Ухвала суду № 71087254, 14.12.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 460/1066/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Гоцко В.І.

Провадження № 22-ц/783/6885/17 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

Категорія: 59

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Савуляка Р.В.,

суддів: Крайник Н.П.,Мельничук О.Я.,

за участі секретаря: Фейір К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Львівського державного університету внутрішніх справ на ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 13 серпня 2013 року у справі за позовом Львівського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_3 про стягнення боргу ,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 13 серпня 2013 року справу за позовом Львівського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_3 про стягнення коштів в сумі 16 463 грн. 14 коп. , затрачених на його утримання за період навчання у вищому навчальному закладі провадженням закрито.

Ухвалу суду оскаржив Львівський державний університет внутрішніх справ.

В апеляційній скарзі посилається на те, щопредметом позову є відшкодування Відповідачем витрат на навчання у зв'язку з невиконанням умов цивільно-правової угоди, відповідно до якої Відповідач навчався за рахунок коштів державного бюджету і добровільно взяв на себе зобов'язання після закінчення навчання відпрацювати не менше трьох років на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ за місцем розподілу, а у разі звільнення або відмови від подальшого проходження служби протягом перших трьох років після закінчення навчання - відшкодувати фактичні витрати за період навчання.

Вказує, що 01.09.2007 між ЛьвДУВС (Виконавець), ГУМВС України у Львівській області (Замовник) та ОСОБА_3, було укладено Договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України, згідно з яким ОСОБА_3 навчався у ЛьвДУВС за рахунок коштів державного бюджету і після закінчення навчання, повинен відпрацювати не менше як три роки, а у разі дострокового звільнення з органів внутрішніх справ - відшкодувати витрати за весь період навчання. Укладання договору не суперечить чинному законодавству та передбачено ч.2 ст. 56 Закону України "Про вишу освіту ".

Даний спір стосується відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням Відповідача у вищому навчальному закладу на підставі договору, а не з приводу проходження публічної служби. Укладення зазначеного договору стало підставою для виникнення взаємних прав та обов'язків щодо здобуття ОСОБА_3, вищої освіти та його працевлаштування, а тому, відносини Сторін вищезазначеного спору є договірними, носять цивільно-правовий характер, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності сторін та регулюються Цивільним кодексом України.

На думку апелянта, спір у справі, яка розглядається, випливає з договірних правовідносин, а договірні правовідносини між сторонами, однією з яких є фізична особа, регулюються Цивільним кодексом України.

Просить ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 13 серпня 2013 року скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Сторони по справі у судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про розгляд справи, відтак, у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, та вимог заявлених в суді першої інстанції колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 п.1 ст.311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права які призвели до неправильного вирішення питання

Встановлено, що позивач - Львівський державний університет внутрішніх справ звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення коштів в сумі 16463 гривні 14 копійок, затрачених на його утримання, як курсанта, за період навчання у вищому навчальному закладі.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 13 серпня 2013 року справу за позовом Львівського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_3 про стягнення коштів в сумі 16 463 грн. 14 коп., затрачених на його утримання за період навчання у вищому навчальному закладі провадженням закрито.

Проте погодитись з таким висновком суду не можна, оскільки суд дійшов його внаслідок порушення норм процесуального права.

Як передбачено п.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до п.1. ч.2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.

Згідно зі п.1.ч.2 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.

Як убачається з матеріалів справи, 01 вересня 2007 року між ЛьвДУВС ГУМВС України у Львівській області та ОСОБА_3 було укладено договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України, згідно з яким ОСОБА_3 навчався у ЛьвДУВС за рахунок коштів держаного бюджету і після закінчення навчання повинен відпрацювати не менше як 3 роки на посадах навчальницького складу в органах внутрішніх справ за місцем розподілу, а у разі звільнення або відмови від подальшого проходження служби протягом перших трьох років після закінчення навчання - відшкодувати фактичні витрати за період навчання

Відтак, даний спір стосується відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у вищому навчальному закладі на підставі договору , а не з приводу проходження публічної служби. Укладення зазначеного договору стало підставою для виникнення взаємних прав та обов'язків щодо здобуття ОСОБА_3 вищої освіти тма його працевлаштування, а тому відносини сторін вищезазначеного спору є договірними, носять цивільно-правовий характер, засновані на юридичній рівності,Є вільному волевиявленні, майновій самостійності сторін та регулюються ЦК України.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 №3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" якщо орган державної влади та/або орган місцевого самоврядування (суб'єкт владних повноважень) бере участь у справі не на виконання своїх владних повноважень, а з інших правових підстав; не здійснює владних управлінських функцій щодо іншого учасника спору (наприклад, надання згоди іншому співвласнику житлового будинку на виконання переобладнання та перепланування), то залежно від змісту вимог і суб'єктного складу сторін справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства відповідно до вимог статті 15 ЦПК.

Ураховуючи положення статті 1 ЦПК та статті 2 КАС, не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права - фізичною особою, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

Закриваючи провадження по справі, суд першої інстанції не звернув уваги на зазначені норми закону, не врахував, що за змістом правовідносин спір не носить ознак публічно-правового оскільки виник з приводу виконання умов договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України, а договірні правовідносини між сторонами, однією з яких є фізична особа регулюються ЦК України.

. За таких обставин у суду першої інстанції не було підстав для закриття провадження по справі.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку що прийнята з порушенням вимог процесуального закону ухвала суду першої інстанції, як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі згідно із положеннями ст.311 ЦПК України залишатись в законній силі не може й підлягає скасуванню із направленням справи для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ч. 2 п.4 ст. 307, п.3 ч.1 ст.312, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Львівського державного університету внутрішніх справ задовольнити.

Ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 13 серпня 2013 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий : Савуляк Р.В.

Судді: Крайник Н.П.

Мельничук О.Я.