
Кримінальне провадження № 629/1046/17
Номер провадження 1-кп/629/209/17
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.12.2017 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Попова О.Г.,
секретаря судового засідання - Габор В.В.,
за участю прокурора - Іванчака А.О.,
захисника - Остапенко С.Ю.,
обвинуваченого - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження відносно:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт.Краснопавлівка Лозівського району Харківської області, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, не працюючого, не військовозобов'язаного, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимий:
- 01.06.2016 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.ст.190 ч.1, 185 ч.2 КК України, із застосуванням ст. 70 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;
- 20.09.2016 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.186 ч.2 КК України, із застосуванням ст. 70 ч.4 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 3 роки,
за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України,
В С Т А Н О В И В:
08.03.2017р. близько 19.10 год. ОСОБА_2 перебував на ділянці місцевості біля будинку №9 на мікрорайоні в смт. Краснопавлівка Лозівського району Харківської області, повз який проходив за своїми справами. В цей час він випадково зустрів там малознайому йому ОСОБА_3, яка поверталася з гостей до себе додому. ОСОБА_2 спитав у ОСОБА_3, котра година, на що ОСОБА_3 дістала з кишені своєї куртки мобільний телефон «Nоkіа» Х300, подивилась котрий час, повідомила це ОСОБА_2 та сховала телефон собі в кишеню. Після цього у ОСОБА_2 раптово виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливого мотиву та з метою обернення чужого майна на свою користь, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_2, скориставшись відсутністю поблизу сторонніх осіб та тим, що потерпіла ОСОБА_3, починаючи рухатись з місця їх зустрічі, похитнулася, зблизився з нею, підтримав її рукою за лікоть, а іншою рукою непомітно для ОСОБА_3 таємно викрав з її кишені мобільний телефон «Nоkіа» Х300 вартістю 344 гривні, з яким з місця події зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду на вищевказану суму.
Потерпіла ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій зазначила, що претензій до обвинуваченого не має. Раніше під час допиту в суді пояснила, що 08.03.2017р. близько 19.00 год. зустріла на вулиці ОСОБА_2, який спитав у неї про те, котра була година. Вона дістала з кишені своєї куртки мобільний телефон, подивилась котрий час, повідомила це ОСОБА_2 та сховала телефон собі в кишеню. Починаючи рухатись з місця їх зустрічі, вона похитнулася, ОСОБА_2 підтримав її. Метрів через 7 вона виявила відсутність у кишені мобільного телефону, про що через деякий час розповіла ОСОБА_4. Останній повідомив їй про те, що до нього приходив ОСОБА_2 та показував йому мобільний телефон.
Обвинувачений ОСОБА_2 винним себе визнав повністю та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв інкримінований йому злочин при зазначених обставинах. Щиросердно розкаявся у скоєному ним злочині.
Також в судовому засіданні були досліджені наступні докази:
- протокол огляду місця події від 09.03.2017 року, під час проведення якого у ОСОБА_2 вилучено мобільний телефон «Nоkіа» Х300;
- постанова про призначення судово-товарознавчої експертизи від 10.03.2017р.;
- висновок товарознавчої експертизи № 1298 від 20.03.2017р., відповідно до якого ринкова вартість мобільного телефону «Nоkіа» Х300 без урахування вартості комплектних аксесуарів, на момент скоєння злочину, тобто станом на 08.03.2017р., на вторинному ринку складає 344 грн. 00 коп.;
- протокол проведення слідчого експерименту від 24.03.2017р. з фототаблицями, під час якого ОСОБА_2 у службовому кабінеті Лозівського ВП ГУНП в Харківській області пояснив та показав механізм скоєння ним крадіжки мобільного телефону;
- постанова про визнання та приєднання до матеріалів речових доказів, а саме мобільного телефону «Nоkіа» Х300 з сім-картою оператора мобільного зв'язку «МТС Україна»;
- зберігальна розписка про отримання потерпілою ОСОБА_3 мобільного телефону «Nоkіа» Х300.
Даючи оцінку наведеним вище доказам у їх сукупності, суд вважає, що вони відповідають фактичним обставинам у справі, узгоджуються між собою, взаємно доповнюючи один одного, здобуті слідством з дотриманням порядку, встановленого кримінально-процесуальним законодавством і сумнівів в їх достовірності не викликають, а тому з їх урахуванням, на підставі аналізу цих доказів, суд приходить до висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена і дає підстави для винесення обвинувального вироку відносно останнього.
Дії ОСОБА_2суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України, обвинуваченийОСОБА_2 скоїв тяжкий злочин.
Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він раніше судимий, вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку, не працює, не одружений, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, з 2009 року по 2014 рік перебував на обліку з діагнозом соціалізований розлад поведінки, за місцем реєстрації характеризується формально позитивно.
Відповідно до висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 27.11.2017р. ОСОБА_2 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі дисоціального розладу особистості. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_2 перебував у стані вищевказаного хронічного психічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_2 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття у скоєному.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого ст. ст. 69, 69-1, 75 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує дані, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшуючу вину обставину, конкретні обставини справи, та вважає, що виправлення обвинуваченого можливе лише в місяцях позбавлення волі.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 раніше судимий 20.09.2016 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.186 ч.2 КК України, із застосуванням ст.70 ч.4 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 3 роки, та скоїв новий злочин в період іспитового строку, то відповідно до ч.1 ст.71 КК України, суд до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднує обвинуваченому не відбуту частину покарання за попереднім вироком.
Відповідно до ст.ст. 176-178, 183 КПК України, суд вважає залишити ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Харківської установі виконання покарань № 27 до вступу вироку в законну силу, в зв'язку з винесенням судом обвинувального вироку та запобіганням спробам переховуватись від суду.
Строк відбуття покарання для обвинуваченого ОСОБА_2 відраховувати з дня фактичного затримання його співробітниками поліції та складання протоколу затримання.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, суд зараховує у строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_2 строк його попереднього ув'язнення в межах даного кримінального провадження.
Відповідно до ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 1298 від 20.03.2017 року в сумі 263,88 грн.
Цивільний позов не заявлено.
Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд -
У Х В А Л И В:
Визнати ОСОБА_2винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України,за сукупністю вироків до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20.09.2016 року у вигляді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 5 (п'яти) років 1 місяця позбавлення волі.
Залишити раніше обраний судом запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою в умовах Харківської установи виконання покарань № 27, до вступу вироку в законну силу.
Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2відраховувати з дня фактичного затримання його правоохоронними органами, а саме з 24.03.2017 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону із змінами, внесеними згідно із Законом від 26.11.2015 року №838-VIIІ) зарахувати ОСОБА_2у строк відбуття покарання строк його попереднього ув'язнення в межах даного кримінального провадження, а саме в період з 24 березня 2017 року по 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону із змінами внесеними згідно із Законом від 18 травня 2017 року № 2046-VIII, який набрав чинності 21 червня 2017 року), зарахувати ОСОБА_2у строк відбуття покарання строк його попереднього ув'язнення в межах даного кримінального провадження, а саме в період з 21 червня 2017 року до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 1298 від 20.03.2017 року в сумі 263,88 грн. (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).
Речові докази: мобільний телефон «Nоkіа» Х300, переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_3 - залишити останній.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим який знаходиться під вартою, в той же строк, з дня отримання копії даного вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Суддя: О.Г. Попов
Судове рішення № 71103565, Лозівський міськрайонний суд Харківської області було прийнято 18.12.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 629/1046/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: