Постанова № 71101827, 07.12.2017, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Справа № 554/8195/17

Номер провадження 2а/554/591/2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.12.2017 року м. Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави у складі :

головуючого – судді - Січиокно Т.О.

за участю: секретаря - Ромахової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Шевченківської районної у м.Полтава ради, ОСОБА_2 по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, треті особи: Департамент праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, Державна казначейська служба України про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити дії, стягнення недорахованої щорічної одноразової грошової допомоги, -

в с т а н о в и в:

у жовтні 2017 року позивач звернувся до суду із вказаним вище адміністративним позовом та, з урахуванням зменшених позовних вимог, просить суд:

- визнати дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Шевченківської районної у м.Полтава ради протизаконними в частині недорахування та недоплати йому щорічної разової грошової допомоги до 5 – го травня як інваліду війни 1 групи;

- зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Шевченківської районної у м.Полтава ради здійснити доплати на його користь частини недорахованої щорічної одноразової допомоги до 5 травня як інваліда 1 групи за 2017 рік у сумі 8970 грн. та передати розпорядження до ОСОБА_2 по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в Полтавській області на виплату.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що він є інвалідом війни першої групи та знаходиться на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення у виконкомі Шевченківської районної у м.Полтава раді. Згідно з частиною п’ятою статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» йому повинна надаватися щорічна одноразова грошова допомога до 5 Травня як інваліду першої групи в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком, який з урахуванням частини першої ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність: з 1 травня – 1247 грн. Отже розмір такої допомоги повинен повинен складати 13120 грн., виходячи з розрахунку 10 * 1247 грн. = 12470 грн. Однак, Управління праці та соціального захисту населення виконкому Шевченківської районної у м.Полтава 19.04.2017 року виплатило шляхом зарахування на банківську картку 3500 грн., а отже недоотримана ним сума становить 8970 грн.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала, наполягала на його задоволенні з підстав, викладених у ньому.

Представник Управління праці та соціального захисту населення виконкому Шевченківської районної у м.Полтава ради ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечила проти задоволення позову та пояснила, що виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 Травня у Полтавській області проводить ОСОБА_2 по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області.

Представник ОСОБА_2 по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив проти задоволення позову та пояснив, що Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. У зв’язку з цим Кабінетом Міністрів України на виконання зазначених приписів законодавства та Бюджетного кодексу України було прийнято постанову від 05.04.2017 року № 223 «Про деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», а ОСОБА_2 по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області у повному обсязі на виконання ст. 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» у повному обсязі та в обов’язковому порядку виконано вищевказану постанову шляхом фінансування допомоги 19.04.2017 року ОСОБА_1 за 2017 року, кошти зараховано на вкладний рахунок в ПАТ КБ «Приватбанк».

Треті особи: Департамент праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, Державна казначейська служба України у судове засідання не з’явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку:

ОСОБА_1 має статус ветерана війни – інваліда першої групи та перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення виконкому Шевченківської районної у м.Полтававідповідно до ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", що підтверджується посвідченням серії ААБ № 044389 від 05.09.2013 року.

ОСОБА_1 має право на отримання щорічної разової грошової допомоги як ветеран – інвалід війни першої групи до 5 – го травня відповідно до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем ОСОБА_2 по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" № 223 від 05.04.2017 ОСОБА_1 здійснено виплату позивачу у 2017 році одноразової грошової допомоги як ветерану війни – інваліду першої групи у розмірі 3500 грн.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Відповідно до п. 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру грошової допомоги ветеранам війни до 5 травня слід керуватись постановами Кабінету Міністрів України, оскільки Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та нормами Бюджетного кодексу України дозволено визначати розмір допомоги Кабінету Міністрів України.

У 2017 році Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 05.04.2017 р. № 223 «Про деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", якою встановлено, що у 2017 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Закону України «Про жертви нацистських переслідувань", здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій, які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад, які перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), інвалідам війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 3500 гривень; II групи - 3100 гривень; III групи - 2700 гривень.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 95 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Нормативно-правові акти, які видані Кабінетом Міністрів України в межах своїх повноважень, підлягають обов'язковому застосуванню судами під час вирішення справ про соціальний захист громадян.

Так, у рішенні № 3-рп від 25.01.2012 р. Конституційний Суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 ст. 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Отже, Конституційний Суд України визнав конституційним регулювання Кабінетом Міністрів України розміру соціальних виплат та допомог, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, внаслідок чого, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Із урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що у 2017 році виплата позивачеві щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як інваліду війни, правомірно здійснена в порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.

При цьому, судом встановлено, що виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у Полтавській області проводить ОСОБА_2 по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, а не Управління праці та соціального захисту населення виконкому Шевченківської районної у м.Полтава ради.

ОСОБА_2 по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській областіздійснено виплату позивачеві допомоги до 5 травня у розмірі 3500 грн., а отже він діяв відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 р. № 223, на підставі та у межах повноважень та згідно норм діючого законодавства.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.6-14,71,159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Шевченківської районної у м.Полтава ради, ОСОБА_2 по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, треті особи: Департамент праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, Державна казначейська служба України про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити дії, стягнення недорахованої щорічної одноразової грошової допомоги - залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Октябрський районний суд м.Полтава шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а особою, яка не була присутня у судовому засіданні під час її проголошення в той же строк з часу отримання її копії. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Т.О. Січиокно

Повен текст постанови виготовлено судом 12 грудня 2017 року.