Рішення № 71110894, 20.12.2017, Зарічненський районний суд Рівненської області

Справа № 561/855/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2017 року смт Зарічне

Суддя Зарічненського районного суду Рівненської області Світличний Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Зарічненського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, –

ВСТАНОВИВ:

08 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Зарічненського районного суду Рівненської області із вказаним адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправною відмову відповідача призначити їй пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та зобов’язати відповідача призначити їй з 17 листопада 2017 року пенсію за віком із зниженням пенсійного віку на 6 (Шість) років відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В обґрунтування позовних вимог вказує, що є потерпілою від Чорнобильської катастрофи. 17 листопада 2017 року вона звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку. 01 грудня 2017 року відповідачем було відмовлено у призначенні їй пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, з підстав відсутності у позивача підтвердження проживання чи роботи у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01 січня 1993 року не менше трьох років. Оскільки вона документована посвідченням потерпілого від Чорнобильської катастрофи, та подала усі необхідні документи, відтак у відповідача не було правових підстав відмовляти їй призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку.

Ухвалою суду від 11 грудня 2017 року відкрито скорочене провадження по справі.

Відповідач – Зарічненське об’єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області у встановлений строк надало суду заперечення проти позову, за змістом яких проти адміністративного позову заперечує повністю, просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі за їх безпідставністю та недоведеністю. Суть заперечень зводиться до того, що первинними документами підтверджено факт постійного проживання позивача станом на 01 січня 1993 року лише два роки десять місяців, при цьому період проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення з 30 грудня 1989 року по 28 лютого 1990 року включно первинними документами не підтверджено, а тому призначати пенсію зі зниженням пенсійного віку у відповідача не було підстав.

За змістом п. 10 ч. 1 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

09 лютого 1965 року позивачу ОСОБА_1 виповнилося 52 роки.

Позивач ОСОБА_1 документована посвідченням потерпілого від Чорнобильської катастрофи Категорії 3, Серії Б № 253541 від 19 листопада 1999 року, та відповідно має право на пільги і компенсації, встановлені Законом “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі – Закон).

Відповідно до ст. 55 Закону, особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років мають право на зменшення пенсійного віку до 6 років.

Із відповіді Зарічненського об’єднаного управління Пенсійного фонду України від 01 грудня 2017 року № 2916/06 вбачається, що позивач зверталася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 55 Закону. Проте їй було відмовлено у призначенні пенсії з підстав непідтвердження первинними документами факту її проживання та/або роботи у зоні гарантованого добровільного відселення у період, який зазначений у довідках.

Відповідно п.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: посвідчення потерпілого від Чорнобильської Катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм ст. 55 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”).

Заперечуючи проти позову відповідач визнає факт постійного проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01 січня 1993 року строком 2 роки 10 місяців (а.с.18).

У відповідності до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Рішенням Зарічненського районного суду Рівненської області від 17 травня 2017 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 25 липня 2017 року у справі № 561/268/17, встановлено факт проживання ОСОБА_1 у період з 30 грудня 1989 року по 28 лютого 1990 року включно у с. Кухітська Воля, Зарічненського району, Рівненської області.

Рішення набрало законної сили 25 липня 2017 року.

Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Визначений судовим рішенням строк з 30 грудня 1989 року по 28 лютого 1990 року включно підлягає приєднанню до строку постійного проживання позивачу у зоні гарантованого добровільного відселення, який визнається відповідачем.

Таким чином, за станом на 01 січня 1993 року строк постійного проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення складає 03 роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Враховуючи те, що позивач звернувшись до Зарічненського об’єднаного управління Пенсійного фонду України з заявою про призначення йому пенсії відповідно до ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, подав всі необхідні та наявні у нього документи, що передбачені Порядком подання та оформлення документів для призначення пенсій, враховуючи що надані документи підтверджують те, що позивач дійсно має право на призначення йому пенсії із зниженням пенсійного віку суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Окрім цього, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: потерпілі від Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення – не менше трьох років, – категорія 3.

Згідно з абз. 3 п. 5 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 20 січня 1997 року № 51, потерпілим від Чорнобильської катастрофи (не віднесеним до категорії 2), які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 р. прожили у зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення – не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, чи таким, що постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, і віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення зеленого кольору, серія Б.

Таким чином, наявність у позивача ОСОБА_1 посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи Категорії 3, Серії Б № 253541 від 19 листопада 1999 року, є достатнім підтвердженням того, що він станом на 01 січня 1993 року вона не менше трьох років постійно проживала в зоні гарантованого добровільного відселення, а саме в с. Кухітська Воля, Зарічненського району, Рівненської області.

У відповідності до правової позиції, викладеної в Ухвалах від 21 листопада 2006 року справа № 21-1048во06 та від 04 вересня 2015 року справа № 690/23/15-а, зазначено, що єдиним документом, який підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи позивача викладені в позовній заяві щодо призначення пенсії на пільгових умовах є обґрунтованими, а відповідно такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, присудивши на корить позивача понесені нею і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (а.с.1).

Керуючись ст. ст. 5, 139, 229, 241, 243-246, 263 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Зарічненського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною відмову Зарічненського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області призначити ОСОБА_1, пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статної 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов’язати Зарічненське об’єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області призначити ОСОБА_1 з 17 листопада 2017 року пенсію за віком із зниженням пенсійного віку на 6 (Шість) років відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень Зарічненського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області судовий збір у розмірі 640,00 грн. (Шістсот сорок гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя: Р.В. Світличний