Рішення № 71110096, 20.12.2017, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/2526/17

Номер провадження 2-а/541/101/2017

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 грудня 2017 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Андрущенко-Луценко С.В.,

з участю секретаря - Калініченко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миргороді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

17 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на порушення відповідачем - суб'єктом владних повноважень, її прав в частині необґрунтованої відмови у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ОСОБА_1 зазначила, що на даний час отримує довічне грошове утримання судді у відставці. При первинному наданні позивачем документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці органу Пенсійного фонду було надано довідку, видану ТУ ДСА України в Донецькій області, в якій помилково не було враховано 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення, що потягло призначення і виплату їй органами ПФУ щомісячного довічного грошового утримання у меншому розмірі. Позивачка звернулася до відповідача з клопотанням про перерахунок довічного утримання на підставі нових уточнених довідок ТУ ДСА України в Донецькій області з урахування 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення з дня призначення. Однак відповідач відмовив їй у цьому. З цих підстав ОСОБА_1 просила поновити процесуальний строк звернення до суду; визнати дії відповідача неправомірними; зобов'язати його здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, починаючи з моменту звернення за отриманням довічного грошового утримання, а саме з 23.11.2015 року в розмірі 84% суддівської винагороди; стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

Позивачка ОСОБА_1 при судовому розгляді справи позов підтримала, просила його задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Установа на адресу суду направила заяву про розгляд справи без участі представника відповідача (а.с. 32).

Зі змісту поданого на адресу суду заперечення на позовну заяву (а.с.27-28) вбачається, що провести перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, на основі поданої нею довідки ТУДСА України в Донецькій області від 15.09.2017 року про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, неможливо, у зв'язку з відсутністю правових підстав.

Заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 являється суддею у відставці Ленінського районного суду міста Донецька, що підтверджується копією відповідного посвідчення (а.с.20).

Позивачку звільнено у відставку на підставі Постанови Верховної Ради України «Про звільнення суддів» від 12.11.2015 року №788-VIII (а.с.10-17).

На даний час позивачка перебуває на обліку в Миргородському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

Згідно довідок ТУ ДСА України в Донецькій області від 15.09.2017 року за грудень 2016 року, січень, 2017 року, вересень 2017 року (а.с.4-6), при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці враховуються також і інші виплати, а саме: 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення.

На підставі вищезазначених довідок, 29.09.2017 року ОСОБА_1 звернулася до Миргородського ОУПФ України в Полтавській області з заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді.

Відповідач рішенням від 06.10.2017 року відмовив позивачці у задоволенні заяви, посилаючись на відсутність законних підстав для проведення такого перерахунку(а.с.5).

Згідно ч.1 ст.141 Закону України від 07.07.2010 року №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції чинній на момент призначення позивачеві довічного грошового утримання) судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу", або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Ч. 3 cт.141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року №2453-VI з урахуванням норм Рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 року №4-рп/2016, встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до ст.133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року №2453-VI суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

2. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:

1) вислугу років;

2) перебування на адміністративній посаді в суді;

3) науковий ступінь;

4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Ст.134 цього ж Закону передбачено, що суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Аналогічні правові норми закріплені у Законі України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII, який набрав чинності 30.09.2016 року і діяв на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок призначено їй утримання.

Отже положеннями Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя, який вийшов у відставку, виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Це означає, що у випадку призначення позивачеві пенсії перевага б надавалася спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, зокрема ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і ст.41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в силу яких, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії.

У даному ж випадку, позивачка обрала довічне грошове утримання судді у відставці, яке їй і було призначено із розрахунку 84 відсотки суддівської винагороди.

Суддівська винагорода, в силу положень як ст.133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року №2453-VI так і ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII, складається виключно з посадового окладу та доплат за:

1) вислугу років;

2) перебування на адміністративній посаді в суді;

3) науковий ступінь;

4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Вказані правові норми розширеному тлумаченню не підлягають.

З урахуванням того, що матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, то правові підстави для її врахування при визначенні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - відсутні.

Частиною другою ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На думку суду, відповідач, відмовляючи позивачці у перерахунку розміру її щомісячного довічного грошового утримання, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст.ст.5-10, 14, 77, 139, 242-246, 250, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року №2453-VI, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII, суд,-

в и р і ш и в :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1, жительки АДРЕСА_1., РНОКПП НОМЕР_1, до Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, м.Миргород, вул. Гоголя, 107, Полтавської обл., ЄДРПОУ 37844949, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Суддя: С. В. Андрущенко-Луценко