Рішення № 71110454, 11.12.2017, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 11.12.2017 Справа № 554/13680/15-ц

Провадження № 2/554/972/2017

РІШЕННЯ

Іменем України

11 грудня 2017 року м.Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Кулешової Л.В.,

при секретарях судового засідання Ткаченко (Довбенко) А.К., Колесніченко О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Полтаві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - ОСОБА_3, виконавчий комітет Полтавської міської ради про визначення часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку та визнання права власності на частку земельної ділянки в порядку спадкування та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визначення часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку та визнання права власності на частку земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаною позовною заявою про визначення часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку та визнання права власності на частку земельної ділянки в порядку спадкування.Позов обґрунтовує тим, що мати позивача - ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкала в будинку АДРЕСА_1, і останній належало право власності на 1/2 частку даного будинку згідно договору купівлі-продажу від 12.10.1962 року. Іншою частиною будинку володіє ОСОБА_2. Вказаний будинок розташований на земельній ділянці площею 0,0838 га, яка згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 24.03.2010 року, призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, знаходиться у спільній сумісній власності ОСОБА_4 та ОСОБА_2 Вартість земельної ділянки складає 432776,72 грн. Після смерті ОСОБА_4 згідно заповіту від 06.03.2009 року він є єдиним спадкоємцем всього належного майна спадкодавця, у тому числі і належної їй частини земельної ділянки. У зв'язку з цим він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але постановою від 04.11.2014 року №1879/02-31 у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку відмовлено у зв'язку з тим, що не було визначено часток у спільній сумісній власності на земельну ділянку між співвласниками. Не дивлячись на те, що частки в спільній сумісній власності на земельну ділянку визначені не були, склався порядок користування земельною ділянкою, за яким мати позивача, ОСОБА_4, користувалась 490/838 часткою земельної ділянки, а ОСОБА_2 348/838 часткою, що за площею складає 490 кв.м. та 348 кв.м. відповідно. Такий порядок користування земельною ділянкою позивач підтверджує висновком експертного земельно-технічного дослідження земельної ділянки від 28.09.2015 року №74-15. Таким чином, частка земельної ділянки, яка повинна спадкуватись, на переконання позивача, складає 490/838.

Між тим, крім позивача, який є спадкоємцем майна після померлої ОСОБА_4 за заповітом, його рідна сестра ОСОБА_3 відповідно до ст.1241 ЦК України має право на обов'язкову частку у спадщині, яка складає половину частки, яка належала б кожному із спадкоємців у разі спадкування за законом. Виходячи з цього, розмір частки, яку повинен спадкувати позивач, складає 1/4 від 490/838 або 1470/3352 (490/838 х 1/4 =1470/3352), а за площею це складає 367,5 кв.м. (838 х 1470/3352 = 367,5), а розмір частки ОСОБА_3 за розрахунками позивача відповідно складає 1/4 від 490/838 або 490/3352 (490/838 х 1/4 = 490/3352), що за площею складає 122,5 кв.м. (838 х 490/3352 = 122,5). Позивач просить: 1) визначити, що розмір часток співвласників ОСОБА_2 і ОСОБА_4 у праві спільної сумісної власності на приватизовану земельну ділянку, яка розташована в АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2, площею 0,0838 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, згідно Державного акту про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 24 березня 2010 року становить для ОСОБА_2 - 348/838 частки, а для ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 - 490/838 частки; визнати за позивачем, ОСОБА_1, право власності в порядку спадкування за заповітом померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на 1470/3352 ідеальних часток у спільній частковій власності на земельну ділянку, яка розташована: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2, площею 0,0838 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, згідно Державного акту про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 24 березня 2010 року, що становить 367,5 кв.м.; 3) визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування на обов'язкову частку у спадщині її матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, на 490/3352 ідеальних часток у спільній частковій власності на земельну ділянку, яка розташована: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2, площею 0,0838 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, згідно Державного акту про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 24 березня 2010 року, що становить122,5 кв.м.

20.10.2017 року позивачем надано до суду уточнену позовну заяву, згідно якої позивач остаточно просить суд: визначити, що розмір часток співвласників ОСОБА_2 і ОСОБА_4 у праві спільної сумісної власності на приватизовану земельну ділянку, яка розташована в АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2, площею 0,0838 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, згідно Державного акту про право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 від 24 березня 2010 року становить для ОСОБА_2 - 348/838 частки або 348 кв.м., а для ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, - 490/838 частки або 490 кв.м.; визнати за позивачем, ОСОБА_1, право власності в порядку спадкування за заповітом померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, на 3/4 часток у спільній частковій власності на земельну ділянку, яка розташована АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2, площею 0,0838 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, згідно Державного акту про право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 від 24 березня 2010 року, що становить 368/838 або 368 кв.м.; визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування на 1/4 обов'язкову частку у спадщині її матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, спільній частковій власності на земельну ділянку, яка розташована АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2, площею 0,0838 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, згідно Державного акту про право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 від 24 березня 2010 року, що становить 122/838 або 122 кв.м. (а.с.45-46 т.2).

Під час розгляду справи ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 30 червня 2016 року було прийнята до провадження позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визначення часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку та визнання права власності на частку земельної ділянки, згідно з якою позивач просить: виділити зі спільної сумісної власності та визнати за ОСОБА_2 348/838 реальної частки на земельну ділянку, яка розташована по АДРЕСА_3; виділити зі спільної сумісної власності та визнати за померлою ОСОБА_4 490/838 реальної частки земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_3; визнати за ОСОБА_5 право власності на 735/3352 частки земельної ділянки , яка розташована по АДРЕСА_3 після померлої ОСОБА_4; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1225/3352 частки земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_3, після померлої ОСОБА_4.

25.10.2017 року третьою особою ОСОБА_3 подано позовну заяву у новій редакції, згідно якої остаточно просить суд: виділити з спільної сумісної власності та визнати за ОСОБА_2 348/838 реальної частки на земельну ділянку площею 348 кв.м., яка розташована АДРЕСА_1; визнати за ОСОБА_3 право власності на 184/838 частки земельної ділянки площею 184 кв.м., яка розташована по вулиці АДРЕСА_1; визнати за ОСОБА_1 право власності на 306/838 частки земельної ділянки площею 306 кв.м., яка розташована по вулиці АДРЕСА_1 (а.с.52-54 т.2).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав уточнені позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, просив задовольнити свій позов у повному обсязі. Із позовною заявою ОСОБА_3 не погодився, заперечував проти її задоволення.

Представник позивача ОСОБА_1 за довіреністю - адвокат Болдирєв В.Є. позовні вимоги, з урахуванням наданих уточнень, підтримав, просив задовольнити. У судовому засіданні пояснив, що земельна ділянка була приватизована та набуття права власності на неї на підставі ст.120 Земельного кодексу України неприпустиме. Додатково зазначив, що у даному випадку потрібно виходити із спадкового права. Спадкування приватизованої земельної ділянки відбувалося за заповітом, оскільки спадкодавець ОСОБА_4 заповіла належну їй частку ОСОБА_1 Натомість, ОСОБА_3 має право на обов'язкову частку - 1/2 від частки, що успадкована. Вся земельна ділянка перейшла ОСОБА_1, тому обов'язкова частка ОСОБА_3 за законом становить 1/4 земельної ділянки.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні з позовом погодилася та вважала визначити частки у справі спільної сумісної власності на земельну ділянку за її фактичним використанням.

Третя особа - виконавчий комітет Полтавської міської ради свого представника у судове засідання не направив, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, просив розглянути справу за відсутності представника, при вирішенні спору поклався на розсуд суду.

Третя особа із самостійними вимогами щодо предмета спору - ОСОБА_3, позов ОСОБА_1 не підтримала, заперечувала з підстав, визначених у письмових запереченнях, просила відмовити у задоволенні позовних вимог первісного позову та задовольнити заявлені нею вимоги позову до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визначення часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку та визнання права власності на частку земельної ділянки. Надала пояснення, згідно яких стверджувала, що на час смерті батька земельна ділянка не була приватизована, а після смерті матері разом із ОСОБА_2 вони робили заміри. Крім того, зазначила, що земельною ділянкою її батьки користувались разом, будували надвірні будівлі. Крім того, у письмових поясненнях зазначила, що згідно з п.3 ст.1268 ЦК України фактично прийняла спадщину та перехід права власності на земельну ділянку відбувся у зв'язку з переходом права власності на жилий будинок відповідно до ст.120 ЗК України.

Представник третьої особи адвокат Дмитренко О.І. не підтримала уточнений позов ОСОБА_1 Зазначила, що згідно рішення суду від 07.04.2015 року за ОСОБА_3 було визнано право власності в порядку спадкування на 3/16 частин житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1, 09.10.2015 року відповідні відомості внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень. Крім того, посилаючись на положення ст.1225 ЦК України, відповідно до якої до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом. Просила задовольнити позовні вимоги третьої особи ОСОБА_3 з вищенаведених підстав.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

г) прийняття спадщини;

ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, виданого на ім'я ОСОБА_4, земельна ділянка, що розташована по АДРЕСА_1, площею 0,0838 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ( а.с.10-11 т.1).

У відповідності до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються пр. розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з копії рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 07 квітня 2015 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування задоволено.

Зазначеним рішенням встановлено, що ОСОБА_3, як непрацездатна, має право на обов'язкову частку після смерті матері - ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, та суд вирішив : визначити частки в спільній сумісній власності на 1/2 частину АДРЕСА_1 по 1/4 частині кожному: ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1; визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування 1/8 частину будинку після смерті ОСОБА_8; визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування 1/16 частини будинку АДРЕСА_3 після смерті ОСОБА_4; визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування на 3/16 частини житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 (а.с.62-63 т.1).

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 21 травня 2015 року роз'яснено, що за ОСОБА_3 визнано право власності в порядку спадкування в цілому на 3/16 частини житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_2 (а.с.55-57 т.1).

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та після її смерті відкрилася спадщина на належну їй частку земельної ділянки, що належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та відповідачу ОСОБА_2

За життя спадкоємець ОСОБА_4 залишила заповіт від 06 березня 2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі № 291, згідно якого все своє майно, яке належне їй на момент смерті заповіла своєму синові ОСОБА_1 (а.с.9 т.1).

Згідно з постановою державного нотаріуса Четвертої полтавської державної нотаріальної контори від 04 листопада ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на земельну ділянку, що розташована у АДРЕСА_1, з тих підстав, земельна ділянка знаходиться у спільній сумісній власності та посвідчити договір про розподіл частко немає можливості, оскільки один із співвласників земельної ділянки є померлим. ( а.с.12 т.1).

Постановою державного нотаріуса Четвертої полтавської державної нотаріальної контори від 08 жовтня 2015 року ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 на частку земельної ділянки, що знаходиться у АДРЕСА_1, з тих підстав, що у спадкоємця відсутній правовстановлюючий документ на зазначену земельну ділянку ( а.с.60).

Згідно з висновком № 74-15 експертного земельно-технічного дослідження земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1, встановлено фактичне користування земельною ділянкою та частки земельної ділянки, що надана для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, складають : у ОСОБА_2 - 348/838 часток; у померлої ОСОБА_4 - 490/838 часток ( а.с.13-15 т.1).

Згідно ст. 86 Земельного кодексу України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Статтею 87 ЗК України визначені підстави виникнення права спільної часткової власності на земельну ділянку, а саме право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає:

а) при добровільному об`єднанні власниками належних їм земельних ділянок;

б) при придбанні у власність земельної ділянки двома чи більше особами за цивільно-правовими угодами;

в) при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами;

г) за рішенням суду.

Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно); майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності; право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом; спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Згідно ч. 1 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними.

У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 зазначила, що між нею та померлою ОСОБА_4 склався фактичний порядок користування земельною ділянкою, яка перебуває у їх спільній власності, та їх розміри відповідають розмірам, викладених у висновку експерта.

Враховуючи викладене, суд вважає визначити, що розмір часток у справі спільної сумісної власності на земельну ділянку, що розташована по АДРЕСА_1 становить : у ОСОБА_2 - 348838 часток, у ОСОБА_4, яка померла, 490/838 часток.

Щодо визнання права власності на частки земельної ділянки, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, за позивачем ОСОБА_1 та за третьою особою з самостійними позовними вимогами ОСОБА_3 суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Згідно зі ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені

після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_3 є дітьми ОСОБА_4 що підтверджується ксерокопією свідоцтва про його народження від 08.02.1952 року (а.с.5 т.1).

Третя особа ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_4, є інвалідом третьої групи та має право на обов'язкову частку у спадщині, що встановлено рішенням Октябрського районного суду м.Полатви від 07 квітня 2015 року ( а.с.62-63 т.1).

Позивач ОСОБА_1 просив визнати право власності на земельну ділянку в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_4

Третя особа ОСОБА_3 просила визнати право власності на земельну ділянку, виходячи із розмірів часток у праві власності на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1, які розташовані на спірній земельній ділянці.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 30 вересня 2015 року та рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 28 липня 2015 року ОСОБА_1 є власником 5/16 часток будинку по АДРЕСА_1( а.с.52-54 т.1).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 19 жовтня 2015 року та рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 07 квітня 2015 року ОСОБА_3 є власником 3/16 часток будинку по АДРЕСА_1( а.с.61-63 т.1).

У судовому засіданні встановлено, що спірна земельна ділянка була приватизована після смерті ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, який не мав права власності на земельну ділянку на момент смерті.

Виходячи з положень ч.1 ст.81 Земельного кодексу України та ст.1218 ЦК України, суд вважає, що як позивач ОСОБА_1, так і третя особа з самостійними позовними вимогами ОСОБА_3, набувають право власності на спірну земельну ділянку в порядку спадкування, оскільки відсутні інші підстави набуття права власності на земельну ділянку, визначені у ч.1 ст.81 Земельного кодексу України.

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем відповідно до вищезазначеного заповіту померлої ОСОБА_4 від 06 березня 2009 року, третя особа ОСОБА_3 є спадкоємцем в порядку спадкування за законом та має право на обов'язкову частку, як непрацездатна дочка померлої ОСОБА_4

У відповідності до ч.1 ст.1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Таким чином, ОСОБА_1 має право в порядку спадкування за заповітом на 3/4 частки спірної земельної ділянки, яка належала померлій ОСОБА_4, ОСОБА_3 має право в порядку спадкування за законом на 1/4 частку спірної земельної ділянки.

Згідно з висновком № 38-17 експертного земельного-технічного дослідження земельної ділянки від 09 серпня 2017 року частки співвласників земельної ділянки площею 838 кв.м., що надана для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( кадастровий номер НОМЕР_2) по АДРЕСА_3, виходячи з того, що ОСОБА_1 має право на 3/4 частки земельної ділянки, що належала померлій ОСОБА_4, а ОСОБА_3 має право на 1/4 частку земельної ділянки, що належала померлій ОСОБА_4, складають : у ОСОБА_2 - 348/838, що складає площу 348 кв..м.; у ОСОБА_3 - 122/838, що складає площу 122 кв.м.; у ОСОБА_1 - 368/838, що складає площу 358 кв.м. ( а.с.47-49 т.2).

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі, а позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню та за ОСОБА_1 підлягає визнанню право власності на 368/838 часток спірної земельної ділянки, що становить 358 кв.м., за ОСОБА_3 підлягає визнанню право власності на 122/838 часток спірної земельної ділянки, що становить 122 кв.м., за ОСОБА_2 підлягає визнанню право власності на 348/838 часток спірної земельної ділянки, що становить 348 кв.м.

Посилання третьої особи ОСОБА_3 та її представника на ту обставину, що за нею слід визнати право власності на частку земельної ділянки у розмірі її частки у житловому будинку з надвірними будівлями і спорудами, суд вважає безпідставним, оскільки судом встановлено, що земельна ділянка була приватизована ОСОБА_4 вже після смерті ОСОБА_8 та право власності на земельну ділянку у даному випадку набувається в порядку спадкування, а не в залежності від частки у праві власності на домоволодіння.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 209,218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - ОСОБА_3, виконавчий комітет Полтавської міської ради про визначення часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку та визнання права власності на частку земельної ділянки в порядку спадкування задовольнити.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визначення часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку та визнання права власності на частку земельної ділянки задовольнити частково.

Визначити, що розмір часток співвласників ОСОБА_2 і ОСОБА_4 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, яка розташована у АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2, площею 0,0838 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, становить для ОСОБА_2 - 348/838 частки, для ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, - 490/838 частки.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на 368/838 часток земельної ділянки, що становить 368 кв.м., розташованої у АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування на законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на 122/838 часток земельної ділянки, що становить 122 кв.м., розташованої у АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Октябрський районний суд м.Полтави шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особою, яка не була присутньою під час проголошення рішення в той же строк з дня отримання його копії.

Суддя : Л.В. Кулешова