Постанова № 71084606, 19.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/20187/16 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Кузьмишиної О.М.,

Літвіної Н.М.,

за участю секретаря Капші А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2017 року (повний текст складено 15 вересня 2017 року) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мередіан інвест" до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Експоран Стрім", приватне акціонерне товариство "Агрофірма "Троянда", товариство з обмеженою відповідальністю "Центр-Інвестресурс", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Мередіан Інвест» з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича, треті особи ТОВ «Експоран Стрім», ПрАТ «Агрофірма «Троянда», ТОВ «Центр-Інвестресурс», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2017 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «ХРЕЩАТИК» Костенка Ігоря Івановича, оформлене у вигляді протоколу від 03 червня 2016 року № 15 засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом № 42 від 11.04.2016. Визнано протиправним та скасовано наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «ХРЕЩАТИК» Костенко Ігоря Івановича від 03.06.2016, яким затверджено протокол від 03.06.2016 №15. Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ХРЕЩАТИК» Костенка Ігоря Івановича відновити становище, яке існувало до прийняття наказу від 03.03.2016 Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» Костенка Ігоря Івановича, яким затверджено протокол від 03.06.2016 №15 засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями. Стягнуто на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 4134,00 грн. (чотири тисячі сто тридцять чотири) за рахунок Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «ХРЕЩАТИК» Костенко Ігоря Івановича.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення.

14 листопада 2017 року до Київського апеляційного адміністративного суду від позивача ТОВ «Мередіан Інвест» надійшли заперечення на апеляційну скаргу, у яких позивач підтримує правову позицію суду першої інстанції та зазначає, що відповідачем не доведено обставин наявності достатніх і обґрунтованих підстав для визнання нікчемними правочинів з підстав, встановлених пунктами 1,7 частини третьої статті 38 Закону України « Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Також 14 листопада 2017 року до Київського апеляційного адміністративного суду від третьої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Фонд гарантування виклав свої аргументи і міркування на підтримку апеляційної скарги.

На виконання вимог ухвали Київського апеляційного адміністративного суду про витребування доказів від 15 листопада 2017 року Уповноваженою особою 27 листопада 2017 року подано до суду належним чином посвідчені копії: протоколу від 03 червня 2016 року №15 засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом №42 від 11.04.2016; наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «ХРЕЩАТИК» Костенка І. І. №42 від 11.04.2016; наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «ХРЕЩАТИК» Костенка І. І. від 03.06.2016, яким затверджено протокол від 03.06.2016 №15.

У судовому засіданні, призначеному на 19 грудня 2017 року, представник особи, яка подала апеляційну скаргу, Когут А.Ю. підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній.

Представник третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Музичук Л.В. апеляційну скаргу вважає підставною з підстав, зазначених у письмових поясненнях, поданих до суду 14 листопада 2017 року.

Представник позивача та представники третіх осіб: ТОВ "Експоран Стрім", ПрАТ "Агрофірма "Троянда", ТОВ "Центр-Інвестресурс:у судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, У зв'язку з чим, заслухавши думку представників учасників процесу, які не заперечували проти розгляду справи за відсутності цих осіб, суд ухвалив розгляд справи здійснювати без участі осіб, які не з'явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з наступних підстав.

Згідно з положеннями ст.. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що 25.07.2014 між публічним акціонерним товариством «КБ «Хрещатик» (Кредитор) та позивачем (позичальник) укладено кредитний договір № 65-47/1-14, згідно з яким ліміт кредитування складав 103 656 000 (сто три мільйони шістсот п'ятдесят шість тисяч) гривень 00 копійок, а термін повернення - 22.07.2016 (із змінами та доповненнями, відповідно).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором позивача перед Банком, укладено договір іпотеки № 65-47/1-14/і від 28.07.2014, укладений з товариством з обмеженою відповідальністю «Центр-Інвестресурс». Згідно з договором, предметом іпотеки є:

- цілісний майновий комплекс загальною площею 10 896,90 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Івана Мазепи, 1, заставною вартістю 47112000,00 (сорок сім мільйонів сто дванадцять тисяч) гривень 00 копійок.;

- дві земельних ділянки площею 0,9636 га та 0,0379 га з цільовим призначенням - експлуатація та обслуговування комплекту будівель і споруд, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Івана Мазепи, 1, заставною вартістю 225000000,00 грн (двісті двадцять п'ять мільйонів) гривень 00 копійок.

Позивач зазначає, що 04.04.2016 кредитні зобов'язання погашено в сумі 128349016 (сто двадцять вісім мільйонів триста сорок дев'ять тисяч шістнадцять) грн. 11 коп. за рахунок грошових коштів фінансової допомоги за договорами з ТОВ «Експоран Стрім», ПрАТ «Агрофірма «Троянда» відповідно до виписки по особовому рахунку позивача та відображено в оскаржуваних актах.

4 квітня 2016 року Правлінням Національного банку України було прийнято постанову "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ХРЕЩАТИК" до категорії проблемних" № 231/БТ, пунктом 2 якої для ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" були установлені обмеження в його діяльності, зокрема:

- не вивільняти отримане ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" забезпечення за кредитними операціями до повного погашення позичальниками заборгованості перед ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК";

- не здійснювати залучення коштів від фізичних осіб в обсязі, що перевищує обсяг таких операцій на дату прийняття цієї постанови (у розрізі валют) без урахування нарахованих витрат, та за відсотковими ставками, вищими, ніж середні по банківській системі;

- не допускати проведення будь-яких операцій за договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.

На підставі постанови Правління Національного банку України "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ХРЕЩАТИК" до категорії неплатоспроможних" від 5 квітня 2016 року № 234, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 5 квітня 2016 року прийнято рішення "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" № 463, згідно з яким з 5 квітня 2016 року розпочато процедуру виведення ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Костенка І.І. строком на один місяць з 5 квітня 2016 року по 4 травня 2016 року включно.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21 квітня 2016 року № 560 продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" з 5 травня 2016 року по 4 червня 2016 року включно.

Відповідно до даного рішення, продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" Костенка І.І. з 5 травня 2016 року по 4 червня 2016 року включно.

За результатами засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом № 42 від 11 квітня 2016 року складено протокол від 03 червня 2016 року № 15 відповідно до якого комісія вирішила:

1. Затвердити результати перевірки, якою виявлено, що наступний правочин (договір), має ознаки нікчемності згідно ст. 38 Закону України " Про систему гарантування вкладів фізичних осіб":

- правочин переказу коштів в якості фінансової допомоги, здійснений банком 04.04.2016 за договором фінансової допомоги №04/04/-16 від 04.04.2016, укладеним ТОВ «Еспоран Стрім» з ТОВ «Мередіан Інвест» (переказ з рахунку №2600.0.00.01.14677 на рахунок 2600.1.001.140337);

- правочин переказу коштів в якості фінансової допомоги, здійснений банком 04.04.2016 за договором фінансової допомоги №04/04/-16 від 04.04.2016, укладеним ПрАТ «Агрофірма «Троянда» з ТОВ «Мередіан Інвест» (переказ з рахунку №2600.5.003.007247 на рахунок 2600.1.001.140337);

- правочин переказу коштів в якості фінансової допомоги, здійснений банком 04.04.2016 за договором фінансової допомоги №14/-01/16 від 04.04.2016, укладеним ПрАТ «Агрофірма «Троянда» з ТОВ «Мередіан Інвест» (переказ з рахунку №2600.5.003.007247 на рахунок 2600.1.001.140337);

2. Правочин щодо погашення заборгованості ТОВ " Мередіан Інвест ", здійснений банком 04.04.2016 за кредитним договором №65-47/1-14 від 25.07.2014 в частині перерахування коштів в сумі 128349016,11 грн. містить передбачені чинним законодавством ознаки нікчемності правочинів.»

03 червня 2016 року відповідно до протоколу засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом № 42 від 11 квітня 2016 року та визнання нікчемними договорів видано наказ № 194/12 «Про поновлення в бухгалтерському обліку операцій за договорами, визнаних нікчемними».

Позивач не погоджується із рішеннями відповідача щодо визнання нікчемними правочинів, оскільки вказані вище договори фінансової допомоги є дійсними та правомірними, по формі та змісту відповідають законодавству України та дійсному наміру сторін правочинів, відсутні судові рішення щодо визнання їх недійсними, а одного лише твердження відповідача про нікчемність правочину недостатньо.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що договори є дійсними та правомірними, оскільки по формі та змісту відповідають законодавству України та дійсному наміру сторін правочинів та відсутні судові рішення щодо визнання їх недійсними, а застосовані відповідачем до вказаних вище правочинів пункти 1, 7 частини 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не розповсюджуються на вищевказані договори, оскільки їх стороною не є банк. Також судом першої інстанції не взято до уваги посилання відповідача на п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який визначає ознаку нікчемності правочину у вигляді надання окремому кредитору переваг (пільг), з огляду на те, що одночасно з виконанням зобов'язань за вищезазначеними договорами таку саму перевагу отримує неплатоспроможний банк (ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК») внаслідок дострокового повернення йому кредитних коштів, наданих позивачу згідно вказаних вище кредитних договорів.

Колегія суддів апеляційного суду не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Пунктом другим частини першої статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що під виведенням неплатоспроможного банку з ринку слід розуміти заходи, які здійснює Фонд стосовно банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, щодо виведення його з ринку одним із способів, визначених статтею 39 цього Закону.

Згідно частиною першою статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", називається тимчасовою адміністрацією.

Відповідно до частини другої статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України".

Частинами третьою, п'ятою статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Як передбачено частиною третьою статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо:

виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті;

здійснення операцій з переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки, починаючи з наступного дня після запровадження процедури тимчасової адміністрації.

Отже, чинним законодавством передбачено встановлення відповідних обмежень з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку та встановлення тимчасової адміністрації.

У відповідності до частини другої статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право:

1) вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку;

2) укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом;

3) продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій;

4) повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;

5) заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи;

6) звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку;

7) залучати до роботи у процесі здійснення тимчасової адміністрації за рахунок банку на підставі цивільно-правових договорів інших осіб (радників, аудиторів, юристів, оцінювачів та інших) у межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. Такі договори можуть бути розірвані в односторонньому порядку у день повідомлення Фондом другої сторони про таке розірвання з наслідками, встановленими цивільним законодавством;

8) призначати проведення аудиторських перевірок та юридичних експертиз з питань діяльності банку за рахунок банку в межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду;

9) приймати на роботу, звільняти з роботи чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їх службові обов'язки, змінювати розмір оплати їх праці з додержанням вимог законодавства України про працю;

10) зупиняти розподіл капіталу банку чи виплату дивідендів у будь-якій формі;

11) вчиняти дії, спрямовані на виконання плану врегулювання, відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду.

Частиною четвертою статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що на виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду, зокрема, видає накази та розпорядження, дає доручення, обов'язкові до виконання працівниками банку.

Відповідно до частини другою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно із частиною третьою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

З аналізу наведених норм вбачається, що Уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.

В той же час таке право не є абсолютним, а кореспондується із обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину. Одного лише твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно, у випадку який розглядається, нівелюється протилежним твердженням особи про його дійсність.

Як встановлено вище, Уповноважена особа визнала нікчемними правочини банку від 04 квітня 2016 року, під якими він має на увазі перерахування грошей між поточними банківськими рахунками згідно з розпорядженням його клієнтів.

Із листа відповідача від 12 липня 2016 року №47/8/6182 вбачається, що Уповноважена особа Фонду повідомила ТОВ «Мередіан Інвест» про те, що згідно з протоколу №15 від 03.06.2016 засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом №42 від 11.04.2016 встановлено, що відповідно до виписки з поточного рахунку ТОВ «Мередіан Інвест», встановлено, що погашення кредиту та нарахованих процентів за його користування, відбулось за рахунок надходження фінансової допомоги від інших клієнтів банку, пов'язаних осіб з банком, як і ТОВ «Мередіан Інвест». Також в зазначеному листі вказано про те, що з метою виявлення таких правочинів, Уповноваженою особою Фонду було здійснено службову перевірку, за результатами якої наказом від 03.06.2016, визнано нікчемними правочини переказу коштів в якості фінансової допомоги, здійснений банком 04.04.2016 на суму погашення заборгованості за кредитом на нарахованими відсотками в загальній сумі 128349016,11рн. (Т. 1 а.с.147-151).

Тобто, відповідач фактично визнав нікчемними розрахункові банківські операції з перерахування коштів спершу з одних поточних рахунків (ТОВ «Експоран Стрім», ПрАТ «Агрофірма «Троянда») на інший (позивача), а потім на позичковий рахунок (позивача), на який зараховуються кошти за кредитним договором останнього.

Таким чином, враховуючи те, що Уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, колегія суддів зазначає, що у цій справі перевірці судом підлягають обставини, які, на думку Уповноваженої особи, свідчать про нікчемність правочинів та слугували підставою для прийняття нею оскаржуваних рішень.

В обґрунтування своєї позиції відповідач, зокрема, зазначив, що ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку тощо, а тому посилаючись на пункт 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вказує на нікчемність цих правочинів.

Судом встановлено, що за результатами перевірки на предмет виявлення правочинів (договорів, транзакцій) за операціями, що є нікчемними згідно ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Уповноваженою особою встановлено, що в аналізований період мало місце значне збільшення залишків коштів на рахунках фізичних та юридичних осіб, відкритих в ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК».

В протоколі засідання Комісії від 03.06.2016 №15 Уповноваженою особою встановлено наявність дій юридичних осіб, спрямованих на зміну черговості задоволення кредиторів відповідно до ст.52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що підпадає під ознаки нікчемності.

Так дії зазначених юридичних осіб з масового перерахування грошових коштів. На думку Уповноваженої особи, зумовлені тим, що на їх рахунках були наявні залишки грошових коштів, які з огляду на незадовільний фінансовий стан платіжної дисципліни ПАТ «КБ «Хрещатик» (який полягав в тому числі й у відсутності достатньої кількості готівки в касах/банкоматах Банку та вибірковому виконанні платіжних доручень клієнтів), не могли бути отримані як готівкою, так і шляхом перерахування на інші рахунки.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що постановою Правління Національного банку України від 04.04.2016 № 231/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ХРЕЩАТИК» до категорії проблемних» банк віднесено до категорії проблемних (Т.1 а.м.144).

Згідно із п.1 даної постанови, віднесено ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії проблемних строком до 180 днів.

Відповідно до п.2 зазначеної постанови, із дня прийняття цієї постанови та до кінця строку, визначеного в п.1 цієї постанови, установити для ПАТ «КБ «Хрещатик» обмеження в його діяльності, зокрема, не вивільняти отримане ПАТ «КБ «Хрещатик» забезпечення за кредитними операціями до повного погашення позичальниками заборгованості перед ПАТ КБ «Хрещатик».

Дані обмеження встановлені для всіх без виключення структурних підрозділів Банку та для всіх без виключення посадових осіб та працівників Банку.

Однак, незважаючи на це, в день віднесення Національним банком України ПАТ «КБ Хрещатик» до категорії проблемних - 04.04.2016, та коли керівники структурних підрозділів дізналися про сам факт віднесення Банку до категорії проблемних та існування у зв'язку із цим певних обмежень, всупереч прямій забороні регулятора банківської діяльності (Національного банку України) було припинено обтяження до повного погашення заборгованості за кредитом позивача.

Суд апеляційної інстанції не може погодитися з доводами позивача, які помилково взято до уваги судом першої інстанції, що процедура виведення ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" з ринку та запровадження тимчасової адміністрації розпочато з 05 квітня 2016 року, а тому жодних обмежень у банку щодо розрахунково-касового обслуговування клієнтів станом на 04 квітня 2016 року не було, враховуючи наступне.

Судом апеляційної інстанції досліджено роздруківку (скріншот) з програмного комплексу банку із фактичним часом проведення операцій та встановлено, що кошти на погашення заборгованості ТОВ "Мередіан Інвест» було отримано наступним чином:

в сумі 44 893 000,00 грн. було отримано о 08 год. 39 хв. 05.04.2016 з рахунку №2600.0.00.01.14677 ТОВ "Експоран Стрім", яке перерахувало на рахунок позичальника .№2600.1.001.140337 платіж в сумі 44 893 000,00 грн. Призначення платежу: «надання зворотн. фін. допомоги зг. дог. №04/04-16 від 04.04.2016 без ПДВ». Даний платіж проведено начальником відділу (Т.1а.с.96);

в сумі 75 581 000,00 грн. було отримано о 04 год. 52 хв. 05.04.2016 з рахунку 2600.5.003.007247 ПрАТ "Агрофірма Троянда", яке перерахувало на рахунок позичальника №2600.1.001.140337 платіж в сумі 75 581 000,00 грн. Призначення платежу: «надання фін. допом. зг. дог. 04/12-16 від 04.04.2016 без ПДВ». Платіж проведено начальником відділу (Т.1 а.с.102);

в сумі7 875 016,11 грн. було отримано о 07 год. 18 хв. 05.04.2016 з рахунку №2600.5.003.007247 ПрАТ "Агрофірма Троянда", яке перерахувало на рахунок позичальника №2600.1.001.140337 платіж в сумі 7 875 000,00 грн. Призначення платежу: «надання фін. допом. зг. дог. №14/12-16 від 04.04.2016 без ПДВ». Платіж проведено начальником відділу (Т.1а.с.101).

Частиною другою статті 1046 ЦК передбачено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відтак, виходячи зі змісту положень ЦК України, договір позики є реальним, тобто таким, який є укладеним саме з моменту передання грошових коштів, що, виходячи з обставин справи, відбулося саме 05.04.2016 на виконання правочинів, які були оформлені 04.04.2016.

В свою чергу позичальник ТОВ "Мередіан Інвест" зі свого рахунку в Банку №2600.1.001.140337 погасив:

о 08 год. 39 хв. 05.04.2016 поточну заборгованість за кредитним договором №65-47/1- 14 від 25.07.2014 в сумі 116 966 038,75 грн.(Т.1а.с.100),

о 04 год. 19 хв. 05.04.2016 нараховані відсотки понад 30 днів в доларах США за кредитним договором №65-47/1-14 від 25.07.2014 в сумі 2 285 700,12 грн. (Т.1а.с.98);

о 04 год. 29 хв. 05.04.2016 заборгованість по відсотках в доларах США за кредитним договором №65-47/1-14 від 25.07.2014 в сумі 1 222 390,97 грн.(Т.1а.с.97);

о 06 год. 02 хв. 05.04.2016 відсотки згідно кредитного договору №65-47/1-14 від 25.07.2014 в сумі 7 875 016,11 грн. (Т.1а.с.99).

Таким чином, частина зобов'язання в сумі 128 349 016,11 грн. виконана ТОВ "Мередіан Інвест" за рахунок надходження фінансової допомоги від ТОВ «Експоран Стрім» та ПрАТ «Агрофірма «Троянда».

Отже, твердження позивача про здійснення ним погашення кредитної заборгованості 04.04.2016 спростовується матеріалами справи, з яких встановлюється, що фактично грошові кошти надійшли на поточний рахунок ТОВ «Мередіпн Інвест» від інших клієнтів банк (ТОВ «Експоран Стрім» та ПрАТ «Агрофірма «Троянда») саме 05.04.2016, тобто в порушення вимог пункту 1 частини п'ятої статті 36 Закону, вже під час дії тимчасової адміністрації, на час дії якої розповсюджується заборона на задоволення вимог кредиторів, якими є ТОВ «Експоран Стрім» та ПрАТ «Агрофірма «Троянда».

На підтвердження фактичного проведення операцій із перерахування коштів саме 05.04.2016 додатково свідчить і та обставина, що програмним комплексом банку було зроблено автоматичну вибірку всіх операцій, що підпадають під вимоги обов'язкового фінансового моніторингу, лише 06.04.2017, зокрема, платіж в сумі 75 581 000,00 грн. від ПрАТ "Агрофірма Троянда" на рахунок позивача. В свою чергу, відповідальними працівниками Банку з питань фінансового моніторингу було повідомлено Державний комітет фінансового моніторингу про проведення операцій із кодом ознаки 5610 900 (відповідно до Довідника кодів ознак фінансових операцій за результатами обов'язкового фінансового моніторингу як фінансові операції осіб, щодо яких встановлено високий ризик - ПрАТ «Агрофірма «Троянда») лише 08.04.2016 р. тобто в строки, передбачені розділом 6 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» (Т.1а.с.95).

Також судом апеляційної інстанції досліджено зміст постанови Правління ПАТ «КБ «Хрещатик» №565 від 04.04.2016 «Про затвердження переліку пов'язаних із банком осіб станом на 01 квітня 2016 року» відповідно до якої, ТОВ «Експоран Стрім» та ПрАТ «Агрофірм «Троянда» є пов'язаними із банком особами, кредиторські вимоги яких задовольняються у дев'яту чергу у відповідності до п.9 ч.1 ст.52 Закону.(Т.1а.с.92,93,94, Т.2а.с.121-123).

Отже, внаслідок проведення банком операцій з погашення кредитів за рахунок коштів ТОВ «Експоран Стрім» та ПрАТ «Агрофірма «Троянда» банк відмовився від власних майнових вимог до позичальника, що зазначено у п.1 ч.3 ст. 38 Закону, як ознака нікчемності правочину.

Крім того, банк, прийнявши погашення заборгованості за кредитним договором за рахунок коштів ТОВ «Експоран Стрім» та ПрАТ «Агрофірма «Троянда», надав кредиторам Банку переваги у вигляді зміни черговості погашення боргу (товариства отримали можливість отримати кошти позачергово, а мали б отримати у дев'яту чергу згідно з ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»), прямо не встановлені для нього законодавством чи внутрішніми документами Банку, що зазначено у п.7 ч.3 ст. 38 Закону.

Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи апелянта, що внаслідок погашення заборгованості за кредитним договором ТОВ «Експоран Стрім» та ПрАТ «Агрофірма «Троянда» отримали право вимоги до позичальника ТОВ «Мередіан Інвест», при цьому, ТОВ «Мередіан Інвест» набуло право на звільнення від обтяження іпотекою нерухомого майна, переданого в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором.

Перевіряючи доводи представника Фонду гарантування щодо порушенням вимог ч. 4 ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність» при проведенні транзакції, колегія встановлено, що вказаною нормою передбачено, що проблемному банку забороняється використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки в національній та іноземній валюті. Проведення розрахунків здійснюється виключно через консолідований кореспондентський рахунок у Національному банку України.

Відповідно до Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, яка затверджена Постановою Національного банку України від 16.08.2006 р. №320 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2006 р. за N 1035/12909), консолідований кореспондентський рахунок - кореспондентський рахунок, що відкритий у Національному банку і на якому об'єднані кошти банку та його філій для роботи банку у СЕП за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, всупереч публічно встановленому законодавством порядку, визначеному ч. 4 ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність», розрахунки проводилися шляхом перерахування коштів з поточних рахунків ТОВ «Експоран Стрім», ПрАТ «Агрофірм «Троянда» відкритих в банку, на поточний рахунок ТОВ «Мередіан Інвест», відкритого також в банку шляхом безготівкових переказів.

Відповідно до довідки відповідача від 25.01.2017, станом на 04 квітня 2016 року залишок коштів в гривні на кореспондентському рахунку ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» в Національному банку України становив 29 260641,96 грн (Т.2 а.с.100), що виключає можливість проведення операції з погашення заборгованості, яка відбулася 05.04.2016 на суму 128 349 016,11 грн.

Тобто, всупереч вимогам ч. 4 ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність», здійснивши перерахування коштів не через кореспондентський рахунок відкритий в НБУ, банк фактично здійснив таке погашення власними активами без надходження ліквідних коштів на кореспондентський рахунок, відкритий в НБУ, що свідчить про те, що відображення коштів на рахунку банку відбулось шляхом коригування структури банківського балансу шляхом зміни обліку зобов'язань.

Відповідно до положень статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із ч. 1, ч.2 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особі держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Отже, правочин, спрямований на безпідставне та незаконне заволодіння майном держави вважаться таким, що порушує публічний порядок, а відтак, є нікчемним.

Нікчемний правочин є таким в силу закону і жодного рішення (в тому числі і судового) для цього не вимагається. Разом з тим, Уповноважена особа ФГВФО, в силу положень статті 38 Закону, лише повідомляє про нікчемність правочину і вживає дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Суд погоджується з доводами апелянта, що діями щодо погашення кредитної заборгованості за рахунок коштів, які надійшли в якості фінансової допомоги 05.04.2016, позивач незаконно заволодів майном держави в особі Фонду, адже зазначені дії були здійснені в період коли ПАТ «КБ «Хрещатик» було віднесено до категорії проблемних та визнання його неплатоспроможним (тимчасова адміністрація), та треті особи по справі внаслідок такого перерахування безпідставно отримали право отримання (використання) грошових коштів поза черговістю, передбаченою Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Також, судом враховано, що ТОВ «Експоран Стрім» та ПрАТ «Агрофірма «Троянда» є кредиторами банку в розумінні ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», їх вимоги мали б бути задоволені в 9 чергу як кредиторів пов'язаних із банком, однак внаслідок незаконного перерахування грошових коштів на кредитний рахунок ТОВ «Мередіан Інвест», держава в особі Фонду позбулася права на отримання 128 349 016,11 грн., які позивач мав сплатити відповідно до умов кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.236 ЦК України, нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що дії ТОВ «Експоран Стрім», ТОВ «Мередіан Інвест» та ПрАТ «Агрофірма «Троянда» спрямовані на безпідставне та незаконне заволодіння майном держави, а отже висновок Уповноваженої особи про нікчемність транзакцій є обґрунтованим.

Також звернуто судом увагу на те, що позивачем не було дотримано умови п.9.2 кредитного договору щодо дострокового погашення кредитної заборгованості, яким передбачено, що позичальник має право достроково погашати Кредит (Кредити) та відсотки, нараховані за користування ним, повідомивши про це Банк за два банківські дні, однак матеріали справи не містять доказів про намір позивача достроково повернути заборгованість. Більше того, навіть за умови правомірності надходження на поточний рахунок позивача грошових коштів від інших клієнтів банку в якості фінансової допомоги 05.04.2016, погашення кредитної заборгованості за умови належного виконання умов п.9.2. Кредитного договору мало б відбутися не раніше 07.04.2016.

Вартою уваги є і та обставина, що сплата заборгованості за кредитним договором відбувалась протягом періоду часу, а саме з 04 год. 19 хв. до 08 год. 39 хв. 05.04.2016, проте, як видно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, записи про іпотеку та припинення обтяження були вилучені 05.04.2016 о 07:22 год. та 07:27 год., тобто раніше, ніж було здійснено так зване повне погашення кредитної заборгованості.

Вказане дає підстави для висновку, що позивачем та керівництвом банку було припинено чинність обтяження на предмет іпотеки раніше, ніж було здійснено погашення заборгованості, що є грубим порушенням вимог постанови НБУ №231/БТ від 04.04.2016, а також вимог ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Таким чином, встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи в їх сукупності, та, зокрема, враховуючи, що перерахування грошових коштів з рахунків пов'язаних із банком юридичних осі відбувалось в день запровадження процедури тимчасової адміністрації 05.04.2016, в період коли є чітко визначена заборона на задоволення вимог кредиторів, якими є ПрАТ «Агрофірма «Троянда» та ТОВ «Експоран Стрім», а погашення кредитної заборгованості позивачем відбулось в межах банку виключно за рахунок грошових коштів, що надійшли від інших клієнтів банку - третіх осіб по справі та те, що вивільнення з-під обтяження майна, яке виступало забезпеченням виконання зобов'язань позивача за кредитним договором відбулось раніше, ніж було здійснено виконання платіжних доручень із перерахування грошових коштів з поточного рахунку позивача на рахунки обліку кредитної заборгованості, свідчать про те, що приймаючи оскаржувані рішення Уповноважена особа діяла з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, а також на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а тому підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За правилами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем в даному випадку виконано.

Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови про задоволення адміністративного позову допущено порушення норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 243, 315, 317, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2017 року - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Мередіан інвест" до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Експоран Стрім", приватне акціонерне товариство "Агрофірма "Троянда", товариство з обмеженою відповідальністю "Центр-Інвестресурс", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено та підписано 19 грудня 2017 року.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: О.М. Кузьмишина

Н.М. Літвіна