Постанова № 71083844, 19.12.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2017 року справа № 812/262/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Чебанова О.О., суддів: Сіваченка І.В., Шишова О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року у справі № 812/262/17 (головуючий І інстанції Борзаниця С.В.), складену в повному обсязі 03 листопада 2017 року в м. Сєвєродонецьк Луганської області за позовом Комунального підприємства «Лисичанськміськсвітло» до Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області, третя особа – Управління Державної казначейської служби України у м. Лисичанську Луганської області про визнання рішення та дій щодо стягнення грошових коштів протиправними, зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Лисичанськміськсвітло» (далі – позивач) звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області (далі – відповідач), третя особа – Управління Державної казначейської служби України у м. Лисичанську Луганської області, в якому просили: визнати рішення та дії Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області щодо стягнення грошових коштів з електронного рахунку № 37518000002031 у сумі 266 271,00 грн. на погашення податкового боргу, що виник до 01.02.2015, незаконними; зобов'язати Відповідача зарахувати грошові кошти у сумі 266 271,00 грн. в рахунок сплати податкових декларацій № НОМЕР_1 від 19.03.2015, № НОМЕР_2 від 20.04.2015, № НОМЕР_3 від 20.05.2015, № НОМЕР_4 від 19.06.2015, № НОМЕР_5 від 20.07.2015, № НОМЕР_6 від 21.09.2015, № НОМЕР_7 від 20.10.2015, № НОМЕР_8 від 20.11.2015, № НОМЕР_9 від 21.12.2015, № НОМЕР_10 від 20.01.2016; зобов'язати Відповідача провести коригування в інтегрованій картці обліку податку на додану вартість на суму оплати цього податку КП «Лисичанськміськсвітло» в розмірі 266 271,00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року у справі № 812/262/17 позовні вимоги було задоволено частково, внаслідок чого: зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області зарахувати сплачені Комунальним підприємством «Лисичанськміськсвітло» грошові кошти у сумі 19 307,00 грн. в рахунок сплати ПДВ за податковою декларацією № НОМЕР_1 від 19.03.2015; зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області провести коригування в інтегрованій картці обліку податку на додану вартість на суму оплати цього податку Комунальним підприємством «Лисичанськміськсвітло» в розмірі 19 307,00 грн.; в задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю – доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Електронним повідомленням про взяття рахунків на облік в органах ДФСУ підтверджується, що Позивач відкрив рахунок (для ПДВ рахунків) у Казначействі України 24.12.2014; дата початку дії рахунку – 24.12.2014, дата взяття на облік в органах ДФСУ – 28.12.2014 (том 1 арк.спр.99).

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ДПІ у м. Лисичанську до КП «Лисичанськміськсвітло» про стягнення заборгованості перед бюджетом з податку на додану вартість за період з 30.12.2014 по 27.09.2016 в сумі 511453,00 грн. за рахунок коштів, що перебувають у власності підприємства, з рахунків суб’єкта підприємницької діяльності (том 1 арк.спр.7-8).

Відповідно до пояснень податкового органу на заперечення КП «Лисичанськміськсвітло» ДПІ у м. Лисичанську звернулася до суду з позовом про стягнення узгодженого податкового боргу за період його виникнення з 01.11.2014 по 31.07.2016 на загальну суму 511453 грн.

При сплаті підприємством до бюджету коштів, якщо він не виконує черговості платежів або не визначає її в платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), ДПІ у м. Лисичанську самостійно здійснює такий розподіл відповідної суми у встановленому порядку, що наглядно показано у інтегрованих картках платника податків - КП «Лисичанськміськсвітло». Після цього податковим органом наведені конкретні приклади (том 1, а.с. 9-14).

Платіжними дорученнями, долученими до матеріалів справи, підтверджується, що Позивач сплачував до бюджету кошти в рахунок сплати сум ПДВ за конкретні періоди, що підтверджується записами в розділі про призначення платежу.

Дослідженням платіжних доручень встановлено, що Позивачем в рахунок погашення сум ПДВ до травня 2015 року включно сплачено 19 307,00 грн. (том 1 арк.спр.20-23), решта 246 967,00 грн. (том 1, а.с.24-98) – в рахунок погашення сум ПДВ, починаючи з червня 2015 року до грудня 2016 року.

Дослідженням інтегрованих карток Позивача зі сплати ПДВ за 2015-2017 роки встановлено, що дійсно ДПІ у м. Лисичанську з січня 2015 року проводила коригування в інтегрованій картці обліку податку на додану вартість суми оплати цього податку Комунальним підприємством «Лисичанськміськсвітло» (том 2 арк.спр. 3-31).

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Статтею 87 ПК України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов’язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов’язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов’язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Сплату грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:

а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);

б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу;

в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов’язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до пункту 200.2 статті 200 цього Кодексу). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (Пункт 87.2. ст. 87 ПК України).

У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (Пункт 87.9. ст. 87 ПК України).

Згідно п.200-1.1. ст. 200-1 ПК України порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 200-1.5. ст. 200-1 ПК України визначено, що з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов’язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов’язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов’язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Пунктом 200-1.7. статті 200-1 ПК України прямо передбачено, що кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, та погашення податкового боргу з податку на додану вартість (починаючи з 01.07.2015).

Статтею 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (п 201.1. вказаної статті).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (п. 201.10. ст. 201 ПК України).

Статтею 202 ПК України визначено, що звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Згідно пункту 203.1. статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (пункт 203.2. ст. 2013 ПК України).

Пунктом 20 Порядку № 569 визначено, що для перерахування до бюджету сум узгоджених податкових зобов’язань відповідно до поданої податкової декларації з податку ДФС не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов’язань, надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний (податковий) період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.

На підставі такого реєстру Казначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує суми податку до бюджету з електронних рахунків платника податку.

Таким чином, абзацом 4 п. 87.1 ст. 87 ПК України безпосередньо визначено, що не можуть бути джерелом погашення податкового боргу з податку на додану вартість, що виник до 1 липня 2015 року, кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

В той же час, цим абзацом прямо встановлено, що кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість можуть бути джерелом погашення податкового боргу з ПДВ, який виник після 1 липня 2015 року.

Як встановлено матеріалами справи, а саме: платіжними дорученнями, позивачем на електронний рахунок для ПДВ по заборгованості до 01 липня 2015 року були перераховані кошти в розмірі 19 307,00 грн.

Як наслідок, в силу приписів абзацу 4 п. 87.1 ст. 87 ПК України відповідач не мав права зараховувати кошти в розмірі 19 307,00 грн. в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.

Враховуючи положення пункту 203.1. статті 203 ПК України, заборгованість зі сплати ПДВ за травень 2015 року виникла 01 липня 2015 року. Як наслідок, заборгованість зі сплати ПДВ за червень 2015 року та наступні податкові періоди виникала після 1 липня 2015 року.

З урахуванням положень абзацу 4 п. 87.1 ст. 87, п. 200-1.7. статті 200-1, п. 203.1. ст. 203 ПК України, за встановленої обставини наявності у позивача податкового боргу з ПДВ, який виник за період після 1 липня 2015 року, відповідач в силу приписів абзацу 1 п. 87.9. ст. 87 ПК України був зобов’язаний зарахувати сплачені позивачем кошти в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного Комунальним підприємством «Лисичанськміськсвітло».

В свою чергу, в силу приписів абзацу 2 пункту 87.9. ст. 87 ПК України за встановлених обставин наявності у КП «Лисичанськміськсвітло» заборгованості зі сплати ПДВ, яка виникла після 1 липня 2015 року, останній мав заборону спрямовувати кошти на погашення поточного грошового зобов'язання перед погашенням існуючого податкового боргу.

У зв’язку з чим дії Відповідача щодо зарахування коштів в розмірі 246 967,00 грн. в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ згідно з черговістю його виникнення за встановлених по справі обставин відповідають нормам ОСОБА_1 кодексу України, а доводи Позивача щодо протиправності дій податкового органу в цій частині не знайшли свого законодавчого підтвердження.

Щодо позовних вимог про визнання незаконними рішення та дій Відповідача щодо стягнення грошових коштів з електронного рахунку № 37518000002031 у сумі 266 271,00 грн. на погашення податкового боргу, що виник до 01.02.2015, та зобов'язання зарахувати грошові кошти у сумі 266 271,00 грн. в рахунок сплати податкових декларацій № НОМЕР_1 від 19.03.2015, № НОМЕР_2 від 20.04.2015, № НОМЕР_3 від 20.05.2015, № НОМЕР_4 від 19.06.2015, № НОМЕР_5 від 20.07.2015, № НОМЕР_6 від 21.09.2015, № НОМЕР_7 від 20.10.2015, № НОМЕР_8 від 20.11.2015, № НОМЕР_9 від 21.12.2015, № НОМЕР_10 від 20.01.2016, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено колегією суддів, податкові декларації № НОМЕР_1 від 19.03.2015, № НОМЕР_2 від 20.04.2015, № НОМЕР_3 від 20.05.2015, № НОМЕР_4 від 19.06.2015, № НОМЕР_5 від 20.07.2015, № НОМЕР_6 від 21.09.2015, № НОМЕР_7 від 20.10.2015, № НОМЕР_8 від 20.11.2015, № НОМЕР_9 від 21.12.2015, № НОМЕР_10 від 20.01.2016 були подані позивачем та прийняті, що вказує на виконання Позивачем положень п 201.1. статті 201 ПК України.

Щодо вказаних податкових декларацій податковий орган не вчиняв дій щодо зупинення їх реєстрації, неприйняття або зупинення їх реєстрації відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України.

Як наслідок, усі грошові кошти по зазначеним податковим деклараціям були перераховані до бюджету з електронного рахунку Позивача відповідно до поданих декларацій, що відповідає положенням пункту 20 Порядку № 569.

У зв’язку з чим позовні вимоги про визнання незаконними рішення та дій Відповідача щодо стягнення грошових коштів з електронного рахунку № 37518000002031 у сумі 266 271,00 грн. на погашення податкового боргу, що виник до 01.02.2015, нормативно не обґрунтовані, документально ніяким чином не підтверджені, у зв’язку з чим не підлягають задоволенню.

ОСОБА_1 кодексом України, ані положеннями Порядку № 569 не передбачені повноваження податкового органу щодо стягнення грошових коштів з електронного рахунку. Таких дій з боку ДПІ у м. Лисичанську також не було встановлено судом під час розгляду даної адміністративної справи.

За встановлених обставин в наявності протиправне зарахування Відповідачем сплачених Позивачем коштів в розмірі 19 307,00 грн. в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, оскільки зазначені кошти з електронного рахунку Позивача були зараховані на погашення боргу, який виник до 1 липня 2015 року.

Вище вказане обумовлює наявність підстав для зобов'язання податкового органу зарахувати сплачені КП «Лисичанськміськсвітло» грошові кошти у сумі 19 307,00 грн. (згідно платіжних доручень № 224 від 22.04.2015 на суму 5508,00 грн.; № 239 від 30.04.2015 на суму 3000,00 грн.; № 279 від 26.05.2015 на суму 5000,00 грн.; № 288 від 29.05.2015 на суму 500,00 грн.; № 337 від 22.06.2015 на суму 3799,00 грн.; № 349 від 30.06.2015 на суму 500,00 грн.; № 354 від 30.06.2015 на суму 1000,00 грн.) в рахунок сплати ПДВ за податковою декларацією № НОМЕР_1 від 19.03.2015.

У зв’язку з чим в наявності також підстави для зобов'язання податкового органу провести коригування в інтегрованій картці обліку податку на додану вартість на суму оплати цього податку комунальним підприємством «Лисичанськміськсвітло» в розмірі 19 307,00 грн.

Посилання Позивача як на підставу для задоволення позову на Порядок погашення боргу є частково обґрунтованими, оскільки з урахуванням положень п. 87.1, 87.9 ст. 87, п. 200-1.7. статті 200-1, п. 203.1. ст. 203 ПК України положення вказаного Порядку застосовуються лише до податкового боргу позивача з ПДВ, який виник за період до 1 липня 2015 року (в розмірі 19 307,00 грн.), та обумовлює застосування положень п. 95.3. ст. 95 ПК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв’язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року у справі № 812/262/17 – залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року у справі № 812/262/17 – залишити без змін.

Повне судове рішення складено 19 грудня 2017 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.О. Чебанов

Судді І.В. Сіваченко

ОСОБА_2