Постанова № 71119233, 19.12.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Черноліхов С.В.

Суддя-доповідач:Іваненко Т.В.

ПОСТАНОВА

іменем України

"19" грудня 2017 р. Справа № 806/2465/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Іваненко Т.В.

суддів: Кузьменко Л.В.

Франовської К.С.,

за участю секретаря судового засідання Гумінської Л.М.,

представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "11" жовтня 2017 р. у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.06.2017 року за №55932-13, №55933-13, №55931-13. Вказаними повідомленнями-рішеннями визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості. Проте позивач зазначає, що рішення сесії Овруцької міської ради від 27.01.2016 р. №100 про застосування визначених цим рішенням ставок оподаткування, що виникли у 2016 року оприлюднене значно пізніше визначеного законодавством строку, та не може застосовуватися у 2016 році. Крім того, об'єкти нерухомості, на які відповідач визначив податок є будівлями промисловості, а тому, на думку позивача, згідно пп.266.2.2 (є) ст.266 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11.10.2017 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 22.06.2017 року за № 55932-13, № 55933-13, №55931-13.

Стягнуто на користь ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області 1920 грн. сплаченого судового збору.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що Овруцькою міською радою Житомирської області прийнято рішення "Про встановлення місцевих податків та зборів на 2016 рік по м. Овруч" №100 від 27.01.2016, згідно якого встановлена ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об'єктів нежитлової нерухомості. Також відповідач вказує, що п. "є" п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України не може бути застосований у даному випадку до позивача, оскільки дане обмеження стосовно об'єктів оподаткування стосується юридичних осіб, а не фізичних осіб - підприємців.

Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися. Про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав. Просив її задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Суд встановив, що Головним управління ДФС у Житомирській області (далі - ГУ ДФС в Житомирській області) винесено податкові повідомлення-рішення від 22.06.2017, відповідно до яких ОСОБА_3 визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: №55932-13 за 2016 рік у сумі 2902,07 грн, № 55933-13 за 2016 рік у сумі 5251,94 грн, №55931 - 13 за 2016 рік у сумі 186,86 грн (а.с. 9-11).

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_3 володіє на праві приватної власності:

- нежитловим приміщенням складу, що розташоване за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 280,8 кв. м, згідно договору купівлі - продажу від 02.09.2008 (а.с.20);

- нежитловим приміщенням, комплексом будівель та споруд по обробці деревини загальною площею 508.17 кв. м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та складається зі складових частин об'єкта нерухомого майна адмінприміщення (А), приміщення сушки (Б), приміщення сушки (В), теплогенератора (Г), цех (Д) ( а.с.21-22);

- 1/20 частиною нежитлового приміщення - комплексу нежитлових будівель та споруд загальною площею 361,6 кв. м, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 (а.с.23).

Колегія суддів дослідивши спірні правовідносини вказує наступне.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі - Закон N 71-VIII), яким було введено новий податок - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. А у "Прикінцевих положеннях" Закону N 71-VIII міститься пряма норма щодо введення цього Закону у дію з 01 січня 2015 року.

Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПКУ).

Нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами є офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів (п. 12.5 ст. 12 ПК України).

Згідно із ст. 12 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" регуляторні акти, прийняті місцевими органами виконавчої влади, а також їх посадовими особами, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації не пізніш, як у 10-денний строк після їх державної реєстрації або прийняття та підписання, якщо ці акти не підлягають державній реєстрації.

Суд встановив, що 27.01.2016 Овруцькою міською радою Житомирської області на п'ятій сесії сьомого скликання прийнято рішення №100 "Про встановлення місцевих податків та зборів на 2016 рік по м. Овручу", згідно якого встановлено ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб у розмірі 0,75 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного ( податкового) року за 1 кв. м бази оподаткування (а.с.24-25).

Однак, вказане рішення Овруцької міської ради N 100 від 27 січня 2016 року не було оприлюднене в установленому законом порядку, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 91, 92).

Згідно вимог пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України, яким передбачено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Податкове законодавство України ґрунтується на принципах, визначених в ст. 4 ПК України, зокрема на принципі стабільності. Відповідно до пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 ПК України зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року

Тож, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки Закон України від 28.12.2014 N 71-VIII набрав чинності 01.01.2015 року, а рішення Овруцької міської ради N 100 було прийнято 27 січня 2016 року, тобто пізніше як через шість місяців до початку бюджетного періоду - 2016 календарного року, нарахування ГУ ДФС у Житомирській області податку на нерухоме майно встановленого цим рішенням міської ради на підставі норм ПК України можливе не раніше наступного бюджетного періоду, тобто з 2017 календарного року.

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що об'єкти нерухомості не віднесені до промислових, а тому підлягають оподаткуванню, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Водночас абзацом "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що не є об'єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Судом встановлено, що на підставі договорів купівлі-продажу на праві приватної власності позивачу належать об'єкти нерухомого майна а саме:

- нежитловим приміщенням складу, що розташоване за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 280,8 кв. м, згідно договору купівлі - продажу від 02.09.2008 (а.с.20);

- нежитловим приміщенням, комплексом будівель та споруд по обробці деревини загальною площею 508.17 кв. м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та складається зі складових частин об'єкта нерухомого майна адмінприміщення (А), приміщення сушки (Б), приміщення сушки (В), теплогенератора (Г), цех (Д) ( а.с.21-22);

- 1/20 частиною нежитлового приміщення - комплексу нежитлових будівель та споруд загальною площею 361,6 кв. м, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 (а.с.23).

Згідно витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань /а.с. 16-19/, ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець та видами його діяльності за КВЕД-16.10 є лісопильне та стругальне виробництво, виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів та ін.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що будівлі, як виробничі, так і адміністративні й допоміжні, що входять до складу комплексу та використовуються для цілей забезпечення діяльності позивача необхідно відносити до будівель промисловості в розумінні п.п "є" п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, що дає підстави для висновку, що придбані позивачем нежилі приміщення підпадають під визначення "будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств".

Таким чином, належний позивачу комплекс нежитлових будівель та споруд з усіма нежитловими приміщеннями, як будівлі промисловості не є об'єктом оподаткування в силу імперативних приписів закону (п. п. "є" п. 266.2.2. ст. 266 ПК України) і податок на нерухоме майно них не повинен нараховуватись.

Враховуючи несвоєчасність встановлення ставки податку та невіднесення нерухомого майна до об'єкту оподаткування, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Відповідач доказів на спростування вищенаведених обставин, всупереч вимогам ч.2 ст.77 КАС України, не надав.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "11" жовтня 2017 р. без змін,

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.В. Іваненко

судді: Л.В. Кузьменко

К.С. Франовська

Повний текст постанови виготовлено "20" грудня 2017 р.