Постанова № 71128679, 02.11.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/38702/15-а

Провадження № 2-а/761/13/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2017 року Шевченківський районний суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Калініченко Є.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Управління охорони здоров'я Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про зобов'язання вчинити дії; відшкодування матеріальної шкоди,

в с т а н о в и в :

В грудні 2015р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаним адміністративним позовом до відповідача Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просив суд: зобов'язати відповідача забезпечити позивача лікарським засобом «Сандостатин ЛАР» мікросфери для суспензії для ін'єкцій, міжнародна непатентована назва «Октреотид», код АТХ Н01СВ02; стягнути з відповідача на користь позивача в якості відшкодування шкоди заподіяної бездіяльністю в сумі 105483,66 грн.

Судом до участі у справі, в якості співвідповідача за клопотання сторони позивача було залучено Управління охорони здоров'я Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02 листопада 2017р. було залишено позов без розгляду в частині вимог немайнового характеру - до 19 червня 2015р.; в частині вимог майнового характеру - 20683,76 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що він тривалий час страждає на рідкісне (орфанне) захворювання, однак в порушення ст. 55-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» відповідачі відмовляються безоплатно забезпечити його ліками, у зв'язку з чим, він вимушений був здійснювати придбання ліків за власні кошти. На думку позивачі бездіяльність відповідачів є незаконною у зв'язку з чим, він вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав, зазначених в позові, просив суд позов задовольнити. В подальшому сторона позивача клопотала перед судом про розгляд справи у свою відсутність.

Представники відповідачів проти позову заперечили, зазначаючи, що заявлені позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, надавши суду письмові заперечення на позов, представник Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) клопотав перед судом про залишення позову без розгляду.

В подальшому представник Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в удове засідання не з'явився, поважності причин неявки суду не повідомив, представник відповідач Управління охорони здоров'я Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації клопотав перед судом про розгляд справи у свою відсутність.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 49 Конституції України охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.

Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.

Статтею 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, і не оспорювалося сторонами позивач страждає на рідкісне (орфанне) захворювання «акромегалія».

Згідно ст. 53-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин Держава забезпечує заходи з профілактики рідкісних (орфанних) захворювань та організацію надання громадянам, які страждають на такі захворювання, відповідної медичної допомоги. З цією метою центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я:

- визначає та затверджує перелік рідкісних (орфанних) захворювань та забезпечує офіційну публікацію цього переліку;

- в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, забезпечує створення та ведення державного реєстру громадян, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання;

- визначає заходи, необхідні для забезпечення профілактики рідкісних (орфанних) захворювань, та встановлює порядок надання медичної допомоги громадянам, які страждають на ці захворювання.

Громадяни, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, безперебійно та безоплатно забезпечуються необхідними для лікування цих захворювань лікарськими засобами та відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання відповідно до їх переліку та обсягів, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3, 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015р. № 160, прийняття рішення щодо необхідності у забезпеченні, продовженні або припиненні забезпечення громадян, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання здійснюється комісією Міністерства охорони здоров'я України або комісією Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) після інформування громадянина про таке рішення та отримання його письмової згоди.

Судом встановлено, що МОЗ України, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (а.с. 69, 100) неодноразово інформували позивача про те, що на відповідача Департамент охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було покладено обов'язок забезпечити позивача ліками від яких залежить його подальше існування, проте звернення позивача залишились поза увагою, при цьому представник Управління охорони здоров'я Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації зазначав в судовому засіданні, що позивачем не було дотримано процедури отримання ліків, які він потребує.

Оцінюючи належність допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, беручи до уваги положення ст. ст. 3, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 49 Конституції України, ч. 2 ст. 11 КАС України, суд приходить до висновку, що з метою захисту порушених прав позивача (ненадання йому ліків необхідних для його подальшого життя), слід визнати протиправною бездіяльність відповідача - Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), щодо не забезпечення позивача лікарським засобом «Сандостатин ЛАР» мікросфери для суспензії для ін'єкцій, міжнародна непатентована назва «Октреотид», код АТХ Н01СВ02 починаючи з 19 червня 2015р. та зобов'язати цього відповідача забезпечити позивача лікарським засобом «Сандостатин ЛАР» мікросфери для суспензії для ін'єкцій, міжнародна непатентована назва «Октреотид», код АТХ Н01СВ02. Стосовно вимог позивача про відшкодування йому вартості придбаних ним препаратів, то в цій частині позов не підлягає задоволенню, як передчасний, оскільки в позасудовому порядку останній не звертався про здійснення йому виплати вартості цього медичного засобу.

Відповідно до ст. 94 КАС України стягнути за рахунок Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 487,2 грн.

Керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 13, 17-19, 69-72, 86, 94, 99, 100, 104, 128, 158-163, 167, 185, 186, 254 КАС України; ст. ст. 3, 19, 22, 49 Конституції України; ст. ст .3, 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; ст. ст. 38, 53-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»; Порядком забезпечення громадян, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, лікарськими засобами та відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015р. № 160, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Управління охорони здоров'я Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про зобов'язання вчинити дії; відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), щодо не забезпечення ОСОБА_1 лікарським засобом «Сандостатин ЛАР» мікросфери для суспензії для ін'єкцій, міжнародна непатентована назва «Октреотид», код АТХ Н01СВ02 починаючи з 19 червня 2015р.

Зобов'язати Департамент охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) забезпечити ОСОБА_1 лікарським засобом «Сандостатин ЛАР» мікросфери для суспензії для ін'єкцій, міжнародна непатентована назва «Октреотид», код АТХ Н01СВ02.

Стягнути за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 487 /чотириста вісімдесят сім / грн. 20 коп.

В решті адміністративного позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою суду за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: