Єдиний державний реєстр судових рішень ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
27.10.09 Справа №2а-1529/09/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі: судді Кравченко М.М., при секретарі Фімушкіної О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі адміністративну справу за адміністративним позовом:
ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації обєктів нерухомого майна»Севастопольської міської ради ( 99001, м. Севастополь, вул. Папаніна 1-А)
про визнання дій неправомірними та спонукання вчинити певні дії
за участю представників сторін:
позивач не з'явився ;
представник позивача ОСОБА_2 довіреність № б\н від 17.07.09 ;
представник відповідача не з'явився ;
суть спору:
ОСОБА_1звернувся до суду з адміністративним позовом доКП "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна"про визнання дій неправомірними.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 02 вересня 2009 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-1529/09/2770, призначено попереднє судове засідання.
30 вересня 2009 року підготовче провадження по справі закінчене, справа призначена до судового розгляду.
30 вересня 2009 року позивач в порядку статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України уточнив позовні вимоги.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем по справі порушені вимоги діючого законодавства щодо реєстрації прав на нерухоме майно, що завдає шкоди інтересам позивача.
Представник відповідача до судового засідання неодноразово не зявлявся, відзив на позов не надав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином у встановленому порядку.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача за наявними в ній матеріалами.
Згідно зі ст.ст. 27, 49, 51, 121, 130 Кодексу адміністративного судочинства України, представникам сторін, роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1звернувся до суду з адміністративним позовом доКП "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна"про визнання дій неправомірними.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем по справі порушені вимоги діючого законодавства щодо реєстрації прав на нерухоме майно, що завдає шкоди інтересам позивача.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просить суд задовольнити позов.
Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та наявні докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, отже, позов підлягає задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.
Згідно з п. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Предметом позову в даній справі є, зокрема, визнання протиправною бездіяльності Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації обєктів нерухомого майна” Севастопольської міської Ради у вигляді ухилення від реєстрації права власності та зобовязання зареєструвати право власності.
Реєстрацію прав власності згідно п.1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 року № 615, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 січня 2003 року № 66/7387 здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації (далі БТІ).
Вказане свідчить, що БТІ на основі законодавства делеговані владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, повязаних зі здійсненням від імені держави дій щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Таким чином БТІ у розумінні п. 7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України є субєктом владних повноважень, а відтак, виходячи із субєктного складу та характеру правовідносин, дана справа є справою адміністративною юрисдикції.
Як вбачається з матеріалів справи, 28 березня 1989 року протоколом №4 Севастопольського держлесмисливгосподарства позивачу була надана двокімнатна квартира загальною площею 64,86 м.кв. за адресою АДРЕСА_1. Згодом адреса була змінена на АДРЕСА_2, а потім на АДРЕСА_1
Протягом часу з 1990 позивач зробив поточний ремонт квартири, з дозволу Севастопольського держлесмисливгосподарства позивач зробив реконструкцію займаної позивачем квартири за власний рахунок та власними силами. Реконструкція займаного приміщення тривала до 2003 року.
10 червня 2003 року позивач звернувся до відповідача із заявою про реєстрацію права власності на квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_2
Право власності на вказану квартиру за заявою позивача було зареєстроване 12 жовтня 2005 року, про що був зроблений запис у реєстраційній книзі НОМЕР_1, але у той же день невстановленою особою на свідоцтві про право власності на вказаний обєкт нерухомості був проставлений штамп «погашено».
В порушення вимог п.п.3.2, 3.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно, відмова у реєстрації права власності на нерухоме майно має бути обґрунтована, про що письмово повідомляється заявнику.
Оскільки, як свідчать матеріали справи, цього відповідачем зроблено не було, суд погоджується із доводами позивача про порушення його прав з боку відповідача.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно із статтею 329 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 182 Цивільного кодексу України встановлює, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та нерухоме майно та їх обтяжень" підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є: державний акт про право власності на земельну ділянку; нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, довічного утримання, дарування, міни земельної ділянки або іншого нерухомого майна; договір про приватизацію майна державних підприємств; договір купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрований на біржі в установленому порядку; нотаріально посвідчений договір про поділ, перерозподіл, об'єднання нерухомого майна; свідоцтво про право на спадщину; свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя; свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів; свідоцтво про право власності на будівлю (частину будівлі), споруду; рішення суду про право власності на об'єкт незавершеного будівництва; акти прийому нерухомого майна до експлуатації; договори про іпотеку, оренду строком більше одного року, інші визначені законом документи щодо речових прав на нерухоме майно; рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили; інші акти органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом.
Вказаний Закон визначає можливість здійснення державної реєстрації на підставі інших визначених законом документів щодо речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до принципу свободи договору, сторони мають право укладати Договори, які не суперечать чинному законодавству,
Додатком 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно встановлено перелік право встановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація прав власності на обєкти нерухомого майна.
Згідно з пунктом 1 цього переліку реєстрації підлягають договори, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, лізингу, предметом яких є нерухоме майно, про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно, договори про задоволення вимог іпотекодержателя, договори про виділ у натурі частки нерухомого майна, про поділ нерухомого майна, що є в спільній частковій чи спільній сумісній власності.
Як вбачається з вказаного пункту, він не дає вичерпний перелік цивільно-правових договорів, відповідно яким здійснюється перехід права власності, про що свідчить уточнення «зокрема».
За вказаних обставин суд дійшов висновку, що дії відповідача порушують законні права позивача, а позовні вимоги є такими, що ґрунтуються на законі, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до пункту 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Згідно до частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини.
На підставі наведеного, керуючись ст. 94, 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати неправомірними дії Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та Державної реєстрації обєктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради з відмови у державної реєстрації права власності на квартиру та господарсько-побутові будівлі, що розташовані за адресою АДРЕСА_2, загальною площею 329,2 кв. м., у тому числі: житлове приміщення «Літер Б», підвал «Літер Б», прибудова «Літер б», прибудова «Літер б2», навіс «Літер б1», навіс «Літер б3», гараж «Літер В», сарай «Літер Г», убиральня «Літер Д»за ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
3.Зобовязати посадових осіб Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та Державної реєстрації обєктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради зареєструвати право власності на квартиру та господарсько-побутові будівлі, що розташовані за адресою АДРЕСА_2, загальною площею 329,2 кв. м., у тому числі: житлове приміщення «Літер Б», підвал «Літер Б», прибудова «Літер б», прибудова «Літер б2», навіс «Літер б1», навіс «Літер б3», гараж «Літер В», сарай «Літер Г», убиральня «Літер Д»за ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
4. Копію постанови направити відповідачу Комунальному підприємству «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації обєктів нерухомого майна»Севастопольської міської ради ( 99001, м. Севастополь, вул. Папаніна 1-А.
5.Стягнути з Державного бюджету України (Ленінський район м. Севастополя, код ЄДРПОУ 24035598, МФО 824509, р/р 31113095700007) на ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір за квитанцією № 789.502.1 від 31.08.09 у розмірі 03 (три) грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя М.М. Кравченко
Постанова складена та підписана
в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України
30.10.2009
Судове рішення № 7110682, Окружний адміністративний суд міста Севастополя було прийнято 27.10.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1529/09/2770. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: