Постанова № 7111131, 02.12.2009, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2009 р. № 44/545-б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Ткаченко Н.Г,

суддів Білошкап О.В.,

Яценко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у м.Києві на постанову господарського суду міста Києва від 8вересня 2009р. у справі №44/545-б за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондор-Є" до Приватного підприємства "В.К." про визнання банкрутом,

встановив:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31серпня 2009р. за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондор-Є" порушено провадження у справі про визнання банкрутом Приватного підприємства "В.К." на підставі ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Постановою господарського суду міста Києва від 8вересня 2009р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ініціюючого кредитора, зобовязано ліквідатора повідомити про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів, надати суду звіт та ліквідаційний баланс.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Державна податкова адміністрація у м.Києві звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову господарського суду міста Києва від 8вересня 2009р. та провадження в справі припинити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та дату розгляду справи повідомлені належним чином. Тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом, суд першої інстанції послався на те, що боржник за юридичною адресою відсутній, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців України від 8вересня 2009р., заявлені кредитором вимоги в сумі 8000грн. належним чином підтверджені матеріалами справи є безспірними та боржником не спростовані.

Однак, з таким висновком суду погодитися не можна з наступних підстав.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувана постанова суду зазначеним вище вимогам не відповідає.

Згідно зі ст.4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство боржника було порушено за заявою ТОВ "Кондор-Є" на підставі ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, як відсутнього боржника, посилаючись на незадоволення боржником кредиторських вимог на суму 8000грн. по договору б/н від 25 грудня 2008 р.

До заяви про визнання боржника банкрутом ініціюючий кредитор додав відповідь на пред'явлену претензію, якою боржник визнає заборгованість в розмірі 8000грн.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підставою для порушення провадження по справі про банкрутство є наявність безспірних вимог кредитора до боржника.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Стаття 3 Закону України "Про виконавче провадження" містить перелік виконавчих документів, до яких визнана претензія не відноситься.

Таким чином, висновок господарського суду міста Києва про те, що заявлені кредиторські вимоги до боржника обґрунтовані та належним чином підтверджені, суперечить фактичним обставинам справи та вимогам Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ”.

Відповідно до ч.1 ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Як вбачається із матеріалів справи, ініціюючий кредитор ТОВ "Кондор-Є" не надав суду належних доказів у відповідності до вимог ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які б свідчили про припинення Приватним підприємством "В.К." підприємницької діяльності та відомостей про відсутність боржника або його керівних органів за місцезнаходженням.

Відповідно до ст.17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”, в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог ч. ч. 1,3 ст.18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Даний закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Виходячи з вимог ч.2, ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Тому запис в Єдиному державному реєстрі, витяг з якого міститься в матеріалах справи "не підтверджено відсутність за місцем знаходження" не є доказом відсутності боржника за його місцезнаходженням.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що справа про банкрутство Приватного підприємства "В.К." як відсутнього боржника згідно ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” порушена безпідставно.

Як вбачається зі ст.1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” неплатоспроможністю є неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів не інакше як через відновлення платоспроможності. Банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Згідно зі ст.4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до вимог ГПК України та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушення господарськими судами провадження в справі, зокрема про банкрутство, можливе при наявності певного предмету спору, в іншому випадку, при відсутності предмету спору, провадження в справі підлягає припиненню.

Предметом спору в справах про банкрутство є неплатоспроможність боржника, яка повинна бути підтверджена заявником відповідними документами при зверненні до суду з заявою про порушення провадження в справі про банкрутство.

Оскільки при зверненні до суду з заявою про банкрутство Приватного підприємства "В.К." кредитор не надав суду необхідних доказів, які є підставою для порушення провадження по справі про банкрутство відсутнього боржника відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів прийшла до висновку про відсутність предмету спору в даній справі, а тому провадження по справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючисьст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у м.Києві задовольнити.

Постанову господарського суду міста Києва від 8вересня 2009р. у справі №44/545-б скасувати.

Провадження у справі №44/545-б припинити.

Державному реєстратору внести до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців дані про скасування постанови господарського суду міста Києва від 8вересня 2009р. у справі №44/445-б про визнання Приватного підприємства "В.К." (код 30783162, індекс 04080, м.Київ. вул. Фрунзе, 40) банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Головуючий: Ткаченко Н.Г. Судді:Білошкап О.В. Яценко О.В.