Постанова № 71084421, 18.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 760/19249/17 Головуючий у І інстанції: Коробенко С.В.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Солом'янського районного суду м.Києва від 25 вересня 2017 року (дата складання повного тексту 25 вересня 2017 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними,-

в с т а н о в и в:

25 вересня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Солом'янського районного суду м.Києва з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо непризначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, посилаючись на визнання його інвалідом у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби, поданням всіх необхідних документів щодо призначення одноразової грошової допомоги відповідно до ст.16 Закону України «Про соціальний і правовоий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року, та невиконанням Міністерством оборони України вимог чинного законодавства щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги позивачу.

Ухвалою Солом'янського районного суду м.Києва від 25 вересня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання дії неправомірними повернуто позивачу, роз'яснивши йому право на звернення до Окружного адміністративного суду м.Києва.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції з мотивів її помилковості та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що позовні вимоги стосуються одноразової грошової допомоги, яка належить до соціальних виплат, тому даний спір підлягає розгляду місцевим загальним судом як адміністративним.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник Міністерства оборони України проти апеляційної скарги заперечував, посилаючись на те, що оскільки оскаржуються дії Міністерства оборони України, як центрального органу виконавчої влади, такий спір підлягає розгляду окружним адміністративним судом.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, та перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, що зазначений спір виник у зв'язку з проходженням ОСОБА_2 військової служби в Міністерстві оборони України, тобто публічної служби.

Внаслідок встановлених обставин, суд першої інстанції, приймаючи ухвалу про повернення позовної заяви, зазначив, що даний спір виник з приводу проходження позивачем військової служби в Міністерстві оборони України, тобто публічної служби, тому позов підлягає розгляду в Окружному адміністративному суді м.Києва, у зв'язку з чим наявні підстави для повернення адміністративного позову, передбачені п.6 ч.3 ст.108 КАС України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що спір виник у зв'язку з невиконанням Міністерством оборони України вимог чинного законодавства щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 внаслідок встановлення інвалідності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби, та поданням до Міністерства оборони України позивачем заяви та документів щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до ст.16 Закону України «Про соціальний і правовоий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо підсудності даного спору Окружному адміністративному суду м.Києва з наступних підстав.

Переглядаючи ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів досліджує дотримання судом норм процесуального права, що були чинними на момент постановлення судового рішення.

У відповідності до п.6 ч.3 ст.108 КАС України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали Солом'янського районного суду м.Києва від 25 вересня 2017 року) позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо непризначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої ч.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Між ОСОБА_2 та Міністерством оборони України виникли спірні правовідносини, пов'язані з порушенням права позивача на соціальний захист у зв'язку з встановленням інвалідності внаслідок невиконання обов'язку відповідача щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої ч.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно п.6 ч.2 ст.16 вказаного Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.

Частиною 4 ст.6 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) встановлено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Стаття 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», на яку посилається позивач та на підставі якої просить зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу, визначає, зокрема, підстави соціального захисту військовослужбовців, інвалідність яких настала після звільнення зі служби, оскільки у відповідності до ст.1 вищезазначеного Закону соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

В силу вимог п.4 ч.1 ст.18 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

При цьому, у відповідності до п.1 ч.2 ст.18 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Таким чином, оскільки одноразова грошова допомога, виплата якої передбачена ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та про зобов'язання нарахування і виплати якої ставить питання ОСОБА_2 в позовній заяві, відноситься до соціальних виплат, а тому даний спір належить розглядати місцевим загальним судом як адміністративним в порядку, встановленому КАС України, та в силу п.1 ч.2 ст.18 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) такий спір не підсудний окружним адміністративним судам.

Порушення правил предметної підсудності є підставою для скасування рішень судів нижчих інстанцій з направленням справи на новий розгляд до належного суду.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на пп.12 п.1 р.VII «Перехідні положення» КАС України (в чинній редакції), відповідно до якого заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, враховуючи, що позов ОСОБА_2 поданий до Солом'янського районного суду м.Києва у відповідності до вимог щодо правил предметної підсудності, встановлених КАС України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року), такий позов має бути розглянутий місцевим судом як адміністративним.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення питання, у зв'язку з чим ухвала Солом'янського районного суду м.Києва від 25 вересня 2017 року про повернення позовної заяви ОСОБА_2, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, підлягає скасуванню з направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.308, 310, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Солом'янського районного суду м.Києва від 25 вересня 2017 року про повернення адміністративного позову ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 19 грудня 2017 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук