирноградської міської ради від 22.11.2017, в якому було відмовлено внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, у відновленні пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням акту обстеження матеріально побутових умов сім’ї. Також Управлінню не відомо, що б рішення комісії про відмову у призначенні пенсії було оскаржено до суду. Виходячи з вищевикладеного, Управління діяло правомірно, на підставі діючого законодавства України. Просив долучити заперечення до матеріалів справи та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник третьої особи УСЗН Мирноградської міської ради ОСОБА_3 надала суду заперечення згідно з якими вважає, що даний позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного. З матеріалів адміністративного позову вбачається, що Позивач є внутрішньо переміщеною особою, яка звернулась до Відповідача із заявою про поновлення виплати раніше призначеної пенсії за фактичним місцем проживання у м. Мирнограді. Даний факт підтверджується також довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № НОМЕР_3 від 09.11.2017, виданою управлінням соціального захисту населення Мирноградської міської ради. Внутрішньо переміщені особи в Україні наділені спеціальним адміністративно-правовим статусом: поряд із загальними мають також спеціальні права і обов’язки. Серед основних нормативно-правових актів, які регулюють правовий статус внутрішньо переміщених осіб, є, зокрема, ОСОБА_4 України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-УІІ. Так, згідно цього Закону, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. Поряд з цим, згідно ч.2 ст. 9 цього Закону, внутрішньо переміщена особа зобов’язана повідомляти про зміну місця проживання структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за новим місцем проживання протягом 10 днів з дня прибуття до нового місця проживання. Відповідно до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам». Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утворені районними, районними у мм. Києві і Севастополі державними адміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення) рад, приймають рішення про відновлення або про відмову у відновленні соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Для призначення (відновлення) соціальних виплат структурний підрозділ з питань соціального захисту населення за власного ініціативою або за зверненням органів, що здійснюють соціальні виплати, протягом 15 робочих днів з дня отримання відповідної заяви внутрішньо перемішеної особи або з дня надходження звернення від органів, що здійснюють соціальні виплати, проводить перевірю, достовірності зазначеної в заяві інформації про фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи. За результатами проведення перевірки структурним підрозділом з питань соціального захисту населення складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім’ї за формою, встановленою Мінсоцполітики. Під час обстеження матеріально-побутових умов сім’ї представник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення інформує внутрішньо переміщених осіб про їх обов’язок у десятиденний строк письмово повідомляти про зміну фактичного місця проживання/перебування структурний підрозділ з питань соціального захисту населення за новим фактичним місцем проживання/перебування, а також про наслідки невиконання такого обов’язку. За результатами розгляду подання з урахуванням акта обстеження матеріально-побутових умов сім’ї або інших документів, визначених в абзаці другому пункту 7 цього Порядку, комісія приймає рішення про призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати з моменту припинення її виплати. Комісія, крім підстав відмови у призначенні (відновленні) соціальної виплати, передбачених законодавством, може відмовити заявникові у призначенні (відновленні) такої виплати в разі його відсутності за фактичним місцем проживання/перебування. зазначеним у заяві про призначення (відновлення) соціальної виплати. Так, рішенням Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженим протоколом № 47 від 22.11.2017, Позивачу було відмовлено у відновленні виплати пенсії у зв’язку із не проживанням за вказаною ним адресою у м. Мирнограді. Підставою відмови є акт обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, складений спеціалістом Управління. Крім цього, дію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № НОМЕР_3 призупинено на підставі не підтвердження відомостей про фактичне місце проживання Позивача. Також зазначили, що Позивач на обліку в управлінні соціального захисту населення Мирноградської міської ради, як отримувач інших соціальних виплат або допомог, не перебуває. Стаття 8 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. ОСОБА_4 України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-УІІ, а також Постанова Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» не визнані неконституційними, вони підлягають виконанню на всій території України. Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просила долучити заперечення до матеріалів справи та відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером, отримує пенсію за віком, пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 (а.с. 8).

ОСОБА_1 09.11.2017 року взятий на облік як внутрішньо переміщена особа за адресою: Донецька область м.Мирноград м-н «Молодіжний», б. 7 кв. 34, про що йому видана довідка № НОМЕР_2 (а.с. 9)

На підставі акту обстеження матеріально-побутових умов сім’ї ОСОБА_1 від 20.11.2017 року, протоколу № 47 засідання комісії з призначення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, виконавчим комітетом Мирноградської міської ради було вирішено відмовити ОСОБА_1 у призначенні соціальних виплат (а.с. 38-39, 40-42).

Предметом спору, порушеного позивачем, є правомірність припинення виплати йому пенсії відповідачем з 01.07. 2017 року.

Статтею 3 Конституції України закріплене визнання найвищою соціальною цінністю в України людини, її життя і здоров’я, честі і гідності, недоторканності і безпеки, відповідальність держави перед людиною за свою діяльність та головний обов’язок держави щодо утвердження і забезпечення прав і свобод людини.

Право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право відповідно до ч.2 ст.46 Основного Закону України гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел і забезпечується ч.2 ст.22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв’язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту.

Питання виплати пенсій врегульовані ст.47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 (далі ОСОБА_4 № 1058), за якою пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Закон № 1058 або інший закон з питань пенсійного забезпечення не передбачає будь-яких підстав зупинення або непонолення виплати вже призначеної пенсії, є тільки підстави припинення виплати відповідно до ст.49 цього Закону, але жоден з таких випадків управлінням не застосований та не доведений. Вказаною нормою Закону також передбачено, що виплата пенсії припиняється або за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду, або за рішенням суду.

Відповідачем рішення про припинення виплати пенсії позивачу з 01.07.2017 року не виносилось.

Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Позивач має статус внутрішньо переміщеної особи, який врегульований Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 року № 1706 (далі ОСОБА_4 № 1706).

Відповідно до ст.7 Закону № 1706 для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв’язання проблем, пов’язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Згідно положень ст.1 Конвенції, ст.1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Положеннями ст.14 Конвенції регламентовано, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Таким чином, право позивача на отримання пенсії є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов’язань.

До такого висновку суд дійшов і з врахуванням правової позиції Європейського Суду з прав людини, викладеній у справі «Ілашку та інші проти Молдови та Росії», в якій встановив обов’язок держави, навіть за відсутності належного ефективного контролю над частиною власної території, вжити заходів у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.

В даному випадку наявність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи створює для неї на відміну від інших громадян України певні перешкоди в отриманні її пенсії, яка призначена у зв’язку з трудовою діяльністю, та потребує від пенсіонера здійснення додаткових дій, не передбачених законами щодо пенсійного забезпечення, зокрема, ідентифікація особи, надання заяви про поновлення виплати пенсії, яка була припинена органом Пенсійного фонду без прийняття відповідного рішення.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до п.1 ч.1 ст.92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії їх здійснення та основні обов’язки повинні визначатися виключно законом, які приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Верховна Рада України може змінити закон лише виключно законом, а не шляхом прийняття підзаконного правового акта.

Водночас, зазначені відповідачем постанови Уряду не є законами, а тому як підзаконні нормативно-правові акти не можуть змінювати в бік звуження права громадян, які встановлені нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

З огляду на приведене, враховуючи, що пенсія - є виплатою довічною та постійною, суд прийшов до висновку про порушення відповідачем вимог ст.19 Конституції України, ч.1 ст.49 Закону № 1058-VI, оскільки позивачу припинено виплату пенсії без прийняття відповідного рішення і за відсутності законодавчо встановлених підстав.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не наведено жодного порушення з боку позивача, яке б відповідно до чинного законодавства було б підставою для припинення виплати йому пенсії. Діючи поза законом, відповідач тим самим свавільно втрутився у право позивача на отримання пенсії, що призвело до його порушення, а тому воно підлягає захисту шляхом задоволення вимог позивача про зобов’язання поновити виплату пенсії з 01.07.2017 року.

Відповідно до ч.2 ст.46 Закону № 1058 нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

На підставі Конституції України, законами України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», рішень Європейського суду та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, керуючись, ст.ст.2, 9, 12, 33, 77, 139, 227-228, 241-246, 255, 295, п.п.15.5 розд. VII Перехідних положень КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_3, взятий на облік як внутрішньо переміщена особа за адресою: Донецька область м.Мирноград мікрорайон МолодіжнийАДРЕСА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до управління Пенсійного фонду України в м.Димитрові Донецької області (місце реєстрації установи: Донецька область м.Мирноград вул.Центральна, 13, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 21963441), третя особа Управління соціального захисту населення Мирноградської міської ради (місце реєстрації установи: Донецька область м.Мирноград мікрорайон Молодіжний, буд. 59, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 25953304) про зобов’язання поновлення виплати пенсії, задовольнити.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Димитрові Донецької області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії з 01 липня 2017 року

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в м.Димитрові Донецької області на користь ОСОБА_1, за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень судовий збір в сумі 640 (шістсот сорок) грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя І.В.Петунін