Вирок № 71084689, 20.12.2017, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

202/5176/17

№ 1-кп/202/358/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2017 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого-судді Ісаєвої Д.А.,

за участю секретаря - Репіної А.С.,

прокурора - Бевза А.С., Шевченко А.С.,

представника потерпілого - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника - ОСОБА_3,

обвинуваченого - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро кримінальне провадження № 12017040660001401 від 10.07.2017 року відносно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Дніпропетровську, громадянина України, який має повну загальну середню освіту, офіційно не працевлаштований, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 та мешкає за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Парникова, 2, раніше судимий:

- 11.01.2014 року вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, за ч. 1, 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;

- 16.02.2015 року вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, за ч. 2 ст. 185 КК України, до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;-

обвинуваченого за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2017 року приблизно об 11 год. ОСОБА_4 прибув на територію середньої школи № 139, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Березинська, 4, де побачив колодязь із лініями кабельного звязку, де в цей час у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у сховище.

Того ж дня, тобто 10 липня 2017 року приблизно об 11 год., ОСОБА_4, продовжуючи перебувати у вищевказаному місці, тобто на території середньої школи № 139, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Березинська, 4, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у сховище, за допомогою знаряддя вчинення кримінального правопорушення - заздалегідь заготованого лому, відчинив бетонну кришку вказаного колодязю, тим самим отримав доступ до ліній кабельного звязку, що в ньому знаходились.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у сховище, а саме дротово-кабельних виробів, спустився у зазначений колодязь до підземної кабельної каналізації, тим самим проник до сховища, де побачив різноманітну дротово-кабельну продукцію, серед якої визначив обєктом свого злочинного посягання кабель, що належить ДФ ПАТ «Укртелеком».

Доводячи свій злочинний умисел до кінця, діючи умисно, переслідуючи корисливі мотиви, усвідомлюючи таємний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи спричинення матеріальної шкоди та бажаючи її настання, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, за допомогою знаряддя вчинення кримінального правопорушення - заздалегідь заготованого складного ножа, який останній взяв із собою, а також інших невстановлених під час проведення досудового розслідування предметів, що мають ріжучі властивості, зрізав кабелі звязку типу ТПП 50*2*0,4, що належать ДФ ПАТ «Укртелеком».

Після чого, ОСОБА_4, знаходячись у вказаному місці та в зазначений час, склав фрагменти вирізаного ним телефонного кабелю типу ТПП 50*2*0,4 до заздалегідь заготованого поліетиленового пакету, тим самим викрав останні, однак довести злочин до кінця та розпорядитись викраденим майном ОСОБА_4 не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки останній був затриманий на місці вчинення злочину працівниками ДФ ПАТ «Укртелеком».

В результаті злочинних дій ОСОБА_4, ДФ ПАТ «Укртелеком» могло бути завдано матеріальну шкоду на загальну суму 2061 грн. 80 коп.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України визнав в повному обсязі, щиро розкаявся та пояснив, що дійсно вчинив злочин за обставин, викладених в обвинувальному акті. Так, в липні 2017 року, перебуваючи на території школи, що розташована по вул. Березинська у м. Дніпро, він побачив колодязь з лініями кабельного звязку. Потім, за допомогою лому, який він попередньо знайшов, він відкрив кришку вказаного колодязю та спустився до нього. В подальшому, він ножем зрізав телефонний кабель, який був у колодязі та склав його до пакету, після чого хотів покинути місце злочину з викраденим майном, однак був затриманий працівникам «Укртелекому».

Під час допиту в судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_2 пояснила, що 10.07.2017 року, за адресою м. Дніпро, вул. Березинська, 4, обвинувачений намагався викрасти телефонний кабель, що належить ДФ ПАТ Укртелеком», а саме: зрізав його та склав до сумки, однак був затриманий працівниками ДФ ПАТ «Укртелеком». Також представник потерпілого зазначила, що заявлений цивільний позов підтримує в повному обсязі та просить суд його задовольнити.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_4, допитом представника потерпілого ОСОБА_2, дослідженням документів на підтвердження цивільного позову та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом з'ясовано чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Суд встановив, що дії ОСОБА_4 органами досудового розслідування за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України кваліфіковані вірно, оскільки він своїми умисними діями, які виразились у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно,поєднаному з проникненням у сховище, вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до тяжкого злочину, вчиненого умисно, дані про особу обвинуваченого, який не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

Суд враховує обставину, що помякшує покарання обвинуваченого, а саме щире каяття, що передбачено ст. 66 КК України.

Також суд враховує обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4, а саме рецидив злочинів, що передбачено ст. 67 КК України.

Із врахуванням всіх обставин справи та особи обвинувачуваного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті. Саме таке покарання є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Також вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.02.2015 року ОСОБА_4 було засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_4 звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки.

Згідно ч. 3 ст. 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Оскільки ОСОБА_4 скоїв злочин в період іспитового строку, суд при призначенні остаточного покарання обвинуваченому, застосовує положення ч. 1 ст. 71 КК України, обираючи принцип часткового складання покарань.

Питання про застосування покарання за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровськавід 11.01.2014 року підлягає вирішенню в порядку ст. 537 КПК України.

В позовній заяві представник потерпілого ОСОБА_2просила стягнути на користь ДФ ПАТ «Укртелеком» з обвинуваченого ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 7738,86 гривень. Так, загальна вартість 61 м. відрізків телефонного кабелю марки ТПП 50*2*0,4 складає 2061 гривень 80 коп. Вартість відновлюваних робіт без урахування вартості кабелів становить 4515 грн. 15 коп. В зв'язку з крадіжкою кабелю, абоненти ДФ ПАТ «Укртелеком» не отримували послуги та відповідно не здійснювали їх оплату. В зв'язку з цим упущена вигода від недоотриманих коштів від послуг, які не надавались складає 1161 грн. 91 коп.

Згідно ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно з статтею 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 № 6, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, обчислюється, виходячи із реальної вартості втраченого майна або вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, на момент розгляду справи.

Статтею 22 ЦК України встановлено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Цивільний позов ДФ ПАТ «Укртелеком» є обґрунтованим, також визнано обвинуваченим ОСОБА_4 Заподіяна позивачеві шкода від викрадення кабелю складається із вартості самого кабелю, вартості відновлювальних робіт, та упущеної вигоди відповідно до наданих представником позивача розрахунків.

Враховуючи викладене, позовні вимоги представника потерпілого ДФ ПАТ «Укртелеком» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Витрати, пов'язані з залученням експертів в кримінальному провадженні, підлягають стягненню з обвинуваченого відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст.366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання, частково (у виді 3 місяців позбавлення волі) приєднати невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.05.2015 року, призначивши ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 відраховувати з моменту затримання 10.07.2017 року, зарахувавши строк попереднього увязнення з 10.07.2017 р. по день набрання вироком законної сили, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього увязнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Позовні вимоги представника потерпілого ДФ ПАТ «Укртелеком» - ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь ДФ ПАТ «Укртелеком» (ЄДРПОУ 25543196, п/р НОМЕР_2 в ПАТ "ПУМБ", МФО 334851) матеріальну шкоду у сумі 7738 (сім тисяч сімсот тридцять вісім) грн. 86 коп.

Речові докази:

8 фрагментів кабельної продукції ТПП 50*2*0,4, що належать ДФ ПАТ «Укртелеком», опечатані в експертний пакет № 3274499 таодин фрагмент зрізу кабелю, опечатаний в експертний пакет № 2364477,які знаходяться у камері схову речових доказів Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області - повернути за належністю власнику ДФ ПАТ «Укртелеком»;

предмет схожий на ніж, опечатаний в експертний пакет № 2364478 та металевий лом, які знаходиться у камері схову речових доказів Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області - знищити;

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь держави витрати за проведення судової трасологічної експертизи у розмірі 2968,80 грн. та за проведення судово-товарознавчоїекспертизи у розмірі170,00 грн.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: Д.А. Ісаєва