Ухвала суду № 7111795, 08.12.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" грудня 2009 р. Справа № 3/186

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Канцеляр»

до відповідача КП «Гуртово-роздрібне об’єднання»ОСС

про стягнення заборгованості в сумі 4516 грн. 93 коп.

Суддя Мамченко Ю.А.

Представники:

від позивача : директор Шаповал С.А.;

від відповідача : Грибок Л.Т. (довіреність №5 від 03.01.2008 року)

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

в судовому засіданні оголошувалась перерва з 01.12.2009 по 08.12.2009 року.

СУТЬ СПОРУ :

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Канцеляр»звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до КП «Гуртово-роздрібне об’єднання»ОСС про стягнення грошової заборгованості за поставку товару в розмірі 4516 грн. 93 коп. на підставі усного правочину та видаткових накладних. В судовому засіданні позивач повністю підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві.

          Відповідач в судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, вважає безпідставними, зазначає, що між сторонами не було укладено договору поставки товару та не погоджено терміну його оплати. Відповідач вказує, що претензійна вимога про оплату отриманого товару за видатковими накладними надійшла на адресу відповідача 10 листопада 2009 року одночасно з позовною заявою, відтак вважає, що позивач звернувся за захистом своїх порушених прав безпідставно з порушенням вимог, визначених частиною 2 ст.530 Цивільного кодексу України. Відповідач вказує, що поставка товару здійснювалась на підставі Договору поставки №10/08/05 від 10.05.2008 року. Клопотання відповідача про зобов'язання позивача надати копії актів звірки взаємних розрахунків за період поставки відповідно до умов визначених Договором поставки №10/08/05 від 10.05.2008 року, відхилене судом як безпідставне, оскільки підставою позовних вимог є стягнення заборгованості за усним договором поставки, а не за договором вказаним відповідачем.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Канцеляр»здійснено поставку товару КП «Гуртово-роздрібне об’єднання»ОСС на загальну суму 4516 грн. 93 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №РН-677 від 11.08.2009 року на суму 4195 грн. 62 коп. та №РН-717 від 25.08.2009 року на суму 321 грн. 31 коп., що містять підписи та відтиски печаток сторін. Первинні бухгатерські документи, надані позивачем, не містять посилання на Договір поставки №10/08/05 від 10.05.2008 року, вказаний відповідачем у відзиві на позовну заяву.

З метою врегулювання розрахунків позивачем 21.10.2009 року надіслано відповідачу вимогу про погашення боргу за поставлену продукцію на суму 4516 грн. 93 коп., залишену останнім без відповіді та задоволення.

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обов'язкова письмова форма вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.2 ст.202 Цивільного кодексу правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч.1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Передача товару за видатковими накладними та довіреностями не суперечить вимогам ч.4 ст.202 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.181 Господарського кодексу України.

Статтею 626 Цивільного Кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.639 Цивільного Кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо оформлення договору не встановлені законом.

Сторони своїми діями засвідчили існування між ними договірних відносин.

В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем боргу перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Канцеляр».

Частиною 2 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зазначає, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З врахуванням вищевикладеного позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 4516 грн. 93 коп. підтверджується матеріалами справи, а тому підлягає задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з КП «Гуртово-роздрібне об’єднання»ОСС (33024, м.Рівне, вул. Млинівська, буд. 20, р/р №26005301471 в Ощадбанку м.Рівне, МФО 333368, код ЄДРПОУ 30318321) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Канцеляр» (33001, м.Рівне, вул.Дубенська, буд.6а, р/р 26000301000045 в РФ ВАТ «ВТБ Банк», МФО 333777, код ЄДРПОУ 32803075) заборгованість в сумі 4516 грн. 93 коп.; 102 грн. 00 коп. витрат на оплату державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

                              Суддя Мамченко Ю. А.

Повний текст рішення суддею підписано «08»грудня 2009 року