Постанова № 71094146, 14.12.2017, Овруцький районний суд Житомирської області

Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/3924/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2017 року

Суддя Овруцького районного суду Житомирської області Невмержицький С. С. , розглянувши у скороченому провадженні в місті Овруч справу за позовом ОСОБА_1 до Овруцького об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протаправними та зобов"язання вчинити дії , -

В С Т А Н О В И В:

05.12.2017 року позивач звернувся до суду із позовною заявою і просить дії Овруцького об»єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови зарахувати йому стаж роботи фельдшером Балтійського флоту до стажу роботи, який дає право на пільгову пенсію за вислугою років визнати протиправними та зобовязати Овруцьке обєднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати трудовий стаж роботи фельдшером 09752 Балтійського флоту за період з 17.01.1990 року по 25.05.1991 року до стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію за вислугою років. Свої вимоги мотивує тим, що в жовтні 2017 року він звернувся до відповідача із заявою про зарахування до спеціального стажу роботи за вислугу років період служби на Балтійському флоті фельдшером для призначення пільгової пенсії, однак Овруцьким ОУПФУ в Житомирській області листом від 23.10.2017 року №117/к-8 відмовлено у зарахуванні до спеціального стажу роботи за вислугу років період служби на Балтійському флоті фельдшером, оскільки вказана посада не передбачена переліком закладів і установ освіти, охорони здоров»я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Вважає відмову відповідача протиправною і просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач у визначений строк надав заперечення проти позову і просить відмовити в задоволенні позовних вимог, справу розглядати без участі.

Дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період проходження строкової військової служби матроса ОСОБА_1 наказом командира військової частини 09752 Балтійського флоту від 20 січня 1990 року №10, з 17.01.1990 року було призначено на посаду дублера фельдшера. Наказом цього ж командира військової частини від 24.05.1991 р. № 29 позивач звільнений в запас за закінченням строку дійсної військової служби з 25 травня 1991 року. Виключений зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення і направлений для взяття на військовий облік в Овруцький РВК Житомирської області.

Дані факти підтверджуються архівною довідкою Центрального архіву філіалу (Архів ОСОБА_2) від 27.11.2013 р. №12175 (а.с.12), копією трудової книжки БТ-ІІ №4050495 (а.с.7-8), копією військового квитка серії НК №5682905 (а.с.3-6).

Відповідач не врахував час знаходження позивача на посаді фельдшера до вказаного спеціального стажу з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року N 909 ( 909-93-п ) "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років", відповідно до якої зазначена посада не відноситься до вказаного переліку. Проте не взяв до уваги, що позивач перебував на даній посаді під час проходження строкової військової служби.

Разом з тим, суд, проаналізувавши доводи сторін щодо зарахування періоду проходження строкової військової служби на посаді дублера-фельдшера Балтійського флоту в спеціальний стаж, що дає право на пенсію за вислугу років, приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача в цій частині.

При цьому суд керується наступним.

Спеціальний стаж - це період роботи в певних умовах праці чи на посадах, з якими законодавець повязує пільгове (або за особливими правилами) пенсійне забезпечення.

Вислуга років є видом спеціального стажу, це період виконання особливого роду трудової діяльності або державної служби, коли до особи, яка її здійснює, предявляють особливі вікові, а також підвищені психічні та фізичні вимоги, при тривалому виконанні якої особа втрачає відповідну професійну працездатність. Так, ст. 51 Закону №1788-Х11 передбачає, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Проходження строкової військової служби за призовом є обов»язком громадянина, ухилення від якого тягне за собою відповідальність у встановленому чинним законодавством порядку, а тому будь-які обмеження трудових прав особи, повязані з проходженням такої служби, не допускаються.

Відповідно до п."в" ст.56 Закону №1788-Х11 в стаж роботи зараховується військова служба, незалежно від місця проходження служби.

Позивач до служби в армії і після неї працював в установах охорони здоров»я, тому дії працівників Овруцького ОУПФУ в Житомирській області щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу позивача період служби в армії з 17.01.1990 р по 25.05.1991 р. є протиправними.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про загальний військовий обов»язок і військову службу" (Закон 2232-Х11) час проходження військової служби зараховується громадянам до загального стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Ст.8 Закону України "Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей" (Закон №2011-Х11) передбачає, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю. Ст. 2 цього Закону передбачено, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України. Ч.3 ст.8 цього ж Закону визначено, що за військовослужбовцями строкової служби, які до призову працювали на підприємствах, в установах і в організаціях, незалежно від форм власності і господарювання, зберігається при звільненні з військової служби право на працевлаштування їх в тримісячний строк на те ж підприємство, в установу чи організацію або їх правонаступники на посаду, не нижчу за ту, яку вони займали до призову на військову службу. Військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоровя і віком громадян України, повязаній з захистом Вітчизни.

Зазначені положення застосовуються і до громадян, які проходили строкову військову службу до прийняття зазначених законів України.

При цьому суд вважає за необхідне врахувати і той факт, що позивач до призову на військову строкову службу займав посаду працівника охорони здоровя, звільнений з даної посади саме у зв»язку з призовом на військову службу, а після звільнення з лав Збройних Сил СРСР він на протязі двох місяців працевлаштувався знову за спеціальністю працівника охорони здоровя.

Надаючи правову оцінку діям відповідача, суд зауважує, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені ст.ст. 1, 3, ч.2 ст.6, ст.8. ч.2 ст.19, ст. ст.22,23 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене чи обмежене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобовязань, виходячи із принципу верховенства права, закріпленого ст. 8 Конституції України. Про це зазначено і в Рішенні Конституційного Суду України від 11.10.2005 року №8-/рп/2005, із аналізу змісту якого випливає, що позивач, працюючи на посадах в системі охорони здоровя, наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання пенсії за вислугу років. Наділивши такого спеціаліста зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобовязання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які працювали на даній посаді. Тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий звязок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобовязання держави забезпечити його соціальний захист. Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Законодавство, яке діяло на час проходження позивачем строкової військової служби в Збройних Силах СРСР, передбачало зарахування таких періодів служби до стажу за спеціальністю, який дає право на призначення пенсії за вислугу років медичним працівникам.

Враховуючи викладене, суд вважає, що час строкової військової служби позивача на посаді фельдшера Балтійського флоту безпідставно не був зарахований відповідачем до стажу працівника охорони здоровя, що дає право на призначення і виплату пенсії за вислугу років на підставі п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Сторони звільнені від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 8-11, 18, 71, 160, 161, 162, 183-2 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву задовольнити.

Визнати дії Овруцького об»єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 зарахувати до спеціального медичного стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, строк перебування на посаді фельдшера під час проходження строкової військової служби протиправними.

Зобов'язати Овруцьке об»єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати час проходження військової служби ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаді фельдшера Балтійського флоту в період з 17 січня 1990 р. по 25 травня 1991 р. до спеціального медичного стажу, який дає йому право на призначення пенсії за вислугу років, відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»

Апеляційна скарга на постанову може бути подана через Овруцький районний суд в Житомирський апеляційний адміністративний суд протягом 10 днів з дня отримання копії цієї постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: ОСОБА_3