Постанова № 71130087, 14.12.2017, Волноваський районний суд Донецької області

221/632/17

2-а/221/54/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2017 року м. Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мохова Є.І.

при секретарі Бридня О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м. Волноваха адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Донецький обласний військовий комісаріат, про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

16.02.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, посилався на те, що він проходив військову службу в Демократичній Республіці Афганістан з 30.12.1983 року по 01.02.1986 року. У 1984 році під час проходження служби в республіці Афганістан позивач отримав осколкові поранення голови, спини, правої руки, правої ноги, що підтверджується висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи № 34/Ж від 09.01.2016 року. Протоколом Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 14.01. 2016 року встановлено, що поранення, контузія та захворювання пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Позивачу встановлено III групу інвалідності, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0599528 від 11.02.2016 р.

28 березня 2016 року позивач звернувся до Донецького обласного військового комісаріата із заявою про призначення одноразової грошової допомоги у зв"язку з отриманням інвалідності III групи, яке пов"язане з виконання військової служби в Демократичній Республіці Афганістан.

12.08.2016 року комісія з розгляду питань, пов"язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибел і(смерті), каліцтва або інвалідності військослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби дійшла висновкук про необхідність направлення на доопрацювання документів, поданих на розгляд особами з числа колишніх військослужбовців строкової служби, оскільки відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення. Документи позивача не було розглянуто по суті та не було прийнято рішення про призначення, або про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги постійною комісією. Тому позивач просив суд скасувати п.13 Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов"язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 12 серпня 2016 року № 58. Зобов"язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб у разі встановлення військослужбовцю інвалідності 3 групи, в зв"язку з настанням 29 січня 2016 року інвалідності внаслідок травми, пов"язаної з виконанням обов"язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, та надіслати вищевказане рішення до Донецького обласного військового комісаріату для видання наказу про виплату одноразової грошової допомоги, зобов"язати відповідача надати звіт про виконання рішення.

Позивач в судове засідання не з"явився надав суду письмові пояснення, просив суд розгляд справи провести без його та без участі представника, адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Донецького обласного військового комісаріату, до суду не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений судом належним чином, заперечень проти позову до суду не надіслав.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги , об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу в Демократичній Республіці Афганістан з 30.12.1983 року по 01.02.1986 року.(а.с.16).

Відповідно до посвідчення серія ААБ № 042988 від 04.03.2013 року виданого Управлінням соціального захисту населення Волноваської райдержадміністрації позивач є інвалідом 3 групи.(а.с.11)

Згідно виписки з довідки акту огляду МСЕК серії АВ № 0599528 від 11.02.2016 року причиною інвалідності є поранення (контузія) пов"язані з виконанням обов"язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.(а.с.15).

Згідно витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по втановленню причинного зв"язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, у колишнього військослужбовця № 101 від 14.01.2016 року встановлено, що поранення ( контузія), захворювання, пов"язані з виконанням обов"язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.(а.с.14).

28 березня 2016 року позивач звернувся до Донецького обласного військового комісаріата із заявою про призначення одноразової грошової допомоги у зв"язку з отриманням інвалідності III групи, яке пов"язане з виконання військової служби в Демократичній Республіці Афганістан.

12 серпня 2016 року позивач отримав листа від Донецького обласного військового комісаріату, яким повідомлено ОСОБА_1 про те, що Комісією з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби прийнято рішення від 12.08.2016 року № 58 та надіслано до Донецького обласного військового комісаріату протокол від 12.08.2016 року № 58, в якому зазначено, що згідно надісланих документів щодо призначення і виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, комісія дійшла висновку про необхідність повернення на доопрацювання документів, поданих на розгляд особами з числа колишніх військовослужбовців, оскільки, відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як це передбачене пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 року.

Суд вирішуючи спір по суті виходить з наступного.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав призначення та нарахування одноразової грошової допомоги у разі інвалідності військовослужбовців, як складової їх соціального захисту, регулюються правовими нормами Закону України від 20 грудня 1991 року N 2011-XII "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон N 2011-XII), що були чинні на день виникнення таких відносин.

Соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (стаття 1 Закону N 2011-XII).

За змістом статті 16 зазначеного Закону N 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Як встановлено в судовому засіданні 11.02.2016 року Маріупольською обласною медико-соціальною експертною комісією позивачу з 29.01.2016 року була встановлена третя група інвалідності, яка настала внаслідок поранення, контузії, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.(а.с.13).

Позивач отримав право на призначення відповідної одноразової грошової допомоги з 29.01.2016 року, а тому заявою від 28.03.2016 року через Донецький ОМВК звернувся до Міністерства оборони України про призначення та виплати такої допомоги у зв'язку з встановленням 3-групи інвалідності, внаслідок поранення, контузії, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

На день подання позивачем зазначеної заяви механізм розгляду таких звернень та механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі інвалідності визначався правовими нормами Постанови КМ України від 25 грудня 2013 р. N 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" (надалі - Порядок N 975).

Як встановлено в судовому засіданні, за результатами розгляду заяви позивача відповідачем в особі комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби (протокол засідання № 58 від 12.08.2016 року), було прийнято рішення про необхідність повернення на доопрацювання документів, поданих позивачем.

Вказане рішення мотивоване відсутністю документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що вони не пов'язані із вчиненням позивачем кримінального чи адміністративного правопорушення, або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння.

За приписами абзацу 2 п.13 Порядку N 975 відповідач, Міністерство оборони України, як Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Тобто, ні правові норми Порядку N 975 ні правові норми Закону N 2011-XII не наділяють Відповідача правом на прийняття рішення за результатами розгляду звернень осіб у вигляді "повернення на доопрацювання", та не передбачають підстав для можливого ухвалення саме такого рішення.

В розумінні вимог ст.19 Конституції України, відповідач як орган державної виконавчої влади зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з вищевикладеного, суд прийшов до висновку про неправомірність рішення від 12.08.2016 року Міністерства оборони України про повернення на доопрацювання документів щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду 3-ї групи, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні де велися бойові дії.

Суд зазначає про наявність порушеного права позивача на належний розгляд відповідачем його звернення щодо призначення та виплати відповідної одноразової грошової допомоги. Вказане порушене право позивача підлягає судовому захисту, виключно шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути питання щодо призначення і виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду 3-ї групи, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні де велися бойові дії, а також прийняти рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМ України від 25.12.2013року №975.

З наданих позивачем документів судом встановлено, що Міністерством оборони України рішення, яким би було позивачу відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи, не приймалося, тому позовні вимоги ОСОБА_1 є передчасними.

Враховуючи вищевикладені обставини прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги чи про відмову у її призначенні може вирішувати тільки Міністерство оборони України, в особі обласного військомату.

Отже позивач перед тим, як звернутись з відповідними позовними вимогами до суду зобов'язаний виконати процедуру, яка регламентована та унормована як законодавчо так і підзаконними актами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що для повного захисту прав позивача необхідно вийти за межі позовних вимог відповідно до ст.11 КАС України та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву та документи ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги за встановлену третю групу інвалідності і прийняти рішення у порядок і спосіб передбачений законодавством України.

З огляду на встановлені обставини та наведені норми процесуального закону позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов"язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб у разі встановлення військослужбовцю інвалідності 3 групи, в зв"язку з настанням 29 січня 2016 року інвалідності внаслідок травми, пов"язаної з виконанням обов"язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, та надіслати вищевказане рішення до Донецького обласного військового комісаріату для видання наказу про виплату одноразової грошової допомоги, зобов"язати відповідача надати звіт про виконання рішення не підлягають задоволенню в зв'язку з відсутністю на теперішній час об'єкту судового захисту.

Рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги про призначення або про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 не прийнято.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 158-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Донецький обласний військовий комісаріат, про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії, - задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 про повернення документів на доопрацювання, оформлене Протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб звільнених з військової служби № 58 від 12.08. 2016 року.

Зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву та документи ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги за встановлену третю групу інвалідності і прийняти рішення у порядок і спосіб передбачений законодавством України.

В іншій решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Волноваський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Є.І.Мохов