
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 338/1074/16-а
14 грудня 2017 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого-судді Битківського Л.М.
з участю секретаря Дякун М.В.
позивачки ОСОБА_1
представника позивачки ОСОБА_2М
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Богородчани справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Тисменицького обєднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання протиправним рішення про відмову у підтвердженні стажу роботи на пільгових умовах, про визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах та про зобовязання призначити і виплачувати пенсію,
в с т а н о в и в:
Позивачка звернулась в суд із адміністративним позовом до відповідачів, в якому ставила питання про визнання протиправним п.2 рішення комісії головного управління ПФУ в Івано-Франківській області від 29 липня 2016 року про відмову у підтвердженні стажу роботи на пільгових умовах з 01 січня 1995 року по 31 січня 1995 року, з 01 жовтня 1995 року по 30 листопада 1995 року, з 01 лютого 1996 року по 31 грудня 1996 року, з 01 лютого 1997 року по 31 грудня 1997 року, з 01 липня 1998 року по 31 серпня 1998 року, з 01 грудня 1998 року по 31 січня 1999 року та з 08 квітня 1999 року по 03 квітня 2000 року. Також просила визнати протиправними дії управління ПФУ в Богородчанському районі, які виразились у відмові в призначенні їй пенсії на пільгових умовах за Списком №2 та зобовязати управління призначити і виплачувати їй пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з урахуванням пільгового стажу згідно записів у трудовій книжці з дня подачі заяви про призначення пенсії, тобто з 18 липня 2016 року.
30 листопада 2017 року ОСОБА_1 подала суду заяву про зміну позовних вимог, в якій просила: визнати протиправним рішення комісії при головному управлінні ПФУ в Івано-Франківській області від 26 травня 2017 року № 98 про відмову у підтвердженні стажу роботи на пільгових умовах за період з 02 січня 1988 року по 31 грудня 1989 року; визнати неправомірними дії управління ПФУ в Богородчанському районі, що виразилися у відмові у призначенні їй пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 та зобов'язати Тисменицьке об'єднане управління ПФУ Івано-Франківської області призначити та виплачувати їй пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2, відповідно до ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 01 березня 2017 року.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним п.2 рішення комісії при головному управлінні ПФУ в Івано-Франківській області від 29 липня 2016 року №133 про відмову у підтвердженні стажу роботи на пільгових умовах з 01 січня 1995 року по 31 січня 1995 року, з 01 жовтня 1995 року по 30 листопада 1995 року, з 01 лютого 1996 року по 31 грудня 1996 року, з 01 лютого 1997 року по 31 грудня 1997 року, з 01 липня 1998 року по 31 серпня 1998 року, з 01 грудня 1998 року по 31 січня 1999 року та з 08 квітня 1999 року по 03 квітня 2000 року, то ухвалою суду від 14 грудня 2017 року вони залишені без розгляду на підставі відповідної заяви ОСОБА_1, що була подана суду 30 листопада 2017 року.
В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги у зміненому виді підтримали, просили позов задовольнити.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 пояснила, що згідно з записом в трудовій книжці №3, наказом по Солотвинському лісокомбінаті №190-к від 31 грудня 1987 року позивачка була переведена оздоблювачем виробів з деревини по третьому розряду і фактично працювала оздоблювачем з 02 січня 1987 року по 31 грудня 1988 року, що складає 1 рік 11 місяців 29 днів. Однак управління ПФУ в Богородчанському районі не направило матеріали на підтвердження стажу на пільгових мовах за цей період на розгляд комісії при головному управлінні ПФУ в Івано-Франківській області і комісією цей період не розглядався. ОСОБА_1 звернулась до управління ПФУ в Богородчанському районі з заявою про направлення її матеріалів за цей період на розгляд вищевказаної комісії, однак управління ПФУ в Богородчанському районі їй в цьому відмовило. Тому в грудні 2016 року її довірителька змушена була звернутися в суд з адміністративним позовом про визнання дій управління протиправними.
Постановою Богородчанського районного суду від 12 січня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року постанова залишена без змін.
На виконання зазначеного рішення суду комісія при головному управлінні ПФУ в Івано-Франківській області розглянула подані документи та прийняла рішення від 26 травня 2017 року № 98 про відмову у підтвердженні стажу роботи на пільгових умовах за період з 02 січня 1988 року по 31 грудня 1989 року.
Комісія погодилася з тим, що згідно наказу від 31 грудня 1987 року № 190-к позивачка була переведена з посади столяра оздоблювачем виробів з деревини 3 розряду. Однак згідно з архівною копією зазначеного наказу робітникам Солотвинського лісокомбінату з 01 січня 1988 року присвоєні професії і розряди, відповідно до протоколів тарифно-кваліфікаційних комісій згідно з додатками №1-13, проте ці додатки відсутні на зберіганні в архівному відділі Богородчанської РДА. Крім того, відповідно до інших первинних документів - книг нарахування заробітної плати працівникам цеху ширвжитку Солотвинського лісокомбінату за 1983-1989 роки посада ОСОБА_1 зазначена «столяр IV розряду», «столяр д/о».
Представник позивачки зазначила, що відмова комісії при головному управлінні ПФУ в Івано-Франківській області у зарахуванні до стажу ОСОБА_1 роботи вищевказаного періоду є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог чинного законодавства позивачкою була представлена трудова книжка на її (ОСОБА_1Р.) ім'я, в якій чітко зроблені записи про роботу в Солотвинському (Дзвиняцькому) лісокомбінаті. Ці записи повністю відповідають записам у розділі ІІІ форми Т-2 «Назва і переміщення», розділу V «Додаткові відомості» про дату і причини звільнення форми Т-2.
На роботах з шкідливими умовами праці, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, її довірителька пропрацювала з 02 січня 1988 року по 03 квітня 2000 року (12 років 2 місяці 30 днів), що складає більше третини всього трудового стажу. За цей період працювала повний робочий день, ні разу не перебувала в безплатних та частково-оплачуваних відпустках, що підтверджується архівними довідками, вчасно отримувала заробітну плату й ніколи не мала ніяких підозр щодо записів у документах, які стосувалися її роботи. Нести відповідальність за роботу працівників бухгалтерії лісокомбінату, які у відомостях про виплату заробітної плати продожували писати її посаду за попередніми шаблонами, ОСОБА_1 не може.
Листом №3684/03 від 20 вересня 2016 року управління ПФУ в Богородчанському районі повідомило, що в зв'язку з тим, що позивачка продовжує працювати в Дзвиняцькій філії ТзОВ "Уніплит" у шкідливих умовах праці, то при допрацюванні пільгового стажу 8 років право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 вона набуде при досягненні 56-річного віку.
Оскільки її довірителька продовжує працювати на роботах, що дають право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 (Дзвиняцька філія ТзОВ "Уніплит"), то 12 вересня 2017 року звернулась з заявою до Тисменицького об'єднаного управління ПФУ Івано-Франківської області про видачу довідки про її загальний стаж роботи та стаж роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 станом на даний час. Листом №3388/03.4 від 28 вересня 2017 року ОСОБА_1 повідомлено, що станом на 01 вересня 2017 року її загальний страховий стаж складає 36 років 2 місяці 26 днів, в тому числі пільговий стаж - 8 років 6 місяців 22 дні.
Відповідно ст.ст.13, 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-х11 з наступними змінами, для призначення пенсії на пільгових умовах позивачці необхідно мати вік 50 років 6 місяців, загальний трудовий стаж - 25 років та стаж роботи на шкідливих умовах - 10 років. Такого віку остання досягла 16 жовтня 2015 року. Станом на 01 вересня 2017 року її загальний трудовий стаж становив - 36 років 2 місяці 26 днів, в тому числі пільговий - 8 років 6 місяців 22 дні. З врахуванням пільгового стажу роботи на посаді оздоблювана виробів з деревини з 02 січня 1988 року по 01 грудня 1989 року (1 рік 11 місяців 29 днів), станом на 01 вересня 2017 року він становить 10 років 6 місяців 21 день.
Доводити факт роботи на посадах, що дають право на пенсійне забезпечення на пільгових умовах у періоди її роботи з 01 січня 1995 року по 31 січня 1995 року, з 01 жовтня 1995 року по 30 листопада 1995 року, з 01 лютого 1996 року по 31 грудня 1996 року, з 01 лютого 1997 року по 31 грудня 1997 року, з 01 липня 1998 року по 31 серпня 1998 року, з 01 грудня 1998 року по 31 січня 1999 року та з 08 квітня 1999 року по 03 квітня 2000 року позивачка вважає зайвим, оскільки для досягнення права на пільгове пенсійне забезпечення їй достатньо лише періоду, про який просить у зміненому позові.
Так як при призначенні пенсії в стаж зараховуються повні місяці роботи, то ОСОБА_1 має право на призначення пенсії на пільгових умовах, починаючи з 01 березня 2017 року.
Представник відповідача - головного управління ПФУ в Івано-Франківській області в судовому засіданні 01 листопада 2016 року первісний позов ОСОБА_1 не визнав.
В судові засідання, що відбувались після зміни позивачкою заявлених вимог, представник відповідача не зявився, письмових пояснень суду не подав.
Представник відповідача - Тисменицького обєднаного управління ПФУ Івано-Франківської області - в судовому засіданні позовні вимоги у зміненому виді не визнала, просила відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі. Пояснила суду, що в ході судового розгляду - 23 листопада 2016 року - позивачка звернулась із заявою до управління ПФУ в Богородчанському районі щодо додаткового опрацювання та направлення відповідних матеріалів до головного управління ПФУ в Івано-Франківській області для вирішення питання про підтвердження чи відмову у підтвердженні трудового стажу на пільгових умовах за період з 02 січня 1988 року по 31 грудня 1989 року (запис у трудовій книжці № 3) комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за вислугу років.
26 травня 2017 року вищевказаною комісією прийнято рішення № 98 про відмову у підтвердженні ОСОБА_1 стажу роботи на пільгових умовах.
Згідно з записами трудової книжки та архівним витягом з наказу від 18 липня 1983 року № 93-к заявниця була прийнята столяром 4 розряду в цех ширвжитку Солотвинського лісокомбінату, а з 02 січня 1988 року наказом від 31 грудня 1987 № 190-к переведена оздоблювальником виробів з деревини 3 розряду. Згідно з архівною копією зазначеного наказу, робітникам Солотвинського лісокомбінату з 01 січня 1988 року присвоєні професії і розряди відповідно до протоколів тарифно-кваліфікаційної комісії згідно з додатками №1-13, проте ці додатки відсутні на зберіганні в архівному відділі Богородчанської РДА.
Відповідно до інших первинних документів - книг нарахування заробітної плати працівникам цеху ширвжитку Солотвинського лісокомбінату в 1983-1989 роках посада заявниці зазначена «столяр 4 розряду», «столяр д/о» (архівні довідки від 12 серпня 2014 року №П-54/04-01, від 15 червня 2015 року №П 36/04-01). Інших документів, які б підтверджували зайнятість заявниці на пільговій посаді на розгляд комісії не було подано.
Аналогічна позиція була висловлена в рішенні головного управління від 09 листопада 2016 року щодо незарахування до пільгового стажу періоду роботи заявниці з 02 січня 1988 року по 31 грудня 1989 року у Солотвинському лісокомбінаті.
Відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 № 1788-ХІ1, наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 № 383 «Про затвердження порядку застосування списків №1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», постанови КМУ від 01 серпня 1992 № 442 «Про проведення атестації робочих місць», Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12 серпня 1993 року № 637 та ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05 листопада 1991 року, право на пільгове пенсійне забезпечення підтверджується: згідно зі Списками №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, які затверджуються постановами КМУ; за записами в трудових книжках працівників; уточнюючими довідками за формою згідно з додатком 5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданими підприємствами на підставі первинних документів про характер виконуваної роботи та умови праці, а також про безпосередню зайнятість упродовж повного робочого дня на роботах, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, підрозділ, пункт, найменування Списків; при відсутності уточнюючої довідки рішеннями комісій про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Тобто підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є наявність професії (посади) та виробництв у відповідному Списку, а також підтвердження шкідливих умов праці працівника даними трудової книжки, пільгової уточнюючої довідки або рішенням комісії. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умовах.
З огляду на зазначене вважає, що дії управління ПФУ в Богородчанському районі, що виразилися у відмові в призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах за Списком №2, рішення комісії при головному управлінні ПФУ в Івано-Франківській області від 26 травня 2017 року № 98 про відмову позивачці у підтвердженні стажу роботи на пільгових умовах за період з 02 січня 1988 року по 31 грудня 1989 року є правомірними, підстави для призначення та виплати їй Тисменицьким обєднаним управлінням ПФУ Івано-Франківської області пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2, відповідно до ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 01 березня 2017 року, відсутні.
Заслухавши пояснення позивачки та її представника, представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у звязку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Відповідно ст.ст. 13, 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" для призначення пенсії на пільгових умовах позивачці необхідно мати вік 50 років 6 місяців, загальний трудовий стаж - 25 років та стаж роботи на шкідливих умовах - 10 років. Такого віку остання досягла 16 жовтня 2015 року. Станом на 01 вересня 2017 року її загальний трудовий стаж становив - 36 років 2 місяці 26 днів, а на час звернення до оранів ПФУ у 2015 році - 33 роки 3 місяці 27 днів. Пільговий стаж, який визнається відповідачем, - 8 років 6 місяців 22 дні.
Рішення комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 26 травня 2017 року №98 про відмову у підтвердженні стажу роботи на посаді оздоблювача виробів з деревини за період роботи з 02 січня 1988 року по 31 грудня 1989 року (1 рік 11 місяців 29 днів), що дає право позивачці на призначення пенсії на пільгових умовах, є протиправним.
За змістом ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Судом на підставі матеріалів справи встановлено, що відповідно до відомостей трудової книжки ОСОБА_1, а саме запису №3, наказом по Солотвинському лісокомбінату №190-к від 31 грудня 1987 року позивачка була переведена з посади столяра цеху ширвжитку по четвертому розряду на посаду оздоблювача виробів з деревини по третьому розряду того ж цеху і фактично працювала на цій посаді до 17 лютого 1998 року (попри те, що підприємство реорганізовувалось та переіменовувалось). Стаж її роботи на вказаній посаді починаючи з 01 січня 1990 року відповідачем зараховано до пільгового, хоча жодних змін у її трудових відносинах не відбулось.
Так, згідно з архівною копією зазначеного наказу, робітникам Солотвинського лісокомбінату з 01 січня 1988 року присвоєні професії і розряди відповідно до протоколів тарифно-кваліфікаційної комісії згідно з додатками № 1-13. Той факт, що ці додатки відсутні на зберіганні в архівному відділі Богородчанської РДА, не спростовує прав позивачки на зарахування їй стажу. Так само не спростовують цього дані відомостей про заробітну плату за 1989 рік, де центральною бухгалтерією у відомостях ОСОБА_1 вказувалася як столяр.
Крім записів про роботу в Солотвинському (Дзвиняцькому) лісокомбінаті, які відображені у трудовій книжці, ці ж дані містяться у розділі ІІІ особової карточки №729 на ОСОБА_1 форми Т-2 «Назва і переміщення», розділу V «Додаткові відомості» про дату і причини звільнення, яка є в архіві і була представлена відповідачам.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які в той самий час працювали на підприємстві у тому ж цеху і це підтверджено даними їх трудової книжки, ствердили, що ОСОБА_1 працювала з 1988 року більше 10 років саме на посаді оздоблювача.
Свідкам ОСОБА_6 та ОСОБА_5 тим же наказом №190-к від 31 грудня 1987 року присвоєні професії оздоблювальника виробів з деревини по третьому розряду.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи трудова книжка. Зазначеній нормі відповідає і пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637. Пунктом 18 зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємств, установи, організації, або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені у п.17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
З огляду на досліджені докази, суд прийшов до висновку, що посилання відповідача на те, що відомості про стаж роботи позивачки у період з 02 січня 1988 року по 31 грудня 1989 року на посаді, що віднесена до періліку посад, визначених Списком №2 не можуть бути прийняті до розрахунку трудового стажу, є не обґрунтованими. Відповідачем не доведено суду, що подавши до управління ПФУ трудову книжку та інші документи на призначення пенсії, позивач діяв недобросовісно чи зловживав, подаючи недостовірні дані.
Таким чином стаж роботи позивачки на посаді оздоблювача виробів з деревини 3 розряду за період з 02 січня 1988 року по 31 грудня 1989 року, що складає 1 рік 11 місяців 29 днів, має бути зарахований до стажу роботи по списку №2, що дає їй право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відтак, оскільки позивачка досягла віку 50 років і 6 місцяців ще у 2015 році, а необхідного пільгового стажу 10 років з урахуванням повних відпрацьованих місців, станом на 01 березня 2017 року, то саме з вказаної дати їй слід призначити і виплачувати пенсію.
Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним рішення комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 26.05.2017 року №98 про відмову ОСОБА_1 у підтвердженні її стажу роботи на посаді, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за період роботи з 02.01.1988 року по 31.12.1989 року на посаді оздоблювальника виробів з деревини 3 розряду цеху ширвжитку Солотвинського лісокомбінату.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі, що виразились у відмові призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах.
Зобовязати Тисменицьке обєднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області з 01.03.2017 року призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», врахувавши до стажу роботи по списку №2 період її роботи на посаді оздоблювальника виробів з деревини 3 розряду цеху ширвжитку Солотвинського лісокомбінату з 02.01.1988 року по 31.12.1989 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення.
Суддя Л.М. Битківський
Судове рішення № 71094619, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 14.12.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 338/1074/16-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: