Рішення № 71129579, 20.12.2017, Волноваський районний суд Донецької області

221/5518/17

2/221/1295/2017

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2017 року м.Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області в складі:

головуючої судді ПИСАНЕЦЬ Н.В.

при секретарі Метьолкіній Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Волноваської районної державної адміністрації, Новотроїцької ОСОБА_2 ступенів №2 про поновлення на роботі та виплаті середньої заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відділу освіти Волноваської районної державної адміністрації, Новотроїцької ОСОБА_2 ступенів №2 про поновлення на роботі та виплаті середньої заробітної плати, посилаючись при цьому на наступні обставини.

З 30 серпня 2012 року ОСОБА_1 працювала на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи Новотроїцької ОСОБА_2 ступенів №2, при цьому, регулювання діяльністю, прийом та звільнення працівників - здійснює відділ освіти Волноваської районної державної адміністрації. Наказом відповідача №65-к від 28.03.2017 року, ОСОБА_1 було звільнено із вищевказаної посади у зв»язку із вступом на військову службу на професійній основі з 27.03.2017р. Згідно укладеного контракту між ОСОБА_1 та Державною прикордонною службою України в особі Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління (І категорії), позивач є військовослужбовцем, молодшим сержантом, молодшим інспектором прикордонної служби 1 категорії дозиметристом першого відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Новотроїцьке» ІІ категорії (тип А) оперативно-бойової прикордонної комендатури «Волноваха» Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління (І категорії). Контракт укладено на 3 (три) роки з 28 березня 2017 року по 27 березня 2020 року. При цьому, позивач зауважує, що після підписання контракту, 28.03.2017р., вона повідомила про це свого роботодавця, надала копію контракту, а також заяву про увільнення її від виконання обов»язків на час проходження служби зі збереженням заробітної плати та робочого місця. Заяви про звільнення з посади вона не подавала, про існування наказу №65-к від 28.03.2017 року, позивач дізналась у травні 2017 року, а змогла отримати його копію для ознайомлення лише 08 вересня 2017 року. На подану нею заяву про поновлення її на посаді у зв»язку із незаконним звільненням, вона отримала відповідь відповідача - відділу освіти Волноваської районної державної адміністрації - про неможливість її задоволення, без отримання відповідного роз»яснення Державної прикордонної служби щодо дії особливого періоду та необхідності збереження за нею місця роботи. До моменту звернення до суду із позовом, відповідач добровільно не поновив її на посаді та ніяких додаткових роз»яснень не надав. Враховуючи наведене, позивач просить суд поновити її на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи Новотроїцької ОСОБА_2 ступенів №2 з 27 березня 2017 року. Також просить суд стягнути з відділу освіти Волноваської районної державної адміністрації середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28 березня 2017 року по 13 жовтня 2017 року у сумі 88956,84 грн.

У судове засідання належним чином повідомлена про час та дату розгляду справи позивач ОСОБА_1 не з»явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, наполягає на оголошених позовних вимогах, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представники відповідачів у справі - відділ освіти Волноваської районної державної адміністрації та Новотроїцької ОСОБА_2 ступенів №2 будучи належним чином сповіщеними про час та дату розгляду справи, до зали суду не з»явились, свої заперечення на позов не надали, про причини неявки суду не повідомили, тому суд, у відповідності до ст. 224 ЦПК України, розглядає справу в заочному порядку.

Вивчивши позовні вимоги, дослідивши надані докази, суд вважає, що позовні підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст.60 ЦПК України кожна із сторін зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

Відповідно до ст. 213 ч.3 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

В судовому засіданні встановлено, що з 30 серпня 2012 року по з 27 березня 2017 року позивач ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах із відповідачем, працюючи на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи Новотроїцької ОСОБА_2 ступенів №2. Наказом відповідача №65-к від 28.03.2017 року, ОСОБА_1 було звільнено із вищевказаної посади у зв»язку із вступом на військову службу на професійній основі з 27.03.2017р.

Відповідно до п. 18 Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6.11.1992 року (зі змінами) « Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді справ про поновлення на роботі, судам необхідно з»ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом, і перевіряти їх відповідність законові. Суд не вправі визнати звільнення правильним виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов»язували звільнення.

За змістом укладеного контракту від 28.03.2017р. між ОСОБА_1 та Державною прикордонною службою України в особі Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління (І категорії), позивач прийнята на військову службу за контрактом, тому відносини, що склались між нею та відповідачами, регулюються нормами ст.. 119 КЗпП України та законами України"Про військовий обов'язок і військову службу"і"Про альтернативну (невійськову) службу","Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Так, згідно з вимогами ч. 2,3 ст. 119 КЗпП України, на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України"Про військовий обов'язок і військову службу"і"Про альтернативну (невійськову) службу","Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно доЗакону України"Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Тобто, всупереч вимог діючого трудового законодавства, та іншої вищевказаної похідної нормативної бази, відповідач - відділу освіти Волноваської районної державної адміністрації здійснив звільнення позивача ОСОБА_1 наказом №65-к від 28.03.2017 року.

Щодо позиції відповідача - відділу освіти Волноваської районної державної адміністрації який у добровільному порядку не відновив порушені права позивачки, посилаючись у листі на відсутність підтверджень щодо дії на території України особливого періоду, слід зазначити наступне.

Відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 року №303\2014, затвердженого Законом України від 17.03.2014 року №1-126-УІІ «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію», оголошено проведення часткової мобілізації. Також, згідно рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», уведеного в дію Указом Президента України від 14.04.2014 року № 405\2014, у Донецькій та Луганський областях проводиться Антитерористична операція. Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено такий захід як демобілізація комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, які спрямовані на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань на організацію і штати мирного часу. Відповідно до вимог ст..11 зазначеного Закону, рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною Радою України приймає Президент України.

На даний час, відповідних рішень Президентом України не приймалось, у зв»язку із чим, суд вважає, що на території України, до теперішнього часу, діє особливий період.

Враховуючи наведене, судом встановлений факт порушення відповідачами прав позивача ОСОБА_3 щодо її незаконного звільнення, як військовослужбовця, якому надаються гарантії та пільги, у період дії особливого періоду, які підлягають відновленню, шляхом визнання незаконним наказу про її звільнення та поновлення на посаді.

Крім того, підлягають задоволенню й похідні вимоги позивачки про стягнення на її користь середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, на підставі ст.ст. 116, 117 КЗпП України. Вказаний порядок розрахунку встановлений для підприємства, з якого працівник звільняється, у даному випадку Новотроїцька ОСОБА_2 ступенів №2, регулювання діяльністю, прийом та звільнення працівників у якій здійснює відділ освіти Волноваської районної державної адміністрації.

Вивченням позовної заяви ОСОБА_1 судом вбачається наявність арифметичної помилки, допущеної під час нарахування суми середнього заробітку, що підлягає стягненню на її користь. З метою відновлення порушеного права позивачки та забезпечення повного та об»єктивного розгляду справи, на підставі діючого законодавства, суд вважає за необхідне здійснити вірне нарахування та стягнення середнього заробітку ОСОБА_1, а саме.

Відповідно до «Порядку нарахування середньої заробітної плати», яке затверджене постановою КМУ від 8 лютого 1995 року № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи.

Відповідно до наданої суду довідки, середня заробітна плата ОСОБА_1 склала:

-за лютий 2017 р.- 10095,74 грн.

-за березень 2017 р.- 14578,55 грн.

Її середньоденний заробіток за останні 2 місяці роботи на товаристві склав 649 гривень 32 копійки.

З часу її звільнення і до моменту розгляду справи судом, кількість робочих днів (при п»ятиденній робочій неділі, оскільки відомості про іншій графік роботи позивачки суду не надано) складає 185, тому суд вважає, що з відповідача - відділу освіти Волноваської районної державної адміністрації - слід стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 у розмірі 120124,20 грн. із розрахунку 649,32 грн.(середньоденний заробіток) х на 185 робочих днів за період з 28.03.2017 року по 20.12.2017 року = 120124,20грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41 п.2, 184ч.3 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 р. « Про практику розгляду судами трудових спорів», постановою КМУ від 8 лютого 1995 року № 100, ст.ст. 10, 11, 84, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати незаконним наказ про звільнення ОСОБА_1 №65-к від 28.03.2017 року та скасувати його.

Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи Новотроїцької ОСОБА_2 ступенів №2, з 28 березня 2017 року.

Стягнути з відділу освіти Волноваської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу 120124,20 (сто двадцять тисяч сто двадцять чотири) грн. 20 копійок.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи Новотроїцької ОСОБА_2 ступенів №2.

Позивачем рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області, шляхом подачі апеляції протягом 10-ти днів після проголошення рішення через Волноваський районний суд.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Н.В.Писанець