Постанова № 71124112, 21.12.2017, Апеляційний суд Київської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Ігнатченко Н.В., Яворського М.А.,

при секретарі: Лисиці Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 освіти і науки Київської обласної державної адміністрації на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 10 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Комунального вищого навчального закладу Київської обласної ради «Академія неперервної освіти», ОСОБА_2 освіти і науки Київської обласної державної адміністрації про скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2017 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи його тим, що наказом ОСОБА_2 освіти і науки Київської ОДА № 46-к від 8 травня 2015 року його призначено на посаду ректора Комунального навчального закладу Київської обласної ради «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів» на умовах контракту на строк з 8 травня 2015 року до 8 травня 2018 року. Відповідно до п.2.15 даного контракту він має право з дозволу ОСОБА_2 освіти і науки Київської ОДА працювати на 0,5 посадового окладу професором та займатися викладацькою діяльністю не більше 240 годин. Наказом ОСОБА_2 освіти і науки Київської ОДА від 8 травня 2015 року № 46-к «Про сумісництво ректора КПЗ КОР "КОІПОПК" ОСОБА_3Г.» йому дозволено виконувати обов'язки професора кафедри управління освітою в обсязі 0,5 посадового окладу на період відсутності основного працівника з 8 травня 2015 року. Наказом КНЗ КОР «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів» від 8 травня 2015 року №68-к «Про сумісництво ОСОБА_3Г.» його було прийнято на посаду професора кафедри управління освітою в обсязі 0,5 ставки за сумісництвом. ОСОБА_2 освіти і науки Київської ОДА було видано наказ від 24 січня 2017 року №11-к «Про визнання таким, що втратив чинність наказ департаменту освіти і науки КОДА 08.05.2015 № 47-к «Про сумісництво ректора КВНЗ КОР «КОІПОПК» ОСОБА_3Г.», яким його звільнено з посади професора кафедри дошкільної і початкової освіти та менеджменту з 25 березня 2017 року. З метою недопущення порушення умов пункту 2.15 контракту між ним та ОСОБА_2 освіти і науки Київської ОДА наказом КВНЗ КОР «Академія неперервної освіти» від 25 січня 2017 року №17-к «Про звільнення ОСОБА_3 за сумісництвом» його звільнено з посади професора кафедри дошкільної і початкової освіти та менеджменту з 25 березня 2017 року. З урахуванням уточнених позов них вимог просив суд скасувати наказ від 24 січня 2017 року № 11-к «Про визнання таким, що втратив чинність наказ департаменту освіти і науки КОДА 08.05.2015 № 47-к «Про сумісництво ректора КВНЗ КОР „КОІПОПК» ОСОБА_3Г.» та наказ КВНЗ КОР «Академія неперервної освіти» від 25 січня 2017 року №17-к «Про звільнення ОСОБА_3 за сумісництвом»; поновити його на посаді професора кафедри дошкільної і початкової освіти та менеджменту КВНЗ КОР «Академія неперервної освіти» в обсязі 0,5 ставки за сумісництвом; стягнути з КВНЗ КОР «Академія неперервної освіти» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25 березня 2017 року по дату винесення рішення та витрати на правову допомогу.

Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 10 жовтня 2017 року позов задоволено, скасовано наказ ОСОБА_2 освіти і науки Київської обласної державної адміністрації від 24 січня 2017 року №11-к «Про визнання таким, що втратив чинність, наказ департаменту освіти і науки КОДА від 08.05.2015 №47-к «Про сумісництво ректора КНЗ КОР «КОІПОПК» ОСОБА_3Г.», скасовано наказ Комунального вищого навчального закладу Київської обласної ради «Академія неперервної освіти» від 25 січня 2017 року за № 17-к «Про звільнення ОСОБА_3 за сумісництвом», поновлено ОСОБА_3 на посаді професора кафедри дошкільної і початкової освіти та менеджменту Комунального вищого навчального закладу Київської обласної ради «Академія неперервної освіти» в обсязі 0,5 ставки за сумісництвом, стягнуто з Комунального вищого навчального закладу Київської обласної ради «Академія неперервної освіти» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25 березня 2017 року по 10 жовтня 2017 року у розмірі 27164,62 грн., стягнуто з Комунального вищого навчального закладу Київської обласної ради «Академія неперервної освіти» та ОСОБА_2 освіти і науки Київської обласної державної адміністрації на користь спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір по 320,00 грн. з кожного. Рішення в частині поновлення на роботі підлягає негайному виконанню.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 освіти і науки Київської ОДА просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позову у повному обсязі, посилаючись на його незаконність, не відповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що ОСОБА_2 освіти і науки Київської ОДА жодним чином не порушено права ОСОБА_3.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що ОСОБА_3, саме за згодою ОСОБА_2 освіти і науки Київської ОДА, було прийнято на посаду професора кафедри управління освітою за сумісництвом в обсязі 0,5 ставки з 08 травня 2015 року, чим фактично між сторонами було встановлено трудові відносини. Проте, в порушення вимог п.2.15 контракту, наказом КВНЗ КОР «Академія неперервної освіти» від 25 січня 2017 року за №17-к на підставі наказу ОСОБА_2 освіти і науки Київської ОДА від 24 січня 2017 року №11-к ОСОБА_3 було звільнено із займаної посади професора кафедри дошкільної і початкової освіти та менеджменту з ініціативи уповноваженого власником органу з 25 березня 2017 року, чим позбавлено права займати посаду професора кафедри дошкільної і початкової освіти та менеджменту. Суд першої інстанції зазначив, що конкретних підстав звільнення позивача з посади професора, визначених ст.ст.40, 41 КЗпП України, у наказах ОСОБА_2 освіти і науки Київської обласної державної адміністрації від 24 січня 2017 року №11-к та Комунального вищого навчального закладу Київської обласної ради «Академія неперервної освіти» від 25 січня 2017 року за № 17-к не вказано. Спірні накази не містять посилань на Закони, які б передбачали додаткові підстави для звільнення позивача з посади професора, ніж ті, що передбачені нормами КЗпП України.

Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що 08 травня 2015 року між ОСОБА_2 освіти і науки Київської обласної державної адміністрації та ОСОБА_3 було укладено контракт, відповідно до якого наказом ОСОБА_2 освіти і науки Київської ОДА від 08 травня 2015 року №46-к останнього було призначено на посаду ректора Комунального навчального закладу Київської обласної ради «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів» на строк з 08 травня 2015 року до 08 травня 2018 року (т.1 а.с.28-33, 34).

Відповідно до п.2.15 вищевказаного контракту ОСОБА_3 має право з дозволу ОСОБА_2 освіти і науки працювати на 0,5 посадового окладу професором та займатися викладацькою діяльністю не більше 240 годин на рік (т.1 а.с. 28-33).

Наказом ОСОБА_2 освіти і науки Київської ОДА від 08 травня 2015 року №47-к ОСОБА_3 дозволено додатково виконувати обовязки професора кафедри управління освітою в обсязі 0,5 посадового окладу на період відсутності основного працівника з 08 травня 2015 року (т.1 а.с.35).

Наказом Комунального навчального закладу Київської обласної ради «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів» від 08 травня 2015 року №68-к ОСОБА_3 прийнято на посаду професора кафедри управління освітою за сумісництвом в обсязі 0,5 ставки з 08 травня 2015 року на підставі наказу ОСОБА_2 освіти і науки Київської ОДА від 08 травня 2015 року №47-к та контракту від 08 травня 2015 року (т.1 а.с.60).

13 серпня 2015 року Комунальний навчальний заклад Київської обласної ради «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів» переіменовано на Комунальний вищий навчальний заклад Київської обласної ради «Академія неперервної освіти», що підтверджується копіями рішення Київської обласної ради шостого скликання від 13 серпня 2015 року №1017-51-VІ, статуту Комунального вищого навчального закладу Київської обласної ради «Академія неперервної освіти» затвердженого рішенням Київської обласної ради від 13 серпня 2015 року №1017-51-VІ (т.1 а. с.61-89).

Відповідно до штатних розписів КВНЗ КОР «Академія неперервної освіти» на 2015 рік, на 2017 рік, копій наказів КВНЗ КОР «Академія неперервної освіти» від 17 серпня 2015 року №138-К та від 30 грудня 2016 року № 167-к (т1 а.с.103-109, 99, 199) з 01 вересня 2015 року змінено назву кафедри управління освітою на кафедру філософії освіти та управління, а з 01 січня 2017 року в даній академії обєднано кафедру педагогіки і психології дошкільної та початкової освіти з кафедрою філософії освіти та управління та присвоєно назву - кафедра дошкільної і початкової освіти та менеджменту (т1 а.с.91-98).

На кафедрі дошкільної і початкової освіти та менеджменту академії, відповідно до штатного розпису КВНЗ КОР «Академія неперервної освіти» на 2017 рік та довідки, виданої 20 лютого 2017 року КВНЗ КОР «Академія неперервної освіти» за № 8, станом на 24 січня 2017 року, передбачено 2,5 штатні одиниці посади професора, з них 0,8 штатних одиниць - вакансія. (т.1 а.с.103-109, 120).

24 січня 2017 року ОСОБА_2 освіти і науки Київської ОДА видав наказ за №11-к згідно з яким визнано таким, що втратив чинність, наказ департаменту освіти і науки КОДА від 08 травня 2015 року № 47-к «Про сумісництво ректора КНЗ КОР „КОІПОПК ОСОБА_3Г.» з 25 лютого 2017 року, з яким ОСОБА_3 ознайомився 25 січня 2017 року (т.1 а.с. 121).

Наказом КВНЗ КОР «Академія неперервної освіти» від 25 січня 2017 року за №17-к відповідно до п.4 ч.1 ст.36, ст. 49-2 КЗпП України ОСОБА_3 звільнено із займаної посади професора кафедри дошкільної і початкової освіти та менеджменту з ініціативи уповноваженого власником органу з 25 березня 2017 року на підставі вищевказаного наказу ОСОБА_2 освіти і науки Київської ОДА (т.1 а.с.122).

Відповідно до довідки від 20 лютого 2017 року КВНЗ КОР «Академія неперервної освіти» за № 8 у КВЗН КОР «Академія неперервної освіти» відсутні науково-педагогічні працівники (за основним місцем роботи), які могли б претендувати на заміщення посади професора кафедри дошкільної і початкової освіти та менеджменту за спеціальністю «Загальна педагогіка та історія педагогіки» (т.1 а.с.120).

Відповідно до ч.1 ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ст.21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до п. 32 Постанови Пленуму Верховного ОСОБА_1 України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року № 9 У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи -невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N100.

Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні спору залишив поза увагою ту обставину, що відносини які виникли між позивачем та департаменту освіти і науки регулюються контрактом підписаним сторонами 8 травня 2015 року. Позивач працює за особливою формою трудового договору – контрактом, у відповідно до умов п.2.15 Контракту (обов’язки та права керівника) керівник має право з дозволу департаменту освіти і науки працювати на 0,5 посадового окладу професором та займатися викладацькою діяльністю не більше 240 годин на рік. Тобто з урахуванням умов контракту позивач має право працювати на 0,5 посадового окладу професором та займатися викладацькою діяльністю лише з дозволу департаменту освіти і науки, останній свій дозвіл на працю позивачу скасував. Отже позивач за контрактом повинен виконувати свої обов’язки керівника навчального закладу та в нього відсутнє право працювати на 0,5 ставки та займатися викладацькою діяльністю. Суд першої інстанції на зазначені обставини уваги не звернув, не вірно застосував норми матеріального права та прийшов до помилкового висновку про задоволення позовних вимог.

Тобто, колегія суддів зазначає, що при вирішенні даного спору суд першої інстанції мав виходити з того, що департамент освіти і науки скористався своїм правом щодо скасування дозволу позивачу працювати на 0,5 посадового окладу та займатися викладацькою діяльністю. При видачі наказів від 24 січня 2017 року № 11-к «Про визнання таким, що втратив чинність наказ департаменту освіти і науки КОДА 08.05.2015 № 47-к «Про сумісництво ректора КВНЗ КОР „КОІПОПК» ОСОБА_3Г.» та наказу КВНЗ КОР «Академія неперервної освіти» від 25 січня 2017 року №17-к «Про звільнення ОСОБА_3 за сумісництвом» судом апеляційної інстанції не встановлено порушень законодавства.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вимоги про скасування наказу департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації від 24 січня 2017 року № 11-к «Про визнання таким, що втратив чинність наказ департаменту освіти і науки КОДА 08 травня 2015 №47-к «Про сумісництво ректора КВНЗ КОР «КОІПОПК» ОСОБА_3Г.» та наказу КВНЗ КОР «Академія неперервної освіти» від 25 січня 2017 року №17-к «Про звільнення ОСОБА_3 за сумісництвом» задоволенню не підлягають, як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно вимоги про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу також не підлягають задоволенню, оскільки не грунтуютьсмя на вимогах закону.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог відповідно до ст.374 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 376, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 освіти і науки Київської обласної державної адміністрації задовольнити.

Рішення Ставищенського районного суду Київської області від 10 жовтня 2017 року скасувати повністю і ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Комунального вищого навчального закладу Київської обласної ради «Академія неперервної освіти», ОСОБА_2 освіти і науки Київської обласної державної адміністрації про скасування наказу департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації від 24 січня 2017 року № 11-к «Про визнання таким, що втратив чинність наказ департаменту освіти і науки КОДА 08.05.2015 № 47-к «Про сумісництво ректора КВНЗ КОР „КОІПОПК» ОСОБА_3Г.» та наказу КВНЗ КОР «Академія неперервної освіти» від 25 січня 2017 року №17-к «Про звільнення ОСОБА_3 за сумісництвом», поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного ОСОБА_1 протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено «21» грудня 2017 року.

Головуючий:

Судді: