Вирок № 71130150, 20.12.2017, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Номер справи 220/1439/17

Номер провадження 1-кп/220/191/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2017 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Якішиної О.М.

за участю секретаря Чернякової В.С.

прокурора Мациха А.П.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши в приміщенні Великоновосілківського районного суду Донецької області в залі судового засідання кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050000000179 від 21.05.2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Красна Поляна Великоновосілківського району Донецької області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, який має дитину 2015 р.н., не працюючого, раніше не судимого, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2017 року приблизно о 03 годині 30 хвилин ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем марки «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 власнику ОСОБА_3, з пасажирами в салоні ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, діючи в порушення п.п. 2.1, 2.9, 12.4. 12.9 «б» Правил дорожнього руху України, відповідно до яких:

п. 2.1 - водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

п. 2.9 - водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин;

п. 12.4 - у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год.;

п.12.9. - водієві забороняється: б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4 - 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил,

не маючи посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, здійснював рух з перевищенням максимально допустимої швидкості, а саме зі швидкістю приблизно 90-100 км/год, по проїжджій частині вул. Лейтенанта Садового в с. Красна Поляна Великоновосілківьского району Донецької області, з боку м. Маріуполя у напрямку смт. Велика Новосілка.

Проїжджаючи ділянку вказаної дороги, розташовану по вул. Лейтенанта Садового в с. Красна Поляна Великоновосілківського району Донецької області, в районі домоволодіння № 90, діючи в порушення вимог п.п. 2.3 «б», 12.1, 12.2 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких:

п. 2.3 - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування ним у дорозі;

п. 12.1 - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п. 12.2 - у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги,

проявляючи злочинну самовпевненість, діючи необережно, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної події, маючи об'єктивну можливість спостерігати за дорожньою обстановкою, перебуваючи під дією алкоголю, не маючи перешкод технічного характеру, не вибрав безпечну швидкість руху керованого ним автомобіля «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_1, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, на заокругленні дороги вліво не впорався з керуванням, втратив курсову стійкість транспортного засобу, що призвело до зміни його напрямку руху, заносу вправо, некерованості та виїзду за межі проїжджої частини вправо, де відбулися наїзд спочатку на металеве огородження, потім на перешкоду у вигляді придорожнього дерева та перекидання вказаного автомобіля.

При цьому пасажир автомобіля «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, під час наїзду на дерево через лобове скло, яке розбилося, випав на землю, а потім потрапив під дно вказаного автомобіля, в результаті чого отримав тілесні ушкодження у вигляді: деформації кожного покрову та м'яких тканин в області правої щоки у вигляді трьох вдавлень, на фоні яких мається «штамповане» садно, синця в ділянці передньої поверхні шиї в її середній третині праворуч від щитоподібного хряща, синця в правій надключичній області, синця на передній поверхні грудної клітини ліворуч починаючи від проекції ключиці та закінчуючи ділянкою 3-го ребра по середньо-ключичній лінії, 4 саден на грудній клітині праворуч на рівні 2-4 міжребер'я починаючи від середньо-ключичної та закінчуючи переднє-пахвовою лініями, садна по задній поверхні правого передпліччя в верхній його третині в області ліктьового суглобу, садна на задній поверхні правого передпліччя, в ділянці променево-зап'ясткового суглобу, садна по передній поверхні правої гомілки у верхній її третині, забою м'яких тканин грудної клітини праворуч, які у своїй сукупності мають ознаки легких тілесних ушкоджень; забитої рани на задній поверхні лівої кисті в проекції середньої третини 2 п'ясної кістки, колото-різаної рани на задній поверхні правого плеча у верхній його третині, які у своїй сукупності відносно до живої людини мають ознаки легких тілесних ушкоджень, щоб потягнули би за собою короткочасний розлад здоров'я, так як потребували б для свого загоєння, строк понад 6-ти, але не більше 21-го дня; закритих прямих переламів 9,10,11 та 12-го ребер праворуч, забою нирок та забою наднирників, які відповідно до живої людини відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, з тривалим розладом здоров'я, строком понад 3 тижні (більш як 21 день), - та помер в результаті механічної асфіксії, яка відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, в наслідок здавлення голови та тулубу дном автомобіля «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_1.

Допущені водієм ОСОБА_1 порушення вимог п. 12.1, п. 12.4, п. 12.9 «б» Правил дорожнього руху України, знаходяться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілого ОСОБА_4

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, визнав повністю та пояснив, що дійсно скоїв злочин, який йому інкриміновано та зазначено в обвинувальному акті, обставини злочину не оспорював, пояснив причини та обставини скоєного.

Так, під час допиту в судовому засіданні обвинувачений пояснив, що 21 травня 2017 року у нічний час він, будучи у стані алкогольного сп'яніння, керував автомобілем ВАЗ-2101, який належить ОСОБА_3, немаючи права керування транспортним засобом. В центрі смт. Велика Новосілка він побачив компанію із чотирьох хлопців, які на його запитання пояснили, що не можуть уїхати, тому він запропонував їх підвезти. При цьому двоє сіли на заднє, а двоє - на переднє пасажирське сидіння. В с. Красна Поляна він не побачив поворот через туман і замість того, щоб повернути, він продовжив їхати прямо, внаслідок чого автомобіль зітнувся з металевою огорожею, а потім правим боком з деревом. Від удару він втратив свідомість, що сталося з пасажирами, не знає. Зазначив, що рухався зі швидкістю приблизно 90-100 км/год. Додав, що відшкодував потерпілій витрати, пов'язані з похованням сина. У скоєному розкаюється. Просив врахувати, що на його утриманні знаходиться малолітня дитина та батьки дружини, які є інвалідами. Просив призначити покарання, не пов'язане з позбавленням волі, посилаючись на усвідомлення своєї провини.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши їм положення ст.349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та вважає можливим розглянути справу на підставі ч.3 ст. 349 КПК України. Обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.

Оцінюючи у сукупності всі зібрані та досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає встановленим, що своїми діями, які виразились у порушенні вимог п. 12.1, п. 12.4, п. 12.9 «б» Правил дорожнього руху України, ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч.2 ст. 286 КК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Згідно ст. 65 КК України, особі, що вчинила злочин, призначається покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує характер, ступінь тяжкості та суспільної небезпеки скоєного, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, дані про його особу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні малолітню дитину 2015 р.н., офіційно не працює, характеризується за місцем мешкання на навчання позитивно.

Суд також бере до уваги відношення до обвинуваченого з боку потерпілої, яка пояснила, що обвинувачений відшкодував їй витрати, пов'язані з похованням сина, претензій до нього вона не має, просила не призначати покарання, пов'язане з позбавленням волі, оскільки у нього є малолітня дитина.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд визнає щире каяття у скоєному.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Згідно зі статтями 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який є тяжким, його наслідки у вигляді смерті пасажира автомобіля, дані про особу винного, який характеризується позитивно, злочин проти безпеки дорожнього руху вчинив у стані алкогольного сп'яніння, не маючи права керувати транспортними засобами. Зважаючи на це, суд дійшов висновку про неможливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства.

Разом із цим, ураховуючи, що ОСОБА_1 визнав вину, розкаявся у вчиненому, відшкодував завдану злочином шкоду, має на утриманні малолітню дитину, а також думку потерпілої, яка вважає можливим призначити обвинуваченому покарання, не пов'язане з позбавленням волі, суд вважає можливим призначити обвинуваченому покарання в мінімальних межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 286 КК, у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_1 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує те, що обвинувачений не отримував водійського посвідчення на право керувати транспортним засобом.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка взагалі не мала права ними керувати, є неможливим.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_1 додаткового покарання.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Суд також вважає за необхідне згідно ст.ст. 124,126 КПК України стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені витрати на проведення судової автотехнічної експертизи № 1/19-289 від 23.08.2017 р. в розмірі 494,35 грн., судової автотехнічної експертизи № 2/19-2237 від 29.08.2017 р. в розмірі 988,70 грн., судової автотехнічної експертизи № 1/19-303 від 30.08.2017 р. в розмірі 494,35 грн.

Цивільний позов не заявлений. Запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України, та призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного затримання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення судової автотехнічної експертизи № 1/19-289 від 23.08.2017 р. в розмірі 494,35 грн., судової автотехнічної експертизи № 2/19-2237 від 29.08.2017 р. в розмірі 988,70 грн., судової автотехнічної експертизи № 1/19-303 від 30.08.2017 р. в розмірі 494,35 грн.

Речовий доказ по справі - автомобіль ВАЗ-2101, реєстраційний номер НОМЕР_1, переданий на зберігання до Великоновосілківського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області, - повернути власнику.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Донецької області через Великоновосілківський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя О.М. Якішина