Постанова № 71098137, 19.12.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді: Онищенко О.І.

суддів: Губар В.С., Кузюри Л.В.

при секретарі: Бивалькевич Т.В.

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк»

Відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2

Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_2

На ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 листопада 2017 року (суддя Карапута Л.В.), постановлену об 11 год. 44 хв. у місті Чернігові, повний текст складено 23 листопада 2017 року,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2012 року ПАТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором BL 4309 від 02 червня 2008 року в розмірі 2 408 485 грн 02 коп. Свої вимоги позивач обгрунтовував тим, що на підставі вказаного договору та додаткової угоди до нього позичальник отримав кредитні кошти в розмірі 170 000 доларів США із сплатою 14% річних з кінцевим терміном повернення до 1 червня 2028 року. За умовами кредитного договору між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № BL 4309- П1 від 02 червня 2008 року. ПАТ «Універсал Банк» вказувало, що в порушення зобов’язань, визначених кредитним договором, ОСОБА_1 не сплачено плату за користування кредитом (процентів), в зв’язку з чим на день подачі позову у нього виникла заборгованість, яка складається з: прострочена заборгованість по сумі кредиту 1 352 829 грн 97 коп., за відсотками – 188 924 грн 71 коп., підвишені відсотки – 866 730 грн 35 коп., а всього разом 2 408 485 грн 02 коп., які позивач і просив стягнути в солідарному порядку з позичальника та поручителя.

Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 вересня 2012 року позов задоволено.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 лютого 2015 року за заявою ПАТ «Універсал Банк», ухвалено видати дублікат виконавчого листа по справі №2506/1561/2012 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь банку 2 408 485 грн 02 коп. заборгованості за кредитним договором та по 1609 грн 50 коп. судових витрат з кожного; поновлено ПАТ «Універсал Банк» пропущений строк для пред’явлення до примусового виконання зазначеного виконавчого листа.

У липні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про визнання дублікату виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що стягувач протягом року, починаючи з 25.02.2015 року по 24.02.2016 року включно мав право пред’явити дублікат виконавчого листа до примусового виконання, але в установлені законом строки цього не зробив. Крім того, заявник вказував, що постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження винесена на підставі виконавчого документа, який не відповідає вимогам Закону України « Про виконавче провадження» і не може бути пред’явлена до виконання.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 листопада 2017 року в задоволенні заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати зазначену ухвалу та прийняти нове судове рішення про задоволення заяви. Особа, яка подала апеляційну скаргу, посилається, що судом першої інстанції не в повній мірі з’ясовано обставини щодо пропуску строку звернення стягувача з дублікатом виконавчого листа до органів державної виконавчої служби. Крім того, ОСОБА_2 вказує, що дублікат виконавчого листа містить явні помилки і стягувач не звертався до суду для виправлення помилки у ньому.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції дійшов висновку, що стягувач не пропустив строк пред’явлення дублікату виконавчого листа до виконання, а наявність помилки у виконавчому документі не є підставою для його визнання таким, що не підлягає виконанню.

Такі висновки суду ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону.

По справі встановлено, що на виконання заочного рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 вересня 2017 року за заявою ПАТ «Універсал Банк» судом 25 жовтня 2012 року було видано виконавчі листи, у яких зазначено строк пред’явлення виконавчого листа до виконання – до 17 вересня 2013 року.

Згідно постанови головного державного виконавця Деснянського ВДВС Чернігівського МУЮ від 26 квітня 2013 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» 2 408 485,02 грн закінчено на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» (оскільки боржник працює в Державному підприємстві «Чорнобильський Спецкомбінат»), а виконавчий лист направлено до ВДВС Іванківського РУЮ (а.с.95).

Згідно відповіді Деснянського ВДВС Чернігівського МУЮ після направлення виконавчого документа за місцем отримання боржником доходу за належністю до ВДВС Іванківського РУЮ станом на 18 вересня 2014 року зазначений виконавчий документ повторно на виконання до відділу не надходив (а.с.96).

Згідно відповіді Управління ДВС Головного управління юстиції у Київській області на виконання до ВДВС Іванківського міжрайонного управління юстиції на виконання виконавчий документ надійшов 24 травня 2013 року. 27 травня 2013 року державним виконавцем на підставі п.8 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа); копія постанови та оригінал виконавчого документу направлено до Деснянського ВДВС Чернігівського МУЮ рекомендованим листом 05.06.2013 року. Одночасно повідомлено, що станом на 14 жовтня 2014 року вказаний виконавчий документ до відділу не надходив (а.с.98).

Оскільки оригінал виконавчого листа та постанова про повернення виконавчого листа стягувачу до ПАТ «Універсал Банк» не надходили, банк і звернувся до суду із заявою про видачу дубліката втраченого виконавчого листа та поновлення строку пред’явлення до виконання.

Дублікат виконавчого листа було видано Деснянським районним судом м. Чернігова 24 березня 2015 року (а.с.129-130).

Відповідно до ч.4 ст.369 ЦПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, повністю або частково у разі, якщо його було видано помилково або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Тобто, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, за наявності обставин, які виключають проведення виконавчих дій за виконавчим документом, і перелік таких обставин не є вичерпним.

ОСОБА_2 не надано доказів щодо відсутності його обов’язку погасити борг, як боржника перед ПАТ «Універсал Банк».

Статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) було передбачено річний строк пред’явлення виданого судом виконавчого листа до виконання.

Стягувачем в межах вказаного строку і було пред’явлено дублікат виконавчого листа до виконання до ВДВС Деснянського РУЮ, оскільки заяву ПАТ «Універсал Банк» про відкриття виконавчого провадження було зареєстровано виконавчою службою 30 березня 2015 року (а.с.144, 145), а 02 квітня 2015 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою, зокрема надано ОСОБА_2 строк до 09 квітня 2015 року для самостійного виконання рішення (а.с.146, 147).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що стягувач не пропустив строк пред’явлення дубліката виконавчого листа до виконання.

При цьому доводи особи, яка подає апеляційну скаргу, щодо пропуску строку звернення стягувача з дублікатом виконавчого листа до органів державної виконавчої служби, спростовуються матеріалами справи.

Частинами 1,2 ст. 369 ЦПК України визначено, що виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

Так, статтею 18 Закону України „Про виконавче провадження” (у редакції, чинній на час видачі дубліката виконавчого листа) передбачені вимоги до виконавчого документа, зокрема, за п.3 ч.1 у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

При цьому частиною 4 статті 369 ЦПК України передбачено можливість внесення виправлень до виконавчого листа.

Також згідно абзацу 6 пункту 21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 07.02.2014, № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" при невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 Закону про виконавче провадження, заявникові роз'яснюється право на звернення до суду, який видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність до закону. Зазначене питання вирішується судом на підставі статті 369 ЦПК, а якщо відсутні відповідні відомості в судовому рішенні - то відповідно до вимог статті 220 ЦПК.

Таким чином, допущені описки у виконавчому документі (у написанні ідентифікаційного номеру боржника та у назві місцезнаходження стягувача) не можуть бути підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки існує визначений порядок приведення виконавчого документа у відовідність до вимог закону.

Посилання ОСОБА_2, що судом не надано належної оцінки нормам права, на які він посилався як на підставу своїх вимог, не грунтуються на матеріалах справи, оскільки суд дав належну оцінку спірним правовідносинам і нормам права, які їх регулюють.

Також не заслуговують на увагу доводи заявника, що стягувач не оскаржував постанову Іванківського міжрайонного відділу ДВС у Київській області про відмову у відкритті виконавчого провадження і не звертався до суду для внесення виправлень у виконавчий документ, оскільки це є правом, а не обов’язком стягувача.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, ухвалу суду постановлено з додержанням норм процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 258, 263, 374, 375, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.