Рішення № 7112266, 18.12.2009, Господарський суд Чернігівської області

18.12.09

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000,м. Чернігів,просп. Миру,20, тел. 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

17 грудня 2009р справа №14/164

Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

Відповідач: Парафіївське споживче товариство,

вул.Шевченка,буд.97, смт.Парафіївка, Ічнянський р-н, Чернігівська обл.,16730

Предмет спору: про стягнення 1731грн.92коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН

Від позивача : ОСОБА_2 представник, довіреність №2338 від 20.11.2008р.

Від відповідача : не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості за отриманий товар в сумі 1112,09грн. згідно видаткової накладної №ЛЦ-384 від 26.07.07р. по довіреності ЯИО №928649 від 26.07.07р., інфляційні в сумі 534,00грн. за період з 01.08.07р. по 31.10.09р., 3% річних в сумі 85,83грн. за період з 01.08.07р. по 23.11.09р.

Представник позивача в судовому засіданні надав довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно якого в реєстрі зареєстровано Парафіївське споживче товариство Ічнянської райспоживспілки, ідентифікаційний код 01776062, місцезнаходження 16730, Чернігівська область, Ічнянський район, селище міського типу Парафіївка, вул.Шевченка, буд.97.

Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

Відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та участь своїх представників у судовому засіданні. Суд вважає, що дана обставина не перешкоджає розгляду справи, оскільки відповідач у справі належним чином повідомлений про час і місце її розгляду судом, ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи надіслано відповідачу за поштовою адресою зазначеною у позовній заяві та за адресою державної реєстрації, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець згідно договору купівліпродажу передає або зобовязується передати у власність покупцеві товар, а покупець прийняти його та оплатити.

Позивач здійснив відпуск товару відповідачеві на підставі видаткової накладної №ЛЦ-384 від 26.07.07р. на суму 1927,09грн. Факт отримання товару відповідачем підтверджується зазначеною видатковою накладною та довіреністю ЯИО №928649 від 26.07.07р.

Єдиний письмовий договір на поставку товару між сторонами не укладався.

Угода купівлі продажу, відповідно до ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України, була укладена між сторонами шляхом передачі позивачем відповідачу товару та прийняття його відповідачем.

Строк оплати отриманого відповідачем товару визначено у видатковій накладній протягом 3-х банківських днів з моменту отримання товару. За таких обставин, відповідач зобовязаний був провести розрахунки за отриманий товар у строк до 31.07.07р.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем перераховано позивачу платіжним дорученням №258 від 03.10.07р. 100,00грн., №283 від 13.11.07р. 100,00грн., №325 від 20.12.07р. 615,00грн., всього 815,00грн.

На день розгляду справи заборгованість відповідача становить 1112,09грн.

Відповідач не подав доказів у відповідності до приписів ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України стосовно повної оплати товару отриманого від позивача.

У відповідності зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а тому сума боргу 1112,09грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивач просить стягнути з відповідача 534,00грн. інфляційних за період з 01.08.07р. по 31.10.09р. та 85,83грн. три проценти річних за період з 01.08.07р. по 23.11.09р.

Дослідивши подані позивачем розрахунки, враховуючи, що відповідачем не подано суду доказів відсутності вини у несвоєчасній оплаті отриманого товару, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми інфляційних підлягають задоволенню в сумі 534,00грн., позовні вимог в частині стягнення трьох процентів річних підлягають задоволенню в сумі 85,83грн.

Оскільки, відповідач в порушення ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України взяті на себе зобовязання не виконав, за отриманий товар своєчасно в повній сумі не розрахувався, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості в сумі 1112,09грн., в частині стягнення інфляційних в сумі 534,00грн., в частині стягнення 3% річних в сумі 85,83грн.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у звязку з несвоєчасною оплатою отриманого товару та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача відшкодування позивачу сплаченого державного мита у сумі 102,00грн. та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при визначенні ціни позову у розмірі 1731,92грн. платіжним дорученням №190 від 20.11.09р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №14/164 (а.с.5), сплачено в доход державного бюджету державне мито в сумі 120,00грн. Приймаючи до уваги, що позивачем сплачено державне мито у більшому розмірі ніж передбачено Декретом Кабінету Міністрів України №7-93 “Про державне мито” та відповідно до ст.47 Господарського процесуального кодексу України Фізичній особі ОСОБА_1 підлягає поверненню з державного бюджету державне мито в сумі 18грн.00коп.

Керуючись ст.525, 526, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Парафіївського споживчого товариства (вул.Шевченка,97, смт.Парафіївка, Ічнянський район, Чернігівська область, р/р 2600030164 у відділенні Ощадбанку м. Ічня, МФО 343068, код 01776062) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 р/р НОМЕР_3 в АКБ „Полікомбанк” м. Чернігів, МФО 353100, код НОМЕР_2) 1112грн.09коп. боргу, 534грн. 00коп. інфляційних, 85грн.83коп. три проценти річних, 102грн.00коп. державного мита, 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 р/р НОМЕР_3 в АКБ „Полікомбанк” м. Чернігів, МФО 353100, код НОМЕР_2) з державного бюджету рахунок №31111095700002 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, символ звітності 095, код платежу 22090200, код 22825965 державне мито в сумі 18грн. 00коп., яке сплачене згідно платіжного доручення №190 від 20.11.09р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №14/164 господарського суду Чернігівської області.

Це рішення є підставою для повернення державного мита з державного бюджету.

Суддя Н.Ю.Книш

Рішення підписано 18.12.2009р.

Суддя Н.Ю.Книш