Рішення № 71085439, 07.12.2017, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

07.12.2017 Єдиний унікальний номер 205/6780/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Нижного А.В., за участю секретаря судового засідання Піменової М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Територіальної громади м.Дніпро в особі Дніпровської міської ради, треті особи – Новокадацька районна у м.Дніпро рада, Комітет по управлінню майном колишнього селища Таромське, Дніпропетровська обласна рада, про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до Територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради, у якому просить визнати за нею право власності за набувальною давністю на житловий будинок літ. А-1, загальною площею 52,6 кв.м., житловою площею 36,7 кв.м., за адресою м.Дніпро, м/р Таромське, вул. Старий шлях, буд. 15.

Представник позивача у судове засідання 07.12.2017р. не з’явився, натомість звернувся з клопотанням про розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача надала письмові заперечення проти позову, у яких просила відмовити у задоволенні позову, оскільки спірний будинок неприватизований та є об'єктом державного житлового фонду, який знаходиться у віданні місцевих рад.

Представник Новокадацької районної у м.Дніпро ради подала до суду письмові заперечення, у яких просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що відомий власник спірного майна, яким є Дніпропетровська фабрика по ремонту і пошиву взяття, а докази відмови фабрики від права власності відсутні.

Інші треті особи явку своїх представників у судові засідання не забезпечили, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце судового розгляду.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Виконавчого комітету Таромської селищної ради народних депутатів від 12.12.1996р. №160 виділено жилий будинок по вул. Кірова під житло вчительці Чічковій (зараз – ОСОБА_1) ОСОБА_2 і її сім’ї, яка складається з чотирьох чоловік (а.с.7).

Згідно з технічним паспортом, виготовленим станом на 17.08.2016р., загальна площа вказаного житлового будинку, побудованого у 1938р., становить 52,6 кв.м., житлова площа – 36,7 кв.м. (а.с. 8-10).

Відповідно до інформації, наданої КП «ДМБТІ» ДОР листом від 26.05.2016р., станом на 31.12.2012р. право власності на спірний будинок зареєстровано за Фабрикою по ремонту та пошиву взяття на підставі договору купівлі-продажу від 07.09.1962р., посвідченого Другою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою, реєстр №2-4949, записаного в реєстрову книгу І за реєстровим №35а (а.с. 78).

Згідно з довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відсутня інформація про існування зареєстрованих речових прав на об’єкти нерухомості за адресою м. Дніпро, м/р Таромське, вул. Старий шлях (колишня назва Кірова), буд. 15 (а.с. 79).

Водночас, рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської обласної ради народних депутатів від 03.03.1986р. №115 на базі Дніпропетровської фабрики індпошиву та ремонту взуття з 01.03.1986р. було створено два спеціалізованих підприємства: фабрику з індпошиву взуття та фабрику з ремонту взуття.

Відповідно до листа від 06.04.2017р. за №03.4-49/1150 Головного управління статистики у Дніпропетровської області станом на 06.04.2017р. в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України по Дніпропетровській області суб’єкт під назвою «Фабрика по ремонту та пошиву взуття» не значиться (а.с. 80).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.05.2017р. №22882261 у вказаному реєстрі відсутні записи про юридичну особу «Орендне підприємство фабрика по ремонту та пошиву взуття» (а.с. 89).

Доказів існування юридичних осіб «Фабрика з індпошиву взуття», «Фабрика з ремонту взуття», їх правонаступників, або будь-яких інших правонаступників Фабрики по ремонту та пошиву взуття, за якою зареєстровано право власності на спірний будинок, суду не надано.

З огляду на відсутність доказів існування юридичної особи «Фабрика по ремонту та пошиву взуття», за якою зареєстровано право власності на будинок за адресою м. Дніпро, м/р Таромське, вул. Старий шлях (колишня назва Кірова), буд. 15, або її правонаступників, суд доходить висновку, що власник спірного будинку невідомий.

З позовної заяви та доданих документів вбачається, що позивач з 1996 року та по теперішній час відкрито та безперервно користується будинком за адресою м. Дніпро, м/р Таромське, вул. Старий шлях (колишня назва Кірова), буд. 15, що не заперечувалось відповідачем та третіми особами.

Згідно з ч.1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном – протягом п’яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Враховуючи вищевказане суд доходить висновку, що позивач протягом 21 року добросовісно, відкрито, безперервно володіє спірним майном як своїм власним, власник такого майна є невідомим, з урахуванням чого у суду існують підстави для задоволення позову у повному обсязі.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на те, що вказаний будинок є неприватизованим об'єктом державного житлового фонду, оскільки жодних доказів на підтвердження цих обставин суду не надано, натомість з Договору купівлі-продажу від 07.09.1982р. вбачається, що спірний будинок був набутий Фабрикою по ремонту та пошиву взяття у приватної особи ОСОБА_3 саме на праві власності (а.с. 95-96).

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.344 ЦК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на житловий будинок літ. А-1, загальною площею 52,6 кв.м., житловою площею 36,7 кв.м., за адресою м.Дніпро, м/р Таромське, вул. Старий шлях, буд. 15.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.