
Справа № 344/13905/17
Провадження № 1-кп/344/669/17
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2017 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі
головуючої-судді: Деркач Н.І.
секретаря: Струк Л.М.
з участю прокурора: Харуна Ю.В.
обвинуваченого: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом щодо
ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, уродженця та жителя: АДРЕСА_1, зареєстрованого: АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні двоє малолітніх дітей, непрацюючого, раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Злочин вчинено за наступних обставин.
29.07.2017 року о 20 год. 40 хв. ОСОБА_2, керував автомобілем марки «FIAT SCUDO», реєстраційний номер НОМЕР_2 та рухався проїзною частиною дороги вул. Галицька в напрямку мікрорайону «Пасічна», що в м. Івано-Франківську.
В цей час по нерегульованому пішохідному переході, який знаходиться на вул. Галицька, поряд із будинком №64 та позначений інформаційно-вказівними дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 «Пішохідний перехід» і дорожньою розміткою 1.14.1 «зебра» Правил порожнього руху, розпочали перетинати проїзну частину ділянки дороги пішоходи ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які рухалися з ліва на право відносно напрямку руху автомобіля.
У відповідності до вимог п.4.16 Правил дорожнього руху України пішоходи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, мали перевагу у русі. Крім того, попереду автомобіля під керуванням ОСОБА_2 в попутному напрямку лівою смугою автомобілем НОМЕР_3 рухався водій ОСОБА_5, який реагуючи на пішоходів на пішохідному переході, почав зменшувати швидкість та зупинятися.
Однак, водій ОСОБА_2 проявив неуважність, не обрав безпечної швидкості руху транспортного засобу, не надав переваги в русі пішоходам, маючи об'єктивну можливість бачити, що через пішохідний перехід рухаються пішоходи, продовжив рух і своєчасно не вжив заходів до зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_3
При цьому водій ОСОБА_2, порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: п.2.3. б) який вказує, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі; п. 4.16. а) в якому зазначено, що пішоходи мають право на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами за наявності на те відповідного сигналу регулювальника чи світлофора; п. 12.1., в якому зазначено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу контролювати його рух та безпечно керувати ним; п.12.3., який зобов'язує водія у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників об'їзду перешкоди; п.18.1., де зазначено, що водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека; п.18.4. якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
У результаті порушення ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої ОСОБА_3 відповідно до висновку судово-медичної експертизи №103/95-Д від 04.10.2017 року отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої ключиці зі зміщенням відламків, що викликало необхідність проведення операції: «відкритої репозиції, остеосинтезу та шурупами»; рана в ділянці правої надключичної ділянки; садна в ділянках голови, правій надключичній ділянці, обох верхніх та нижніх кінцівок; синці в ділянках лівої верхньої і нижньої кінцівки, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, які викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечні для життя в момент спричинення.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю відповідно до викладеного. Пояснив суду, що він дійсно 29.07.2017 року о 20 год. 40 хв. керував автомобілем марки «FIAT SCUDO» та рухався зі швидкістю 50 км/год., проїзною частиною дороги вул. Галицькою в напрямку мікрорайону «Пасічна», що в м. Івано-Франківську. Він пізно побачив чоловіків, котрі переходили проїзну частину пішохідним переходом, тому почав екстрено гальмувати за 15-20 метрів до пішохідного переходу. Однак здійснив наїзд на одного чоловіка. Після наїзду він вийшов з машини та одразу надавав першу медичну допомогу потерпілому ОСОБА_3 Перехожі люди викликали швидку медичну допомогу. Розкаюється у вчиненому, просить врахувати, що завдана шкода потерпілому відшкодована в повному обсязі. Просить застосувати ст.1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2016 році», так як на утриманні має двоє малолітніх дітей та звільнити від відбування призначеного покарання.
Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився подав суду заяву про розгляд справи без його участі в якій вказує, що претензій до обвинуваченого немає, завдана шкода відшкодована, цивільний позов заявляти не буде, просить обвинуваченого суворо не карати.
Відповідно до ст. 349 ч. 3 КПК України суд, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та немає сумнівів у добровільності їх позицій приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ст.286 ч.1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає каяття обвинуваченого, добровільне відшкодування завданої шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання суд не знаходить.
При призначенні покарання суд враховує те, що обвинувачений вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, має на утриманні двоє малолітніх дітей, думку потерпілого щодо покарання.
Суд вважає, що покарання обвинуваченому слід призначити в межах санкції ст.286 ч.1 КК України у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами, так як вказане покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення і попередження вчинення нових злочинів.
На підставі ст.1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2016 році» слід звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання, оскільки у нього на утриманні малолітня дитина, обвинувачений просить про застосування відносно нього Закону України «Про амністію у 2016 році» та звільнення від призначеного покарання, підстав, які б цьому перешкоджали судом не встановлено.
Керуючись ст. ст. 368-371, 374 КПК України, суд, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п'ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.
На підставі ст.1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнити ОСОБА_2 від призначеного основного та додаткового виду покарання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (р/р №31112115700002, код ЗКПО: 37952250, МФО 836014, код класифікації доходів: 24060300 «Інші надходження» банк отримувач ГУДКСУ в Івано-Франківській області - 1977 (одну тисячу дев'ятсот сімдесят сім) гривні 40 (сорок) копійок витрат за проведення експертиз.
Речовий доказ - оптичний диск «СD-R Nonotext» із вмістом відео файлу під назвою «ГалицькаДТП.mp4» - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Речовий доказ - автомобіль марки «FIAT SCUDO», реєстраційний номер НОМЕР_2 - вважати повернутим ОСОБА_2.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
На вирок може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: Н.І. Деркач
Судове рішення № 71094693, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області було прийнято 14.12.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 344/13905/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: