Ухвала суду № 71111110, 19.12.2017, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/17665/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2017 року

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді Кучиної Н.Г.

при секретарі Довбенко Г.В.

розглянувши скаргу ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про визнання неправомірними дій, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся зі скаргою до суду на бездіяльність державного виконавця, яку обґрунтовує тим, що у листопаді 2017 року ним подано заяву до Рівненського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про скасування арешту, накладеного на його майно. Листом від 15.11.2017 року йому повідомлено, що арешти зняти неможливо у звязку з тим, що деякі провадження знищені, а деякі неможливо ідентифікувати та рекомендовано звернутися до суду. У своїй скарзі вказує на те, що станом на день звернення до суду арешти, накладені державним виконавцем, не зняті та залишаються чинними, що є безумовним порушенням його права щодо реального здійснення наданих йому прав по розпорядженню майном.

Особа, яка звернулася зі скаргою, та її представник у судове засідання не прибули. Представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 подав до суду заяву, у якій просить розглянути скаргу без участі скаржника та його представника.

Державний виконавець Рівненського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_3 у судове засідання не прибув та подав заяву, у якій просить розгляд скарги здійснювати без його участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Розглянувши скаргу та додані до неї письмові докази, суд прийшов до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконанні у Рівненському міському відділі ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області перебували ряд виконавчих проваджень, в межах яких державним виконавцем було винесено постанови про накладення арешту на майно ОСОБА_1 як боржника.

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, на нерухоме майно, належне ОСОБА_1, були накладені наступні арешти:

постановою державного виконавця Ю.Х.Кузьмич від 24.02.2006 року, яка зареєстрована Рівненською філією ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України за № 3033914 29.03.2006;

постановою державного виконавця Ю.Х.Кузьмич від 24.02.2006 року, яка зареєстрована Першою рівненською державною нотаріальною конторою за № 3034102 29.03.2006;

постановою державного виконавця Хоптар Ж.О. від 26.05.2006 року, яка зареєстрована Першою рівненською державною нотаріальною конторою за № 3308230 07.06.2006;

постановою відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції від 30.09.2009 року № б/н, яка зареєстрована Рівненською філією ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України за № 9107142 30.09.2009 року;

постановою державного виконавця Рівненського міського управління юстиції ОСОБА_4 від 29.10.2014 року № 45230547, зареєстрованою державним реєстратором Рівненського міського управління юстиції, номер запису про обтяження № 7567143 04.11.2014 року;

постановою державного виконавця Рівненського міського управління юстиції ОСОБА_4 від 23.10.2013 року № 40334088, яка зареєстрована державним реєстратором Рівненського міського управління юстиції, № запису про обтяження 3035013 24.10.2013 року.

15.09.2017 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Рівненського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, у якій просив зняти арешти, накладені раніше на його майно.

Розгляд заяви було доручено державному виконавцю Рівненського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_3

Судом встановлено, що листом від 15.11.2017 року № 75662 державний виконавець Рівненського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_3 повідомив заявника про неможливість зняття арешту.

Як вбачається із вказаного листа, згідно відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна державний виконавець не в змозі ідентифікувати арешти, які були накладені згідно постанов державного виконавця від 24.02.2006 р. № АА519284, від 26.05.2006 р. № АА283766, від 30.09.2009 року № б/н, через відсутність на той час електронних реєстрів виконавчих проваджень. Вказані виконавчі провадження знищено, оскільки закінчився встановлений законом термін їхнього зберігання.

Що стосується арешту, накладеного постановами державного виконавця від 23.10.2013 року № 40334088 та від 29.10.2014 року № 45230547, то виконавчі документи по вказаних провадженнях повернуті стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», при цьому арешт з майна не знімався, оскільки це не передбачено нормою закону.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 року № 2274/5, передбачено, що строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки.

Відповідно до пункту 9.10 цього ж Порядку передбачено, що виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчилися, підлягають знищенню після затвердження акта про вилучення виконавчих проваджень для знищення керівником органу державної виконавчої служби, підпис якого скріплюється печаткою.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції від 21.04.1999 року, який був чинним на час винесення постанов про арешт майна) у разі, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Вищевказані обставини вказують на те, що знищені виконавчі провадження були завершені державними виконавцями (в іншому разі вони не були б знищені). При цьому, при винесені постанов про завершення виконавчих проваджень та про повернення виконавчого документа, державний виконавець повинен був вказати на необхідність зняття арешту та наявних заборон відчуження з нерухомого майна боржника, чого зроблено не було.

Разом з тим, заява ОСОБА_1 від 15.09.2017 року подана після набрання чинності новим Законом України «Про виконавче провадження» (в редакції від 02.06.2016 року) та підлягала вирішенню відповідно до чинного Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції від 02.06.2016 року) про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Однак, застосувати вказані положення закону державний виконавець позбавлений можливості, оскільки усі постанови, які стосуються виконавчих проваджень, стороною у яких був ОСОБА_1, були завершені або повернуті до набрання чинності цим законом.

Відповідно до частин 4, 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» 4 підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, субєкта оціночної діяльності - субєкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у звязку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного участині шостійстатті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 02.06.2016 року) у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Як встановлено судом, на день розгляду скарги у провадженні Рівненського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області відсутнє будь-яке незавершене виконавче провадження відносно ОСОБА_1

Відповідно до ст.41 Конституції України та ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 317 ЦК України встановлено, що власникові майна належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Згідно ст.319 ЦК України вказані права здійснюються власником на власний розсуд.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що субєктом оскарження не доведено і судом не встановлено наявності законних підстав для перебування на теперішній час нерухомого та рухомого майна, належного ОСОБА_1 під арештом.

За наведених обставин, та з метою відновлення порушених прав ОСОБА_1, за захистом яких він звернувся до суду, суд прийшов до висновку, що вимоги заявника є обґрунтованими, доведеними, та такими, що підлягають до задоволення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 449-451 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про визнання неправомірними дій - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Рівненського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_3 щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 15.09.2017 року та не зняття арешту з майна.

Зобовязати державного виконавця Рівненського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_3 зняти арешт з майна ОСОБА_1, який був накладений наступними постановами № АА 519284 від 24.02.2006 року, № АА283766 від 26.05.2006 року, № б/н від 30.09.2009 року, № 45230547 від 29.10.2014 року та №40334088 від 23.10.2013 року.

Розяснити, що відповідно до ст. 453 ЦПК України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Рівненської області протягом 15 днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Рівненського міського суду Н.Г. Кучина