Ухвала суду № 71086525, 14.12.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 310/10094/15 Головуючий у 1 інстанції

№ провадження 22-ц/778/4417/17 ОСОБА_1

Доповідач: Бєлка В.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Бєлки В.Ю.

Суддів: Онищенко Е.А.

ОСОБА_2

При секретарі: Волчановій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 ОСОБА_4 на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27 жовтня 2017 року у справі за заявою ОСОБА_3 ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 09 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_6, виконавчого комітету Бердянської міської ради, приватного нотаріуса ОСОБА_7, третя особа – територіальна громада м. Бердянська в особі Бердянської міської ради, про визнання частково недійсним договору дарування та скасування державної реєстрації прав власності,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2015 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом, який в ході розгляду справи неодноразово був уточнений, до ОСОБА_3К.Ю., ОСОБА_6, виконавчого комітету Бердянської міської ради, приватного нотаріуса ОСОБА_7, третя особа – територіальна громада м. Бердянська в особі Бердянської міської ради, про визнання частково недійсним договору дарування та скасування державної реєстрації прав власності.

Ухвалою судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20 листопада 2015 року накладено арешт на 6/8 часток житлового будинку № 11 по вул. Осипенко в м. Бердянську Запорізької області, який згідно договору дарування від 11.11.2014 року належить на прав власності ОСОБА_3.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 09 серпня 2016 року позовну заяву задоволено частково.

Визнано частково недійсним договір дарування, укладений між ОСОБА_6, в інтересах якої діяла ОСОБА_8 на підставі довіреності, посвідченої 04.11.2014 року ОСОБА_9, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та ОСОБА_3 ОСОБА_4 (згідно тексту договору дарування ОСОБА_3), посвідченого приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу ОСОБА_7 11 листопада 2014 року, зареєстровано в реєстрі за №2475. в частині передачі ОСОБА_6 безоплатно у власність ОСОБА_3 ОСОБА_4 (ОСОБА_3 згідно тексту договору дарування) 6/8 часток домоволодіння №11, що знаходяться в м. Бердянську Запорізької області по вулиці Осипенко.

В частині позовних вимог щодо скасування державної реєстрації права власності та до відповідачів - виконавчого комітету Бердянської міської ради і приватного нотаріуса ОСОБА_7 в позові відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 судовий збір в сумі 487 грн. 20 коп., по 243 грн. 60 коп. з кожної окремо.

У травні 2017 року ОСОБА_3К.Ю. звернулась до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 09 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3К.Ю., ОСОБА_6, виконавчого комітету Бердянської міської ради, приватного нотаріуса ОСОБА_7, третя особа – територіальна громада м. Бердянська в особі Бердянської міської ради, про визнання частково недійсним договору дарування та скасування державної реєстрації прав власності.

Вказує, що вказаним рішенням суду було частково визнано недійсним договір дарування, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_3К.Ю., посвідчений приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу ОСОБА_7 11 листопада 2014 року, в частині передачі ОСОБА_6 безоплатно у власність ОСОБА_3К.Ю. 6/8 часток домоволодіння № 11, що знаходиться в м. Бердянську.

Зазначає, що вона через хворобу не була присутня в судовому засіданні, але у разі присутності в судовому засіданні вона могла пояснити обставини, які суттєво відрізняються від встановлених судом фактів.

Ухвалюючи рішення, суд посилався на рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради від 17 серпня 2006 року № 473.

Проте, відповідно до рішення Бердянського міськрайонного суду від 18 листопада 2013 року вказане рішення визнано незаконним.

Також в рішенні суду є посилання на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області про визнання спадщини відумерлою і передачу її у комунальну власність.

Однак, вказане рішення скасоване рішенням апеляційного суду Запорізької області від 16 листопада 2017 року.

Крім зазначеного, судом не враховано, що частину домоволодіння вона придбала у ОСОБА_6 за договором купівлі-продажу.

Так, за ініціативою ОСОБА_6 сторони посвідчили у приватного нотаріуса договір дарування, а на підтвердження того, що зазначений договір був відплатний, сторони підписали договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_3 передала ОСОБА_6 за 7/8 часток домоволодіння 22 000 доларів США.

Вказує, що вищезазначені обставини мають значення для вирішення справи і є істотними для ухвалення правильного рішення у справі, так як на їх підставі можна зробити висновок про наявність у неї гарантованого законодавством права власності на 7/8 часток спірного домоволодіння.

Зазначені обставини не були враховані судом, оскільки вона не була присутньою при розгляді справи та не встигла надати відповідні документи.

Посилаючись на зазначені обставини просила суд скасувати рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 09 серпня 2016 року в зв’язку із нововиявленими обставинами.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27 жовтня 2017 року заяву залишено без задоволення.

У апеляційній скарзі ОСОБА_3К.Ю. зазначає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права. Просить скасувати ухвалу суду та задовольнити заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з’явилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що в провадженні суду першої інстанції знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3К.Ю., ОСОБА_6, виконавчого комітету Бердянської міської ради, приватного нотаріуса ОСОБА_7, третя особа – територіальна громада м. Бердянська в особі Бердянської міської ради, про визнання частково недійсним договору дарування та скасування державної реєстрації прав власності.

09 серпня 2016 року по зазначеній справі було ухвалено рішення, яким позовну заяву задоволено частково – визнано частково недійсним договір дарування, укладений між ОСОБА_6, в інтересах якої діяла ОСОБА_8, та ОСОБА_3К.Ю. (згідно тексту договору дарування ОСОБА_3Ю.), посвідчений приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу ОСОБА_7 11 листопада 2014 року, зареєстрований в реєстрі за № 2475, в частині передачі ОСОБА_6 безоплатно у власність ОСОБА_3К.Ю. 6/8 частин домоволодіння № 11, що знаходиться в м. Бердянську Запорізької області по вул. Осипенко.

Відповідно до ч. 1 ст. 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв’язку з нововиявленими обставинами. При цьому відповідно до п. 1 ч. 2 вказаної статті підставою для перегляду рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Як на підставу перегляду рішення за нововиявленими обставинами заявник посилалась на те, що вона не приймала участі в судових засіданнях, тому не мала можливості повідомити обставини, які могли би вплинути на результати розгляду справи. Перевіривши зазначені доводи, суд першої інстанції встановив, що відповідач повідомлялась про судові засідання належним чином, надавала суду письмові заперечення, тобто не була позбавлена права та можливості надати суду всі докази, надання яких вона вважала за необхідне.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. При цьому, суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами.

Таким, чином, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що неприйняття відповідачем ОСОБА_3К.Ю. участі в судовому засіданні, ненадання нею суду доказів, які вона вважає суттєвими для вирішення справи, не є підставою для скасування рішення за нововиявленими обставинами.

Також ОСОБА_3К.Ю. посилалась на те, що під час ухвалення рішення по даній справі суд посилався на рішення виконавчого комітету БМР від 17 серпня 2006 року № 472, яке скасоване рішенням Бердянського міськрайонного суду від 18 листопада 2013 року. Однак, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги вказаний довід, як підставу для задоволення заяви, з чим погоджується і колегія, оскільки на час ухвалення рішення, яке заявнк просить скасувати, вищенаведене рішення від 18 листопада 2013 року існувало, більш того, воно досліджувалось судом із наданням відповідної оцінки.

Крім того, відповідно до роз’снень викладених у п. 9 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосовування цивільного процесуального законодавства при перегляді судовиї рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами» скасування судового рішення (п. 3 ч. 2 ст. 361 ЦПК) може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував ухвалене судове рішення скасованим (воно було підставою для ухвалення такого судового рішення) або виходив із нього, хоча прямо й не посилався на нього на підтвердження наявності вказаних обставин, а також якщо наслідком скасування судового рішення є інше за змістом вирішення спору. Підставою скасування судового рішення може бути лише ухвалене судом судове рішення, а не рішення третейського суду або іншого державного органу. Вирішуючи питання про скасування судового рішення із зазначених підстав, суди мають виходити з преюдиційного зв’язку судових рішень, зокрема, із того, що між рішеннями має існувати матеріально-правовий зв'язок, факти, встановлені в одній із справ, мають значення для іншої справи.

З матеріалів даної справи встановлено, що підставою для визнання договору дарування, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_3К.Ю., стало скасування рішення у цивільній справі № 2-833/07, відповідно до якого за ОСОБА_6 було визнано право власності в порядку спадкування за законом на 6/8 часток спірного домоволодіння. Тому колегія погоджується з висновокм суду першої інстанції про те, що скасування рішення Бердянського міськрайсуду від 23 грудня 2005 року, не є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, оскільки даний факт не можна вважати нововиявленою обставиною в розумінні ст. 361 ЦПК України.

З урахуванням викладеного, колегія вважає висновки суду першої інстанції про те, що обставини на які посилається ОСОБА_3К.Ю., не є нововиявленими, а тому підстави для задоволення заяви відсутні.

Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного розгляду заяви за нововиявленими обставинами.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27 жовтня 2017 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: