Ухвала суду № 71106093, 23.11.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/38036/17

Провадження № 2-з/761/524/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.,

при секретарі Голопич Н.Р.,

суддя Шевченківського районного суду м. Києва Юзькова О.Л., розглянувши заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного підприємства «Сільгоспагроторг», Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, треті особи: ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю «СТД АГРО», Приватне підприємство «Агротехніка ІНК» про визнання договорів купівлі-продажу недійсними та стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває дана цивільна справа.

Позивачем подано до суду клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та яке знаходиться у неї або в інших осіб, в межах ціни позову 4 318 416, 00 (чотири мільйони триста вісімнадцять тисяч чотириста шістнадцять гривень, 00 копійок), а саме на наступні транспортні засоби: SDC 36/3, сірого кольору, 1992 року випуску, ДНЗ НОМЕР_2; BLUMHARDT S AK, зеленого кольору, 1992 року випуску, ДНЗ НОМЕР_3; IVECO 440 Е42 13798, червоного кольору, 1999 року випуску; ДНЗ НОМЕР_4; SCHMITZ SKI 24, білого кольору, 1998 року випуску, ДНЗ НОМЕР_5; VOLKSWAGEN TOUAREG 2967, білого кольору, 2012 року випуску, ДНЗ НОМЕР_6; FRUEHAUF CRONE, жовтого кольору, 1991 року випуску, ДНЗ НОМЕР_7; DAF CF 85.430 12580, білого кольору, 2000 року випуску, ДНЗ НОМЕР_8; ВАЗ 2121 1568, чорного кольору, 1994 року випуску, ДНЗ НОМЕР_9; УАЗ 3160 2700, зеленого кольору, 2004 року випуску, AFI3 НОМЕР_10; MITSUBISHI PAJERO 3200, чорного кольору, 2007 року випуску, ДНЗ НОМЕР_11; SKODA О СТА VIА А5 1896, сірого кольору, 2010 року випуску, ДНЗ НОМЕР_12; накладення арешту на нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та яке знаходиться у неї або в інших осіб, в межах ціни позову 4 318 416, 00 (чотири мільйони триста вісімнадцять тисяч чотириста шістнадцять гривень, 00 копійок), а саме на 1/3 частину нежитлової будівлі, загальною площею 116,4 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 716164832110). Заява мотивована тим, що з матеріалів справи вбачається наявність об'єктивного спору та порушення прав позивача, які знайшли своє відображення в сплаті суттєвої суми грошових коштів за придбання у ОСОБА_2 техніки, яка їй не належала та яку вона, відповідно не мала права відчужувати, існує реальна загроза того, що ОСОБА_2 намагатиметься здійснити відчуження усього майна, яке їй належить, задля того, щоб уникнути можливості його реалізації задля виконання можливого рішення суду про стягнення з неї грошових коштів. Також, звертає увагу суду на тих доказах, які об'єктивно характеризують особу - ОСОБА_2 та дають змогу передбачити її дії, направлені на відчуження належного їй майна. Такими доказами є наявність кримінальної справи. Вилучення у ОСОБА_1 техніки проданої ОСОБА_2 та повернення її власнику. Вказує, що застосування такого виду забезпечення позову є спів мірним втручанням у права власника майна гарантовані державою, оскільки накладення арешту не обтяжить права володільця майном, на яке накладено арешт, а лише обмежить складову змісту права власності - розпорядження.

Питання про забезпечення позову вирішується ухвалою, згідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, упровадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Одним із видів забезпечення позову відповідно до положень ст. 152 ЦПК України є, зокрема, накладення арешту на майно.

Пленум Верховного суду України в своїй постанові № 9 від 22.12.2006 р., з відповідними змінами та доповненнями, «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» в п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Вимогами позовної заяви ОСОБА_1 є: визнання недійсним договору купівлі-продажу № 2512.15.1 від 25.12.2015 року укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1; визнання недійсним договору купівлі-продажу № 2512.15.2 від 25.12.2015 року укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1; визнання недійсним договору купівлі-продажу № 21032016 від 21.03.2016 року укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1; визнання недійсним договору купівлі-продажу № 88/1-22 від 25.12.2015 року укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1; визнання недійсним договору купівлі-продажу № 88/2-22 від 25.12.2015 року укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1; стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 5 610 348,47 грн., з яких: 4 318 416,00 грн. - основна сума боргу, 1 060 518,70 грн. - сума інфляційних витрат, 231 449,77 грн. - штрафні санкції у розмірі 3% річних від простроченої суми.

Згідно з ч. 3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

В обґрунтування своїх вимог, ініціатором клопотання було надано довідку за результатами аналітичного пошуку ТЗ по «НАІС ДДАІ» МВС України від 15.09.2017 р. щодо зареєстрованих за гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, 11 транспортних засобів та інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 20.07.2016 року щодо права власності на нерухоме майно зареєстроване на праві власності за ОСОБА_2

Зважаючи на те, що ініціатором клопотання не надано доказів вартості нерухомого та рухомого майна, згідно переліку, на яке просить накласти арешт, враховуючи суму заявлених позовних вимог, суд не вправі визначити, яка частина майна може бути співмірною розміру позовних вимог, у зв'язку з чим, відсутні підстави для задоволення заяви.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 27, 135, 151-153, 209 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: