Постанова № 7110343, 09.12.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2009 р.                                                                       справа № 2а-15499/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Христофорова А.Б.

при секретарі                                                  Аржанові А.С.

за участю представників позивача                                        Кухарчук М.В., Бузовської Д.В.,

представників відповідача                                                  Черних Г.Г., Романіка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Центральна збагачувальна фабрика „Фомінська” до Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000102341/3/666 від 09.09.2009 з податку на додану вартість за основним платежем 31620 грн., штрафними санкціями 15810 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Центральна збагачувальна фабрика „Фомінська” звернулася до суду з адміністративним позовом до Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000102341/3/666 від 09.09.2009 з податку на додану вартість за основним платежем 31620 грн., штрафними санкціями 15810 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 14.09.2009 ним було отримано спірне податкове повідомлення – рішення, з яким не погоджується з огляду на наступне. Позивач посилається на п.п. 1.32 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” та зазначає, що у межах господарської діяльності ним було укладено з ТОВ „Універсал – Стиль” договір № 07-05 УТ-08 від 20.05.2008. Відвантаження вугільної продукції відбувалось у вагонах, в п. 4 вказаного договору було визначено граничні показники якості для приймання продукції покупцем.

При прийманні вугілля були виявлені розбіжності між посвідченнями якості ДП „ЦЗФ „Шахтарська” та показниками якості, визначеними в лабораторіях споживача при прийманні вугільної продукції. При цьому покупець наполягав на поверненні вугільної продукції на підставі п. 2.6 Договору № 07-05 УТ-08 від 20.05.2008, розірванні договору та відшкодуванні витрат.

Позивач вказує на приписи п.п 5.4.3 п. 5.4 ст. 5 Закону відповідно до якого до складу валових витрат відносяться будь – які витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні зміни товарів, проданих платником податку, вартість яких не компенсується за рахунок покупців таких товарів, але не більше від суми, яка відповідає рівню гарантійних замін, прийнятих (оприлюднених) платником податку, але не вище 10% від сукупної вартості таких товарі, що були продані, та по яких не закінчився строк гарантійного обслуговування.

Отже, вважає позивач, повернення вугільної продукції було здійснено відповідно до п.п. 5.4.3 Закону і є гарантійним зобов’язанням Продавця щодо заміни товару або розірвання договору та відшкодування заподіяних Покупцю збитків.

Крім того, позивач зазначає, що в порушення приписів наказу Держкомпідприємництва „Про затвердження форми та порядку ведення Журналу відвідання суб’єктів підприємницької діяльності контролюючими органами” № 18 від 10.08.98 та наказу ДПА України „Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства” № 327 від 10.08.2005 інспектор Шабаліна О.А. не значилась у направленнях на перевірку. До того ж на думку позивача, акт про результати планової виїзної перевірки було підписано особами, які не приймали участь у проведенні перевірки. З огляду на викладене, позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000102341/3/666 від 09.09.2009.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили задовольнити в повному обсязі.

Відповідач не погодився з адміністративним позовом та надав письмові заперечення, відповідно до яких зазначив, що відділом проведення податкового аудиту платників податків управління податкового контролю юридичних осіб проведено планову виїзну перевірку ТОВ „ЦЗФ „Фомінська” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 по 30.09.2008 за результат тами якої складено акт від 20.02.2009 № 172/23-2/32299499.

Перевіркою встановлено, що між ТОВ „ЦЗФ „Фомінська” та ТОВ „Універсал – Стиль” було укладено договір 07-05 УТ-08 від 20.05.2008 на постачання вугілля. Вугілля постачається партіями на умовах FCA (залізнична станція вантажовідправника).

На виконання умов договору Позивач відвантажив 1331,6 тон вугілля марки „АШ” на суму 548531,46 грн. у т.ч ПДВ 91421,91 грн. відповідно до квитанцій про прийом багажу одержувач та платник ВАТ „Центренерго” Трипільська ТЕС. При прийманні вантажу на станції Трипілля – Дніпровське Південно – Західної залізниці 05.06.08 було встановлено нестачу вугілля у кількості 15,2 тон внаслідок чого ВАТ „Центренерго” Трипільська ТЕС відмовило у прийманні вугілля. ТОВ „Універсал – Стиль” повернуло на адресу ТОВ „ЦЗФ „Фомінська” 1331,6 т. Вугілля

Позивачем у 3 кварталі 2008 року до складу валових витрат віднесено суму витрат 158097,53 грн. та включено до податкового кредиту 31619,51 грн. ПДВ відповідно до податкової накладної від 31.07.2008 № 3107, отриманої від ТОВ „Універсал – Стиль” (зміст операції – залізничний тариф від станції Постніково Донецької залізниці до станції Трипілля – Дніпровське Піденно – Західної залізниці та від станції Трипілля – Дніпровське до станції Постніково.

Відповідач посилається на приписи Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” та Закону України „Про податок на додану вартість” і зазначає, що витрати, пов’язані з відшкодування збитків покупцям за повернення товарів не передбачають їх використання у подальшій господарській діяльності, а тому не повинні включатися до валових витрат. В зв’язку з цим, Відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, просили відмовити у повному обсязі.

Розгляд справи здійснювався із застосуванням звукозаписувального цифрового пристрою „Камертон”.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та наданих заперечень, встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Центральна збагачувальна фабрика „Фомінська” зареєстрована виконавчим комітетом Шахтарської міської ради 05.05.2003 за № 12651050003000026, код ЄДРПОУ 32299499 та є юридичною особою (а.с. 100-113)

Працівниками Шахтарської ОДПІ з 28.01.2009 по 17.02.2009 було проведено планову виїзну перевірку ТОВ „ЦЗФ „Фомінська” з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 30.09.2008, за результатами якої складено акт від 20.02.2009 № 172/23-2/32299499 (а.с. 9-36) встановлено, зокрема, порушення п.п 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, в зв’язку з чим прийнято податкове повідомлення – рішення від 05.03.2009 № 0000102341/0/148 (а.с. 38).

Позивач не погодився із податкове повідомлення – рішення від 05.03.2009 № 0000102341/0/148 та оскаржив його до Шахтарської ОДПІ. (а.с. 39-42) Рішенням від 08.04.2009 № 3368/10/25-013-3 Шахтарська ОДПІ залишила податкове повідомлення – рішення від 05.03.2009 № 0000102341/0/148 без змін, а скаргу без задоволення (а.с. 43-47), в зв’язку з чим було прийнято податкове повідомлення – рішення від 08.04.2009 № 0000102341/1/242. (а.с. 48) Позивач подав скаргу від 24.04.2009 № 74 до ДПА у Донецькій області (а.с. 49-53). Рішенням від 19.06.2009 № 10648/10/25-013-5 ДПА у Донецькій області залишила без змін попередні податкові повідомлення – рішення, а скаргу позивача без задоволення (а.с. 54-57) в зв’язку з чим було прийнято податкове повідомлення – рішення від 23.06.2009 № 0000102341/2/492 (а.с. 58). Позивач не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями – рішеннями оскаржив їх листом від 03.07.2009 № 100 до ДПА України (а.с. 59-63). Рішенням від 03.09.2009 № 8619/6/25-0115 ДПА України залишило без змін попередні податкові повідомлення – рішення, а скаргу Позивача без задоволення (а.с. 65-67), в зв’язку з чим Шахтарською ОДПІ було прийнято спірне податкове повідомлення – рішення від 09.09.2009 № 0000102341/3/666 (а.с. 37).

Відповідно до висновків акту перевірки від 20.02.2009 № 172/23-2/32299499 працівниками Шахтарської ОДПІ встановлено порушення п.п 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” в результаті чого завищено в рядку 18.2 „від’ємне значення податку на додану вартість„ у сумі 31620 грн. у т. Ч за липень 2008 року у сумі 31620 грн.; занижено рядок 27 „сума ПДВ, що підлягає сплаті” у сумі 31620 грн. у т.ч. за серпень 2008 у сумі 31620 грн.

В акті перевірки працівниками Шахтарської ОДПІ зазначено, що при прийманні вантажу на станції Трипілля – Дніпровське Південно – Західної залізниці 05.06.2008 року встановлено нестачу вугілля у кількості 15,2 тон по залізничним вагонам № 65249849 та № 66031535 (квитанція про приймання вантажу № 502955383 від 24.05.2008) в результаті чого ВАТ „Центренерго” Трипільської ТЕС відмовлено в прийманні вугілля відправленого ТОВ „ЦЗФ „Фомінська” за всіма залізничними квитанціями про приймання вантажу, всього 6 штук по 20 залізничним вагонам – вугілля 1316,4 тон (сторінка акту 33).

Судом встановлено, що між ТОВ „ЦЗФ „Фомінська” (постачальник) та ТОВ „Універсал – Стиль” (покупець) було укладено договір № 07-05УТ-08 про постачання вугільної продукції від 20.05.2008. (а.с. 68-75) Відповідно до п. 1.1 умов Договору Постачальник зобов’язується передати (поставити) у власність Покупця вугільну продукцію в кількості, у строки, за ціною і з якісними характеристиками, погодженими Сторонами в цьому Договорі.

Згідно п. 3.1 Договору, вугілля постачається партіями залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах FCA (залізнична станція Вантажовідправника за реквізитами, вказаним в Додатку № 1 до цього Договору. Датою поставки вважається дата штампа станції відправлення, відповідно до п. 3.8 Договору.

Згідно Додатку № 1 від 20.05.08 до Договору № 07-05УТ-08 Вантажоотримувачем за Договором є Трипільська ТЕС ВАТ „Центренерго”. Залізнична станція призначення – Трипілля Дніпровське, Південно – Західної залізної дороги. Вантажовідправник - ТОВ „ЦЗФ „Фоміська”, станція відправлення – Постніково Донецької залізниці. (а.с. 76)

Суд зазначає, що дійсно по залізничних вагонах № 65249849 та № 66031535 була виявлена нестача вугілля, що підтверджується комерційними актами від 06.06.2008 БН 756952/33 та БН 756951/32 (а.с. 183,184), квитанцією про приймання вантажу № 502955383 від 24.05.2008. Разом з тим, повернення вугільної продукції за договором № 07-05УТ-08 від 20.05.2008 відбулась в зв’язку із невідповідністю якісних показників вугілля за поставленими вагонами, що підтверджується телеграмами Трипільської ТЕС 29.05.08., 02 – 04.06.08.,(а.с. 84), листами ТОВ „Універсал – Стиль” від 29.05.08., 03 – 04.06.08 (а.с. 85-87)

Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2008 року (а.с. 155-156) Позивачем до складу податкового кредиту віднесено суму 31619,51 грн. за податковою накладною № 3107 від 31.07.2008 (а.с. 159), виданою ТОВ Універсал – Стиль”. Віднесення зазначеної суми до податкового кредиту підтверджується також Додатком № 5 до податкової декларації з ПДВ „Розшифровка податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів” (а.с. 158).

При цьому у податковій накладній № 3107 від 31.07.08 в графі 3 „Номенклатура поставки товарів (робіт, послуг) продавця зазначені послуги – перевезення вантажу від ст. Постніково Донецької залізниці до ст. Трипілля – Дніпровське, Залізничний тариф за переадресування вагонів, За користування вагонами, За перевезення вантажу, Маневрові роботи, усього – 158097,53 грн. у тому числі ПДВ – 31619,53 грн.

Відповідно до п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону передбачено обов’язок платника податку надати покупцю податкову накладну із заповненням реквізитів, вказаних у цьому пункті. Відповідно до п.п 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Разом з тим позивачем не надано доказів існування господарських правовідносин між ТОВ „ЦЗФ Фомінська” та ТОВ „Універсал – Стиль” в контексті здійснення поставок вугілля залізницею, не надано доказів сплати ТОВ „ЦЗФ Фомінська” залізничного тарифу на користь ТОВ „Універсал – Стиль”, а також не надано первинних документів, зокрема залізничних накладних, виписаних ТОВ „Універсал – Стиль” в адрес ТОВ „ЦЗФ Фомінська” в межах виконання Договору № 07-05УТ-08 від 20.05.2008.

В судовому засіданні представник позивача пояснила, що витрати по доставці вугільної продукції сплачував Ванажоотримувач – Трипільська ТЕС ВАТ „Центренерго”. Це підтверджується також положеннями Договору № 07-05УТ-08 від 20.05.2008 відповідно до п.п 3.1 п. 3 якого визначено, що вугілля постачається партіями залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах FCA (залізнична станція Вантажовідправника за реквізитами, вказаним в Додатку № 1 до цього Договору.

Отже, суд вважає, що в даному випадку ТОВ „Універсал – Стиль” були виставлені збитки ТОВ „ЦЗФ Фомінська” в частині зайво сплачених коштів у розмірі 158097,53 грн. за залізничний тариф в зв’язку з поверненням вугільної продукції, а тому суд вважає, що відсутні правові підстави для видання податкової накладної від 31.07.2008 № 3107.

Відповідно до п.п 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що фактичної сплати витрат (залізничного тарифу) на перевезення вантажу (вугільної продукції) від ст. Постніково Донецької залізниці до ст. Трипілля – Дніпровське та від ст. Трипілля – Дніпровське до ст. Постніково з боку ТОВ „ЦЗФ Фомінська” на користь ТОВ „Універсал – Стиль” не здійснювалося. Заборгованість ТОВ „ЦЗФ Фомінська” перед ТОВ „Універсал – Стиль” у сумі 189717,04 грн. за залізничний тариф та послуги з переадресування вагонів були погашені шляхом заліку зустрічних вимог відповідно до акту від 20.11.2008 та шляхом переведення боргу на інше підприємство відповідно до договору № 3 від 02.01.2009.

З огляду на зазначене, суд вважає, що підстави виникнення права на податковий кредит, передбачені приписами п.п 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону відсутні, адже фактичного розрахунку за послуги на час видання податкової накладної не було, а видана податкова накладна від 31.07.2008 № 3107 на думку суду не може засвідчувати факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Суд також не приймає посилання Позивача на п.п 5.4.3 п. 5.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” в частині віднесення до валових витрат, витрати по гарантійній заміні товарів в зв’язку з тим, що фактичної заміни вугільної продукції не відбувалося. Вона була повернута Позивачу в зв’язку з невідповідністю якісним показникам, та за твердженням представника Позивача була реалізована іншим покупцям у червні 2008 року.

Щодо посилань Позивача на порушення працівниками Відповідача приписів наказу Держкомпідприємництва „Про затвердження форми та порядку ведення Журналу відвідання суб’єктів підприємницької діяльності контролюючими органами” № 18 від 10.08.98 та наказу ДПА України „Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства” № 327 від 10.08.2005 суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що посадові особи Шахтарської ОДПІ були допущені до проведення планової перевірки про що свідчить отримання Позивачем направлень на перевірку № 52 від 28.01.2009 та № 99 від 11.02.2009 (а.с. 92-93). Акт від 20.02.2009 № 172/23-2/32299499, складений за результатами перевірки Позивача підписаний та отриманий керівником підприємства М.С. Буркацьким особисто 20.02.2009 року.

Відповідно до ст. 6 КАС України кожному гарантується право на захист його права, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом. Зазначене право визначає міру можливої поведінки будь – якої особи, яка на власний розсуд визначає спосіб захисту свого права. Тобто, особа може захистити право, яке на її думку порушено, будь – яким способом, встановленим чинним законодавством.

Статтею 104 КАС України визначено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушене її права, свободи чи інтереси.

За змістом зазначених статей будь – яка особа не обмежена в своєму праві на звернення до суду за захистом, але саме по собі звернення до адміністративного суду за захистом не означає, що суд зобов’язаний надати такий захист. За для того, щоб судовий захист був наданий, суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу чи інтерес, про захист яких вона просить, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно – правових відносинах.

Виходячи із мети адміністративного судочинства – відновлення порушених прав, свобод та інтересів від порушень з боку органів державної влади, суд при вирішенні питання про надання судового захисту має встановити чи вчинялися особою, право якої порушено, інші засоби захисту права та чи будуть відновлені порушені права особи рішенням суду.

Відповідно до п. 5.2 ст. 5 ЗУ „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.

Отже, Позивачем здійснено захист своїх порушених прав шляхом подання адміністративного позову до суду з питань оскарження податкового повідомлення-рішення № 0000102341/3/666 від 09.09.2009 про нарахування податкового зобов’язання.

До того ж, матеріалами справи спростовується твердження позивача про те, що акт підписаний особами, які не приймали участь у проведенні перевірки, адже особи, які підписали акт значаться як перевіряючи у направленнях на перевірку, вручених позивачу.

На підставі викладеного, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 71 КАС України відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Центральна збагачувальна фабрика „Фомінська” до Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000102341/3/666 від 09.09.2009 з податку на додану вартість за основним платежем 31620 грн., штрафними санкціями 15810 грн. задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Центральна збагачувальна фабрика „Фомінська” до Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000102341/3/666 від 09.09.2009 з податку на додану вартість за основним платежем 31620 грн., штрафними санкціями 15810 грн. – відмовити у повному обсязі.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 09 грудня 2009 року в присутності представників сторін. Повний текст постанови буде складений та підписаний 14 грудня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Христофоров А.Б.