Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
_________________
І м е н е м У к р а ї н и
РІШЕННЯ
16 грудня 2009 р. Справа 2/221-09
за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія Вінницяобленерго" Структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі", 21008, м. Вінниця, вул. Пирогова, 174
до: Міського комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора №9", 21027, м. Вінниця, вул. Келецька, 65
про стягнення 29865,45 грн. заборгованості
Головуючий суддя
Cекретар судового засідання
Представники
позивача : Марченко М.М. - за довіреністю;
відповідача : не з"явився
ВСТАНОВИВ :
Подано позов про стягнення з Міського комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора №9" на користь Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія Вінницяобленерго" Структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі" боргу в сумі 29865,45 грн. за невиконання умов договору постачання електричної енергії № 709 від 17.02.2005 року.
Ухвалою від 20.11.2009 року порушено провадження у справі № 2/221-09 за вказаним вище позовом та призначено його до розгляду на 16.12.2009 року.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив суд задовольнити його в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання 16.12.2009 року не з"явився, витребуваних ухвалою суду від 20.11.2009 року документів не надав. При цьому, зазначена ухвала суду була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою, вказаною у позовній заяві. Слід зазначити, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 13/4/2507 від 11.12.2009 року адресою місцезнаходження Міського комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора № 9" є 21027, м. Вінниця, вул. Келецька, 65, яка є ідентичною тій, що зазначена в позовній заяві.
Крім того суд звертає увагу на п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року за № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційного листа вищого Господарського суду України від 15.03.2007 року за № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
17 лютого 2005 року між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія Вінницяобленерго" в особі Структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі" (постачальник) та Міським комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна контора № 9" (споживач) укладено договір постачання електричної енергії № 709, відповідно до п. 1.1 якого постачальник здійснює постачання споживачу електричної енергії, а споживач оплачує спожиту електроенергію.
Згідно п. 7.1. договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 01 жовтня поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік з помісячним розподілом.
Відповідно до звітів споживача про використану електричну енергію та згідно виставлених позивачем рахунків на оплату електричної енергії, за період з січня 2006 року по листопад 2006 року відповідачем було спожито електричної енергії на загальну суму 75167,55 грн.
Згідно п. 2.2.3 договору споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.
Пунктом 5.1. договору передбачено, що споживач протягом 10-ти днів з моменту отримання рахунку на оплату спожитої електричної енергії за розрахунковий період зобов"язується здійснити остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію з урахуванням попередньої оплати.
Однак в порушення зазначених умов договору відповідач сплатив лише 45302,10 грн. спожитої електроенергії. У зв"язку з цим, за відповідачем утворився борг у розмірі 29865,45 грн.
З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є стягнення боргу за спожиту електричну енергію згідно договору поставки.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як вбачається із матеріалів справи позивачем виконувались свої зобов'язання по постачанню елктричної енергії відповідачу належним чином.
Однак, відповідач не виконав свого обов"язку щодо повного розрахунку з позивачем за спожиту електричну енергію у встановлені договором строки.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 610, 611, 629, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Міського комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора №9", 21027, м. Вінниця, вул. Келецька, 65 (ідентифікаційний код - 13342699, р/р № 260024981 у АППБ "Аваль", м. Вінниця, МФО - 302247) на користь Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія Вінницяобленерго" Структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі", 21008, м. Вінниця, вул. Пирогова, 174 (ідентифікаційний код - 25509880, п/р № 260333012848 у ВАТ "Ощадбанк" м. Вінниця, МФО - 302076) 29865,45 грн. - боргу, 298,65 грн. - відшкодування витрат пов’язаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.
4. Копію рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.
Суддя
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 17 грудня 2009 р.
віддрук. 3 прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу- ВАТ "Акціонерна компанія Вінницяобленерго" Структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі", 21008, м.Вінниця, вул.Пирогова, 174;
3 - відповідачу- МКП "ЖЕК № 9", 21027, м.Вінниця, вул. Келецька, 65.
Судове рішення № 7111354, Господарський суд Вінницької області було прийнято 16.12.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2/221-09. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: