Рішення № 71124511, 19.12.2017, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2-а/537/164/2017

Справа № 537/3292/17

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.12.2017 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді - Сьоря С.І., при секретарі Яворській А.Г., розглянувши у письмовому провадженні в м.Кременчуці Полтавської області справу за адміністративним позовом фізичної особи ОСОБА_1 до суб»єкту владних повноважень Волинської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови у справі про порушення митних правил, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, відповідно до якого просить суд ухвалити рішення, яким визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил №1693/20500/17 від 14.06.2017 року про визнання його винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.470 Митного кодексу України та адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. та закрити справу за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення або звільнити його від адміністративної відповідальності в силу малозначності вчиненого правопорушення.

Свої вимоги мотивував тим, що 28 липня 2017 року, повернувшись з ОСОБА_2, він отримав поштою постанову в справі про порушення митних правил № 1693/20500/17 від 14 червня 2017 року, якою його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 нмдг., що становить 8500 гривень.

Із зазначеною постановою він не погоджується та, вважає, наявні підстави для її скасування. При цьому виходить з наступного.

14.04.2017 року ним в митному режимі «транзит» було ввезено автомобіль марки «Audi А4» реєстраційний номер РО2АG03 номер кузова НОМЕР_1 (країна реєстрації - ОСОБА_2). Термін вивезення (транзиту) вказаного автомобіля з митної території України, відповідно до ч.1 ст. 95 Митного кодексу України було встановлено 24.04.2017 року. Приблизно 20 квітня 2017 року, на виконання вимог ст. 192 Митного кодексу України, він звернувся до митного посту «Кременчук» із повідомляв про відсутність можливості вивезти автомобіль з території України у зв'язку з пологами дружини, про що, за рекомендацією працівника митного посту, ним було написано відповідну заяву та надано підтверджуючі документи від лікаря та пологового будинку.

Дружині довелось проводити операцію (кесарів розтин), тому до дня виписки 12 травня 2017 року він був разом з нею та новонародженою дитиною у пологовому будинку.

Окрім того, 12 травня 2017 року автомобіль вийшов з ладу і він був вимушений віддати його для проведення ремонтних робіт. Одразу після усунення зазначених непередбачуваних незалежних від нього обставин, 18 травня 2017 року він вивіз автомобіль за межі митної території України. Проте 14.06.2017 року заступником начальника Волинської митниці ДФС - начальником управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_3 було винесено постанову в справі про порушення митних правил № 1693/20500/17 та визнано його винним у порушенні ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України. Під час розгляду справи № 1693/20500/17 він участі не брав та повістки від Волинської митниці ДФС не отримував. Таким чином він був позбавлений можливості належним чином захистити свої права під час розгляду справи. Окрім того, для повного та всебічного розгляду справи, посадова особа мала витребувати матеріали поданої нею заяви до митного поста «Кременчук» із повідомленням про наявність обставин, які перешкоджають вивезти транспортний засіб за межі України у встановлений строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 495 МК України посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Натомість, при винесенні оскаржуваної постанови посадовою особою не були

належним чином встановлені та досліджені всі обставини справи, не було

витребувано необхідні для розгляду справи документи, та навіть не було заслухано

його думку, що свідчить про поверховий формальний розгляд справи та необґрунтованість оскаржуваної постанови.

Стаття 8 Митного кодексу України визначає принципи здійснення державної митної справи. Так, відповідно до п. 3 та п.7 ч.1 цієї статті державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості, а також додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб. У відповідності до ч. 2 ст.95 Митного кодексу України, до строків зазначених у частині 1 даної статті не включається час дії обставин, зазначених ст. 192 Митного кодексу України.

ОСОБА_4 ст. 192 МК України якщо під час перевезення товарів транспортний засіб - внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, перевізник зобов'язаний терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місце знаходження товарів і транспортного засобу.

На виконання вимог зазначених норм ним своєчасно було подано до найближчого митного поста інформацію про наявність не залежних від нього обставин, які перешкоджали вивезенню автомобіля. Що свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення в його діях. Однак, в порушення ст.ст. 95, 192, 489 МК України посадовою особою Волинської митниці ДФС при винесенні оскаржуваної постанови зазначені обставини не були враховані.

Відповідно до ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних

правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_4 з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Таким чином, тільки за наявності складу адміністративного правопорушення

(об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкту, суб'єктивної сторони) в діянні особи, яка

його вчинила, остання може бути притягнута до адміністративної відповідальності. Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення - це внутрішнє (психічне) ставлення суб'єкта правопорушення до скоєного діяння. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є вина особи, яка вчинила правопорушення. Виявляється вина у формі умислу чи необережності.

Вважає, що у вчиненому ним діянні відсутня вина, оскільки виконати вимоги

ст. 95 МК України йому зашкодили об'єктивні незалежні від нього причини про які

він вчасно повідомив митні органи в порядку передбаченому ст. 192 МК України. За таких обставин, були відсутні підстави для притягнення його до відповідальності за відсутності вини у вчиненні правопорушення, а заступником начальника Волинської митниці, при винесені постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього стягнення були допущені порушення норм ст. 9, 33 КУпАП та ст. 489 МК України.

ОСОБА_4 зі ст.489 Митного кодексу України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Тому при прийнятті оскаржуваної постанови працівниками митниці мало бути враховано, що правопорушення вчинене ним вперше, раніше до адміністративної відповідальності він не притягався, його дії не спричинили шкоди суспільним інтересам, внаслідок пологів дружини його сім'я понесла значні фінансові витрати та перебуває у скрутному матеріальному становищі, на його утриманні перебуває малолітня донька і дружина. Але посадовими особами при прийнятті оскаржуваної постанови дані обставини не були враховані, чим було порушено вимоги ст. 489 МК України. Якщо навіть не враховувати викладені вище аргументи, вважає що, у посадової особи митного органу були підстави для звільнення його від відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП.

Так, згідно зі ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Відповідно до Постанови Пленуму Верхового суду України за №8 від 03 червня 2005 року «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», суддя вправі вирішувати питання про можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст.22 КУпАП. При цьому слід враховувати мету, мотив і спосіб вчинення правопорушення.

Враховуючи те, що він своєчасно повідомив митний орган про виникнення незалежних від нього обставин, такі обставини є поважними, одразу після усунення зазначених обставин автомобіль було вивезено за межі території України, а вчинені ним діяння не призвели до настання будь-яких несприятливих наслідків, навіть якщо посадова особа митного органу прийшла до висновку про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, хоча він з цим не погоджується, були підстави для звільнення його від відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП за малозначністю.

Позивач в судове засідання не з»явився з невідомих суду причин.

Представник позивача до судового засідання не з»явилась, однак завчасно подала до суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити та просить проводити судове засідання без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, хоча і був належним чином повідомлений про дату час і місце судового розгляду, надіслав до суду відзив на позовну заяву та письмові докази на підтвердження заперечень проти позову, відповідно до якого в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просить відмовити в повному обсязі в звязку з їх необґрунтованістю та безпідставністю, оскільки позивачем дійсно було порушено митні правила та справу відносно позивача було розглянуто з додержанням норм чинного законодавства.

Оскільки немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, що визначені ст..205 КАС України, всі учасники справи не зявилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, потреба заслухати свідка чи експерта відсутня, то суд, з урахуванням вимог ч.9 ст.205 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін у письмовому провадженні.

Розглянувши справу, безпосередньо дослідивши надані сторонами письмові докази, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

ОСОБА_4 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначені Митним кодексом України.

Порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України, становлять митну справу.

Відповідно до статті 40 Митного кодексу України, усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до Митного Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю, подаються митному органові при перетинанні товарами і транспортними засобами митного кордону України; декларуванні товарів і транспортних засобів; повідомленні митного органу про намір здійснити переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України; здійсненні митними органами інших контрольних функцій відповідно до цього Кодексу.

Статтею 45 Митного кодексу України встановлений обов'язок осіб, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України - подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

Як встановлено судом та зокрема підтверджується наявними матеріалами справи, 18.05.2017 року о 07 год. 44 хв. з України в ОСОБА_2 по смузі руху «Зелений коридор» в зоні митного контролю митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС, слідував легковий автомобіль «Audi А4» реєстраційний номер РО2АG03, номер кузова НОМЕР_1, країна реєстрації - ОСОБА_2, під керуванням ОСОБА_1

Під час здійснення митних формальностей встановлено, що 14.04.2017 року на митну територію України через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС, ОСОБА_1, в митному режимі «транзит», ввезено автомобіль «Audi А4» реєстраційний номер РО2АG03 номер кузова НОМЕР_1 (країна реєстрації ОСОБА_2) та станом на 24.04.2017 року його не вивезено та в інший митний режим не заявлено.

Відповідно до ст..95 МК України встановлено строки транзитних перевезень для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Оскільки автомобіль «Audi А4» реєстраційний номер РО2АG03 номер кузова НОМЕР_1, було ввезено через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС та вивезення здійснюється через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС, то строк для транзитного перевезення вказаного автомобіля становить 5 діб, тобто строк вивезення цього автомобіля з митної території України закінчився 24.04.2017 року.

Тобто судом встановлено, що ОСОБА_1 перевищив встановлений ст..95 МК України строк транзитного перевезення автомобіля «Audi А4» реєстраційний номер РО2АG03 номер кузова НОМЕР_1 більше ніж на 10 діб.

Відповідно до ст..494 МК України про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

За вказаним фактом, 18 травня 2017 року головним державним інспектором відділу митного оформлення №3 митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС ОСОБА_5 складено протокол про порушення митних правил №1693/20500/17, а саме за ознаками правопорушення передбаченого ч.3 ст. 470 МК України.

18.05.2017 року головним державним інспектором ВМОЗ мп «Ягодин» Волинської митниці ДФС ОСОБА_5 у позивача ОСОБА_1 відібрано письмові пояснення, з яких вбачається, що він заїхав в Україну на тз «Audi А4» 14.04.2017 року та виїжджає з порушенням транзиту 18.05.2017 року в звязку з вагітністю і пологами дружини. 20.04.2017 року на митницю м. Кременчука він приніс довідку з лікарні дружини, в якій зазначено, що вона знаходиться на останньому тижні вагітністю, що означає пологи в будь який час. Він написав заяву з повідомленням, що потребує часу для допомоги дружині в народженні їх першої дитини. Цю заяву зареєстрували в канцелярії. Пологи відбулися 05.05.2017 року. Оскільки при пологах відбулись ускладнення, то їх виписали з пологового будинку 12.05.2017 року. 16.05.2017 року він зареєстрував нового громадянина України у відділі державної реєстрації і наступного дня вирушив за територію України. Вважає прострочений ним термін транзиту з поважних причин для кожного громадянина в державі.

14 червня 2017 року заступником начальника Волинської миниці ДФС начальником управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_3 винесено постанову в справі про порушення митних правил №1693/20500/17, якою визнано громадянина України ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень України.

Відповідно до ст. 90 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Статтею ст. 95 Митного кодексу України встановлено строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту; зокрема, для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

ОСОБА_4 ч.3 ст.470 МК України передбачено відповідальність за Перевищення встановленогост. 95цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 перевищив встановлений ст..95 МК України строк транзитного перевезення автомобіля «Audi А4» реєстраційний номер РО2АG03 номер кузова НОМЕР_1 більше ніж на 10 діб.

Як вбачається з позовної заяви, позивач на обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що він перевищив встановлений ст..95 МК України строк транзитного перевезення автомобіля «Audi А4» реєстраційний номер РО2АG03 номер кузова НОМЕР_1 більше ніж на 10 діб внаслідок того, що його дружина знаходилась на останньому тижні вагітності, перенесла операцію кесаревого розтину та потребувала його догляду, а їх новонароджена дитина догляду батька, поки мати проходила реабілітацію після операції. Після виписки з лікарні вийшов з ладу вказаний автомобіль, що також позбавило його можливості прибути на митницю.

Також зазначив, що 20.04.2017 року він звертався із заявою до Полтавської митниці ДФС із заявою, в якій просив повідомити митницю ввезення вказаного автомобіля, що він не може вивезти цей автомобіль у встановлений законом строк у зв»язку з сімейними обставинами, а саме у зв»язку з вагітністю дружити та наступними пологами.

Відповідно до пункту 2 Розділу 8 Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режим, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 року N 657, обов'язковою ознакою обставин непереборної сили є надзвичайність та невідворотність. Обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема, стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події.

ОСОБА_4 ч.1 ст. 460 МК України, вчинення порушень митних правил, передбачених ч.3 ст. 469, ст. 470, ч. 3 ст. 478, ст. 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (ст. 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Тобто, дана норма чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за вказані порушення митних правил. Такими умовами відповідно є аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.

Тобто, хвороба, пологи, догляд за дитиною, вихід із ладу автомобіля не можуть бути віднесені до жодного з проявів непереборної сили, які зазначені у вказаній нормі.

Враховуючи вищезазначене, обставини на які посилається позивач не є обставинами непереборної сили та не можуть бути підставою для звільнення від адміністративної відповідальності на підставі частини 1 статті 460 Митного кодексу України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, вина у вчиненні адміністративного правопорушення за загальним правилом може бути як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому, зміст частини 3 статті 470 Митного кодексу України не свідчить про те, що правопорушення має місце лише за наявності вини у формі умислу.

Порушення митних правил визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх (прямий умисел) або свідомо допускала настання цих наслідків (непрямий умисел). Порушення митних правил визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення (самовпевненість) або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити (недбалість).

ОСОБА_1 помилково вважаючи, що пологи дружини, народження дитини та поломка автомобіля є обставиною непереборної сили, діяв з урахуванням того, що він не допускає правопорушення. Проте, відповідно до частини 2 статті 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, а тому ОСОБА_1 передбачав, чи принаймні повинен був і міг передбачити можливість настання шкідливих наслідків своєї бездіяльності. Отже, у цьому випадку має місце вина позивача у формі необережності.

Представником позивача до суду подано заяву, відповідно до якої останній просить вказаний адміністративний позов залишити без розгляду у зв»язку з тим, що він поданий після закінчення строків установлених законом для оскарження постанови.

В свою чергу позивач у позові просить визнати причини пропуску на оскарження постанови в справі про порушення митних правил поважними та поновити строк на її оскарження.

Відповідно до ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.529 МК України постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченомуКодексом адміністративного судочинства України.

Скарга (адміністративний позов) на постанову органу доходів і зборів у справі про порушення митних правил подається у строк, встановленийКодексом України про адміністративні правопорушення. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов), може бути поновлений відповідно митницею, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом.

ОСОБА_4 ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

При обґрунтуванні поважності причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом позивач посилається на те, що при розгляді справи про порушення митних правил він присутнім не був, а постанову у справі про порушення митних правил отримав лише 28.07.2017 року, коли повернувся із ОСОБА_2 до України, при цьому вказані твердження представником відповідача не спростовані та як вбачається із копії паспорта ОСОБА_1 для виїзду за кордон серії ЕЕ517545, останній 21.06.2017 року виїхав за межі державного кордону України та 27.07.2017 року повернувся до України.

Враховуючи викладене, встановлені обставини справи, а також те, що позивач не був присутнім про розгляді справи про порушення митних правил, оскаржувану постанову отримав 28.07.2017 року, то суд приходить до висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду з поважних причин, а тому цей строк підлягає поновленню.

Відповідно до ст..489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобовязана зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається із оскаржуваної постанови, відповідачем, при розгляді відносно позивача справи про порушення митних правил, вимоги ст..489 МК України в повному обсязі не дотримано, зокрема в постанові відсутні відомості, які б свідчили про те, що відповідачем з»ясовувалось питання щодо того, чи є підстави для звільнення позивача від адміністративної відповідальності.

Так, відповідно до ст..487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Пленум Верховного Суду України в пункті 17 постанови від 03.06.2005 року N 8 "Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил" дав роз'яснення про те, що згідно зі статтею 357 Митного кодексу України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до положень Митного кодексу України, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Тому суддя вправі вирішувати питання про можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі статті 22 КпАП.

Ст. 22 КУпАП встановлено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

По суті правопорушник звільняється від правових наслідків свого протиправного діяння, виходячи із засад гуманності, хоча це діяння як під час вчинення, так і під час звільнення від відповідальності залишається правопорушенням. У законодавстві не закріплено визначення малозначного правопорушення та відсутні вказівки на його ознаки. У кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи, зокрема, з того, що його наслідки не становлять великої суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.

Для встановлення ступеня суспільної небезпечності необхідно проаналізувати всі сторони допущеного порушення, оцінити обставини вчинення порушення, мету, мотив і спосіб, а також наявність умов, що дають змогу досягти виховних та превентивних дій.

Як встановлено судом, 20.04.2017 року позивач звертався із заявою до Полтавської митниці ДФС, в якій просив повідомити митницю ввезення вказаного автомобіля, що він не може вивезти цей автомобіль у встановлений законом строк у зв»язку з сімейними обставинами, а саме у зв»язку з вагітністю дружити та наступними пологами.

При написанні пояснень інспектору ВМОЗ мп «Ягодин» Волинської митниці ДФС ОСОБА_5, позивач також повідомляв вказані обставини.

ОСОБА_1 та ОСОБА_6 з 01.09.2007 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії 1 КЕ №034214 від 01.09.2007 року.

Ст.49 СК України передбачено, що вагітній дружині мають бути створені у сім'ї умови для збереження її здоров'я та народження здорової дитини.

Відповідно до ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

ОСОБА_4 ч.1 ст. 143 СК України мати, батько дитини, які перебувають у шлюбі, зобов'язані забрати дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини.

Як вбачається з довідки №37, виданої Другою міською лікарнею м. Кременчука 19.04.2017 року за вих..№246/01-16 ОСОБА_6 знаходилась на обліку в жіночій консультації з діагнозом: вагітність 37-38 тижнів.

ОСОБА_4 медичного свідоцтва про народження №151, виданого Другою міською лікарнею м. Кременчука 12.05.2017 року, ОСОБА_6 народила дівчинку 05.05.2017 року.

Як вбачається із історії вагітності та пологів №148, ОСОБА_6 перебувала у пологовому відділенні 2 міської лікарні м.Кременчука у зв»язку з вагітністю та пологами з 05.05.2017 року по 12.05.2017 року.

ОСОБА_4 листа 2 міської лікарні м.Кременчука від 20.09.2017 року №621/01 16, ОСОБА_6 05.05.2017 року був проведений кесарів розтин. Для емоційної підтримки, профілактики внутрішньо лікарняної інфекції, допомоги жінці в післяопераційному періоді та догляду за дитиною був залучений чоловік ОСОБА_6 з 05.05.2017 року по 12.05.2017 року, що відповідає вимогам наказу МОЗ України від 10.05.2007 року №234 та наказу МОЗ України від 03.11.2008 року №624.

ОСОБА_4 передавання приймання транспортного засобу для надання послуг з технічного обслуговування і ремонту від 12.05.2017 року, ОСОБА_1 передав фізичній особі підприємцю ОСОБА_7 автомобіль «Audi А4» реєстраційний номер РО2АG03 у несправному стані для ремонту КПП та відповідно до ОСОБА_7 передавання приймання транспортного засобу після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту від 17.05.2017 року, фізична особа підприємець ОСОБА_7 передав ОСОБА_1 автомобіль «Audi А4» реєстраційний номер РО2АG03 після ремонту у робочому стані.

Відповідно до ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення субєкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, встановлені обставини справи, а також те, що ОСОБА_1 допустив правопорушення за умови необхідності виконати обов»язки чоловіка та батька по догляду дружиною та дитиною відповідно, про що він повідомив митний орган листом, а також те, що бездіяльність позивача не завдала значної шкоди суспільним або державним інтересам, оскільки ОСОБА_1 прибув до митного посту для вивезення автомобіля наступного дня, коли відпали всі обставини, які перешкоджали вчасно прибути до митного посту для вивезення автомобіля, тобто 18.05.2017 року, то суд приходить до висновку про малозначність допущеного позивачем правопорушення та досягнення виховних і превентивних цілей, у даному випадку, можливе без застосування адміністративного стягнення, а тому наявні підстави звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі статті 22 КпАП та обмежитися усним зауваженням, в зв»язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.9, 22 КУпАП, ст.ст.1, 6, 77, 79, 241 246, 268, 269, 271, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2) до суб»єкту владних повноважень Волинської митниці Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39472698, 44350 Волинська область Любомський район с.Римачі) про скасування постанови у справі про порушення митних правил задовольнити частково.

Постанову в справі про порушення митних правил №1693/20500/17 від 14.06.2017 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил скасувати.

Провадження у справі про порушення митних правил №1693/20500/17 ОСОБА_1 закрити, оголосити ОСОБА_1 усне зауваження.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: