Рішення № 71109944, 14.12.2017, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/414/16-ц

Провадження №2/524/25/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2017 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого – судді - Нестеренка С.Г., при секретарі Бельченко Н.Л., за участі представника позивача - відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2, представника відповідача – позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_4, представника третьої особи – управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про покладення зобов’язання вчинення дій та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, ОСОБА_6 сільської Ради Семенівського району Полтавської області, державного реєстратора ОСОБА_6 сільської Ради Семенівського району Полтавської області ОСОБА_7 про покладення зобов’язання вчинення дій та усунення перешкод в користуванні належним на праві власності майном, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2016 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_3 про покладення зобов’язання вчинення дій ( т.1 а.с.а.с.3-5 ).

Вказував, що на підставі договору дарування від 21 жовтня 1997 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори ОСОБА_8 є власником 8/25 частини домоволодіння з надвірними будівлями по вул. Чкалова, 37 у м. Кременчуці, що в цілому складається з житлового будинку літ. «А,а,а2», житловою площею 20 кв.м., сараїв літ. «Б», «Е», вбиралень літ. «В», «З», зливної ями літ. «Я», огорожі № 1-4,6, бруківки № 5, колонок літ. «К1», «К2», а відповідач є власником іншої частини цього будинку.

Відповідач ОСОБА_3 без будь-якого дозволу в належній їй частині будинку самочинно, без дозволу проводить ремонт, що полягає у переплануванні та переобладнанні приміщень, а саме вибито двері, вікна будинку, знято дах, за рахунок чого половина будинку залишилася лише з глиняними стінами. Внаслідок часткового знесення зовнішніх стін в частині відповідача, внутрішня стіна між їх частинами будинку фактично стала зовнішньою стіною, після зняття частини даху на його частині даху утворилася дірка, зруйновано кухню літера «1», кімнату літера «2», сіни літера «І», внаслідок чого технічний стан будинку погіршився, що призвело до необхідності проведення ремонту.

Після уточнення позовних вимог, ОСОБА_1 просив зобов’язати відповідача ОСОБА_3 привести до попереднього стану (відновити) за її рахунок, на дату оформлення спадщини 04 грудня 1997 року, у відповідності до технічного паспорту на житловий будинок від 12 травня 1988 року зі змінами від 11 листопада 1997 року, конструктивні елементи частково зруйнованої квартири № 1 житлового будинку № 37 по вул. Чкалова в м. Кременчуці, шляхом відбудови стін: кухні літера «1-1» площею 7,8 кв.м., кімнати літера «1-2» площею 10,9 кв.м., сіней літера «І» площею 9,7 кв.м., монтажу вікон та дверей в зазначених приміщеннях, відбудови перекриття та даху над всією квартирою № 1 житлового будинку № 37 по вул. Чкалова в м. Кременчуці у відповідності до вимог державних будівельних норм та правил (т. 3 а.с.а.с. 58-59).

У травні 2016 року ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_1 про покладення зобов’язання вчинення дій та усунення перешкод в користуванні належним на праві власності майном ( т.1 а.с.141-147 ).

Після неодноразових уточнень позовних вимог ОСОБА_3 просила:

-визнати протиправним рішення органу державного архітектурно-будівельного контролю - Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області про реєстрацію декларації про готовність об’єкта до експлуатації № ПТ 180153620007 від 25 грудня 2015 року, а саме: житлового будинку по вулиці Чкалова. 37 в м. Кременчуці Полтавської області за замовленням (заявою) ОСОБА_1; скасувати реєстрацію декларації про готовність об’єкта до експлуатації № ПТ І 3620007 від 25 грудня 2015 року, а саме: житлового будинку по вулиці Чкалова, 37 в м. Кременчуці Полтавської області за замовленням (заявою) ОСОБА_1, проведену Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, із подальшим виключенням відповідних відомостей з «Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про звернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів»;

-визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора ОСОБА_7 ОСОБА_6 сільської ради Полтавської області про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно від 14 лютого 2017 року № 33850390 на 8/25 частин житлового будинку по вулиці Чкалова, 37 в місті Кременчуці Полтавської області за ОСОБА_9; та визнати протиправними дії державного реєстратора ОСОБА_7 ОСОБА_6 сільської ради Полтавської області що полягають у внесенні запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення № 33850390; та скасувати запис про право власності №19006199 в Реєстрі, який був внесений на підставі рішення № 33850390;

-зобов’язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні належною їй на праві власності земельною ділянкою згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку» їм ЯА № 905905 від 03 листопада 2005 року, в точках 6-5-4-3 кадастрового плану, що по вулиці Чкалова, 37 в м. Кременчуці; звільнити належну їй земельну ділянку від частини влаштованого поверх неї, зі сторони належних ОСОБА_1 8/25 частин будинку по вулиці Чкалова, 37 в м. Кременчуці, даху на відстань до встановленої Державним актом межі (в точках 6-5-4-3 кадастрового плану), для цього за його рахунок демонтувати (знести) такий у вказаній частині;

-зобов’язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні та володінні належними їй на праві власності 17/25 частинами житлового будинку по вулиці Чкалова, 37 в м. Кременчуці шляхом демонтажу частини даху який влаштованого над належною їй частиною будинку зі сторони належних ОСОБА_1 8/25 частин будинку по вулиці Чкалова, 37 в результаті його самочинної (без погодження та без отримання належних дозвільних документів) реконструкції, в частині що нависає над належною їй частиною будинку; а також не чинити їй перешкод в проведенні реконструкції належних їй 17/25 частин житлового будинку по вулиці Чкалова, 37 в м. Кременчуці у відповідності до чинних нормативних документів у будівництві та діючих вимог ДБН й в отриманні ним відповідних (на здійснення реконструкції і будівельних робіт) дозвільних документів;

-зобов’язати ОСОБА_1 (за його рахунок) відновити (збудувати) в кімнаті № 2-4 (колишній № 2-1) квартири № 2 цього ж будинку частину суміжної з квартирою № 1 стіни на місці демонтованої печі;

-відповідно до статті 88 ЦПК, згідно роз’яснень Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.35 Постанови № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» - стягнути з відповідачів на її користь понесені по справі документально підтверджені судові витрати, пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів (в частині позовних вимог до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області - з Державного бюджету України; в частині позовних до державного реєстратора ОСОБА_7 ОСОБА_6 сільської ради Полтавської області - з ОСОБА_6 сільської ради Полтавської області за рахунок коштів місцевого бюджету) (т. 3 а.с.а.с. 146-154).

Зазначала, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 04 грудня 1997 року державним нотаріусом Першої кременчуцької державної нотаріальної контори, вона є власником 17/25 частин житлового будинку з надвірними будівлями по вулиці Чкалова, 37 в м. Кременчуці. Рішенням Автозаводської районної ради міста Кременчука від 20 квітня 2005 року у її власність, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, було передано земельну ділянку площею 313 кв.м. по вулиці Чкалова, 37 в м. Кременчуці, державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 905905, було видано 03 листопада 2005 року. Співвласником інших 8/25 частин житлового будинку по вулиці Чкалова, 37 в м. Кременчуці - є ОСОБА_1. Також вказала, що в 1997 році, в період, коли вона прийняла у спадщину 17/25 частин житлового будинку з надвірними будівлями, але ще не оформила її, в належній ОСОБА_1 частині будинку було вперше самочинно здійснено реконструкцію (будівництво) прибудови літ. «а2» (приміщення кухні № 2-3) площею 10.1 кв.м. До моменту проведення відповідної реконструкції на місці цієї прибудови знаходилося приміщення - «сіни ІІ» квартири №2 площею 7,6 кв.м., яке примикало до суміжної стіни збудованого раніше приміщення «сіни І» квартири №1. У ході цієї реконструкції в 1997 році в квартирі № 2 було повністю демонтовано (ліквідовано) приміщення «сіни ІІ» площею 7,6 кв.м. і збудовано на місці такого нову прибудову літ. «а2» (приміщення кухні № 2-3) площею 10.1 кв.м., при цьому, дана прибудова літ. «а2» була збудована окремо від її частини будинку; і це вже була будівля зі своєю власною стіною зі сторони її прибудови літ. «а» квартири №1. Розмір прибудови літ. «а2», у порівнянні з колишнім приміщенням «сіни ІІ», було збільшено із виступом вперед на 1 метр, що вбачається із технічного паспорту на будинок, виготовленого станом на 09 вересня 1997 року, а також з технічних паспортів на будинок, виготовлених раніше в 1982 та в 1988 роках. Згідно висновку експертного будівельно-технічного дослідження судового експерта: - стіна прибудови літ. «а2» збудована на відстані 170 мм від стіни прибудови літ. «а» квартири №1, що також доводить, що конструкція такої прибудови була відокремленою від належної їй частини будинку «сіней І», на бетонному фундаменті, про що свідчить виступ такого в бік прибудови літ. «а» на відстань 170 мм. Ця обставина підтверджується в т.ч. виступом цегляного простінку товщиною 0,5 цеглини із його прибудови літ. «а2», яким, у ході вказаної реконструкції, умовно було з’єднано збудовану будівлю літ. «а2» до прибудови літ. «а» квартири № 1. Внаслідок такої самочинної реконструкції 8/25 частин будинку в 1997 році було створено простір між стінами прибудов літ. «а2» квартири № 2 та літ. «а» квартири № 1, відбулося роз’єднання, виникла тріщина між прибудовами літ. «а2» квартири №2 та літ. «а» квартири №1, що підтверджується в т.ч. фотознімками. За своїми теплотехнічними характеристиками стіна прибудови літ. «а2» приміщення кухні № 2-3, від стіни прибудови літ. «а» квартири №1, збудована в 0,5 цеглини, - що не відповідає діючим нормативним вимогам ДБН В.2.6-31:2006 «Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція будівель» та вимогам БНіП-3-79 «Будівельна теплотехніка», які діяли на момент спорудження прибудови літ. «а2». Температурний перепад між температурою зовнішнього повітря і температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції сприяє утворенню конденсату на зовнішній поверхні вказаної стіни в зимовий період. Розміщення газової плити біля вказаної стіни сприяє підвищенню вказаного перепаду температур. Також, зазначала, що в 2007 році ОСОБА_1 самовільно, без дозволу на виконання будівельних робіт, без погодження з нею, як співвласником житлового будинку, вдруге здійснив реконструкцію своєї частини будинку, здійснивши перепланування приміщень в належній йому старій частині будинку та добудував до старої частини будинку житлову прибудову літ. А1, в результаті чого загальна площа 8/25 частин будинку склала – 56,6 кв.м., житлова – 36,9 кв.м., що постає із доданої ОСОБА_1 до позовної заяви копії технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виготовленого станом на 18 вересня 2015 року. Під час такого самовільного перепланування та будівництва добудови, ОСОБА_1, без погодження із співвласником зруйнував та ліквідував колись спільний дах над будинком, єдиного, до цього часу не розділеного в натурі спільного майна, демонтував колишній дах зі своєї частини будинку та горища, навпіл по суміжній стіні, змінив над своєю частиною будинку конструкцію даху й горища, заступив такою новою конструкцією даху на дах та залишену покрівлю і горище її частини будинку на відстань в 0.9 м; відповідною реконструкцією ліквідував зовнішній вхід на горище до її частини будинку, який був єдиним та спільним для цілого будинку, чим позбавив її як співвласника доступу до нього. Крім того, з самого початку введення будинку в експлуатацію: будинок та обидві квартири мали пічне опалення; в обох частинах будинку піч розташовувалася вздовж спільної стіни квартир №/№ 1, 2 будинку, або в кімнатах 1-2 кв.№1 та 2-2 кв.№2 (в наданому ОСОБА_1 техпаспорті 2015 р. ця кімната лічиться під № 2-4); димар з виходом на покрівлю проходив в районі суміжної стіни, яка розділяє житловий будинок, або виходив з даху на покрівлю на місці її демонтажу. І, як вбачається з технічного паспорту на будинок, виданого ОСОБА_1 18 вересня 2015 року, останній ліквідував піч в кімнаті № 2-4 (колишня 2-2). Ліквідуючи в кімнаті № 2-4 (2-2) піч, ліквідуючи спільний дах над будинком, здійснюючи реконструкцію даху та горища над своєю частиною будинку й заступаючи таким чином на належну ОСОБА_3 частину горища та залишеного даху (покрівлі) на відстань в 0.9 м, - ОСОБА_1 ліквідував та демонтував димохід і його вихід з даху на покрівлю, через який функціонувало опалення не лише його частини будинку, а й належної ОСОБА_3 частини будинку. Посилалася також і на те, що як вбачається з фотознімків, висновку експертного будівельно-технічного дослідження судового експерта: ОСОБА_1 переніс конструкцію колишнього спільного димаря вглиб горища належної ОСОБА_3 частини, але без влаштування його виходу на покрівлю, внаслідок чого його конструкція залишилася не функціонуючою. Ліквідуванням зовнішнього входу на горище в 17/25 частинах будинку (через реконструкцію даху над його частиною будинку), ОСОБА_1 позбавив її можливості проводити як огляд, так і ремонтні роботи даху, пічного опалення будинку, на горищі, тощо. Собі ж, ОСОБА_1 змонтував димохід в іншій частині будинку – на межі своїх кімнат №/№ 2, 3. Фактично з 2007 року ОСОБА_1 своїми власними діями, без відома та погодження з нею як зі співвласником 17/25 частин будинку залишив відповідну частину будинку без опалення, а також позбавив її можливості проводити ремонтні та відновлювальні роботи із заміни конструктивних елементів належної їй частини будинку. Звертала увагу, що зі змісту виданого 18 вересня 2015 року ОСОБА_1 технічного паспорту на будинок, вбачається, що останній розібрав в своїй частині будинку (в кімнаті 2-1 (2-4)) піч, і не збудував та не звів на місці демонтажу такої суміжний простінок або частину суміжної стіни, і створив умови для отвору за відсутності частини суміжної стіни по всій висоті між їх внаслідок демонтажу печі. Цим самим створив додаткові перешкоди в проведенні нею в майбутньому реконструкції (ремонтних робіт) належної їй частини будинку. Змінена ОСОБА_1 без її згоди конструкція даху була влаштована з заступом на дах, поверх залишеної покрівлі і горище належної їй квартири №1 на відстань близько 0,9 м., а також на відстань близько 0,9 м. над належною їй земельною ділянкою, що з боку прибудови літ. «а2» (кухні № 2-3). Вказала, що, в результаті таких неправомірних дій ОСОБА_1 з 2007 року вона позбавлена можливості використовувати належну їй частину будинку в зимовий період, опалювати її, підтримувати в належному технічному стані, ремонтувати тощо. Наявність вказаного заступу конструкції даху на її частину будинку поверх старої покрівлі та частину земельної ділянки з боку прибудови літ. «а2» (кухні № 2-3) на відстань близько 0,9 м. позбавили її можливості проводити заходи із відновлення конструктивних елементів належної їй частини будинку, їх ремонту, заміни, внаслідок чого вже станом на 2015 рік фізичний стан належної їй частини будинку значно погіршився: на стінах належної їй частини будинку з’явилися глибокі тріщини; глиняна штукатурка по всьому будинку (окрім суміжної стіни) розтріскалася, відстала, місцями відпала; деревина обрешітки, крокв покрилася ураженням гнилизни та стала трухлявою, підлога також була знищена гнилизною, її частина будинку стрімко почала руйнуватися. Також, посилалася на те, що будинок 1938 року побудови, являє собою будівлю каркасного типу з глинобитними стінами, які зовні облицьовані цеглою в 0,5 цеглини з дерев’яним перекриттям, яка має термін служби від 30 до 50 років. Фундамент будинку вказаної конструкції відсутній, несуче навантаження сприймається дерев’яними стійками стін. Фундамент мілкого залягання влаштовано під конструкцією цегляного облицювання. Фактичний строк експлуатації житлового будинку становить 78 років, що значно перевищує нормативний термін служби для подібних будівель (30-50 років). Таке, існуюче об’ємне планувальне рішення частини будинку не відповідає діючим нормам ДБН В.2.2.-15.2005 «Житлові будинки. Основні положення», ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові Будинки. Реконструкція та капітальний ремонт», за конструктивним рішенням дана частина будинку є неопорною, споруджена без фундаменту, - а за такого первинне відновлення вказаної частини будинку було та є неможливим. Як неможливою є і подальша безпечна експлуатація належних їй 17/25 частин будинку внаслідок відсутності фундаменту, незадовільного технічного стану огороджуючих конструкцій (стін), відсутності опалення протягом тривалого часу в даній частині житлового будинку тощо.

Ухвалою суду від 21 листопада 2016 року визнано позивачем – відповідачем ОСОБА_1, відповідачем - позивачем ОСОБА_3. Залучено до участі по справі третіх осіб: - Кременчуцьку міську Раду, виконавчий комітет Кременчуцької міської Ради, Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради, Управління Держгеокадастру України у м. Кременчуці Головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області (т. 2 а.с.241).

Ухвалою суду від 06 квітня 2017 року залучено до участі по справі третьою особою Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (т.3 а.с.100).

Ухвалою суду від 05 травня 2017 року залучено та визнано належними: позивачем – відповідачем ( за зустрічним позовом ) ОСОБА_1, відповідачем - позивачем ( за зустрічним позовом ) ОСОБА_3; третіми особами – відповідачами ( за зустрічним позовом ): - Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області; - ОСОБА_6 сільську Раду Семенівського району Полтавської області; - державного реєстратора ОСОБА_6 сільської Ради Семенівського району Полтавської області ОСОБА_7; третіми особами: - Кременчуцьку міську Раду, виконавчий комітет Кременчуцької міської Ради, Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради, Головне управління Держгеокадастру України у Полтавській області (т. 3 а.с.158).

Ухвалою суду від 30 травня 2017 року призначено судову комплексну комісійну будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Полтавському відділенню Харківського НДІСЕ імені ОСОБА_10 ( т. 3 а.с.а.с. 196-197).

Ухвалою суду від 13 вересня 2017 року відновлено провадження по даній цивільній справі, у зв’язку з неможливістю проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи та надання висновків внаслідок нездійснення оплати експертизи у повному обсязі ( т. 3 а.с.236).

Ухвалою суду від 09 листопада 2017 року залучено до участі по справі третьою особою - співвідповідачем - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кременчуцької міської Ради ( т. 4 а.с. 34).

Ухвалою суду від 14 грудня 2017 року відмовлено Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області у задоволенні клопотання про заміну неналежного відповідача та про закриття провадження у справі ( т. 4 а.с. 66).

У судовому засіданні представник позивача - відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 позов ОСОБА_1 підтримав, просив задовольнити, посилаючись на обставини і підстави, викладені у позовних заявах, заперечував у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3, мотивуючи його необґрунтованістю.

Представник відповідача – позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 з первісним позовом не погодилася, просила відмовити у задоволенні позову, зустрічний позов підтримала, просила задовольнити, посилаючись на підстави та обставини, викладені у зустрічній позовній заяві.

Представник третьої особи – управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради ОСОБА_5 вказував, що сторони у справі самочинно проводили будівельні роботи, при ухваленні рішення поклався на розсуд суду.

Позивач-відповідач ОСОБА_1, відповідач-позивач ОСОБА_3, представники третіх осіб – відповідачів ( за зустрічним позовом ): - Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області; - ОСОБА_6 сільської Ради Семенівського району Полтавської області; - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кременчуцької міської Ради, третя особа – відповідач ( за зустрічним позовом ) - державний реєстратор ОСОБА_6 сільської Ради Семенівського району Полтавської області ОСОБА_7; представники третіх осіб: - Кременчуцької міської Ради, виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради, Головного управління Держгеокадастру України у Полтавській області у судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином – засобами рекомендованого поштового зв'язку, просили розглянути справу за їх відсутності та відсутності їх представників.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, третьої особи, висновки спеціалістів, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Судом встановлено, що за договором дарування, посвідченого 21 жовтня 1997 року державним нотаріусом Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори ОСОБА_8, за реєстровим № 2-2300, ОСОБА_1 прийняв у дар 8/25 частин житлового будинку з надвірними будівлями по вулиці Чкалова, 37 в м. Кременчуці, що в цілому складався з житлового будинку літ. «А,а,а2», житловою площею 20,0 кв.м., сараїв літ. «Б», «Е», вбиралень літ. «В», «З», зливної ями літ. «Я», огорожі №1-4,6, бруківки № 5, колонки літ. «К1»,«К2», розташованих на землі держфонду.

Як постає зі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 04 грудня 1997 року державним нотаріусом Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори ОСОБА_11, ОСОБА_3 прийняла у спадщину 17/25 частин житлового будинку з надвірними будівлями по вулиці Чкалова, 37 в м. Кременчуці, що в цілому складався з житлового будинку літ. «Аа-а2», житловою площею 20,0 кв.м., сараїв літ. «Б», «Е», вбиралень літ. «В»,«З», зливної ями літ. «Я», водопроводів літ. «К1»,«К2», огорожі № 1-4, бруківки № 5, розташованих на землі держфонду.

На підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯА № 905905, виданого Кременчуцьким міським управлінням земельних ресурсів 03 листопада 2005 року, ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка площею 313 кв.м. по вулиці Чкалова, 37 в м. Кременчуці, а на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯК № 659900, виданого Управлінням Держкомзему у місті Кременчук Полтавської області 17 лютого 2010 року, ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 341 кв.м. АДРЕСА_1.

Зі змісту технічного паспорта на житловий будинок індивідуального житлового фонду по вулиці Чкалова, 37 в м. Кременчуці, складеного за замовленням ОСОБА_1 станом на 09 вересня 1997 року, вбачається самовільне будівництво добудови до будинку приміщення № 2-3 літ. «а2», за експлікацією до плану будинку «сіни» площею 10,1 кв.м., в квартирі № 2 будинку, і на таке приміщення рішенням виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука № 570 від 09 жовтня 1997 року визнано за ОСОБА_1 право власності.

Згідно технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок по вулиці Чкалова, 37 в м.Кременчуці, виготовленого на ім’я ОСОБА_1 станом на 18 вересня 2015 року, будинок має самочинне будівництво за рахунок перепланування та добудови до будинку літ. «А» житлової прибудови літ. «А1», яка складається з: кімнати під № 2-6 площею 20,8 кв.м., коридору під № 2-1 площею 5,6 кв.м., санвузла під № 2-2 площею 3,8 кв.м. Рік побудови такого самочинного будівництва згідно даних цього технічного паспорту 2007 р.

Зі змісту експлікації приміщень з технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок по вулиці Чкалова, 37 в м. Кременчуці, виготовленого 02 грудня 2016 року на ім’я ОСОБА_3, - загальну та житлову площу квартири №1 визначити неможливо, в зв’язку з аварійним станом.

За оглядом долучених до справи фотознімків спірного об’єкту, вбачається наявне руйнування частини спірного житлового будинку – частини квартири № 1, що належить ОСОБА_3 Також вбачається заступ оновленого над квартирою № 2 будинку даху над частиною старого даху квартири № 1 будинку.

По справі було призначено комісійну судову будівельно-технічну експертизу № 961/962, проведення якої було доручено ХНДІСЕ ім. Засл.проф. ОСОБА_10 (Полтавське відділення). Судовими експертами даного закладу 31 серпня 2017 року складено повідомлення про неможливість надання висновку комісійної судової будівельно-технічної експертизи № 961/962 по цивільній справі , у якому вказано: «По рахунку № 1897 від 18 липня 2017 року, направленого позивачу по первісному позову та відповідачу по зустрічному позову ОСОБА_1, попередня оплата не проведена. … Протягом 45 календарних днів клопотання експертів щодо надання додаткових матеріалів задоволено не було. Без документів, які зазначені в клопотанні експертів або надання інформації про їх відсутність, провести дослідження та відповісти на поставлені в ухвалі суду питання не представляється можливим.». В заключній частині такого повідомлення, судові експерти, посилаючись на ст. 53 ЦПК України, п.п. 1.13, 2.1, 2.2 та 4.11 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства Юстиції України від 26 грудня 2012 р. № 1950/5), повідомили про неможливість надання висновку експертизи.

У судовому засіданні представник позивача-відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 підтвердив факт відмови від надання документів, здійснення оплати вартості експертизи у встановленій судом частині та у цілому від проведення експертизи.

Згідно висновків будівельно-технічного дослідження за № 4/3 – 16 від 16 травня 2017 року, проведеного спеціалістом техніком-будівельником ОСОБА_12, яка здійснює діяльність як експерт в галузі будівництва, постає наступне:

1. У дослідницькій частині даного висновку будівельно-технічного дослідження встановлено: житловий будинок літ. «А» відноситься до неопорних житлових будівель. Відсутність капітального ремонту 17/25 частин житлового будинку (приміщення «1-2», «1-3») по вулиці Чкалова, 37 в м. Кременчуці, що належать ОСОБА_3, пошкодження, пов’язані з втратою стійкості, несучої спроможності супроводжуються просіданням огороджуючих конструкцій, що в подальшому призведе до переходу послаблених конструкції даної частини будинку в аварійний технічний стан.

Стара конструкція 17/25 частин будинку, належних на праві спільної часткової власності ОСОБА_3, влаштована з глинобитних стін, без фундаменту, опорою слугує каркас, несуче навантаження сприймають дерев’яні стійки стін.

2. Згідно Додатку А (обов’язковий) «Класифікація житлових будинків залежно від якості житла та наявного інженерного обладнання» (згідно Наказу Держбуду України від 30 вересня 1998 №215) Стандарту житлово-комунального господарства України “Житлові будинки. Правила визначення фізичного зносу житлових будинків“ Соу жкг 75.11 – 35077234.0015:2009 житловий будинок літ. «А» відноситься до 6 класу капітальності, нормативний термін служби яких становить 30-50 років. Своєчасно проведені поточні та капітальні ремонти подовжують строк експлуатації будинків. Житлові будинки, строк експлуатації яких перевищує 50% терміну служби і не проведено їх капітальний ремонт, понижуються на один клас. 6 клас є останнім в класифікаційній таблиці житлових будинків.

3. Фактичний строк експлуатації житлового будинку (78 років) значно перевищує нормативний термін служби для подібних будівель (30-50 років). Подальша безпечна експлуатація 17/25 частин житлового будинку є неможливою внаслідок відсутності фундаменту, незадовільного технічного стану огороджуючих конструкцій (стін), відсутності опалення протягом тривалого часу в даній частині житлового будинку.

4. Згідно Додатку Б (довідковий) «Нормативні усереднені терміни служби житлових будинків та їх елементів» Стандарту житлово-комунального господарства України “Житлові будинки. Правила визначення фізичного зносу житлових будинків“ Соу жкг 75.11 – 35077234.0015:2009 термін експлуатації

-стін дерев’яних збірно-щитових, каркасних, глинобитних та саманних -30 років;

-перегородок дерев’яних обштукатурених – 30років;

-несучих елементів даху (крокви та обрешітка дерев’яні) -30 років;

-покрівель з хвилястого азбошиферу -30 років;

-рам та дверних полотен з коробками в зовнішніх стінах, внутрішньоквартирних двере – 30 років;

Причиною пошкоджень та руйнувань цієї частини будинку є тривалий строк експлуатації будинку (78 років). Відсутність протягом тривалого часу опалення, внаслідок демонтажу димоходу, прискорило погіршення технічного стану основних конструктивних елементів в даній частині житлового будинку.

5. Під час реконструкції 8/25 частин житлового будинку (квартира №2) співвласником ОСОБА_1 змінено конфігурацію дерев’яного чотирисхилого даху на двосхилий дерев’яний горищний дах з покрівлею з хвилястих азбоцементних листів (Фототаблиці №15, №16, фото №№43-48). Торцеві частини вказаного даху (фронтони) внутрішньо зашиті плитами QSB, зовнішньо облицьовані пластиком-вагонкою. Вказана конструкція даху влаштована з заступом на частину даху з боку квартири №1 (співвласник ОСОБА_3Ю.) на відстань близько 0,9м., а також «нависає» на відстань близько 0,9 м. над земельною ділянкою, належною на праві приватної власності співвласнику ОСОБА_3 з боку розміщення кухні «2-3». Первинне відновлення частини будинку, належної співвласнику ОСОБА_3, потребує зміни конфігурації (відновлення) реконструйованого в частині ОСОБА_1 даху з двоскатного на існувавший раніше чотирискатний.

Існуюче об’ємно-планувальне рішення частини будинку не відповідає діючим нормами ДБН В.2.2-15.2005 “Житлові будинки. Основні положення ”, ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові Будинки. Реконструкція та капітальний ремонт», відновлення вказаної частини будинку є неможливим.

За конструктивним рішенням дана частина будинку є неопорною, споруджена без фундамента.

При цьому, спеціалістом зроблено висновок, що первинне відновлення 17/25 частин будинку, належних ОСОБА_3, є неможливим.

6. Згідно технічного паспорту на жилий будинок (домоволодіння) від 30 квітня 1982р. за № 3997 попередньо (до проведення реконструкції співвласником ОСОБА_1П.) конструкція даху була чотирискатною, зі спільним горищем що підтверджується наданими фотознімками.

Під час реконструкції 8/25 частин житлового будинку (квартира №2) співвласником ОСОБА_1 змінено конфігурацію дерев’яного чотирисхилого даху на двосхилий дерев’яний горищний дах з покрівлею з хвилястих азбоцементних листів. Вказана конструкція даху влаштована з заступом на частину даху з боку квартири №1 (співвласник ОСОБА_3Ю.) на відстань близько 0,9м, а також «нависає» на відстань близько 0,9м над земельною ділянкою, належної на праві приватної власності співвласнику ОСОБА_3 з боку розміщення кухні «2-3». Після проведеної реконструкції дах над житловим будинком складається зі схилів різної площі, з різним кутом нахилу. У частині житлового будинку, належної співвласнику ОСОБА_3, наявні залишки колишнього чотирискатного даху (див. Фототаблиці №4: фото №№ 10, 11; №5 - фото №№ 14, 15). При проведенні реконструкції в приміщеннях «2-4», «2-5», належних співвласнику ОСОБА_1, було демонтовано піч, внаслідок чого змінилися (збільшилися) площі вказаних приміщень ( План будинку, в технічному паспорті на садибний (індивідуальний) житловий будинок від 18 вересня 2015р.). До проведення реконструкції лежак пічний розміщувався на обох частинах горища житлового будинку. Оглядом встановлено відсутність на горищі лежака пічного в частині житлового будинку ОСОБА_1 (див. Фототаблиці №6, №7, фото №17-№20). У частині будинку, належної ОСОБА_3, було перенесено димар (димохід), але без влаштування його виходу на покрівлю, внаслідок чого дана конструкція є не функціонуючою. Пічне опалення в частині будинку, належної ОСОБА_3 на момент обстеження відсутнє, інші опалювальні прилади відсутні, дана частина будинку не газифікована. Відсутність опалення в квартирі №1 (17/25 частин житлового будинку) прискорює погіршення технічного стану приміщень: зовнішні стіни вказаної частини житлового будинку мають сліди зволоження, промерзання, враження гнилизною дерев’яних конструктивних елементів, відшарування шару глини. На сьогоднішній день спільний дах над житловим будинком в цілому відсутній.

7. Оглядом встановлено відсутність на горищі лежака пічного в частині житлового будинку (8/25), належної співвласнику ОСОБА_1 У частині будинку, належної ОСОБА_3, перенесено димар (димохід), але без влаштування його виходу на покрівлю, внаслідок чого дана конструкція не є функціонуючою. Пічне опалення в частині будинку, належної ОСОБА_3 на момент обстеження відсутнє. Внаслідок відсутності облаштованого димаря з відповідним виходом на покрівлю, відсутня можливість опалювання приміщень в квартирі №1 в зимовий період, що прискорює погіршення технічного стану вказаної частини житлового будинку (17/25).

8. Під час проведення реконструкції даху, внаслідок демонтажу димоходу, який знаходився в частині житлового будинку, належної співвласнику ОСОБА_1 (8/25 частин), не функціонує опалення в частині житлового будинку, яка належить співвласнику ОСОБА_3 (17/25 частин). Внаслідок відсутності опалення в приміщеннях квартири №1, виникло погіршення технічного стану зовнішніх стін, а саме: зволоження, промерзання, враження гнилизною дерев’яних конструктивних елементів, відшарування шару глини (докладніше див. Фототаблицю №14), діагональні тріщини стелі, тріщини в місцях сполучення балок з несучими стінами, вологість обмазки, часткове руйнування.

9. На момент обстеження в частині житлового будинку, яка належить співвласнику ОСОБА_3 (17/25 частин ) будівельні (ремонтні) роботи не проводяться.

10. Згідно технічного паспорту на жилий будинок індивідуального житлового фонду за № 3997 від 09 вересня 1997р. в житловому будинку літ. «А,а,а2» розібране приміщення під № «І – сіни» 17/25 частин будинку ОСОБА_3 являло собою прибудову літ. «а» площею 9,7м2, прибудовану до житлового будинку літ. «А» з боку приміщення «1-1» площею 7,8м2. Визначити рік побудови прибудови літ. «а» не представляється можливим, але наявність її в матеріалах технічного паспорту на жилий будинок (домоволодіння) від 30 квітня 1982р. за № 3997, технічного паспорту на жилий будинок індивідуального житлового фонду за № 3997 від 09 вересня 1997р. свідчить про те, що вона ( будівля ) споруджена до 1982 року.

Стіна кімнати «2-3» - 8/25 частин будинку, належних на праві спільної часткової власності ОСОБА_1, є зовнішньою стіною прибудови літ. «а2» (згідно технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок від 18 вересня 2015р.). Шляхом візуального огляду вказаної стіни з боку 17/25 частин будинку, належного на праві спільної часткової власності ОСОБА_3, встановлено, що вона споруджена з цегли товщиною близько 120мм., на бетонному фундаменті, який виступає в бік прибудови літ.«а» (на дату огляду демонтованої) на відстань 170мм. Таким чином, відстань між стінами прибудов літ. «а» (співвласник ОСОБА_3Ю.) та літ. «а2» (співвласник ОСОБА_1П.) становить 170мм. (на величину виступаючого в бік прибудови літ «а» фундаменту прибудови літ. «а2»). На момент проведення огляду зовнішня стіна кімнати «2-3» має сліди зволоження. Влаштована співвласником конструкція даху, наявна на дату проведення огляду, виступає в бік частини домоволодіння, належного ОСОБА_3 на відстань близько 0,9м., що робить неможливим затікання від покрівлі. Зовнішня стіна товщ. в 0,5 цеглини прибудови літ. «а2» (стіна кімнати «2-3» - 8/25 частин будинку, належних на праві спільної часткової власності ОСОБА_1П.) за своїми теплотехнічними характеристиками не відповідає діючим нормативним вимогам ДБН В.2.6-31:2006 «Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція будівель», та вимогам БНіП II-3-79 «Будівельна теплотехніка», який діяв на момент спорудження прибудови літ. «а2», право власності на яку було визнано рішенням виконавчого комітету Автозаводської районної Ради м. Кременчука від 09 жовтня 1997р. (примітка в технічному паспорті за № 3997).

Внаслідок невідповідності конструкції вказаної стіни прибудови літ. «а2» мінімальним вимогам щодо теплотехнічних показників будинків, температурний перепад між температурою зовнішнього повітря і темпе­ратурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції сприяє утворенню конденсату на зовнішній поверхні вказаної стіни в зимовий період. Розміщення газової плити біля вказаної стіни (див план будинку в технічному паспорті від 18 вересня 2015р.) сприяє підвищенню вказаного перепаду температур. Даний висновок зроблено на підставі зовнішнього обстеження стіни прибудови літ. «а2», внутрішнє обстеження приміщення «2-3» може виявити додаткові причини утворення слідів зволоження на зовнішній поверхні огороджувальної конструкції прибудови літ. «а2».».

Позивач-відповідач ОСОБА_1 в наданих суду заявах та поясненнях не заперечив та визнав факт демонтажу димоходу, який функціонував для опалення обох частин будинку, під час здійснення ним в 2007 році самочинно добудови та реконструкції його частини будинку; факт реконструкції даху над своєю частиною будинку; а також факт заступу реконструйованого ним над своєю частиною даху поверх частини старого даху будинку, що над квартирою № 1. Підтвердив і факт здійснення ним будівництва прибудови та проведення реконструкції належної йому частини будинку без отримання належних дозволів в компетентних установах.

Із таких, встановлених судом фактичних обставин випливають наступні правовідносини сторін.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За приписами частин 1, 2, 5 статті 319 ЦК України - власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону; при здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства ; власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі; держава не втручається у здійснення власником права власності.

Відповідно ч. 1 ст. 355 цього Кодексу майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Зі змісту вимог ч.1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно вимог частини 1 статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

У відповідності ч. 4 ст. 357 вказаного Кодексу співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав.

Згідно частин 3-5 статті 373 ЦК України:

3. Право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об'єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

4. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

5. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.

Відповідно до частин 3-4 статті 375 ЦК України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням; правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

За змістом частин 1, 2, 4, 5, 7 статті 376 ЦК України:

1. Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

2. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

4. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

5. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

7. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Згідно ч.1 ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Статтею 79 ЗК України встановлено:

1. Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

2. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.

3. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

За змістом ч. 2 статті 103 цього Кодексу власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Відповідно ч.ч.1, 2 ст. 108 ЗК України: У випадках, коли сусідні земельні ділянки відокремлені рослинною смугою, стежкою, рівчаком, каналом, стіною, парканом або іншою спорудою, то власники цих ділянок мають право на їх спільне використання, якщо зовнішні ознаки не вказують на те, що споруда належить лише одному з сусідів.

Власники сусідніх земельних ділянок можуть користуватися межовими спорудами спільно за домовленістю між ними. Витрати на утримання споруди в належному стані сусіди несуть у рівних частинах. До того часу, поки один із сусідів зацікавлений у подальшому існуванні спільної межової споруди, вона не може бути ліквідована або змінена без його згоди.

За змістом частин 1-3 статті 212 ЗК України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними; приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки; повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Правовий аналіз наведених вище норм, з урахуванням встановлених судом обставин, говорить за доведеність порушення співвласником 8/25 частин будинку ОСОБА_1 прав співвласника 17/25 частин будинку ОСОБА_3, щодо мирного володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Через реконструкцію та конструкцію даху над 8/25 частинами будинку, який влаштований із заступом близько 0,9 м. над старим дахом 17/25 частин будинку, а одночасно і поверх належної ОСОБА_3 на праві власності земельної ділянки, суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_3 не має реальної можливості проводити капітальний ремонт, реконструкцію належної їй частини будинку, нести тягар утримання щодо такого її і одночасно спільного майна, вживати заходів із його збереження, у тому числі приведення технічного стану належної їй частини житлового будинку для фактичної експлуатації, його відновлення з метою належної експлуатації всіх належних сторонам у справі жилих та нежилих приміщень будинку.

Наведені у будівельно-технічному дослідженні за № 72-16 від 30 серпня 2016 року, проведеного спеціалістом ОСОБА_13, висновки, не вказують про відсутність вини позивача-відповідача ОСОБА_1 у вчиненні самочинно вжитих заходів по переплануванню та зведенню, знесенню приміщень у належній йому частини спірної будівлі, а також спільних приміщень, даху, що у цілому не звільняє його від покладених на нього законодавством обов’язків в частині здійснення права спільної часткової власності за згодою співвласників; унеможливлення та недопущення порушень законних прав та інтересів останніх, у даному випадку ОСОБА_3

Щодо долученого позивачем-відповідачем ОСОБА_1 акту комісії по обстеженню технічного стану індивідуального житлового будинку по вулиці Чкалова, 37 в м. Кременчуці, то суд виходить з того, що даний акт було складено зі слів ОСОБА_14, ОСОБА_1 До тог ж, в цьому акті вказується про те, що: при візуальному обстеженні частини житлового будинку встановлено, що частина будинку знаходиться в занедбаному стані. Деякі елементи будинку знаходяться у зруйнованому стані. Покриття даху частково відсутнє. Демонтовані частина стін будівлі та віконні рами. Звідси, оцінюючи даний акт як відповідний доказ за принципом достатності і взаємозв’язку у сукупності з іншими доказами, слід зазначити, що цим актом також доводиться часткове руйнування 17/25 частин будинку належної ОСОБА_3

Доводи відповідача-позивача ОСОБА_3, які зазначалися у позовних заявах, та її представника ОСОБА_4, наданих в судовому засіданні, щодо того, що через фізичний стан 17/25 частин житлового будинку, а саме: глибоких тріщин на стінах; тріскання глиняної штукатурки і її відпадання по всьому будинку; трухлявість і ураження гнилизною деревини обрешітки, крокв; знищення гнилизною підлоги, і будинок вже станом на 2015 рік почав стрімко руйнуватися, що змусило співвласника такої частини будинку, ОСОБА_3, задля збереження цілого будинку вживати заходів часткового демонтажу зруйнованих елементів такого, не були спростовані позивачем-відповідачем ОСОБА_1 та його представником ОСОБА_2 жодними належними і допустимими доказами, і також не спростовані висновками спеціаліста ОСОБА_13

За встановлених і наведених обставин, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 за первісним позовом є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому суд керується і приписами частин 1-4, 6 статті 13 ЦК, зі змісту яких: - цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (1); при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (2); не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах(3); при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства (4); у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (6).

Крім того, суд враховує, що відповідач-позивач ОСОБА_3 вживала заходи щодо проведення будівельних робіт для покращення технічного стану як належної їй частини будинку, так і щодо дій ОСОБА_15, у тому числі щодо отримання згоди на проведення певного переліку будівельних робіт. Так, ОСОБА_3 зверталася зі скаргою до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Полтавській області на дії іншого співвласника ОСОБА_1, у тому числі на відсутність його згоди на проведення реконструкції. Також, відповідач-позивач направляла ОСОБА_1 пропозиції шляхом листування 08 жовтня 2015 року та 18 листопада 2015 року, в яких просила останнього надати згоду на проведення реконструкції належної їй частини будинку, до яких додавала ескіз намірів по реконструкції належної їй частини будинку.

У матеріалах справи наявний лист – відповідь ОСОБА_1 від 19 жовтня 2015 року в якому останній заперечує надання згоди на проведення реконструкції належної ОСОБА_3 частини будинку, мотивуючи відсутністю проектної документації на проведення такої реконструкції. Аналогічні пояснення надав і в судовому засіданні ОСОБА_2

Зі змісту пунктів 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6, 2.1, 2.3 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України за № 103 від 05 липня 2011 року, у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України за № 66 від 25 лютого 2013 року, який був чинний на момент спірних правовідносин:

«1.1. Цей Порядок розроблений відповідно до статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» і призначений для використання уповноваженими органами містобудування та архітектури та іншими суб’єктами містобудування при вирішенні питань забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок. 1.2. Будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці. 1.3. Параметри забудови визначаються з урахуванням державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень». 1.4. Розроблення будівельного паспорта здійснюється: в межах населених пунктів - відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні; за межами населених пунктів - відповідно до детальних планів територій та планувальних рішень проектів садівницьких та дачних товариств. 1.5. Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов і обмежень. 1.6. Для об'єктів будівництва, на які надається будівельний паспорт, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника. 2.1. Видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об’єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об’єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову. 2.3. Уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

ДБН В.3.2-2-2009 у розділі «Житлові Будинки. Реконструкція та капітальний ремонт » встановлено, що реконструкція житлового будинку - перебудова житлового будинку з метою поліпшення умов проживання, експлуатації, зміни кількості житлових квартир, загальної і житлової площі тощо у зв'язку зі зміною геометричних розмірів, функціонального призначення, заміною окремих конструкцій, їх елементів, основних техніко-економічних показників (Закон України "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду"). Капітальний ремонт - ремонт житлового будинку з метою відновлення його ресурсу з заміною за необхідності конструктивних та огороджувальних елементів, систем інженерного обладнання, а також поліпшення його експлуатаційних показників. Застарілий житловий фонд - сукупність об'єктів житла усіх форм власності, що за своїм технічним станом не відповідають сучасним вимогам щодо безпечного і комфортного проживання, встановленим державними будівельними стандартами, нормами і правилами (Закон України "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду"). Прибудова - вид реконструкції, при якій збільшується площа забудови житлового будинку шляхом створення нових приміщень, що безпосередньо прилягають до зовнішніх стін будинку. У п. 4.1. - при розробленні проектів реконструкції і капітального ремонту житлових будинків слід керуватися чинними нормативними документами у будівництві (далі - НД) і цим нормативним документом, а у п. 4.2 - житлові будинки після реконструкції або капітального ремонту повинні відповідати призначенню і основним вимогам до них. Основними вимогами, яким повинні відповідати такі будинки протягом усього періоду експлуатації, є забезпечення: міцності, стійкості і надійності будинку з урахуванням впливу різних факторів, характерних для конкретних районів і регіонів; необхідного рівня комфортності проживання, благоустрою і санітарного стану будинку і прибудинкових територій; нормативних показників теплозахисту і енергозбереження; пожежної безпеки; нормативного шумозахисту; нормативної інсоляції будинку та оточуючої забудови. Згідно п. 8.7. - при проектуванні реконструкції і капітального ремонту житлових будинків слід забезпечити експлуатаційну надійність не нижче необхідної за чинними НД, а також рівень комфорту проживання (за завданнями замовників), але не нижче вимог, що регламентовані ДБН В.2.2-15.

У ДБН В 2.2-15.2005 «Житлові будинки. Основні положення» визначено, що:

2.21 Одноквартирний (односімейний) житловий будинок і квартиру у багатоквартирному житловому будинку слід проектувати, виходячи з умови їх заселення однією сім'єю.

2.22 У квартирах повинні бути передбачені такі приміщення: житлові кімнати і підсобні приміщення - кухня, передпокій, санвузли, внутрішньоквартирні коридори, вбудовані комори, антресолі, літні приміщення тощо.

Типи квартир за кількістю житлових кімнат і їх площі у житлових будинках II категорії слід приймати за таблицею 1. Зі змісту Таблиці 1 – мінімальна площа однокімнатної квартири не може бути нижчою за 30 кв.м.

2.24 Площа загальної кімнати в однокімнатній квартирі повинна бути не меншою 15 м2, в інших квартирах - не менше 17 м2. Мінімальна площа спальні на одну особу - 10 м2 , на дві - 14 м2. Мінімальна площа кухні в однокімнатній квартирі - 7 м2, у дво- та більше кімнатних - 8 м2. Мінімальна площа робочої кімнати або кабінету - 10 м2 (ОСОБА_8, у відповідності з діючими нормами ДБН дозволяється залишати приміщення існуючого розміру при наявності в них зазначених в п.п.2.22., 2.24 ДБН В 2.2-15.2005 приміщень: житлової кімнати площею 15,0 кв.м., кухні площею 7,0 кв.м., передпокою, суміщеного санвузла площею 3,8 кв.м., внутрішньо квартирних коридорів та окремих виходів назовні. Згідно п.2.22 табл. 1 ДБН В 2.2 – 15.2005, мінімальна загальна площа (нижня межа загальної площі) однокімнатної квартири складає 30,0 кв.м.).

2.25 Житлові кімнати в квартирах II категорії не можуть бути прохідними, за винятком чотирьох-, п'ятикімнатних, у яких через загальну кімнату може передбачатись вхід до однієї зі спалень або робочої кімнати (кабінету).

Правовий аналіз таких норм дозволяє стверджувати, що дії ОСОБА_1 обмежують і створюють перешкоди ОСОБА_3 в правах щодо реконструкції належної їй частини будинку, яка, з урахуванням фізичного зношення, своєї експлуатаційної ненадійності через рік побудови, потребує такої, а звідси позовні вимоги ОСОБА_3 про усунення перешкод в проведенні реконструкції належної їй частини будинку, є обґрунтованими.

Крім того, зміст таких норм містобудівної документації так само вказують на необґрунтованість вимог ОСОБА_1 за первісним позовом, оскільки відновлення конструкцій належної ОСОБА_3 частини будинку в її попередніх розмірах, а це - шляхом проведення капітального ремонту, з урахуванням приведених вище вимог ДБН, буде унеможливлювати отримання нею дозволу на проведення такого. Оскільки відновлення частини будинку, з урахуванням вимог ДБН, є можливим лише шляхом проведення її реконструкції.

Під час розгляду справи в лютому 2017 року ОСОБА_1 долучив до матеріалів справи ОСОБА_15 з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на спірний об’єкт нерухомості із часом формування такого 14 лютого 2017 року, а саме: на 8/25 частин житлового будинку по вулиці Чкалова, 37, в м. Кременчуці Полтавської області з урахуванням самочинно збудованого нерухомого майна. Зі змісту цього ОСОБА_15 видно, що реєстрація права власності на збудоване ОСОБА_1 самочинно нерухоме майно проводилася Державним реєстратором на підставі декларації про готовність об’єкта до експлуатації, серія та номер ПТ 180153620007 від 25 грудня 2015 року, наданої Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області.

Відповідач-позивач за первісним позовом ОСОБА_3 у своїх заявах та її представник ОСОБА_4 у судових засіданнях суду пояснила, що, ОСОБА_1, оформлюючи в такий спосіб право власності на самочинне будівництво по вулиці Чкалова, 37 в м. Кременчуці, згоди від ОСОБА_3 не отримував, що не було спростовано ні ОСОБА_1, ні ОСОБА_2, ні іншими третіми особами за первісним позовом – відповідачами за зустрічним позовом, третіми особами.

Зі змісту повідомлення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, вих. № 10161.18/854 від 14 квітня 2017 року) постає, що …об’єкт будівництва «Житловий будинок з господарськими спорудами за адресою вулиця Чкалова, 37 у м. Кременчук Полтавської області введений у експлуатацію 25 грудня 2015 року відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення І та ІІ категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт (надалі Порядок), затвердженого наказом Мінрегіонбуду за № 79 від 24 квітня 2015 року (декларація про готовність об’єкта до експлуатації № ПТ 180153620007 від 25 грудня 2015 року. При подачі до реєстрації зазначеної декларації замовником будівництва згідно із зазначеним Порядком було подано: копію державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВХ № 659900 та відповідні матеріали технічної інвентаризації зазначеного об’єкту, проведеного ТОВ «Бюро технічної інвентаризації міжрегіональне» 18 березня 2015 року. Згідно наданих документів співвласники у гр. ОСОБА_1 відсутні. Зі змісту такої відповіді вбачається, що Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області під час розгляду питання прийняття в експлуатацію житлового будинку з господарськими спорудами за адресою вулиця Чкалова, 37 у м. Кременчуці Полтавської області, збудованого без дозволу на виконання будівельних робіт (або самочинно) за заявою ОСОБА_1, встановив відсутність співвласника такого житлового будинку, а тому розглянув питання без перевірки обставин щодо відсутності порушення прав такого співвласника збудованим без дозволу на виконання будівельних робіт (самочинно) об’єкту будівництва. Таким чином, питання прийняття спірного об’єкту до експлуатації в грудні 2015 року було розглянуто Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області за відсутності ОСОБА_3, без її повідомлення та участі, хоча у той же час, як предметом вивчення та дослідження Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області під час розгляду заяви ОСОБА_1 про прийняття в експлуатацію об’єкта був Технічний паспорт, виготовлений ТОВ «Бюро технічної інвентаризації міжрегіональне» 18 березня 2015 року, зі змісту якого видно факт належності ОСОБА_1 не цілого житлового будинку, а частини житлового будинку, або квартири № 2.

Частинами 3, 4 ст. 357 ЦК України встановлено, що співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна. Співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

У статті 376 ЦК України визначено у:

- ч. 1. - житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

- ч. 5 - на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно статті 4 ЦК України:

1. Основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

2. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон).

Якщо суб'єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов'язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України.

3. Цивільні відносини можуть регулюватись актами Президента України у випадках, встановлених Конституцією України.

4. Актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України.

Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону.

5. Інші органи державної влади України, органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом.

6. Цивільні відносини регулюються однаково на всій території України.

Вирішення (врегулювання) питання щодо самочинного будівництва закріплено в статті 376 ЦК України, яка до сьогодні є незмінною.

Станом на день розгляду справи є чинними наказ № 79 від 24 квітня 2015 року Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, та розділ І Закону України від 13 січня 2015 року № 92-VIII «Про внесення зміни до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», які направлені на спрощення процедури прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт (або самочинно збудованих), однак якими не звільнено відповідні повноважні, щодо прийняття в експлуатацію відповідних об’єктів, органи від дотримання вимог цивільного законодавства, що регулюють такі спірні правовідносини.

Зміст приведених вище норм Цивільного кодексу України не звільняло Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області від перевірки дотримання вимог державних будівельних норм в частині впливу самочинного будівництва на права співвласників такого будинку або щодо відсутності порушення прав співвласників такого, збудованого без дозволу на виконання будівельних робіт (самочинно) об’єкту будівництва.

Зі змісту п.2 Порядку, затвердженого Наказом № 79 від 24 квітня 2015 року Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, постає, що заява про прийняття в експлуатацію об’єкта підписується також співвласниками земельної ділянки та зазначеного об’єкта ( у разі їх наявності).

Також, зі змісту п.1 розділу ІІІ « Порядку прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення І та ІІ категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт» - об’єкт не може бути прийнятий в експлуатацію згідно з цим Порядком у разі наявності відхилень від вимог державних будівельних норм, визначених такими нормами як недопустимі (заборонені).

Судом достовірно встановлено факт видачі декларації про готовність об’єкта до експлуатації, її реєстрація, з порушенням наведених вище актів законодавства, без згоди співвласника спірного об’єкту.

Відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення І та ІІ категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт - прийняття в експлуатацію об’єктів здійснюється безоплатно органом державного архітектурно-будівельного контролю шляхом реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації.

Зі змісту п.3 розділу ІІІ цього ж Порядку – орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає документи, зазначені в пункті 2 цього розділу, та приймає рішення про реєстрацію декларації або її повернення у строк, передбачений пунктом 1 цього розділу.

За приписами п.13 розділу ІІІ цього Порядку - реєстрація декларації про готовність об’єкта до експлуатації може бути скасована : … відповідно до рішення суду про скасування реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації, яке набрало законної сили.

Крім того, судом встановлено, що, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індекс номер 33850390 від 14 лютого 2017 року о 13:59:38, прийнятого державним реєстратором ОСОБА_6 сільської ради Полтавської області ОСОБА_7, останнім внесено запис про право власності № 19006199 та проведено державну реєстрацію спірного об’єкту нерухомості, збудованого самочинно.

Відповідно до п. 49 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ № 868 від 17 жовтня 2013 року у разі проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудовані чи реконструйовані об’єкти нерухомого майна заінтересованою особою є замовник будівництва, крім випадків, передбачених цим Порядком. Для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудований об’єкт нерухомого майна заявник подає:

документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку; документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта. Документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку, господарської (присадибної) будівлі та споруди, прибудови до них, побудованих до 5 серпня 1992 р., є технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна; технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси. Документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності на такий об’єкт нерухомого майна, заявник не подає.

Для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на реконструйований об’єкт нерухомого майна (в тому числі в результаті переведення об’єкта нерухомого майна з житлового у нежитловий або навпаки) заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:

документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку (крім випадків реконструкції об’єктів нерухомого майна без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані); документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта; технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна; письмову згоду співвласників багатоквартирного будинку (в разі добудови аттикових і мансардних поверхів та приєднання місць загального користування); документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси (в разі коли в результаті реконструкції об’єкта нерухомого майна змінилася його адреса). Документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності на об’єкт нерухомого майна до проведення його реконструкції, заявникові не повертаються.

У разі проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на об’єкт нерухомого майна, який до проведення реконструкції перебував у спільній власності, заявник, крім документів, що зазначені в цьому пункті, подає письмову згоду всіх співвласників об’єкта нерухомого майна на проведення його реконструкції. Якщо у зв’язку з проведенням реконструкції об’єкта нерухомого майна змінився розмір часток у праві спільної власності, заявник, крім документів, що зазначені в цьому пункті, подає письмову заяву співвласників про розподіл часток у спільній власності на реконструйований об’єкт нерухомого майна. У разі проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудований або реконструйований об’єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося двома і більше особами, заявник, крім документів, що зазначені в цьому пункті, подає документ, яким визначено окрему частину об’єкта нерухомого майна, що набувається у власність кожною з таких осіб, або їх письмову заяву про розподіл часток у спільній власності на новозбудований або реконструйований об’єкт нерухомого майна у зв’язку з набуттям права спільної власності на такий об’єкт.

У разі коли державна реєстрація прав з видачею свідоцтва проводиться на новозбудований або реконструйований об’єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося у результаті спільної діяльності, заявник, крім документів, що зазначені в цьому пункті, подає органові державної реєстрації прав договір про спільну діяльність або договір простого товариства.».

Зі змісту пункту 36 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (затвердженого постановою КМУ № 868 від 17 жовтня 2013 року вбачається, що для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком. Для проведення державної реєстрації речового права на нерухоме майно, що є похідним від права власності, одночасно з проведенням державної реєстрації права власності на таке майно заявником подаються документи, необхідні для проведення державної реєстрації права власності на таке майно та державної реєстрації речового права, що є похідним від нього.

Зі змісту підп. 10 п. 37 цього ж Порядку - документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є: 10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частин 2-3, 5 статті 376 ЦК - особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Судом встановлено, що на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індекс номер 33850390 від 14 лютого 2017 року 13:59:38, прийнятого державним реєстратором ОСОБА_6 сільської ради Полтавської області ОСОБА_7, останнім внесено запис про право власності 19006199 та проведено державну реєстрацію спірного об’єкту нерухомості: збудованого самочинно, не виділеного в натурі, якому не присвоєно окрему поштову адресу, без згоди співвласника.

Аналіз приведених правових норм, з урахуванням встановлених судом обставин, говорить про протиправність дій та рішення державного реєстратора ОСОБА_7 щодо реєстрації права власності на спірний об’єкт нерухомості 14 лютого 2017 року із номером запису про право власності 19006199 за ОСОБА_1

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зі змісту статті 15 ЦПК України ( 2004 р. в редакції станом на день розгляду справи ) - суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: 1) захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; 3) інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. 2. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Згідно вимог статті 3 цього Кодексу кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. 2. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. 3. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

У відповідності до частин 1-2 статті 16 ЦПК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. 2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За приписами статті 10 вказаного Кодексу України: 1. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. 2. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. 3. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, на підставі наведених і встановлених обставин, здійснюючи аналіз правових норм, перевіряючи та спів вставляючи зібрані і надані докази у їх сукупності, приходить до висновку, що зустрічний позов ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, оскільки є обґрунтованим та доведеним, але таким, що містить надмірно деталізовані позовні вимоги. Крім того, суд вважає не доведеними належними та допустимими доказами позов ОСОБА_3 в частині вимог, в яких просила зобов’язати ОСОБА_1 відновити в кімнаті № 2-4 (колишній № 2-1) квартири № 2 цього ж будинку частину суміжної з квартирою № 1 стіни на місці демонтованої печі.

Оскільки позов ОСОБА_1 є необґрунтованим та недоведеним, спростованим зібраними і наведеними доказами, то суд приходить до висновку, що цей позов не підлягає задоволенню.

Отже, необхідно: - визнати протиправним рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області про реєстрацію декларації про готовність об’єкта до експлуатації за № ПТ 180153620007 від 25 грудня 2015 року, а саме житлового будинку по вулиці Чкалова, № 37 в м. Кременчуці Полтавської області за заявою ОСОБА_1; - скасувати реєстрацію декларації про готовність об’єкта до експлуатації за № ПТ 180153620007 від 25 грудня 2015 року, а саме житлового будинку по вулиці Чкалова, № 37 в м. Кременчуці Полтавської області за заявою ОСОБА_1, проведену Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області; - зобов’язати Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області здійснити дії по внесенню відповідних відомостей з Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів у зв’язку із скасуванням реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації за № ПТ 180153620007 від 25 грудня 2015 року, а саме житлового будинку по вулиці Чкалова, № 37 в м. Кременчуці Полтавської області за заявою ОСОБА_1; - визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора ОСОБА_7 ОСОБА_6 сільської ради Семенівського району Полтавської області про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно від 14 лютого 2017 року за № 33850390 на 8/25 частин житлового будинку по вулиці Чкалова, № 37 в місті Кременчуці Полтавської області за ОСОБА_1; - визнати протиправними дії державного реєстратора ОСОБА_7 ОСОБА_6 сільської ради Семенівського району Полтавської області ОСОБА_7, що полягають у внесенні запису про державну реєстрацію права власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення за № 33850390 від 14 лютого 2017 року та скасувати запис про державну реєстрацію права власності за № 19006199 на 8/25 частин житлового будинку по вулиці Чкалова, № 37 в місті Кременчуці Полтавської області за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесеного на підставі рішення за № 33850390; - зобов’язати ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_3 в користуванні належною їй на праві власності 17/25 частинами житлового будинку по вул. Чкалова, буд. № 37 в м. Кременчуці та земельною ділянкою пл. 313 кв.м. по вул. Чкалова, буд. № 37 у м. Кременчуці Полтавської області згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯА № 905905 від 03 листопада 2005 року, в точках 6-5-4-3 кадастрового плану, та звільнити належну ОСОБА_3 земельну ділянку від частини влаштованого поверх неї, зі сторони належних ОСОБА_1 8/25 частин будинку по вулиці Чкалова, буд. № 37 в м. Кременчуці, шляхом знесення ( демонтажу ) частини даху, який влаштовано над належною ОСОБА_3 частиною будинку зі сторони належних ОСОБА_1 8/25 частин будинку по вул. Чкалова, буд. № 37 в м. Кременчуці на відстань до встановленої Державним актом межі (в точках 6-5-4-3 кадастрового плану); - зобов’язати ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_3 в користуванні та володінні належними їй на праві власності 17/25 частинами житлового будинку по вул. Чкалова, буд. № 37 в м. Кременчуці, а саме не чинити перешкод в проведенні реконструкції належних ОСОБА_3 17/25 частин житлового будинку по вул. Чкалова, буд. № 37 в м. Кременчуці у відповідності до чинних нормативних документів у будівництві та діючих вимог ДБН та в отриманні нею відповідних, на здійснення реконструкції і будівельних робіт, дозвільних документів.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, то суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_3 кошти у повернення сплаченого судового збору: - з ОСОБА_1 у розмірі 1102,40 грн.; - з Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області у розмірі 640 грн.; - з ОСОБА_6 сільської ради Семенівського району Полтавської області у розмірі 640 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 15, 16, 317, 319, 328, 331, 355 - 358, 360, 361, 376, 386 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 14, 57 - 60, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області про реєстрацію декларації про готовність об’єкта до експлуатації за № ПТ 180153620007 від 25 грудня 2015 року, а саме житлового будинку по вулиці Чкалова, № 37 в м. Кременчуці Полтавської області за заявою ОСОБА_1.

Скасувати реєстрацію декларації про готовність об’єкта до експлуатації за № ПТ 180153620007 від 25 грудня 2015 року, а саме житлового будинку по вулиці Чкалова, № 37 в м. Кременчуці Полтавської області за заявою ОСОБА_1, проведену Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області.

Зобов’язати Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області здійснити дії по внесенню відповідних відомостей з Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів у зв’язку із скасуванням реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації за № ПТ 180153620007 від 25 грудня 2015 року, а саме житлового будинку по вулиці Чкалова, № 37 в м. Кременчуці Полтавської області за заявою ОСОБА_1.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора ОСОБА_7 ОСОБА_6 сільської ради Семенівського району Полтавської області про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно від 14 лютого 2017 року за № 33850390 на 8/25 частин житлового будинку по вулиці Чкалова, № 37 в місті Кременчуці Полтавської області за ОСОБА_1.

Визнати протиправними дії державного реєстратора ОСОБА_7 ОСОБА_6 сільської ради Семенівського району Полтавської області, що полягають у внесенні запису про державну реєстрацію права власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення за № 33850390 від 14 лютого 2017 року та скасувати запис про державну реєстрацію права власності за № 19006199 на 8/25 частин житлового будинку по вулиці Чкалова, № 37 в місті Кременчуці Полтавської області за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесеного на підставі рішення за № 33850390.

Зобов’язати ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_3 в користуванні належною їй на праві власності 17/25 частинами житлового будинку по вул. Чкалова, буд. № 37 в м. Кременчуці та земельною ділянкою пл. 313 кв.м. по вул. Чкалова, буд. № 37 у м. Кременчуці Полтавської області згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯА № 905905 від 03 листопада 2005 року, в точках 6-5-4-3 кадастрового плану, та звільнити належну ОСОБА_3 земельну ділянку від частини влаштованого поверх неї, зі сторони належних ОСОБА_1 8/25 частин будинку по вулиці Чкалова, буд. № 37 в м. Кременчуці, шляхом знесення (демонтажу) частини даху, який влаштовано над належною ОСОБА_3 частиною будинку зі сторони належних ОСОБА_1 8/25 частин будинку по вул. Чкалова, буд. № 37 в м. Кременчуці на відстань до встановленої Державним актом межі (в точках 6-5-4-3 кадастрового плану).

Зобов’язати ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_3 в користуванні та володінні належними їй на праві власності 17/25 частинами житлового будинку по вул. Чкалова, буд. № 37 в м. Кременчуці, а саме не чинити перешкод в проведенні реконструкції належних ОСОБА_3 17/25 частин житлового будинку по вул. Чкалова, буд. № 37 в м. Кременчуці у відповідності до чинних нормативних документів у будівництві та діючих вимог ДБН та в отриманні нею відповідних, на здійснення реконструкції і будівельних робіт, дозвільних документів.

Стягнути на користь ОСОБА_3 кошти у повернення сплаченого судового збору: - з ОСОБА_1 у розмірі 1102,40 грн.; - з Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області у розмірі 640 грн.; - з ОСОБА_6 сільської ради Семенівського району Полтавської області у розмірі 640 грн.

Відмовити ОСОБА_16 у задоволенні позову до ОСОБА_3 про покладення зобов’язання вчинення дій.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука упродовж десяти днів з дня проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи Апеляційним судом, якщо рішення не скасовано.

Повне рішення виготовлено 19 грудня 2017 року.

Суддя: