Постанова № 711070, 21.05.2007, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2007 р.

Справа № 6/237/07

м. Миколаїв

за позовом

ПП “Ісідо” м.Миколаїв

до відповідача

СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві

до відповідача

ДПІ у Центральному р-ні м.Миколаєва

про

Визнання протиправними дій і Скасування рішення

Суддя Ткаченко О.В

Секретар Засядівко О.О.

Представники:

Від позивача

Гусєв М.М.

Від відповідача

Від відповідача

Томашевський О.О.

Суть спору: 08 вересня 2006р. ДПІ у М.Миколаєві(правонаступником якої є СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві) за заявою керівника підприємства була проведена позапланова виїзна перевірка ПП „Ісідо"(акт №1349/22/25379207 від 12.09.2006р) з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні договорів від 10.03.2004р. №15К-15 з РПУП ,,Торгмаш", Біларусь, та від 12.09.2005р. №12/09-Є з ОДО „Агротехінмаш", Біларусь за період з 10.03.2004р. по 08.09.2006р.

Перевіркою встановлено порушення ст.1 Закону України від 23.09.1994р. №185/94 ВР „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", в частині зарахування виручки резидента на його валютні рахунки не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації).

За наслідками перевірки ДПІ у Центральному районі М.Миколаєва 21.09.2006р. прийнято рішення за №0011332200/0 про застосування штрафних(фінансових) санкцій у розмірі 41595,22грн., згідно з ст.4 Закону України „Про здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Товариство, не заперечуючи встановлені податковою службою обставини і правильність арифметичного розрахунку сум, зазначених в рішеннях, звернулося з позовом про їх скасування, посилаючись на те, що перевірку проведено без рішення суду і на те, що ДПІ у м.Миколаєві не мала права проводити перевірку, оскільки підприємство стояло на обліку в ДПІ Центрального р-ну м.Миколаєва.

Відповідачі позов не визнали вказавши, що перевірка проводилась за заявою директора підприємства.

Позивач на це заперечення зауважив, що директор на час подання заяви знаходився у відрядженні.

Господарський суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з такого.

Підприємство “Ісідо”, відповідно до довідки наданої ДПІ у Центральному р-ні(а.с.19), знаходиться на обліку в цій інспекції з 1998р. і знаходилось там на обліку на час перевірки.

Відповідно до ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 71 Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При розгляді справи судом було запропоновано податковим службами довести правомірність проведення перевірки податковою службою платника податку, який знаходиться на обліку в іншій податковій службі.

Податковими службами не вказані нормативні акти, які надають повноваження податковій інспекції проводити перевірку платника податку, зареєстрованого в іншій податковій інспекції.

Отже відповідачами не доведено, що ДПІ у м.Миколаєві діяла в межах своїх повноважень.

Рішення, прийняте на підставі акту перевірки, проведеної без належних повноважень, не може вважатися правомірним і підлягає скасуванню.

Доводи позивача щодо відсутності рішення для проведення перевірки судом відхиляються, оскільки обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків(ч.13 ст.11-1 Закону “Про державну податкову службу в Україні”). Знаходження керівника на лікарняному не може бути підставою для скасування рішення, оскільки підприємство не повідомило про це податкову службу і рішення прийнято у відповідності з наявними на час його прийняття обставинами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94,161-163 КАС України, господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Визнати протиправними дії ДПІ у м.Миколаєві щодо проведення позапланової виїзної перевірки ПП “Ісідо”, акт №1349/22/25379207 від 12.09.2006р.

Скасувати Рішення ДПІ у Центральному р-ні м.Миколаєва №0011332200/0 від 21.09.2006р.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя