Рішення № 7112259, 17.12.2009, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. 7-44-62

проспект Миру, 20

іменем України

РІШЕННЯ

« 10 » грудня 2009 року справа № 3/80

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „РІК” 14032, м.Чернігів, вул.Бєлова, 5

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1

про стягнення 20831,48 грн.

Суддя В. М. Репех

Представники сторін :

від позивача: Лутай Н. М. юрист ТОВ „Рік”, довіреність від 03.09.2009р.

від відповідача: ОСОБА_1

СУТЬ СПОРУ:

Позивач заявив позов про стягнення з відповідача 19274,68 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору поставки № 1 від 15.01.2009 року, а також стягнення 1349,03 грн. пені, 188,50 грн. 3 % річних та 19,27 грн. інфляційних втрат.

03.11.2009р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог та просив стягнути з відповідача 19236,04 грн. боргу, 1346,33 грн. пені, 188,14 грн. 3 % річних та 19,24 грн. інфляційних втрат.

В судовому засіданні 24 листопада 2009 року повноважний представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог на 1429,47 грн. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 17913,44 грн. боргу, 1253,76 грн. пені, 175,17 грн. 3 % річних та 17,91 грн. інфляційних втрат.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на безпідставність вимог позивача, вказує на суму перерахованих коштів.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини та докази по справі, встановив наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РІК»звернулося до господарського суду з позовом про присудження до стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 17913,44 грн. боргу, 1253,76 грн. пені, 175,17 грн. 3 % річних та 17,91 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані наступним.

15.01.2009 між сторонами у справі укладений договір поставки № 1, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов»язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві (відповідачу) товар (товари), а покупець (відповідач) зобов»язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, на виконання умов договору протягом січня квітня 2009 року ТОВ «РІК»здійснило поставку товарів відповідачу згідно видаткових накладних № ЧРК-002032 від 22.01.2009р., ЧРК-003235 від 05.02.2009р., ЧРК-003839 від 12.02.2009р., ЧРК-003806 від 12.02.2009р., ЧРК-05730 від 19.02.2009р., ЧРК-06329 від 26.02.2009р., ЧРК-06559 від 02.03.2009р., ЧРК-06914 від 05.03.2009р., ЧРК-07512 від 12.03.2009р., ЧРК-08161 від 19.03.2009р., ЧРК-09240 від 01.04.2009р., ЧРК-09505 від 02.04.2009р., ЧРК-10170 від 09.04.2009р., ЧРК-10401 від 13.04.2009р., ЧРК-10782 від 16.04.2009р., ЧРК-11257 від 23.04.2009р., ЧРК-11579 від 27.04.2009р., ЧРК-12019 від 30.04.2009р.

Жодна із перелічених накладних не містить посилання на те, що поставка товару відбувалася на підставі договору поставки № 1 від 15.01.2009р.

Окрім того, перевіряючи юридичну оцінку встановлених фактичних обставин справи та їх повноту суд дійшов висновку, що підстав для повного задоволення позову не вбачається, виходячи з такого.

Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 180 Господарського кодексу України г осподарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Договір поставки № 1 від 15.01.2009р., на який позивач посилається як на підставу виконання зобов»язань між сторонами, укладений ними з порушенням вимог статті 180 Господарського кодексу України, в даному договорі відсутні такі умови, які вважаються істотними.

Підтвердженням поставки товару, можуть бути лише видаткові накладні, по яким відповідачем отримано товар.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ТОВ «РІК»стосовно нарахування відповідачу пені задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

На підставі п.2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачає, що б оржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи дану норму Закону, з відповідача підлягають стягненню інфляційні в сумі 17,91 грн. та 3 % річних в сумі 175,17 грн.

Положеннями статті 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В порушення вимог зазначеної статті позивач свої позовні вимоги в суді довів частково.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Правило про належність доказів є обов'язковим для суб'єктів доказування. Належність доказів є мірою, що визначає залучення до процесу в конкретній справі належних доказів.

Враховуючи викладене, відповідач не надав суду достатніх і необхідних доказів на підтвердження своїх заперечень на позов.

Заперечення у відношенні суми заборгованості не мужуть бути прийняті до уваги, оскільки сама сума заборгованості підтверджена, як видатковими накладними так і двосторонніми актами звіряння розрахунків станом на 01.01.2009р. та 01.04.2009р., а також розгорнутим актом звірки розрахунків наданим позивачем.

При таких обставинах, враховуючи вищезазначене, позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „РІК” ( 14032, м.Чернігів, вул.Бєлова, 5, ЄДРПОУ 24558646, р/р 2600000015132 в філії ВАТ «Укрексімбанк»м.Чернігова, МФО 353649 ) 17913,44 грн. боргу, 17,91 грн. інфляційних, 175,17 грн. 3 % річних, 181,07 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя В. М. Репех

Дата підпису

17.12.09