
СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Шевченка, 41-а, смт Семенівка, Полтавська область, 38200
тел. (05341) 9-17-39, факс (05341) 9-17-39, 9-15-37
Справа №547/703/17
Провадження №1-кп/547/87/17
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2017 року смт. Семенівка, Полтавська область
Семенівський районний суд Полтавської області у складі
головуючого судді В.Ф.Харченка,
за участі секретаря судового засідання К.А.Вареник,
учасники судового провадження:
прокурор С.О.Гнатенко,
обвинувачений ОСОБА_1,
представник персоналу органу пробації ОСОБА_2,
потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_1, народився 02.08.1973 у с. Крива Руда, Семенівського району, Полтавської області, зареєстрований і проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працює, розлучений, перебуває у фактичних шлюбих відносинах із ОСОБА_4, має на утриманні неповнолітню дочку ОСОБА_5, яка народилася 01.03.2011, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимий,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 121 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 13.06.2017 приблизно о 13:00 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у якості пасажира в салоні автомобіля НОМЕР_1, зеленого кольору, який належить на праві власності ОСОБА_6 та перебуває у фактичному володінні ОСОБА_3, що стояв біля магазину "Фортуна" за адресою: вул. Шевченка, 19, смт. Семенівка, Семенівський район, Полтавська область, яким фактично керував ОСОБА_7, маючи прямий умисел, спрямований на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний умисел, без згоди ОСОБА_3 і ОСОБА_7, ключем, який знаходився у замку запалення, привів у дію двигун вказаного автомобіля та їздив ним по території Семенівського району, Полтавської області, таким чином розпорядившись транспортним засобом на власний розсуд. У результаті вчиненого діяння потерпілому ОСОБА_3 заподіяна майнова шкода у розмірі 73120 грн.
Зазначеними діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 289 КК України незаконне заволодіння транспортним засобом (вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у користувача всупереч його волі).
Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 30.06.2017 близько 20:00 год., знаходячись за місцем свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на ґрунті сімейної сварки зі своєю співмешканкою ОСОБА_4, маючи умисел, спрямований на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний умисел, із достатньою силою наніс останній металевою частиною штикової лопати із дерев'яним держаком не менше шести ударів в область голови та спини.
Згідно висновку експерта № 68 від 18.07.2017 ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_4 такі тілесні ушкодження: перелом 8-го ребра зліва, лівосторонній пневмоторакс, підшкірна емфізема, садно тулубу, рублена рана голови, синці м'яких тканин голови. В сукупності вказані тілесні ушкодження кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження як небезпечні для життя в момент їх спричинення.
Зазначеними діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.1ст.121 КК України умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Учасники судового провадження не оспорюють обставини, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні та які викладено в обвинувальних актах. Судом з'ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставини, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.
Відтак суд, роз'яснивши прокурору, обвинуваченому, потерпілій ОСОБА_4, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, розяснивши положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд цього кримінального провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження всіх доказів щодо обставин кримінального провадження, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням доказів щодо особи обвинуваченого, речових доказів, процесуальних витрат, дослідженням досудової доповіді.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 провину у своїх діяннях визнав повністю, шкодує про вчинене, обвинувальні акти правильно відображають його дії, вилучений автомобіль вже повернуто, допомагав співмешканці у лікуванні.
Потерпіла ОСОБА_4 підтвердила примирення з ОСОБА_1, просить його суворо не карати.
ОСОБА_8ОСОБА_1 є здоровим, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, не працює, проживає із ОСОБА_4 і дочкою ОСОБА_5.
За зазначених обставин, суд вважає встановленою і доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 121 КК України та підлягає покаранню за їх вчинення.
Згідно досудової доповіді ризик вчинення повторного кримінального правопорушення є високим, ризик небезпеки для суспільства є середнім.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Обставиною, яка обтяжує покарання, є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного спяніння.
При призначенні обвинуваченому покарання суд, згідно з вимогами ст.65 ККУкраїни враховує межі, установлені у санкціями частин статей Особливої частини ККУкраїни, що передбачає відповідальність за вчинені злочини; положення Загальної частини КК України; ступінь тяжкості вчинених злочинів; особу винного; обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, досудову доповідь.
Зважаючи на вказані обставини у їх сукупності суд вважає, що покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових злочинів має бути призначене у виді позбавлення волі за вчинення кожного із зазначених злочинів, а остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим зі звільненням від призначеного покарання з іспитовим строком згідно ст.ст. 75, 76 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілими не предявлено.
Питання про долю речових доказів вирішити відповідно ч.9 ст.100 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з обвинуваченого на користь держави 395,48грн витрат на залучення експерта.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався, клопотання про обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого не подано.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 371, 373 376, 392 395, 532 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України, за якими призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 289 КК України у виді трьох років позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 121 КК України у виді пяти років позбавлення волі;
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання ОСОБА_1 пять років позбавлення волі.
Відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік, якщо протягом іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки:
1) періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
4) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).
Речові докази: автомобіль НОМЕР_1 залишити потерпілому ОСОБА_9, штикову лопату з дерев'яним держаком знищити, компакт-диск зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області, одержувач УДКСУ у Семенівському районі Полтавської області, код ЄДРПОУ 37541502, код бюджетної класифікації 24060300 "Інші надходження", рахунок 31119115700442, МФО 831019,) 395,48 грн процесуальних витрат на залучення експерта.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги через Семенівський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя В.Ф.Харченко
Судове рішення № 71101997, Семенівський районний суд Полтавської області було прийнято 19.12.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 547/703/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: