Рішення № 7108479, 04.12.2009, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

- 1 -

№ 2 -242/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2009р. Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Литвинової Р.А.

при секретарі Заіка А.В.,

з участю представника позивача Опанасько В.С., відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Вільногірську цивільну справу за позовом КП "ВО житлово-комунального господарства м.Вільногірська" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

В С Т А Н О В И В :

Позивач - КП "Виробниче об`єднання житлово-комунального господарства м.Вільногірська" (КП "ВО ЖКГ м.Вільногірська") - звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, в якому зазначає, що 19.11.1996р. з відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір на участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території. Відповідно до умов даного договору він володіє на праві приватної власності квартирою АДРЕСА_1.

В порушення вимог законодавства, що регулює правовідносини, що склались між сторонами, відповідачі по жовтень 2008р. не сплачували за утримання будинку та прибудинкової території, а також за послуги по водозабезпеченню і водовідведенню, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 1550.96грн. (заборгованість по оплаті за утримання будинку та прибудинкової території станом на 01.11.2008р. складає 1059.99грн., заборгованість за послуги по водозабезпеченню і водовідведенню станом на 01.11.2008р. складає 490.97грн).

Позивач просить стягнути з відповідачів суму заборгованості, також відшкодувати за їх рахунок понесені ним витрати - кошти по оплаті витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30.00 грн.

В судовому засіданні представник позивача суду пояснила, що відповідач кілька разів приходив до ЖКГ і йому вказували про необхідність оплачувати за комунальні послуги та погасити заборгованість. Його посилання на ту обставину, що деякий час він в квартирі не проживав, є безпідставними, оскільки він підприємство позивача (відділ збуту) не повідомляв про свою відсутність, ніякі документи з цього приводу ним не надавались та підприємством не складались. В квартирі зареєстрований він один, тому на одного чоловіка проводилось нарахування платежів. Останнім часом оплату проводить його колишня дружина, але оскільки вона не зазначає за який період вона оплачує платежі, то сплачена нею сума зараховується в рахунок погашення загальної суми боргу.

Представник пояснила, що на її думку суму заборгованості слід стягнути солідарно з обох відповідачів власників вказаної квартири.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав частково, суду пояснив, що з серпня 2007р. він у належній йому квартирі, де він значиться зареєстрованим, не проживав, тому він згоден оплатити лише за житло, а за комунальні послуги він заперечує платити, бо вважає, що повинна за це оплачувати колишня дружина, оскільки проживала в квартирі вона. Він просить, щоб заборгованість, яка утворилась з 2005 по 2007 рік розділили їм пополам, в заборгованість, яка виникла після 2007 року покласти на відповідачку ОСОБА_3

Відповідачка ОСОБА_3 позов не визнала, суду пояснила, що вона з дитиною зареєстрована за іншою адресою і відповідно до реєстрації проводить там всі платежі за комунальні послуги. Після того, як в 2007р. було винесено рішення суду, яким вона визнана власником ? частини квартири, вона оплачує повністю всі платежі, в тому числі і ті, що

- 2 -

приходяться на долю відповідача ОСОБА_2, не дивлячись на те, що він одну кімнату закрив і вона нею не користується. Він зовсім нічого не оплачує по комунальним послугам.

Свідок ОСОБА_4 суду показала, що вона може підтвердити, що ОСОБА_2 в своїй квартирі не проживає приблизно два роки. Вона бачила, що в квартирі проживає його колишня дружина з дочкою.

Свідок ОСОБА_5 надала суду аналогічні пояснення.

Свідок ОСОБА_6 також надала такі ж пояснення. На запитання відповідачки пояснила, що вона не знає і не може сказати, - чи проживає у вказаній квартирі відповідачка.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачі по справі раніше перебували в зареєстрованому шлюбі, під час якого у 1996р. придбали за спільні кошти квартиру АДРЕСА_1 (а.с.21).

12.12.2007р. шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано. (а.с.22). Правовстановлюючі документи на дану квартиру під час її придбання були оформлені на відповідача ОСОБА_2 Після того, як подружжя ОСОБА_2 припинило шлюбні відносини, ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про визнання за нею права власності на частку вказаної квартири в порядку поділу майна і 10.04.2007р. було ухвалено рішення суду, яким її позов було задоволено і за нею було визнано ? частки квартири (а.с.21).

В листопаді 2008р. позивач КП «ВО ЖКГ м. Вільногірська» звернувся до суду з зазначеним позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_2 заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги. Позов було спрямовано на нього в зв`язку з тим, що по документам позивача він значився одноособовим власником квартири, зареєстрованим в квартирі він був також один.

Згодом ОСОБА_3 була залучена до участі в справі в якості співвідповідача.

Як вбачається з розрахунку нарахування та оплати за житлово-комунальні послуги, наданого в судове засідання представником позивача, з травня 2007р. по жовтень 2008р. почалось часткове погашення заборгованості, сума внесених платежів складає 459.76 грн. До цього жоден з відповідачів житлово-комунальні послуги не оплачував на протязі досить тривалого часу.

Відповідач ОСОБА_2 пояснює цю обставину тим, що він 2 роки в даній квартирі не проживає, а відповідачка ОСОБА_3 пояснює тим, що вона в квартирі не зареєстрована, тому раніше оплачувала комунальні платежі за місцем своєї реєстрації, а після рішення суду, яким вона була визнана власником ? частини квартири, вона почала оплачувати вказані платежі по мірі можливості. В підтвердження сказаного вона надала суду відповідні квитанції. При цьому вона пояснила, що вносила платежі повністю, навіть за частку відповідача ОСОБА_2, не зважаючи на те, що його кімната є закритою на замок і вона нею не користується.

Відповідач ОСОБА_2 несплату вказаних платежів пояснив тим, що колишньою дружиною йому чинились перепони і він не міг користуватись квартирою. Ці доводи відповідача не підтверджено ним жодними доказами. Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, які були допитані в судовому засіданні з точністю не могли визначити з якого часу не проживає в квартирі відповідач ОСОБА_2, пояснили, що приблизно два роки, а свідок Гнатенко суду пояснила, що вона не може з впевненістю сказати, - чи проживає в квартирі відповідачка ОСОБА_3. З їх пояснень вбачається, що вони не володіють ситуацією, що склалася в сім`ї відповідачів.

Документи, надані відповідачем ОСОБА_2 на підтвердження його перебування деякий час в Алушті, не можуть служити належним доказом не проживання його в квартирі в м. Вільногірську.

Наданий ним суду акт депутата міської ради складено зі слів відповідача і викладені в ньому обставини ретельній перевірці не піддавались.

В судовому засіданні встановлено, що з травня 2007р. по дату подачі позову комунальні платежі вносились виключно відповідачкою ОСОБА_3 Вона пояснила, що

- 3 -

розпочала вносити ці платежі після визнання її рішенням суду співвласником квартири, тобто з 2007 року.

Як пояснила в судовому засіданні представник позивача, внесені відповідачкою ОСОБА_3 платежі зараховані бухгалтерією підприємства в рахунок загальної заборгованості, що виникла раніше по даній квартирі, оскільки в квитанціях не було вказано , - за які місяці вноситься плата за комунальні послуги.

Суд поділяє думку представника позивача з приводу того, що в даний час відсутні підстави розподіляти між відповідачами заборгованість, оскільки, зокрема, відповідач ОСОБА_2 в свій час не звернувся до відділу збуту їх підприємства і не ставив їх до відому про те, що він в квартирі не проживає та щоб було припинено надання якихось послуг, або щоби були припинено в зв`язку з цим нарахування. Наданий ним суду акт депутата, на думку суду , не може бути підставою для не нарахування комунальних платежів за вказаний в акті період часу, він складено виключно зі слів відповідача. Доказів того, що йому чинились відповідачкою перешкоди в користуванні його власністю, відповідачем Широким суду не надано.

В рішенні суду від 10.04.2007р. зазначено, що відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснював, що спору про порядок користування квартирою між ними немає (а.с.21).

Як встановлено при розгляді справи, відповідачкою з травня 2007р. проводиться оплата заборгованості, в тому числі і за той період, коли її не було ще визнано співвласником квартири.

Тому, на думку суду, було б несправедливо покладати обов`язок по сплаті заборгованості до 2007р. на відповідачку ОСОБА_3, як пропонує відповідач ОСОБА_2, оскільки в квартирі зареєстрований він один і платежі нараховувались на одну особу.

Відповідачами не надано суду належних доказів та обґрунтованого конкретного розрахунку, відповідно до якого можливо було б стягнути з кожного з них певну, конкретну суму заборгованості, з зустрічним позовом ніхто з них не звертався, тому розподіл суми заборгованості не може бути предметом розгляду даної справи.

За таких обставин суд вважає, що буде логічним та справедливим стягнути пред`явлену позивачем заборгованість солідарно з обох відповідачів. У разі, якщо хто з них буде вважати, що ним сплачено зайву суму заборгованості, то він має належним чином обґрунтувати цю обставину, надати детальний розрахунок та стягнути вказану суму шляхом подачі регресного позову.

Відповідно до вимог ст.151 ЖК України власники квартир зобов`язані забезпечувати схоронність житла, проводити його поточний та капітальний ремонт, утримувати у порядку прибудинкову територію.

Статтею 322 та ч.4 ст.319 ЦК України встановлено, що власність зобов`язує і власник зобов`язаний утримувати належне йому майно.

Закон України "Про житлово-комунальні послуги" (ст.20 ч.3 п.5) та п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992р. №572, закріплюють обов`язок споживачів оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 2. 2. 3 умов укладеного з відповідачем договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території він, як власник квартири, зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги до 10-го числа кожного місяця. Статтею 629 ЦК України встановлено обов`язковість виконання договору сторонами.

Позовні вимоги є законними, обґрунтованими і підтверджуються матеріалами справи, а саме копією договору б/н від 19.11.1996р. про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території (а.с.3), випискою з особистого рахунку відповідача про розмір заборгованості (а.с.4,5).

На підставі викладеного позовні вимоги КП "ВО ЖКГ м.Вільногірська" до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідачів підлягають до стягнення на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті коштів за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30.00 грн.

Оскільки позивача звільнено рішенням органу місцевого самоврядування від сплати державного мита при подачі даного виду позовів (а.с.7), то цей вид судових витрат в розмірі 51.00 грн. підлягає стягненню з відповідачів на користь держави.

- 4 -

Керуючись ст.ст.88, 212-215 ЦПК України, на підставі ст.ст.319,322,629 ЦК України, ст.151 ЖК України, ст.20 ч.3 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкових територій, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992р. №572, с у д

В И Р І Ш И В :

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1, зі слів фактично проживає по АДРЕСА_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка зареєстрована за адресою : Дніпропетровська область АДРЕСА_3, проживає по АДРЕСА_1, на користь КП "ВО житлово-комунального господарства м.Вільногірська" (51700 м. Вільногірськ Дніпропетровської області вул. Лен.Комсомолу, 53, ОКПО 20240048, р/р 26007123085061 ДГРУ КБ «Приватбанк», МФО 305299) 1580.96 грн., з яких : 1550.96грн. - заборгованість за надані послуги, 30.00грн.- понесені позивачем витрати по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави державне мито (судовий збір) у розмірі 51.00 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Вільногірський міський суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

У відповідності до ст.222 ЦПК України копію рішення надіслати ОСОБА_3, яка не була присутньою в останньому судовому засіданні.

Суддя Р.А. Литвинова