Постанова № 71104079, 13.12.2017, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/2560/17

провадження № 2-а/697/162/2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.12.2017 р. м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області

у складі:

Головуючого судді – Русакова Г.С.

при секретарі - Береговій А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії -

ВСТАНОВИВ:

28.11.2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона перебуває на обліку в ОСОБА_2 об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію по втраті годувальника згідно Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 60%середньомісячного заробітку померлого годувальника. ЇЇ чоловік ОСОБА_3 старший радник юстиції, працював в прокуратурі Черкаської області на посаді прокурора Канівської міжрайонної прокуратури. Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України № 505 від 31.05.2012 року «Про упорядкування структури заробітної плати,особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», з 15.12.2015 року підвищені посадові оклади працівників прокуратури. Згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991 ( надалі Закону України « Про прокуратуру») призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв’язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних працівників, які проходять службу в органах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Позивач зазначає, що 19.09.2017 року вона звернулася до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії по втраті годувальника і довідки прокуратури Черкаської області про заробітну плату №18/205 вих.17 відповідно до ч.13,18 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру

Листом від 26.09.2017 року №212/В-10 Канівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області відмовило їй у перерахунку пенсії. Відмова відповідача в проведенні перерахування пенсії, на думку позивача є протиправною, тому звернулась до суду за захистом своїх прав.

Позивач вважає, що відповідно до ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» має право на перерахунок пенсії у зв’язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчих працівників. Тому просить суд :

- визнати протиправними дії ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області щодо відмови їй у здійсненні перерахунку пенсії по втраті годувальника, на підставі довідки Прокуратури Черкаської області №18/205 вих.17 від 05.09.2017 року,

- зобов’язати Канівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області здійснити їй перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника з розрахунку 60% від суми заробітної плати ОСОБА_2 міжрайонного прокурора прокуратури Черкаської області відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991 року ( зі змінами внесеними до Закону України № 2663-ІІІ від 12.07.2001року) на підставі довідки прокуратури Черкаської області №18/205 вих.17 від 05.09.2017 року про складові заробітної плати, що подається для перерахунку пенсії прокурорським працівникам з 01.10.2017 року без обмеження її граничного розміру, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії, починаючи з 01.10.2017 року, перерахувавши її на його особистий рахунок .

Просить рішення суду звернути до негайного виконання.

Позивач в судове засідання не з’явилась надіслала заяву про розгляд спави без її участі позовні вимоги підтримала та просила суд їх задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_2 об’єднаного управлінням Пенсійного фонду України Черкаської області в судове засідання не з’явився надіслав заяву про розгляд справи без їх участі позовні вимоги не визнав, надав суду заперечення на позов. В обґрунтування своїх доводів відповідач посилається на п.5 розділу ІІІ Закону України від 02.03.2015 року №213-УІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" яким обумовлено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта депутата України та призначаються на загальних підставах. Крім того зазначив, що на даний час не прийнято вищезазначеного закону і враховуючи, що з 01 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким призначались, зокрема з Законом України "Про прокуратуру", тому з 01 червня 2015 року ОСОБА_2 об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Черкаської області пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру" не призначаються та не перераховуються.Тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до повного задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивачу призначено пенсію по втраті годувальника згідно Заноку України «Про прокуратуру» в розмірі 60% середньомісячного заробітку померлого годувальника ОСОБА_3, старшого радника юстиції, який працював на посаді прокурора Канівської міжрайонної прокуратури.

Згідно копії довідки № 18/205 вих.17 від 05.09.2017 року, виданої Прокуратурою Черкаської області, ОСОБА_1, про те, що її чоловік ОСОБА_3 працював у прокуратурі Черкаської області на посаді заступника прокурора Канівської міжрайонної прокуратури, заробітна плата за даною посадою з 15.12.2015 року складає 19077,87 грн.

19.09.2017 року позивач звернулася до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду Черкаської області із заявою про перерахунок пенсії по втраті годувальника у зв'язку з підвищенням окладів робітників прокуратури, додавши довідку про заробітну плату № 18/205 вих.17 від 05.09.2017 року.

Канівське об’єднане управління Пенсійного фонду Черкаської області листом від 26.09.2017 року № 212/В-10 , позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії по заробітку згідно із Законом України «Про прокуратуру», оскільки Законом України «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213-VІІІ від 02.03.2015 року з 1 червня 2015 року скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру», а відтак пенсії з 01.06.2015 року не призначаються, а призначені раніше не перераховуються.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог, суд враховує наступне.

Пенсійне забезпечення прокурорів та слідчих прокуратури, до яких законодавцем віднесено позивача, встановлено приписами ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру».

Пенсія по втраті годувальника позивачу була призначена та виплачується згідно ст..50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 12.07.2001 року№ 2663-111 у розмірі 60% від суми місячного заробітку.

Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів та слідчих прокуратури визначено ст..50-1 Закону України « Про Прокуратуру»

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-УІ від 08.07.2011 (далі - Закон № 2668-VІ), який набрав чинності з 01.10.2011 року, до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку.

Разом з тим, підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулюють частини 13, 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку з прийняттям Закону №3668-VІ змін не зазнали (змінилася лише нумерація частин цієї статті).

Так, відповідно до ч.13 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з ч.18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівниками виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Таким чином внесені зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є ч.ч. 13, 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, яка діяла на час призначення пенсії.

Згідно з пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 24.12.2015р. № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року».

Отже, встановлене Законом від 24.12.2015р. № 911-VIII обмеження, продовжене Законом від 06.12.2016 № 1774-VIII, стосується лише тих пенсій, які були призначені з 1 січня 2016 року, а відтак - не застосовується до раніше призначених пенсій.

З огляду на викладене, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках без обмеження її граничного розміру, що діяла на момент призначення пенсії.

Останнє підвищення заробітної плати працівників прокуратури відбулося згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», а відтак з прийняттям вказаної постанови КМУ у позивача виникло право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Норми законодавства України, в редакції, що діяли на час виникнення права на пенсію, так і на час виникнення у позивача права на перерахунок пенсії, гарантувало право на одержання пенсії, виходячи з розміру одержуваних доходів на час звільнення.

Положеннями частин тринадцятої, двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, який набрав чинності 15 липня 2015 року, які діяли на час звернення позивача за перерахунком пенсії, передбачено, що пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

На час спірних правовідносин зазначені умови і порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визначено.

Отже, чинним на момент звернення позивача до уповноваженого органу (територіального органу Пенсійного фонду України) законодавством передбачено можливість перерахунку раніше призначених пенсій, а відтак встановлене право особи, яка отримує відповідно до законодавства про прокуратуру пенсію за вислугу років, на її перерахунок за певних умов та в порядку, які на даний час Урядом України не визначені.

Суд звертає увагу на те, що норми статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII, які безпосередньо визначали умови перерахунку пенсії, були виключені із цього Закону, а питання визначення умов та порядку перерахунку таких пенсій віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України - з набранням чинності Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VIII (набрав чинності 01 січня 2015 року).

Пунктом 16 розділу III «Прикінцеві положення» цього Закону зобов'язано Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом, тобто до кінця січня 2015 року, забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.

За таких обставин, на час спірних правовідносин Позивач мав право на перерахунок пенсії відповідно до умов та в порядку, які повинні були бути визначені Кабінетом Міністрів України із січня 2015 року, однак не прийняті ані до моменту його звернення за перерахунком пенсії (19.09.2017р.), ані до тепер, що призвело до оспорюваної відмови у такому перерахунку.

Отже, маючи відповідне право, проте перебуваючи в стані невизначеності внаслідок тривалої бездіяльності компетентного органу, заявник не може його реалізувати.

Враховуючи висновки, викладені у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26 вересня 2014 року, наведені вище обставини розцінюються судом як невиправдане втручання у право заявника.

Оскільки Кабінетом Міністрів України не вжито заходів на реалізацію вищенаведеної норми, виходячи із приписів частини першої статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, та статті 22, згідно з якою закріплені Конституцією України права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані, суд вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії у зв'язку із прийняттям постанови Кабінетом Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», на підставі довідки Прокуратури Черкаської області № 18/205 від 05.09.2017 р., і що при такому перерахунку мають застосовуватися норми, що визначали умови та порядок перерахунку пенсії, які діяли на момент її призначення позивачу.

За таких обставин, при перерахунку позивачу пенсії підлягає застосуванню положення ст. 50-1 в редакції Закону України «Про прокуратуру», чинній на час призначення пенсії.

Зазначені висновки також узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними в постановах від 10 грудня 2013 року (справа №21-348а13, №21-420а13) та від 17 грудня 2013 року (справа №21-445а13), які відповідно до статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковими для всіх судів України.

Суд звертає також увагу на те, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

За таких обставин, суд дійшов до висновку щодо протиправності відмови відповідача у проведенні перерахунку пенсії позивачу відповідно до Закону України «Про прокуратуру», з 01 жовтня 2017 року, оскільки позивач у своїй заяві просив не призначити йому пенсію, а зробити її перерахунок, тому при проведенні перерахунку Канівське об’єднане управління Пенсійного фонду Черкаської області повинно керуватись ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», тобто тією нормою, яка діяла до прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо пенсійного забезпечення» та була чинною на час призначення позивачу пенсії

Положення п.5 Прикінцевих положень Закону № 213-VІІІ стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Така позиція відповідає правовій позиції Вищого адміністративного суду України викладеній в ухвалі від 11.07.2017р. у справі №К/800/4116/17.

Посилання відповідача на внесені зміни до положень статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» та відмова позивачу в перерахунку пенсії на підставі п.5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 року № 213-УІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення, є необгрунтованими, адже не підлягають застосуванню нові положення законодавства до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності і таке застосування норм права суперечить вимогам ч. 1 ст. 58 Конституції України.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26 вересня 2013 року у справі № К/800/12309/13.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надані докази, які є у справі, були оцінені судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об`єднаного Управління Пенсійного Фонду України Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Доводи відповідача спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 9, 11, 17, 71, 94, 158-163, КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії по втраті годувальника, на підставі довідки Прокуратури Черкаської області №18/205 вих.17 від 05.09.2017 року,

Зобов’язати Канівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальниказ розрахунку 60% від суми заробітної плати ОСОБА_2 міжрайонного прокурора прокуратури Черкаської області відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991 року ( зі змінами внесеними до Закону України № 2663-ІІІ від 12.07.2001року) на підставі довідки прокуратури Черкаської області №18/205 вих.17 від 05.09.2017 року про складові заробітної плати, що подається для перерахунку пенсії прокурорським працівникам з 01.10.2017 року без обмеження її граничного розміру, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії, починаючи з 01.10.2017 року, перерахувавши її на його особистий рахунок .

Судовий збір віднести за рахунок держави..

Постанова суду підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Уразі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий підпис Г . С . Русаков

з оригіналом згідно: оригінал зберігається при матеріалах справи № 697/2560/17

Головуючий Г.С. Русаков