Ухвала суду № 71083977, 12.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 825/1160/17 Головуючий у 1-й інстанції: Падій В.В. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

12 грудня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.

за участю секретаря Цюпка Б.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, третя особа: Приватне акціонерне товариство "Страхове товариство "Іллічівське" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2017 року позивач звернувся в Чернігівський окружний адміністративний суд з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, третя особа: Приватне акціонерне товариство "Страхове товариство "Іллічівське", в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг з непризначення примусової санації Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське»»;

зобов'язати національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг вчинити дії з призначення примусової санації Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське».

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року позов задоволено частково:

визнано протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг з непризначення примусової санації Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське". У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти рішення про залишення позовної заяви без розгляду. На думку апелянта, оскаржувана постанова винесена судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції втрутився в його дискреційні повноваження, а саме вирішив питання, розгляд якого віднесено до виключної компетенції Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 є власником транспортного засобу - легкового автомобіля марки «TOYOTA VENZA», 2013 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, що підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.57).

22.04.2015 між ОСОБА_2 та Приватним акціонерним товариством «Страхове товариство «Іллічівське»» укладено поліс № АІ/8127486 обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів строком дії з 23.04.2015 по 22.04.2016 (а.с.57).

04 лютого 2016 року о 16 год. 40 хв. за адресою: м. Чернігів, проспект Миру (б. 199) сталася дорожньо транспортна пригода за участю позивача, який керував транспортним засобом «TOYOTA VENZA», 2013 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 та здійснив наїзд на пішохода - ОСОБА_3, що підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду № 84976931 від 04.07.2016 (а.с. 45).

05 лютого 2016 року позивач звернувся до ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське»» з повідомленням про зазначену вище дорожньо-транспортну пригоду (а,с. 44).

У зв'язку з настанням страхового випадку, у березні 2016 року, позивач звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське»» з заявою, в якій, у зв'язку з отриманням ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень, просив дати згоду на самостійне лікування потерпілої (а.с. 45).

Вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 грудня 2016 року у справі № 750/11134/16-к позивача визнано винуватим за ч. 2 ст. 286 КК України та з застосуванням ст.. 69 КК України призначено покарання у виді штрафу у розмірі 250 неоподаткованих мінімумів дозодів громадян, що складає 4 250 грн. без позбавлення права керувати транспортним засобом (а.с. 47-48)

25 січня 2017 року позивач звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське»» з заявою потерпілого на виплату страхового відшкодування, в якій просив відшкодувати оцінену шкоду, яка була заподіяна ОСОБА_3 у результаті дорожньо-транспортної пригоди згідно пролісу страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АН/8127486 від 22.04.2015, до якої додав документи, що підтверджують понесені ним на лікування постраждалої витрати (а.с. 60), у відповідь на яку отримав повідомлення від страховика про відкриття страхової справи № 506647.

24 травня 2017 року позивач звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське»» з заявою про сплату 21 141 грн. 25 коп., в якій просив у семиденний строк з дня пред'явлення даної заяви перерахувати на його рахунок кошти у розмірі 21 141 грн. 25 коп., як зазначено у заяві від 25.01.2017 (а.с. 55).

Оскільки страховик не компенсував позивачу понесені ним на лікування ОСОБА_3 витрати, 13 червня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача та Моторного (транспортне) страхового бюро України зі скаргою про порушення законодавства України про страхування, в якій просив вжити заходів щодо ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське»», як порушника законодавства про страхування; Нацкомфінпослуг здійснити перевірку діяльності страховика та призначити санацію та/або прийняти рішення про ліквідацію страховика; Моторне (транспортне) страхове бюро України вчинити дії по виплаті йому замість ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське»» виплати відповідно до рішення, яким погоджено механізм врегулювання страхових випадків (а.с. 46)

За результатами розгляду скарги, листом від 20.06.2017 № 4323/13-12 відповідач повідомив позивача про те, що Нацкомфінпослуг у жовтні 2016 року було проведено позаплановий нагляд державного нагляду (контролю) ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське»» з питань дотримання страховиком вимог законодавства у сфері надання фінансових послуг, за результатами якого складено акт від 11.10.2016 № 87/13/6-09 (а.с. 62). Розпорядженням від 13.10.2016 № 2563 відповідачем застосовано до ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське»» захід впливу, а саме зобов'язано страховика усунути виявлені порушення законодавства про фінансові послуги. Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 22.11.2016 № 2907 анульовано ліцензії Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське»» на провадження страхової діяльності. Таким чином, ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське»» не є ліцензіатом відповідно до вимог Закону, Нацкомфінпослуг, як орган ліцензування не здійснює контроль за дотриманням вимог ліцензійних умов страховиком неліцензіатом (а.с. 49, 62-64).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, щодо не призначення позивачу примусової санації, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до статті 1 цього договору страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.

Страховики - страхові організації, що мають право на здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про страхування".

Потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу;

Уповноважений орган - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Указом Президента України від 23.11.2011 № 1070/2011 затверджено Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України (п. 1 Порядку).

Згідно п.п. 5 п. 3 вказаного положення основними завданнями Нацкомфінпостуг є, у тому числі захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування у межах своїх повноважень заходів впливу з метою запобігання і припинення порушень законодавства на ринку фінансових послуг.

Закон України «Про страхування» регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно ст. 20 зазначеного Закону страховик зобов'язаний, у тому числі протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику.

Згідно статті 21 вказаного Закону страхувальник зобов'язаний, у тому числі повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, передбачений умовами страхування.

Статтею 25 Закону України «Про страхування» врегульовано порядок і умови здійснення страхових виплат та страхового відшкодування.

Так, здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до статті 36 цього Закону основними функціями Уповноваженого органу є: 1) ведення єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків) та державного реєстру страхових та перестрахових брокерів; 2) видача ліцензій страховикам на здійснення страхової діяльності та проведення перевірок їх відповідності виданій ліцензії; 3) видача свідоцтв про включення страхових та перестрахових брокерів до державного реєстру страхових та перестрахових брокерів та проведення перевірки додержання ними законодавства про посередницьку діяльність у страхуванні та перестрахуванні і достовірності їх звітності; 4) проведення перевірок щодо правильності застосування страховиками (перестраховиками) та страховими посередниками законодавства про страхову діяльність і достовірності їх звітності; 5) розроблення нормативних та методичних документів з питань страхової діяльності, що віднесена цим Законом до компетенції Уповноваженого органу; 6) узагальнення практики страхової діяльності і посередницької діяльності на страховому ринку, розроблення і подання у встановленому порядку пропозицій щодо розвитку і вдосконалення законодавства України про страхову і посередницьку діяльність у страхуванні та перестрахуванні; 7) прийняття у межах своєї компетенції нормативно-правових актів з питань страхової і посередницької діяльності у страхуванні та перестрахуванні; 8) проведення аналізу додержання законодавства об'єднаннями страховиків і страхових посередників; 9) здійснення контролю за платоспроможністю страховиків відповідно до взятих ними страхових зобов'язань перед страхувальниками; 10) забезпечення проведення дослідницько-методологічної роботи з питань страхової і посередницької діяльності у страхуванні та перестрахуванні, підвищення ефективності державного нагляду за страховою діяльністю; 11) встановлення правил формування, обліку і розміщення страхових резервів та показників звітності; 12) проведення і координація у визначеному законодавством порядку навчання, підготовки і перепідготовки кадрів та встановлення кваліфікаційних вимог до осіб, які провадять діяльність на страховому ринку, організація нарад, семінарів, конференцій з питань страхової діяльності; 13) участь у міжнародному співробітництві у сфері страхування і посередницької діяльності у страхуванні та перестрахуванні, вивчення, узагальнення, поширення світового досвіду, організація виконання міжнародних договорів України з цих питань; 14) здійснення організаційно-методичного забезпечення проведення актуарних розрахунків. Уповноважений орган може здійснювати інші функції, необхідні для виконання покладених на нього завдань.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 вказаного Закону уповноважений орган має право призначити проведення примусової санації страховика-резидента у разі: невиконання ним зобов'язань перед страхувальниками протягом трьох місяців. При цьому примусова санація передбачає попереднє проведення уповноваженим органом комплексу певних дій.

З аналізу вищевикладених норм, вбачається, що чинним законодавством передбачено право Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у разі невиконання страховиком протягом трьох місяців своїх зобов'язань перед страхувальниками, призначити проведення примусової санації. При цьому, анулювання ліцензії не звільняє страховика від обов'язку виконувати свої зобов'язання за укладеними договорами, а Нацкомфінпослуг в свою чергу зобов'язана здійснювати захист прав споживачів фінансових послуг, шляхом застосування у межах свої повноважень заходів впливу з метою запобігання і припинення порушень законодавства на ринку фінансових послуг.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів страховик - Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Іллічівське»» протягом 4-х місяців не здійснював своїх зобов'язань перед страхувальником (позивачем), що згідно норм чинного законодавства є безумовною підставою для призначення проведення примусової санації.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг з непризначення примусової санації Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське".

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 16.08.2017 у справі № 750/6636/17 позов ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське»» про захист прав споживачів та стягнення страхового відшкодування, задоволено частково: стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 20 491 грн. 25 коп.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що суди не вправі підміняти собою державні органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством

Суд апеляційної інстанції вважає необгрунтованими доводи апелянта про те, що частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції втрутився в його дискреційні повноваження, оскільки суд не переймав на себе жодних функцій Нацкомфінпослуг, не приймав жодного з передбачених законом рішень, що віднесені до компетенції відповідача, натомість лише визнав протиправною його бездіяльність, що полягала у невчиненні уповноваженим органом певних дій.

Відповідно до с. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 18 грудня 2017 року.

Головуючий суддя Н.В. Безименна

Судді А.Ю. Кучма

В.О. Аліменко